Економіко-правові аспекти санації банкрутства та ліквідації підприємств

Тест 1. Якщо претензію визнано повністю або частково, але немає повідомлення про перерахування визнаної суми, то заявник претензії може:

1) звернутися до відповідача з повторною претензією;

2) звернутися до арбітражного суду з позовом про вирішення господарського спору;

3) по закінченні 20 днів від дня одержання відповіді подати до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми;

4) звірити заборгованість;

5) звернутися до арбітражного суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

Тест 2. Справа про банкрутство підприємства може бути порушена, якщо:

1) надійшла письмова заява будь-кого з кредиторів боржника;

2) надійшла письмова заява потенційного санатора;

3) надійшла письмова заява боржника стосовно його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності;

4) боржник не визнає претензії про відшкодування заборгованості;

5) боржник не повернув банківський кредит в обумовлений термін.

Тест 3. До боржника арбітражний суд може:

1) застосувати реорганізаційні (санаційні) процедури;

2) здійснити ліквідаційні процедури;

3) укласти мирову угоду;

4) внести його до реєстру неплатоспроможних підприємств;

5) оголосити підприємство неплатоспроможним.

Тест 4. Боржник може звернутися до арбітражного суду з власної ініціативи із заявою про порушення справи про своє банкрутство у таких випадках:

1) якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами;

2) якщо податкові органи припинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

3) якщо в разі його ліквідації не у зв’язку з процедурою банкрутства він не має можливості задовольнити грошові вимоги кредиторів у повному
обсязі;

4) після того як розрахунковий документ щодо стягнення заборгованості з боржника вміщено в картотеку;

5) за наявності ефективної концепції санації та відсутності необхідного часу для її реалізації.

Тест 5. У проекті мирової угоди подаються пропозиції боржника з таких позицій:

1) форма платіжних поступок кредиторів;

2) бажаний період пролонгації заборгованості;

3) бажана сума списання заборгованості з платежів до бюджету;

4) обсяг початкового погашення заборгованості;

5) сума необхідного санаційного кредиту.

Тест 6. На першому етапі ліквідації підприємства:

1) воно знімається з податкового обліку;

2) складається ліквідаційний баланс;

3) задовольняються претензії кредиторів;

4) приймається рішення уповноваженим органом про ліквідацію підприємства;

5) створюється ліквідаційна комісія.

Тест 7. Примусова ліквідація підприємства здійснюється:

1) коли його визнано банкрутом;

2) коли протягом одного місяця підприємство не погасило визнані ним претензійні вимоги;

3) якщо на ухвалу суду будуть визнані недійсними установчі документи й рішення про створення підприємства;

4) якщо його борги перевищують вартість активів;

5) якщо його занесено до реєстру неплатоспроможних підприємств.

Тест 8. Разом із заявою про зняття з податкового обліку підприємства, яке ліквідується, до податкового органу слід подати:

1) копію рішення власника чи іншого уповноваженого органу про ліквідацію підприємства;

2) копію документа про створення ліквідаційної комісії;

3) підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової
інформації оголошення про ліквідацію суб’єкта підприємницької діяль-
ності;

4) свідоцтво про державну реєстрацію;

5) список усіх кредиторів та дебіторів.

Тест 9. Мирова угода в процесі провадження справи про банкрутство являє собою:

1) угоду між боржником і санатором про переведення боргу;

2) угоду між боржником і кредиторами щодо відстрочення сплати належ­них кредиторам боргів;

3) угоду між санатором та арбітражним судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

4) угоду між санаторами щодо розподілу їхніх прав і обов’яз­ків у процесі санації фінансово неспроможного підприємства;

5) угоду між боржником і арбітражним судом про відстрочення початку провадження справи про банкрутство.

Тест 10. Мирова угода, укладена в ході провадження справи про банкрутство, може бути розірвана у таких випадках:

1) невиконання умов мирової угоди боржником;

2) якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майновий стан;

3) за відсутності осіб, які мають намір узяти участь у санації боржника;

4) провадження боржником дій, які завдають збитків правам та законним інтересам кредиторів;

5) якщо боржнику відмовлено в одержанні нових кредитів.

Тест 11. Призначена арбітражним судом ліквідаційна комісія має такі функції:

1) управляє майном банкрута;

2) відшукує санаторів;

3) вживає заходів для стягнення дебіторської заборгованості;

4) здійснює інвентаризацію, оцінювання та реалізацію майна банкрута;

5) затверджує ліквідаційний баланс підприємства.

Тест 12. З моменту визнання боржника банкрутом виконуються такі дії:

1) припиняється підприємницька діяльність банкрута;

2) ухвалюється постанова про реорганізацію (ліквідацію) юридичної особи — боржника;

3) приймається ухвала про санацію підприємства;

4) вважаються такими, що минули, строки всіх боргових зобов’язань банкрута;

5) припиняється нарахування пені та відсотків на всі види боргових зобов’язань банкрута.

Тест 13. У разі банкрутства підприємства в першочерговому порядку відшкодовуються:

1) вимоги щодо платежів до бюджету;

2) вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

3) витрати, пов’язані з провадженням справи про банкрутство в арбітражному суді;

4) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута.

Тест 14. Ліквідаційний баланс підприємства в ході провадження справи про банкрутство затверджується:

1) комітетом кредиторів;

2) ліквідаційною комісією;

3) податковим органом;

4) арбітражним судом;

5) зборами засновників підприємства.

Тест 15. Підставою для звернення із заявою про порушення спра­ви про банкрутство боржника може бути:

1) неплатоспроможність боржника;

2) збитковість боржника протягом трьох останніх звітних років;

3) загроза неплатоспроможності;

4) перевищення заборгованості над сумою власного капіталу;

5) падіння ринкового курсу акцій підприємства нижче від їхньої номінальної вартості.