По деревах, мурашникам, ягідникам:

· крони дерев з південної сторони густіше;

· лишайники і мохи віддають перевагу північній стороні

· стовбурів дерев, а також від до діла лежачих каменів;

· річні кільця на пні спиляного дерева товщі з південної сторони;

· мурашники майже завжди знаходяться до півдня від природного укриття дерев, пнів, кущів;

· південна сторона мурашника більш положиста, чим північна;

· ягоди більш спілі на південних сторонах пнів, купин, горбків.

НЕБЕСНА СФЕРА І ДОБОВИЙ РУХ СВІТИЛ

ТОЧКИ І ЛІНІЇ НЕБЕСНОЇ СФЕРИ

Зоряним небом називається сукупність небесних тіл, що розташовані в космічному просторі.

Небесна сфера – уявна сфера довільного радіуса, з центром у місці спостереження (рис.4).

Прямовисна лінія – основний напрямок, зв`язаний з спостерігачем проведений через центр, який збігається з напрямом сили тяжіння в пункті спостереження.

Зеніт - точка, що знаходиться над головою спостерігача і визначається як точка перетину прямовисної лінії, що проходить через око спостерігача з небесною сферою ( Z ).

Н адир - т очка діаметрально протилежна зеніту ( Z′ ).

Математичний горизонт - площина перпендикулярна до прямовисної лінії і проходить через центр небесної сфери називається площиною математичного горизонту, а лінія її перетину з небесною сферою називається математичним горизонтом.

Велике коло - переріз сфери площиною, що проходить через її центр. Всі решта кола на сфері називаються малими колами, їх радіуси менші.

Фізичний горизонт (реальний) - замкнута неправильна лінія, яка обмежує видиму частину земної поверхні, що в рівнинній місцевості і на морі здається плоскою. В рівнинній місцевості висота спостерігача над поверхнею мала в порівнянні з R, то різниця між математичним та фізичним горизонтами мала.

Перетин осі світу з небесною сферою дає дві точки, одна з яких розміщена біля Полярної зорі (кутова віддаль 52`- ближче до зеніту) називається північним полюсом світу ( P ). Діаметрально протилежна точка – південним полюсом світ у ( P ` ).

Небесний екватор – велике коло, площина якого проходить через центр допоміжної сфери перпендикулярно до осі світу. Він поділяє поверхню допоміжної сфери на дві півкулі: північну та південну.

Небесний меридіан – велике коло, що проходить через зеніт, надир, північний та південний полюси світу. Він поділяє допоміжну небесну сферу на дві півкулі: східну і західну.

Перетин небесного меридіану з математичним горизонтом дає дві точки: ближча до північного полюсу світу називається точкою півночі N, протилежна - точка півдня S.

Пряма, що з`єднує точки півночі і півдня називається полудневою лінією.

Математичний горизонт перетинається з небесним екватором в точці сходу E і точці заходу W. В точці сходу світило розміщене на екваторі виходить при своєму русі з-за горизонту.

Вертикал (коло висоти) – півколо великого кола, що проходить через зеніт і надир. Зокрема ZWZ`EZ перпендикулярне до небесного меридіана – перший вертикал.

СИСТЕМИ КООРДИНАТ

Горизонтальна система координат.

Основні елементи (рис.5): коло математичного горизонту (NS), вертикальна лінія (ZZ`) та точка півдня (S).

Азимут - кутова віддаль круга висоти світила від точки півдня. Азимут А світила М відлічують від точки півдня S уздовж горизонту в бік заходу до вертикала світила.

Можливі значення: 0^o÷360^o.

Висота світила - його кутова віддаль від горизонту. Можливі значення h: 0^o÷90^o – якщо світило знаходиться над горизонтом, 0^o÷-90^o – під горизонтом в невидимій півсфері.

Перша екваторіальна система координат.

Основні елементи (рис 6): коло екватора (QQ`), вісь світу (PP`), та південна точка екватора Q.

Схилення (δ). - кутова віддаль світила від екватора.

Відлічується від екватора до світила. Можливі значення 0^o÷90^o – в північній півкулі і 0^o÷-90^o в південній півкулі.

Годинний кут - кутова віддаль кола схилень від південної точки небесного меридіану. (t).

Годинний кут відлічується від південної точки екватора до круга схилень за стрілкою годинника (на захід). Можливі значення: 0^o÷360^o, або 0^h÷24^h (1^h=15^o). Схилення не залежить від добового обертання Землі. Годинний кут змінюється пропорційно часу. Ця система переважно використовується при визначенні часу за спостереженням зір.