Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Статті собівартості залежно від виробничого призначення.
За виробничим принципом витрати групуються у статті собівартості залежно від виробничого призначення. У кожній галузі їх структура специфічна, але можна відокремити такі елементи: - сировина і матеріали; - енергія технологічна; - основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників; - утримання та експлуатація машин і механізмів; - загально виробничі (накладні) витрати; - підготовка і освоєння виробництва; - позавиробничі витрати. За складом однорідності статті собівартості поділяють на прості (однорідні за складом і є первинними – це витрати на сировину і матеріали або на заробітну платню виробничих працівників) та комплексні (різняться за своїм складом і охоплюють кілька елементів витрат, наприклад до витрат на утримання машин і механізмів належать: заробітна платня обслуговуючого персоналу, амортизаційні відрахування на оновлення машин і механізмів, витрати на ремонт та підтримання устаткування в робочому стані, витрати на придбання запасних частин до устаткування та ін). За способами віднесення на собівартість – на прямі, тобто ті, які пов’язані з виготовленням продукції і можуть бути обчислені на одиницю цієї продукції прямо, наприклад, вартість сировини та матеріалів, вартість купівельних полу фабрикатів та комплектуючих, допоміжних матеріалів, витрати на заробітну платню виробничих робітників, амортизація або платежі за оренду виробничого обладнання. І непрямі – це витрати, які безпосередньо не пов’язані з виготовленням продукту і не можуть бути прямо обчислені на одиницю продукту, наприклад, заробітна плата обслуговуючого персоналу та управлінського, утриманні та експлуатація будівель, споруд тощо. За принципом залежності витрат від обсягів виробництва витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні –їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції. Наприклад, амортизаційні відрахування, заробітна плата. Змінні витрати – від них залежить кількість виготовленої продукції. Наприклад, сировина та матеріали.
3. Види собівартості: Індивідуальна (виробничі витрати конкретного підприємства), галузева (середньо галузеві виробничі витрати), нормативна (формується з витрат, які визначаються за діючими нормами витрат), планова (визначається перед початком планового періоду, може дорівнюватися нормативної, або бути нижчою), фактична (відбиває фактичні витрати за даними бухгалтерського обліку), кошторисна (витрати на індивідуальне замовлення, яке виконується в разовому порядку), цехова (всі прямі поточні витрати, пов’язані з виробництвом в межах цеху), виробнича (охоплює витрати на виробництво в межах підприємства), собівартість збуту (витраті, пов’язані з доведенням товару до споживача), повна собівартість (це сукупність виробничої і собівартості збуту), собівартість реалізованої продукції (цей показник застосовується для визначення фінансового результату операційної діяльності підприємства і визначають як виробничу собівартість виготовленої продукції шляхом її коригування на зміну залишків нереалізованої продукції).
Калькуляція собівартості. Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості. Калькуляційною одиницею є одиниця кількісного виміру продукції (штуки, тонни, метри, кВт∙год тощо). Перелік статей калькуляції витрат може бути різним, що зумовлюється особливостями галузі. Загалом калькуляція витрат має такий вигляд: Стаття 1. Сировина і матеріали (Вм) - враховує витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали, на куповані вироби та напівфабрикати. Стаття 2. Енергія, спожита на технологічні цілі (Ве). Охоплює витрати на всі види енергії, необхідні для виробництва продукції: паливо, електроенергію, пару, газ. Стаття 3. Заробітна плата виробничих робітників (Взп), основна і додаткова – витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію, обчислюється за нормами з урахуванням тарифних ставок, розцінок та різних доплат. Стаття 4. Відрахування на соціальні потреби - відрахування від основної і додаткової заробітної плати до пенсійного фонду (Взпп.ф.), фонду соціального страхування (Взпс.с..), фонду зайнятості (Взпф.з.), фонду нещасного випадку на підприємстві(Взпф.н.вип..). Стаття 5. Утримання та експлуатація машин і устаткування. Це – комплексна стаття, охоплює витрати на амортизаційні відрахування на відтворення машин та устаткування (Ва)
Стаття 6. Загальновиробничі і загальногосподарські (накладні) витрати. – це також комплексна стаття. До неї входять заробітна платня управлінському персоналу, обслуговуючому, амортизація будівель, споруд, охорона праці, техніка безпеки, досліди, випробування, винахідництво, підготовка кадрів, відрядження, обов’язкові платежі на страхування майна та забруднення середовища, придбання ліцензій, канцтоварів тощо Стаття 7. Підготовка і освоєння виробництва. До цієї статті належать витрати на освоєння нових виробництв, цехів, підготовку і освоєння нової продукції. Стаття 8. Позавиробничі витрати – це витрати на маркетингові дослідження, рекламу, заходи щодо стимулювання збуту (витрати на тару, пакування, транспортування, проведення ярмарків тощо) Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає в тому, що у статтях калькуляції враховуються витрати на одиницю певного виду продукції, а в кошторисі – усі витрати підприємства на весь обсяг певного виду продукції.
Контрольні запитання до теми 13“Собівартість продукції. Види собівартості. Класифікація затрат на виробництво.”
Які витрати не включаються до виробничої собівартості? Чому?
Тема 14: “Особливості визначення собівартості продукції в енергетиці. Класифікація затрат на виробництво. Структура собівартості. Характеристика елементів затрат. ”
План.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 104; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.183.150 (0.005 с.) |