Аналіз рівня розвитку транспортних систем.

 

Відповідальним етапом суспільно-географічного аналізу є визначення рівнів розвитку транспортних систем, який має певні особливості.

По-перше, рівень розвитку можна визначити лише за умови обов’язкового порівняння (відношення) потенціалу конкретної системи з потенціалом якісно більшого утворення (системи), наприклад макрорегіону або країни в цілому. Потенціал більшої системи в такому випадку відіграє роль своєрідної «точки відліку» - своєрідного «еталонного рівня» для рівня конкретної ситеми. Його зміст полягає в тому, що він показує певний усереднений параметр «великої» системи, з яким порівнюються відповідні параметри менших систем (що входять до складу цієї великої системи), тобто ці параметри можуть бути вищими, нижчими або рівними параметру великої системи.

По-друге, об’єктивне відображення рівня розвитку можна досягти лише за умови застосування не однієї, а декількох найсуттєвіших характеристик транспортної системи та відповідних їм показників. Їх вибір – одне з найскладніших гносеологічних завдань. Тут доцільно звернути увагу принаймні на дві обставини.

По-перше, однією з необхідних умов має бути несуперечливість показників, бо у випадку суперечливості вони будуть «взаємознищуватися», що приведе до істотного спотворення кінцевого результату. Для виявлення ступеня суперечливості показників І.Дудник застосував розрахунок коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена (для тісноти зв’язку між показниками рівня розвитку) та дійшов до висновку про те, що значення таких коефіцієнтів, які «перевіряють» ступінь суперечливості показників, в діапазоні від 0,6 до 1.0 свідчать про їх несуперечливість та достатню адекватність відображення досліджуваного явища [1].

По-друге, застосування надмірної кількості показників зазвичай спотворює реальну картину, бо тоді значення узагальнюючого показника конкретної території буде прагнути до одиниці, і, очевидно, що, чим більше буде показників, тим ближчим до одиниці буде узагальнюючий показник рівня розвитку. Так, І.Дудник дійшов до висновку про те, що цілком задовільні результати дає використання 3 – 5 показників за умови достатньо тісної залежності між ними [1]. По-третє, обов’язковою умовою адекватного відображення рівня розвитку території є застосування лише відносних показників, що дозволить дотримати вимоги ключового (в контексті даного дослідження) методичного принципу - співставності кількісних характеристик різнорівневих (або ж різномасштабних) регіональних систем та відповідних показників, які відображають ці характеристики.

Ґрунтуючись на вищевикладених положеннях загальний алгоритм розрахунку показників рівня розвитку транспортних систем уявляється в такому вигляді.

1. Визначаються декілька часткових індексів рівня розвитку, кожен з яких показує відносний рівень розвитку конкретної транспортної системи за одним з параметрів, за такою загальною формулою:

J i = Kr і: KLі, (2.15)

де J i -частковий індекс, який показує відносний рівень розвитку конкретної транспортної системи за одним з параметрів;

Krі - відносний показник розвитку конкретної транспортної системи за зазначеним параметром;

KLі - аналогічнийвідносний показник більшої транспортної системи (за таким же параметром).

У випадку, якщо J i > 1,це буде свідчити про те, що розвиток конкретної транспортної системи є вищим від середнього рівня в більшій системі, при J i = 1 – приблизно відповідає середньому рівню, при значеннях J i < 1 – він є нижчим від середнього рівня.

Беручи до уваги структурні та функціональні особливості транспортних систем, в якості найбільш прийнятних характеристик рівня їх розвитку доцільно обрати дві найбільш суттєві (з позиції оцінки функціональності системи), які вимірюються відповідними показниками.

По-перше, це показник загальної кількості перевезених пасажирів (розраховується кількість перевезених пасажирів за рік в розрахунку на 1000 постійних жителів її території). На основі цього показника розраховується індекс рівня розвитку пасажироперевезень (J ap):

J p = ∑ Рr: ∑ Р L, (2.16)

де ∑ Рr - кількість перевезених пасажирів окремої транспортної системи за рік в розрахунку на 1000 постійних жителів її території;

∑ РL - кількість перевезених пасажирів більшої системи за рік в розрахунку на 1000 постійних жителів її території.

По-друге, це показник середнього радіусу зони обслуговування транспортної системи або територіальна доступність транспортних послуг (R) – розраховується, виходячи з припущення, що транспортні центри розміщені відносно рівномірно та форми зон їх обслуговування подібні до кола, за такою емпіричною формулою:

R = 0,564 , (2.17)

де S – площа досліджуваної території;

k – кількість аеропортів на цій території.

Варто зауважити, що формула розрахунку часткового індекса рівня розвитку за показником середнього радіусу зони обслуговування буде мати «обернений» вигляд в порівнянні з традиційними підходами, виходячи з того, що в ньому відображена обернена залежність – чим менше значення середнього радіуса, тим краща територіальна доступність послуги, і, відповідно, вищий рівень розвитку цього параметра:

Jr = 1: (Rr: RL), (2.18)

де Rr та RL – значення показника середнього радіусу зони обслуговування конкретної транспортної системи та відповідно цього показника для більшої системи.

2. Узагальнений (середній) індекс рівня розвитку конкретної транспортної системи отримуємо шляхом розрахунку простої середньої величини:

J t = (J i1 + J i 2 +... + J in): n, (2.19)

де J t - узагальнений індекс рівня розвитку за всіма її параметрами, що бралися до розрахунку;

J i1, J i 2, J in - часткові індекси, які показують відносний рівень розвитку за окремими (частковими) параметрами;

n -кількість часткових індексів (кількість параметрів), які були використані для розрахунку узагальненого індексу

3. Після розрахунку для кожної системи показників J i та J t здійснюють аналіз територіальної диференціації кожного з показників або окремих показників (в залежності від мети дослідження) за допомогою відповідної методики [3].