Контролінг та його роль у санації підприємств

КОНТРОЛІНГ ТА ЙОГО РОЛЬ У САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Тест 1. Система раннього попередження та реагування включає в себе:

1) прогнозування можливих сценаріїв розвитку підприємства;

2) визначення індикаторів раннього попередження та реагування;

3) бенчмаркінг;

4) формування інформаційних каналів;

5) страхування фінансових ризиків.

Тест 2. Основні функції контролінгу такі:

1) залучення капіталу;

2) інформаційне забезпечення та планування;

3) контроль та координація;

4) управління кредиторською та дебіторською заборгованістю;

5) управління грошовими потоками.

Тест 3. Основні інструменти контролінгу:

1) система раннього попередження та реагування;

2) імітаційне моделювання;

3) інвентаризація;

4) ревізія;

5) фінансовий контроль.

Тест 4. Головні завдання стратегічного планування:

1) визначення стратегічних напрямків діяльності підприємства;

2) бюджетування;

3) розробка дерева цілей;

4) аналіз відхилень;

5) визначення горизонтів планування.

Тест 5. На принципах Jiu-Jitsu та Tai-Chi будується така стратегія санації:

1) наступальна стратегія;

2) стратегія делегування повноважень;

3) стратегія компромісу;

4) стратегія консенсусу;

5) захисна стратегія.

Тест 6. До основних характерних ознак бюджетування відносять такі:

1) короткостроковість;

2) середньостроковість;

3) високий рівень конкретизації;

4) низький рівень конкретизації;

5) тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

Тест 7. Бенчмаркінг являє собою:

1) внутрішній аналіз та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного підприємства;

2) маркетинговий аналіз ринку;

3) порівняльний аналіз продуктивності виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства й підприємств-конкурентів;

4) порівняльний аналіз окремих процесів, функцій, методів і технологій досліджуваного підприємства та підприємств, які не є конкурентами даного;

5) аналіз сильних місць та слабин підприємства.

Тест 8. До каталога санаційних заходів у рамках Crash-програми можуть входити:

1) рефінансування дебіторської заборгованості;

2) мобілізація прихованих резервів продажем окремих позицій активів;

3) здійснення капіталовкладень;

4) організація санаційного контролінгу;

5) зворотний лізинг.

САНАЦІЙНИЙ АУДИТ

Тест 1. Основна мета санаційного аудиту така:

1) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству;

2) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

3) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

4) розробка санаційної концепції підприємства;

5) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

Тест 2. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

1) позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

2) підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство;

3) державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів;

4) потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);

5) консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

Тест 3. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства,
аудитор виконує таку роботу:

1) аналізує позичковий капітал;

2) обчислює показники ліквідності та платоспроможності;

3) аналізує витрати на виробництво;

4) аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

5) оцінює показники праці.

Тест 4. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

1) показник фінансового лівериджу;

2) показник абсолютної ліквідності;

3) коефіцієнт покриття;

4) коефіцієнт автономії;

5) коефіцієнт фінансової стабільності.

Тест 5. Основні показники ліквідності та платоспроможності підпри-
ємства:

1) коефіцієнт покриття;

2) рентабельність продажу;

3) оборотність оборотних засобів;

4) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

5) коефіцієнт фінансового лівериджу.

Тест 6. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі:

1) наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами;

2) коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

3) коефіцієнт покриття дорівнює 1;

4) надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;

5) до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.

Тест 7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає:

1) частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом;

2) частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства;

3) ступінь мобільності використання власних коштів підприємства;

4) частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;

5) залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

Тест 8. Показник Cash-Flow характеризує:

1) розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства;

2) розмір чистого прибутку підприємства;

3) обсяг вхідних грошових потоків підприємства;

4) обсяг реалізації продукції;

5) чистий прибуток та амортизацію.

Тест 9. До основних показників оцінки ділової активності підприємства належать:

1) продуктивність праці;

2) фондовіддача;

3) ринковий курс акцій;

4) оборотність коштів у розрахунках;

5) оборотність основного капіталу.

Тест 10. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи:

1) СОФТ-аналіз;

2) бенчмаркінг;

3) нуль-базис бюджетування;

4) вартісний аналіз;

5) СВОТ-аналіз.

 

4. ФОРМИ, ПРАВИЛА ТА УМОВИ ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Тест 1. Санація із залученням нового фінансового капіталу може набирати таких форм:

1) альтернативна санація;

2) двоступінчаста санація;

3) конверсія боргу у власність;

4) емісія облігацій конверсійної позики;

5) мирова угода.

Тест 2. Золоте правило балансу вимагає:

1) паралельності строків фінансування та інвестування;

2) додержання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів;

3) щоб основні засоби фінансувалися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик;

4) виконання певних співвідношень між окремими статтями пасиву;

5) щоб довгострокові пасиви використовувалися не лише для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів .

Тест 3. На обсяги потреби підприємства в інвестиційному капіталі впливають такі фактори:

1) розмір короткострокової заборгованості підприємства;

2) вартість модернізації існуючих основних фондів;

3) розмір статутного капіталу;

4) місце розташування підприємства;

5) строк окупності інвестицій.

Тест 4. Фінансова рівновага передбачає:

1) рівність грошових надходжень підприємства та потреби в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань;

2) рівність резервів ліквідності на початок та кінець періоду;

3) рівність власного та позичкового капіталу;

4) рівність кредиторської та дебіторської заборгованості;

5) рівність суми початкового стану резервів, CASH-FLOW і надходжень від фінансової діяльності та суми інвестицій, погашеної заборгованості, дивідендів і поповнення резервів.

Тест 5. Правило фінансування, яке вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції, називається:

1) золотим правилом фінансування;

2) золотим банківським правилом;

3) правилом вертикальної структури балансу;

4) правилом узгодженості строків;

5) золотим правилом балансу.

Тест 6. База для визначення потреби в капіталі з метою здійснення вироб­ничо-технічних санаційних заходів являє собою:

1) розмір поточних платіжних зобов’язань;

2) суму довгострокової кредиторської заборгованості;

3) обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;

4) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів;

5) додатний (від’ємний) Cach-Flow, очікуваний у періоді проведення санації.

Тест 7. До правил, які характеризують горизонтальну структуру капіталу, належать:

1) золоте правило фінансування;

2) золоте банківське правило;

3) правило вертикальної структури балансу;

4) правило узгодженості строків;

5) золоте правило балансу.

Тест 8. Ефект фінансового лівериджу характеризує:

1) відношення позичкового капіталу до власного;

2) залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості;

3) рентабельність позичкового капіталу;

4) рентабельність власного капіталу;

5) ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового.

Тест 9. Правило вертикальної структури балансу вимагає:

1) щоб відношення власного капіталу до позичкового дорівнювало 1:1;

2) щоб коефіцієнт заборгованості не перевищував 100%;

3) щоб структура капіталу та структура активів були узгоджені між собою;

4) дотримання певного співвідношення між власним та позичковим капіталом підприємства, що залежить від галузевих та інших умов діяльності останнього;

5) розрахунку двох показників: коефіцієнта фінансової незалежності та показника фінансового лівериджу.

Тест 10. Які з наведених висловлювань правильні?

1) З приростом заборгованості зростає рентабельність власного капіталу, якщо проценти за кредит менші від рентабельності сукупного капіталу.

2) Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то ос­танні дорівнюють рентабельності власного капіталу.

3) Рентабельність власного капіталу зростає зі зростанням коефіцієнта заборгованості, якщо проценти за кредит перевищують рентабельність власного капіталу.

4) У разі від’ємного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде від’ємною.

5) У разі додатного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде додатною.

САНАЦІЯ БАЛАНСУ

 

Тест 1. Власний капітал підприємства являє собою:

1) підсумок першого розділу пасиву балансу;

2) капітал, у межах якого власники підприємства несуть відповідальність перед його кредиторами;

3) капітал, розділений на частки рівної номінальної вартості;

4) те саме, що і статутний капітал;

5) капітал, основними складовими якого є статутний фонд, додатковий капітал, резервні фонди та прибуток.

Тест 2. Додатковий капітал:

1) це сума приросту майна підприємства, яка виникає в результаті переоцінювання (індексації), безоплатно одержаних матеріальних цінностей та від емісійного доходу;

2) це капітал, у межах якого власники підприємства несуть відповідальність перед його кредиторами;

3) може бути лише в акціонерних товариств;

4) може бути спрямований на покриття збитків підприємства;

5) це один із видів доходів підприємства, які можуть бути розподілені між власниками корпоративних прав.

Тест 3. Санаційний прибуток являє собою:

1) прогнозований прибуток, який підприємство планує одержати після успішного завершення санації;

2) різницю між витратами на проведення санації та одержаною виручкою після фінансового оздоровлення;

3) різницю між прибутком підприємства після його санації та прибутком (збитком) до проведення санаційних заходів;

4) емісійний дохід у вигляді дизажіо;

5) прибуток, який підприємство одержує в результаті списання частини кредиторської заборгованості.

Тест 4. У процесі санації балансу:

1) підвищується розрахунковий та ринковий курс корпоративних прав;

2) поліпшується платоспроможність підприємства;

3) покриваються відображені в балансі збитки;

4) залучаються фінансові ресурси для проведення санаційних заходів виробничого характеру;

5) збільшується статутний фонд підприємства.

Тест 5. Акціонерне товариство може викупити акції власного випуску з метою:

1) подальшого перепродажу;

2) подальшого анулювання;

3) одержання дивідендів під час розподілу прибутку;

4) розповсюдження серед своїх працівників;

5) здійснення акціями власного випуску внесків у статутний фонд інших підприємств.

Тест 6. Основними цілями зменшення статутного фонду є такі:

1) одержання санаційного прибутку;

2) підвищення платоспроможності підприємства;

3) збільшення номінальної вартості корпоративних прав;

4) підвищення ринкової вартості корпоративних прав;

5) санація балансу.

Тест 7. Конверсія акцій:

1) це об’єднання кількох акцій в одну;

2) це зменшення номінальної вартості акцій;

3) передбачає обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу;

4) передбачає викуп акцій з метою їх анулювання;

5) передбачає обмін конверсійних облігацій на звичайні акції.

Тест 8. Викуп корпоративних прав у санаційних цілях доцільно здійснювати:

1) якщо викуп проводиться за ціною, вищою від номіналу;

2) якщо в підприємства дуже високий рівень капіталізації;

3) якщо викуп проводиться за номіналом;

4) якщо викуп здійснюється за ціною, нижчою за номінальну вартість;

5) якщо за даними корпоративними правами підприємство зможе отри­мати високі дивіденди.

КОНТРОЛІНГ ТА ЙОГО РОЛЬ У САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Тест 1. Система раннього попередження та реагування включає в себе:

1) прогнозування можливих сценаріїв розвитку підприємства;

2) визначення індикаторів раннього попередження та реагування;

3) бенчмаркінг;

4) формування інформаційних каналів;

5) страхування фінансових ризиків.

Тест 2. Основні функції контролінгу такі:

1) залучення капіталу;

2) інформаційне забезпечення та планування;

3) контроль та координація;

4) управління кредиторською та дебіторською заборгованістю;

5) управління грошовими потоками.

Тест 3. Основні інструменти контролінгу:

1) система раннього попередження та реагування;

2) імітаційне моделювання;

3) інвентаризація;

4) ревізія;

5) фінансовий контроль.

Тест 4. Головні завдання стратегічного планування:

1) визначення стратегічних напрямків діяльності підприємства;

2) бюджетування;

3) розробка дерева цілей;

4) аналіз відхилень;

5) визначення горизонтів планування.

Тест 5. На принципах Jiu-Jitsu та Tai-Chi будується така стратегія санації:

1) наступальна стратегія;

2) стратегія делегування повноважень;

3) стратегія компромісу;

4) стратегія консенсусу;

5) захисна стратегія.

Тест 6. До основних характерних ознак бюджетування відносять такі:

1) короткостроковість;

2) середньостроковість;

3) високий рівень конкретизації;

4) низький рівень конкретизації;

5) тісна інтеграція з контролем та аналізом відхилень.

Тест 7. Бенчмаркінг являє собою:

1) внутрішній аналіз та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного підприємства;

2) маркетинговий аналіз ринку;

3) порівняльний аналіз продуктивності виробничих процесів та інших параметрів досліджуваного підприємства й підприємств-конкурентів;

4) порівняльний аналіз окремих процесів, функцій, методів і технологій досліджуваного підприємства та підприємств, які не є конкурентами даного;

5) аналіз сильних місць та слабин підприємства.

Тест 8. До каталога санаційних заходів у рамках Crash-програми можуть входити:

1) рефінансування дебіторської заборгованості;

2) мобілізація прихованих резервів продажем окремих позицій активів;

3) здійснення капіталовкладень;

4) організація санаційного контролінгу;

5) зворотний лізинг.

САНАЦІЙНИЙ АУДИТ

Тест 1. Основна мета санаційного аудиту така:

1) визначення достовірності звітності підприємства, її повноти і відповідності чинному законодавству;

2) формування висновків щодо реального фінансового стану підприємства;

3) оцінювання санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції;

4) розробка санаційної концепції підприємства;

5) визначення повноти та правильності нарахування та сплати податкових платежів до бюджету.

Тест 2. Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, можуть бути:

1) позикодавець (наприклад, банківський консорціум) — якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

2) підприємство-боржник — якщо воно пропонує укласти мирову угоду та здійснити санацію в ході провадження справи про банкрутство;

3) державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — у разі емісії цінних паперів;

4) потенційний санатор — якщо вирішується питання про санацію підприємства його реорганізацією (злиттям, приєднанням);

5) консалтингова фірма — у разі розробки плану санації.

Тест 3. Аналізуючи виробничо-господарську діяльність підприємства,
аудитор виконує таку роботу:

1) аналізує позичковий капітал;

2) обчислює показники ліквідності та платоспроможності;

3) аналізує витрати на виробництво;

4) аналізує рух основних фондів та амортизаційних відрахувань;

5) оцінює показники праці.

Тест 4. До основних показників, які характеризують структуру капіталу та фінансову незалежність підприємства, відносять:

1) показник фінансового лівериджу;

2) показник абсолютної ліквідності;

3) коефіцієнт покриття;

4) коефіцієнт автономії;

5) коефіцієнт фінансової стабільності.

Тест 5. Основні показники ліквідності та платоспроможності підпри-
ємства:

1) коефіцієнт покриття;

2) рентабельність продажу;

3) оборотність оборотних засобів;

4) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

5) коефіцієнт фінансового лівериджу.

Тест 6. Підприємство вважатиметься неплатоспроможним у такому разі:

1) наявних активів у ліквідній формі недостатньо для задоволення в установлений строк вимог, висунутих до підприємства кредиторами;

2) коефіцієнт абсолютної ліквідності є меншим за 0,2;

3) коефіцієнт покриття дорівнює 1;

4) надто низьким є значення показника фінансового лівериджу;

5) до арбітражного суду надійшов позов з боку кредиторів.

Тест 7. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначає:

1) частину короткострокової заборгованості, яку підприємство може погасити найближчим часом;

2) частку довгострокових позик, залучених для фінансування активів підприємства;

3) ступінь мобільності використання власних коштів підприємства;

4) частку чистого оборотного капіталу у структурі активів балансу;

5) залежність підприємства від довгострокових зобов’язань.

Тест 8. Показник Cash-Flow характеризує:

1) розмір чистих грошових потоків, які залишаються в розпорядженні підприємства;

2) розмір чистого прибутку підприємства;

3) обсяг вхідних грошових потоків підприємства;

4) обсяг реалізації продукції;

5) чистий прибуток та амортизацію.

Тест 9. До основних показників оцінки ділової активності підприємства належать:

1) продуктивність праці;

2) фондовіддача;

3) ринковий курс акцій;

4) оборотність коштів у розрахунках;

5) оборотність основного капіталу.

Тест 10. Діагностуючи сильні та слабкі сторони підприємства, а також потенційні ризики та додаткові шанси, застосовують такі методи:

1) СОФТ-аналіз;

2) бенчмаркінг;

3) нуль-базис бюджетування;

4) вартісний аналіз;

5) СВОТ-аналіз.

 

4. ФОРМИ, ПРАВИЛА ТА УМОВИ ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Тест 1. Санація із залученням нового фінансового капіталу може набирати таких форм:

1) альтернативна санація;

2) двоступінчаста санація;

3) конверсія боргу у власність;

4) емісія облігацій конверсійної позики;

5) мирова угода.

Тест 2. Золоте правило балансу вимагає:

1) паралельності строків фінансування та інвестування;

2) додержання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів;

3) щоб основні засоби фінансувалися за рахунок власного капіталу та довгострокових позик;

4) виконання певних співвідношень між окремими статтями пасиву;

5) щоб довгострокові пасиви використовувалися не лише для фінансування основних фондів, а й для довгострокових оборотних активів .

Тест 3. На обсяги потреби підприємства в інвестиційному капіталі впливають такі фактори:

1) розмір короткострокової заборгованості підприємства;

2) вартість модернізації існуючих основних фондів;

3) розмір статутного капіталу;

4) місце розташування підприємства;

5) строк окупності інвестицій.

Тест 4. Фінансова рівновага передбачає:

1) рівність грошових надходжень підприємства та потреби в капіталі для виконання поточних платіжних зобов’язань;

2) рівність резервів ліквідності на початок та кінець періоду;

3) рівність власного та позичкового капіталу;

4) рівність кредиторської та дебіторської заборгованості;

5) рівність суми початкового стану резервів, CASH-FLOW і надходжень від фінансової діяльності та суми інвестицій, погашеної заборгованості, дивідендів і поповнення резервів.

Тест 5. Правило фінансування, яке вимагає, щоб строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, збігалися зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції, називається:

1) золотим правилом фінансування;

2) золотим банківським правилом;

3) правилом вертикальної структури балансу;

4) правилом узгодженості строків;

5) золотим правилом балансу.

Тест 6. База для визначення потреби в капіталі з метою здійснення вироб­ничо-технічних санаційних заходів являє собою:

1) розмір поточних платіжних зобов’язань;

2) суму довгострокової кредиторської заборгованості;

3) обсяг потреби в інвестиційному та оборотному капіталі;

4) очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів;

5) додатний (від’ємний) Cach-Flow, очікуваний у періоді проведення санації.

Тест 7. До правил, які характеризують горизонтальну структуру капіталу, належать:

1) золоте правило фінансування;

2) золоте банківське правило;

3) правило вертикальної структури балансу;

4) правило узгодженості строків;

5) золоте правило балансу.

Тест 8. Ефект фінансового лівериджу характеризує:

1) відношення позичкового капіталу до власного;

2) залежність рентабельності власного капіталу підприємства від рентабельності всіх активів, процентів за кредит та коефіцієнта заборгованості;

3) рентабельність позичкового капіталу;

4) рентабельність власного капіталу;

5) ефект фінансування діяльності та підвищення рентабельності власного капіталу за рахунок збільшення частки позичкового.

Тест 9. Правило вертикальної структури балансу вимагає:

1) щоб відношення власного капіталу до позичкового дорівнювало 1:1;

2) щоб коефіцієнт заборгованості не перевищував 100%;

3) щоб структура капіталу та структура активів були узгоджені між собою;

4) дотримання певного співвідношення між власним та позичковим капіталом підприємства, що залежить від галузевих та інших умов діяльності останнього;

5) розрахунку двох показників: коефіцієнта фінансової незалежності та показника фінансового лівериджу.

Тест 10. Які з наведених висловлювань правильні?

1) З приростом заборгованості зростає рентабельність власного капіталу, якщо проценти за кредит менші від рентабельності сукупного капіталу.

2) Якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то ос­танні дорівнюють рентабельності власного капіталу.

3) Рентабельність власного капіталу зростає зі зростанням коефіцієнта заборгованості, якщо проценти за кредит перевищують рентабельність власного капіталу.

4) У разі від’ємного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде від’ємною.

5) У разі додатного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде додатною.