Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тематика практичної частини домашнього завдання 2
У практичній частині студент повинен розв’язати задачі з використанням даних, наведених у дод. Б, обраних відповідно до варіанта. Задача 1 Розрахувати кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів (НРМ), які можуть простоювати протягом години, коли загальні втрати становлять Взаг грн/год, втрати через простій одного транспортного засобу (ТЗ) – ВТЗ грн/год, кількість ТЗ – N, од, втрати через простій одного НРМ – вНМР, грн/год.
Задача 2 Розрахувати кількість ТЗ, які можуть простоювати протягом години, за умови, що загальні втрати становлять Взаг грн/год, втрати через простій одного ТЗ – ВТЗ грн/год, втрати через простій одного НРМ – вНМР грн/год, кількість НРМ – N, од.
Задача 3 Розрахувати загальні втрати через простій ТЗ та навантажувально-розвантажувальних механізмів, коли кількість НРМ, які можуть простоювати протягом години – N НМР од, втрати через простій одного НРМ – вНМР грн/год, втрати через простій одного ТЗ – ВТЗ грн/год, кількість ТЗ – N ТЗ од. Задача 4 Розрахувати втрати під час навантаження (розвантаження) від простою ТЗ кількістю N ТЗ од, коли втрати через простій одного НРМ – вНМР грн/год, кількість НРМ, які можуть простоювати протягом однієї години – N НМР, од, а загальні втрати через простій ТЗ та НРМ становлять Взаг грн/год. Задача 5 Визначити пропускну спроможність вантажного складу якщо місткість складу – М, т, період роботи складу – Д, діб за рік, середній термін зберігання вантажу – Тсер, діб. Задача 6 Визначити місткість вантажного складу якщо пропускна його спроможність – Пс, т/рік, період роботи складу – Д, діб за рік, а середній термін зберігання вантажу Тсер, діб. Задача 7 Визначити середній термін зберігання вантажу якщо пропускна спроможність вантажного складу Пс, т/рік, місткість складу – Д, т, період роботи складу М, діб на рік. Задача 8 Визначити період роботи вантажного складу якщо його пропускна спроможність становить Пс, т/рік, місткість складу – М, т., середній термін зберігання вантажу Тсер діб, за рік. Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання Методичні рекомендації до розв’язання задач практичної частини домашнього завдання 1
Задача 1 Визначити ступінь нерівномірності перевезень (відносно обсягів перевезень (у тоннах) і вантажообороту) автотранспортного підприємства за рік, якщо в першому кварталі перевезено 40 тис. т і виконано 480 тис. т∙км, у другому кварталі – 47 тис. і 705 тис. т∙км, у третьому кварталі – 62 тис. т і 620 тис. т∙км, у четвертому кварталі – 51 тис. т і 714 тис. т∙км. Коефіцієнт нерівномірності (K р) визначається як відношення максимального значення величини до її середнього значення за аналізований період: тис. т; тис. т∙км. Коефіцієнти (ступінь) нерівномірності . Задача 2 Визначити закінчений цикл транспортної роботи, якщо обсяг перевезеного транспортними засобом вантажу становить 3 т; продуктивність навантажувального засобу 10 т/год; продуктивність розвантажувального засобу 9 т/год; відстань перевезення 600 км; дільнична швидкість 60 км/год; час руху без вантажу 0,2 год. t ц = t нав + t пер+ t роз + t р ,
де t нав – час навантаження, год; t пер – час перевезення, год; t роз – час розвантаження, год; t р – час руху без вантажу, год; t нав = год; t пер = год; t роз = год; t ц год. Задача 3 Визначити середню відстань перевезень за період t, якщо відомо: 10,0 тис. т перевезено на 500 км; 15,0 тис. т перевезено на 600 км; 18 тис. т перевезено на 550 км; , де обсяг перевезеного вантажу, т; – транспортна робота, т∙км; тис. т; ; тис. т∙км; . Задача 4 Визначити, як змінилось динамічне навантаження вагона за період Т 2 відносно Т 1, якщо: обсяг виконаних тонно-кілометрів відповідно за період Т 1і Т 2 становить 1,5 і 2,5 млн т·км, сума вагоно-кілометрів відповідно за період Т 1і Т 2 становить 20 тис. і 40 тис. вагоно-кілометрів. ; де – сума тонно-кілометрів; – сума вагоно-кілометрів пробігу завантажених вагонів; т; т. Динамічне завантаження вагона за період Т 2зменшилось на 17,3 %, що свідчить про недовикористання вантажопідйомності вагона за період Т 2. Необхідно обґрунтувати заходи щодо підвищення завантаження вагона і дальності перевезення. Задача 5 Визначити продуктивність використання рухомого складу за періоди Т 1 і Т 2, якщо обсяг виконаної транспортної роботи 1,2 і 1,3 млн т·км відповідно за періоди Т 1 і Т 2.Сума вагоно-кілометрів пробігу відповідно за періоди Т 1і Т 2 18 000 і 20 000 вагоно-кілометрів
Розрахувати, як змінився показник за період Т 2 відносно Т 1? Зробіть висновки і запропонуйте заходи у разі потреби щодо підвищення показника ; (т·км/вагоно год); (т·км/вагоно год).
За період Т 2 показник продуктивності вагона знизився на 2,4 %. Для його підвищення необхідно збільшити і зменшити , а для цього необхідно… (далі, ґрунтуючись на наведених розрахунках, необхідно навести детальніші рекомендації з приводу заходів щодо підвищення продуктивності вагону). Задача 6 Розробитизаходи для підвищення показника продуктивності використання рухомого складу на 2 %, якщо обсяг перевезеного вантажу 300,0 тис. т; середня відстань перевезень – 400 км: , де – обсяг виконаної роботи, т·км; – кількість одиниць рухомого складу, який працював протягом періоду – 2,0 млн. од.; т·км/од.; П ’ = 1,02 · 60 = 61,2 (т·км/од.).
Таким чином, збільшення на 2 % може бути або за рахунок збільшення , або за рахунок зменшення кількості одиниць рухомого складу, або і того й того.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-18; просмотров: 54; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.133.160.14 (0.009 с.) |