Методи та принципи управління.

В процесі праці між людьми виникають зв’язки.

Управління, або менеджмент – це діяльність по координації праці, або це вплив на відносини між людьми в процесі виробництва для забезпечення узгоджених дій виробничих підрозділів, причому діяльність нижчестоящої ланки повинна відповідати завданням вищестоящої.

Сутність управління (менеджменту) складається з виконання

функцій планування, організації, обміну і контролю.

Методи управління:

- економічні –це директивні планові завдання та важелі (госпрозрахунок, ціна, прибуток, кредит, матеріальне заохочення);

- соціально-психологічні – вивчення соціального складу виробничих колективів, підвищення кваліфікації, охорона праці, здоров’я, покращення житлових умов, побуту і т.д.;

- правові – засоби юридичного впливу, матеріальна, адміністративна дисциплінарна та кримінальна відповідальність, організаційно-адміністративна відповідальність (накази, розпорядження, укази).

Принципи управління:

- правильний підбір та розташування кадрів;

- контроль за виконанням;

- принцип моральної та матеріальної зацікавленості;

- науковість.

Є три системи управління енергетикою:

1) неавтоматична система управління, використовується для управління колективами людей;

2) автоматична система управління, використовується при управлінні технологічними процесами, машинами, механізмами;

3) автоматизована система управління

 

Функціонування механізму управління забезпечується адміністрацією підприємства до якої відносяться директор, його заступники, начальники цехів, відділів та керівники інших підрозділів.

Функціональні обов’язки апарату управління:

- керівник - виконує управлінське рішення на підставі інформації, яку має;

- керівники функціональних органів (цехів, відділів, секторів) – звідують плануванням, обліком, контролем, нормуванням;

робітники апарата управління (спеціалісти різних служб) – здійснюють сбір і аналіз інформації, підготовку проектів рішень та контроль за їх виконанням.

 

Структура управління.

Внутрішня структура управління на підприємстві визначається і конкретизується масштабами і структурою об’єктів управління.

Лінійне управління – передбачає єдиноначальність, тобто між керівником і виконавцем нема проміжних ланцюгів.

Керівник виконавець

 

Функціональне управління – коли на допомогу виконавцю підключається виконавець-фахівці:

Керівник виконавець

 

Виконавець - фахівець

 

Лінійно-функціональне, або штабне управління – коли на допомогу лінійним виконавцям додаються функціональні відділи з штабом фахівців

 

Керівник виконавець

 

 

виконавець - фахівець

 

 

Функціональні відділи

 

Контрольні запитання

до теми “Основи управління енергетичним виробництвом. Механізми управління.”

 

1. Принципи і методи управління.
2. Функціональні обов’язки робітників апарату управління. Внутрішня структура управління.
3. Дати характеристику лінійної структури управління.
4. Дати характеристику функціональної структури управління.
5. Дати характеристику лінійно-функціональної (штабної) структури управління.

 

Тема 3:“Енерговиробництво та його структура. Функції підприємств. Статут та паспорт підприємства. ”

 

План.

1. Виробнича структура. Функціональне призначення цехів основного виробництва.
2. Функціональне призначення цехів допоміжного виробництва.
3. Непромислове виробництво.
4. Управління тепловою електростанцією, функціональні обов’язки апарата управління.
5. Статут і паспорт підприємства.