Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю № 2

1. Кількісне визначення білка в досліджуваному розчині шляхом вимірювання оптичної густини колориметричним методом (біуретова реакція).

2. Пояснити основні принципи визначення активності ферментів на прикладі амілази слини (реакція з йодом).

3. Довести білкову природу ферментів біуретовою реакцією, реакцією Фоля, Пояснити принципи методів.

4. Пояснити термолабільність ферментів на прикладі визначення активності амілази слини.

5. Дослідження впливу рН середовища на активність амілази слини. Принцип методу.

6. Кількісне визначення активності амілази сечі за методом Вольгемута. Принцип методу.

7. Дослідити вплив активаторів та інгібіторів на активність амілази слини.

8. Як можна довести функціонування ЦТК? Принцип визначення активності ферментів ЦТК. Довести функціонування ЦТК за використанням ацетил-КоА, за утворенням СО₂, за вивільненням з проміжних продуктів атомів водню.

9. Інгібування ферментів ЦТК малоновою кислотою. Назвіть типи інгібування. Яким чином можна позбавитись негативного впливу малонової кислоти? До якого класу та підкласу ферментів належать ферменти ЦТК?

10. Визначення активності ФАДзалежної сукцинатдегідрогенази – ферменту дихального ланцюга. До якого класу та підкласу ферментів належать ці ферменти? Пояснити принцип методів. Назвати інгібітори ферментів дихального ланцюга, інгібітори окисного фосфорилування.

11. Виявлення глюкози в розчині реакцією Троммера. Написати рівняння. Пояснити принцип методу

12. Кількісне визначення піровиноградної кислоти (ПВК) у сечі колориметричним методом. Принцип методу.

13. Кількісне визначення цукру в крові орто-толуїдиновим методом (за Гульманом). Написати рівняння реакцій, що лежать в основі цього методу. Який нормальний вміст глюкози в крові людини?

14. Визначення глюкози методом Хагедорна-Йєнсена. Пояснити принцип методу та його клініко-діагностичне значення.

15. Виявлення глікогену в печінці. Як може бути використаний глікоген печінки? Де ще накопичується в організмі глікоген?

16. Визначення кінцевого продукту анаеробного гліколізу – молочної кислоти методом Бюхнера. Принцип методу.

17. Кількісне визначення фосфоліпідів у сироватці крові. Принцип методу, нормативні величини, клініко-діагностичне значення.

18. Виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі (реакція з нітропрусидом натрію та хлоридом заліза). Виявлення кетонових тіл в сечі експрес – методом. Принципи методів. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини.

19. Вивчення кінетики дії ліпази підшлункової залози. Принцип методу.

20. Визначити активність аланінамінотрансферази уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана-Френкеля. Принцип методу. Значення визначення цих ферментів для медицини.

21. Визначення сечовини в сечі кольоровою реакцією з діацилмонооксидом. Реакції утворення сечовини в організмі.

22. Визначення аміаку в сечі. Принцип методу.

23. Визначення вмісту сечовини в сироватці крові та сечі за реакцією з діацетилмонооксимом. Рівняння реакції, принцип методу. Нормативні величини.

24. Визначення креатиніну в сечі кольоровою реакцією Яффе. За яких умов спостерігається збільшення або зменшення кількості креатину в сечі?

25. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга). Принцип методу. При якому захворюванні фенілпіровиноградна кислота з’являється в сечі?

 

 

ЗМІСТ

№ з/п	Тема заняття	Стор.
1.	Змістовий модуль 5. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітини. Біологічна хімія як наука, об’єкти вивчення та завдання біохімії, методи біохімічних досліджень.
2.	Змістовий модуль 6. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму. Фізико-хімічні властивості білків-ферментів. Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії та кінетики ферментативного каталізу.
3.	Вивчення регуляції ферментативних процесів та аналіз механізмів виникнення ензимопатій. Дослідження ролі кофакторів і коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів. Медична ензимологія.
4.	Змістовий модуль 7. Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот. Основні закономірності обміну речовин. Дослідження функціонування, регуляції та енергетичної вартості циклу трикарбонових кислот.
5.	Змістовий модуль 8. Молекулярні основи біоенергетики. Молекулярні основи біоенергетики.
6.	Змістовий модуль 9. Метаболізм вуглеводів та його регуляція Дослідження анаеробного та аеробного окиснення глюкози
7.	Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози – глюконеогенез.
8.	альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну глюкози крові. Цукровий діабет.
9.	Змістовий модуль 10. Метаболізм ліпідів та його регуляція Дослідження біосинтезу триацилгліцеролів і фосфоліпідів. Ліполіз і його регуляція.
10.	Бета-окиснення та біосинтез жирних кислот. Дослідження обміну кетонових тіл.
11.	Дослідження біосинтезу та біотрансформації холестеролу. Патологія ліпідного обміну.
12.	Змістовий модуль 11. Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну. Загальні шляхи перетворень амінокислот у тканинах. Біогенні аміни. Дослідження шляхів утворення та знешкодження аміаку. Біосинтез сечовини.
13.	Дослідження спеціалізованих шляхів перетворень амінокислот у тканинах.
14.	Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю № 2
	Перелік практичних навичок до підсумкового модульного контролю № 2