Декілька способів встановлення підробки горілки.

Перший спосіб: налийте невелику кількість горілки в кришечку від склянки й підпаліть її. Нормальна горілка міцністю 40% про. горить слабким голубуватим полум'ям. Якщо горілка не буде горіти або спалахує як бензин - треба бути уважним до такої горілки.

Другий спосіб: перебовтати горілку в склянці. Якщо горілка дуже розбавлена водою, те пухирці в склянці будуть великими, а в натуральній горілці при перебовтуванні утворюється "змійка" з мілких пухирців.

Третій спосіб: після відкупорювання пляшки з горілкою треба глибоко вдихнути з неї. Якщо відчувається різкий неприємний "негорілчаний" запах, те вживати такий напій небезпечно. Запах ацетону є ознакою того, що горілка виготовлена із синтетичного спирту, підвищений вміст кротонового альдегіду та сірчаних сполук буває в горілці, що виготовлена з технічного гідролізного спирту.

Четвертий спосіб: треба звернути увагу на наявність етикеток на пляшці з горілкою. На пляшці винне бути три етикетки - одна на шийці, а дві - на самій пляшці - одна проти одної.

Виноградні провина - це продукт, який дуже часто піддається фальсифікації. Це пов'язано з Тім, що якість провина залежить від багатьох факторів, що дуже важко постійно мати сировину із заданими технологічними властивостями. Тому винороби в усі часи намагалися знайти методи "виправлення" кислих, низькоякісних вин, щоб сховати їхні недоліки й зробити придатними для вживання. Можна виділити такі основні види фальсифікації виноградних вин.

Фальсифікація виноградного вина малоцінними продуктами. Це досить розповсюджений спосіб фальсифікації провина як при виробництві, так і під година реалізації. Внаслідок такої фальсифікації змінюється інтенсивність кольору, насиченість букета, міцність провина. У процесі такої фальсифікації намагаються виправити фальсифіковані провина додаванням різних хімічних компонентів (спирту, частіше технічного, цукро- замінників, синтетичних підфарбовувачів).

Галізація провина. Це спроба виправити провина низької якості з підвищеною кислотністю. Для цього в надмірно кисле вино додають воду, а потім нормалізують таку суміш по міцності й кислотності відповідно до вимоги стандартів.

Шапталізація провина. Кисле сусло обробляють лужними реактивами, а потім додають цукор до або під година бродіння.

Петиотизація провина. У процесі виготовлення провина зброджується цукровий сироп, наполягань на вижимках, що залишилися після видалення виноградного соку. Таке вино видають за витримане "старе" вино, оскільки в цих винах немає винного каменю, який у натуральних винах випадає в облог тільки при довготривалій витримці високоякісних марочних вин.

Шеелізація провина, або додавання гліцерину. Ця операція використовується для зменшення кислотності, гіркоти, підвищення солодкості провина, а також для того, щоб припинити процес бродіння.

Використання консервантів для прискорення технологічного процесу. Частіше за всі використовується саліцилова кислота для консервування дешевих вин, що можуть швидко прокисати, а також вин, які не проходили стадії витримки й зберігання.

Підфарбовування вин використовують для приховування інших підробок (розведення водою). Алі відомі випадки, коли малоцінні білі вина перефарбовувалися в червоні. Для цієї мети використовують як природні (ягоди бузини, чорниці, настій Буряка), так і синтетичні (індигокармін, анілінову та антраценову фарби, фуксин) фарбні речовини.
БІОСИНТЕЗ

У промисловості, поряд з мікробіологичним спобом, використовують гідратацію этилена. Гідратацію можна вести по двом схемам:

1)пряма гідратація при температурі 300 °C, тиску 7 Мпа, у якості каталізатора застосовують ортофосфорну кислоту, нанесену на силікагель, активоване вугілля або азбест:

CH₂=CH₂ + H2O → C₂H₅OH.

2)гідратація через стадію проміжного ефіру сірчаної кислоти, з наступним його гідролізом (при температурі 80-90 °С и тиску 3,5 Мпа):

CH₂=CH2 + H₂SO₄ → CH₃-CH₂-OSO₂OH (этилсерна кислота).

CH₃-CH₂-OSO₂OH + H₂O → C₂H₅OH + H₂SO₄.