Організація проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки

Проведення ДФА діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки врегульовано Законом України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 № 185-V (із змінами), положеннями якого визначено, що органи ДФІУ проводять державний фінансовий аудит діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, спрямований на запобігання фінансовим порушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного майна в порядку, встановленому КМУ (постанова КМУ від 25.03.2006 № 361).

Органи ДФІУ проводять ДФА діяльності суб’єктів державного сектору, керуючись методикою, яку було затверджено наказом ГоловКРУ України від 04.08.2008 № 300 (із змінами).

Завданнями такого аудиту є:

1. Проведення оцінки рівня управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, яка полягає у забезпеченні:

- дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та об'єкта аудиту;

- досягнення визначених цілей та завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності;

- достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

- збереження активів.

2. Виявлення факторів ризику, а також джерел і резервів для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту.

3. Підготовка обґрунтованих пропозицій для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю об'єкта аудиту, усунення наявних порушень, проблем і недоліків та запобігання їм у подальшому.

Згідно з вимогами постанови КМУ від 25.03.2006 № 361 ДФА діяльності казенних підприємств, а також суб'єктів господарювання державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, проводиться органами ДФІУ щороку.

При проведенні ДФА Тривалість такого аудиту, у відповідності до нормативних документів ДФІУ, не повинна перевищувати 90 календарних днів.

Перед початком аудиту керівнику об'єкта аудиту надсилається не пізніше ніж за 10 календарних днів відповідне повідомлення із зазначенням строку аудиту та відповідальних за його проведення посадових осіб.

Посадові особи органу ДФІУ зобов'язані пред'явити керівнику об'єкта аудиту оформлене відповідним чином направлення на проведення аудиту, яке має бути виписано на всю тривалість аудиту.

Процес аудиту складається з чотирьох етапів (рис. 14.9).

Планування аудиту несе найбільше навантаження і ґрунтується на попередньому вивченні особливостей діяльності об'єкта аудиту та передбачає збір і аналіз інформації про правове забезпечення фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту, систему управління, зокрема організацію внутрішнього контролю, та досягнення об'єктом аудиту визначених цілей і завдань або набуття кращого досвіду діяльності інших суб'єктів господарювання.

Потрібна інформація одержується на письмовий запит посадової особи органу ДФІУ або за місцем знаходження об'єкта аудиту, а також від органів державної влади та за результатами попередніх контрольних заходів.

За результатами опрацювання зібраної інформації керівником групи аудиторів складається план аудиту, який затверджується керівником органу ДФІУ. У плані аудиту визначається обсяг аудиту, методи і терміни проведення аудиту, включаючи підготовку аудиторського звіту.

 

Рис. 14.9. Схема організації та проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання державного сектору

Приблизна структура плану аудиту представлена в табл. 14.4.

Таблиця 14.4

Структура плану ДФА діяльності суб’єктів господарювання

Вступна частина	- мета аудиту; - підстава для проведення аудиту; - орган ДФІУ, який проводить аудит; - склад фахівців, яких планується залучити в процесі проведення аудиту
Інформація про діяльність об'єкта аудиту	стисла характеристика суб'єкта, фінансово-господарська діяльність якого підлягає аудиту: - мета діяльності об'єкта аудиту, функції щодо виконання державних програм (за наявністю); - структура об'єкта аудиту та чисельність працівників; - показники виробничої та фінансової діяльності (планові, фактичні); - попередня оцінка досягнення мети та завдань діяльності об'єкта аудиту за виробничими та фінансовими показниками; - зміни, що відбулися з моменту останнього аудиту, де відображаються організаційні, виробничі та інші зміни в діяльності об'єкта аудиту, що відбулися з часу попереднього аудиту та їх вплив на результати діяльності, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності
Фактори ризику	обґрунтовуються попередньо виявлені фактори ризику
Обсяг аудиту	- попередньо визначаються напрями діяльності об'єкта аудиту, які потребують поглибленого дослідження; - наводяться статті балансу і показники фінансової звітності, які потребують аналізу їх складу, структури і оцінки факторів, що вплинули на їх зміну в порівнянні з попереднім звітним періодом, або із плановим рівнем, а також фактори, які можуть впливати на перебіг аудиту та його результати
Графік проведення аудиту	наводяться дати початку і завершення стадій і етапів проведення аудиту та відповідальні виконавці

 

У ході другого етапу – підготовки програми аудиту – на підставі плану та з урахуванням додаткової інформації, отриманої за результатами детального вивчення об'єкта здійснюється:

1) уточнення інформації, зібраної на першому етапі аудиту, та поглиблене дослідження визначених факторів ризику;

2) аналіз фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту та ефективності використання активів;

3) попередня оцінка стану внутрішнього контролю (дослідження сукупності внутрішніх правил і процедур контролю, що запроваджені керівництвом об'єкта аудиту для досягнення поставленої мети, забезпечення (в межах можливого) стабільного і ефективного функціонування об'єкта аудиту, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження, раціонального та економного використання активів, запобігання та викриття фальсифікацій і помилок, подання достовірної фінансової звітності);

4) конкретизація і визначення зовнішніх і внутрішніх факторів ризику та викладення їх у вигляді гіпотез причин можливого погіршення фінансового стану об'єкта аудиту, невиконання ним своїх функцій та неефективного використання майна;

5) визначення переліку аудиторських процедур, необхідних для проведення аудиту в розрізі кожного поставленого питання (фактору ризику), та обсягу вибірки для проведення перевірки кожного визначеного питання (фактору ризику), підтвердження чи спростування ризиків;

6) визначення рівня суттєвості факторів ризику та формулювання висновку щодо суттєвості впливу визначеного фактору ризику на результати діяльності об'єкта аудиту, а також на достовірність фінансової звітності;

7) складання програми аудиту – з урахуванням додаткової інформації, отриманої за результатами детального вивчення об'єкта аудиту, складається програма аудиту.

У програмі аудиту зазначаються: мета аудиту, підстава для його проведення, орган ДФІУ, який проводить аудит; інформація про діяльність об'єкта аудиту, де наводиться стисла характеристика суб'єкта, фінансово-господарська діяльність якого підлягає аудиту; результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності та попередньої оцінки стану внутрішнього контролю; перелік критеріїв, за якими буде визначено ефективність управління об'єктом аудиту; перелік факторів ризику фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту, які передбачається перевірити за визначеними критеріями, методи проведення аудиту, процедури їх застосування, обсяг аудиту та вибірки, а також рівень суттєвості можливих порушень та недоліків; необхідність залучення до проведення аудиту інших органів ДФІУ, чи представників інших органів влади, установ та організацій; відповідальні працівники, що здійснюють аудит, та графік проведення аудиту.

Програма аудиту складається у 2-х примірниках, один з яких надається керівнику об'єкта аудиту, та затверджується керівником органу ДФІУ. У разі проведення аудиту за ініціативою об'єкта аудиту або його органу управління можливе програма попередньо узгоджується з відповідним керівником.

Під час третього етапу – перевірки факторів ризику – проводиться перевірка за обраними аудиторськими процедурами визначених факторів ризику діяльності об’єкта аудиту, за результатами якої підтверджується або спростовується попередня інформація стосовно факторів ризику.

Кожне питання (фактор ризику), що підлягає аудиту, повинно бути досліджене з урахуванням процедур, визначених програмою аудиту, щодо:

· відповідності господарських операцій вимогам законодавства;

· обґрунтованості (доцільності) проведених операцій для здійснення господарської діяльності об'єкта аудиту;

· порівняння фактично отриманого результату з очікуваним.

У разі виявлення порушень чи відхилень від норм слід визначити суттєвість впливу цих порушень (недоліків) на достовірність фінансової звітності та показники ведення фінансово-господарської діяльності.

Під час перевірки аналізуються:

- дані фінансових та бізнес-планів, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної та фінансової звітності, договорів, розпорядчих та інших документів об'єкта аудиту, пов'язаних з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності та організацією внутрішнього контролю;

- фактична наявність та стан активів.

Подання зазначених документів посадовій особі органу ДФІУ і організація перевірки фактичної наявності та стану активів забезпечується керівником об'єкта аудиту або особою, що виконує його обов'язки. У разі виявлення під час аудиту фактів порушень законодавства, які містять ознаки злочину, орган ДФІУ невідкладно інформує про них правоохоронні органи.

Під час четвертого етапу – звітування про результати аудиту – складається аудиторський звіт із висновками про дотримання законодавства і забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту та обґрунтовані рекомендації щодо її удосконалення (табл. 14.5).

Таблиця 14.5

Структура звіту про результати проведення ДФА діяльності суб’єктів господарювання державного сектору

Назва розділу	Зміст розділу
Вступ	Наводиться інформація про об'єкт аудиту та обґрунтовувати причини проведення аудиту
Результати аудиторських процедур і висновки	Включає висновки про дотримання законодавства і забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту. Крім цього, розділ має містити: - результати дослідження фінансово-господарської діяльності об'єкта аудиту, чинників, які негативно впливають на діяльність об'єкта аудиту, із конкретними прикладами недоліків і порушень; - оцінку стану внутрішнього контролю; - висновки за результатами аудиту з визначенням впливу порушень і недоліків на розміри платежів до бюджетів і державних фондів, фінансові результати об'єкта аудиту, розмір прибутку та величину активів; - оцінку ефективності управління майном, досягнення суб'єктами господарювання визначених цілей і завдань за визначеними критеріями, за якими проведена перевірка факторів ризику; - зміни, що відбулися з моменту останнього аудиту, де відображаються організаційні, виробничі та інші зміни в діяльності об'єкта аудиту, що відбулися з часу попереднього аудиту та їх вплив на результати діяльності, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності
Рекомендації	Викладаються обґрунтовані пропозиції, реалізація яких є необхідною умовою для якісних змін в управлінні об'єктом аудиту
Додатки	Робочі матеріали, які підтверджують встановлені факти, табличні дані, сформовані аудитором на стадії здійснення оцінки досягнутих об'єктом аудиту результатів

 

Висновки групуються в аудиторському звіті виходячи з істотності їх впливу на фінансово-господарську діяльність об'єкта аудиту за двома напрямами:

1) зовнішнім – незалежним від об'єкта аудиту, зокрема щодо достатності нормативно-правового забезпечення його діяльності, рівня її регламентації органом управління об'єкта аудиту;

2) внутрішнім – з огляду на те, як прийняття рішень або бездіяльність посадових осіб об'єкта аудиту вплинуло на організацію внутрішнього контролю.

Рекомендації, викладені в аудиторському звіті, повинні:

· ґрунтуватися на результатах роботи, фактах, висновках;

· зосереджувати увагу на тому, що треба змінити;

· залишити на розсуд об'єкта аудиту способи проведення змін;

· бути достатньо детальними і реальними для впровадження.

Інформація, подана в аудиторському звіту має бути зрозумілою та конструктивною, речення – короткими та чіткими. При посиланні на документи, статистичні, бухгалтерські, аналітичні дані у тексті аудиторського звіту мають бути зазначено джерела інформації.

Аудиторський звіт підлягає розгляду за участю керівництва об'єкта аудиту. Строк такого розгляду не повинен перевищувати 5 робочих днів.

За наявності зауважень і пропозицій посадових осіб об'єкта аудиту до аудиторського звіту, що не були враховані під час розгляду, вони оформлюються у вигляді протоколу розбіжностей, форма якого наведена нижче.

За результатами розгляду з керівництвом об'єкта аудиту, але не пізніше останнього дня аудиту, аудиторський звіт складається в 4-ох примірниках і підписується в односторонньому порядку керівником групи державних аудиторів.

За наявності зауважень, викладених в протоколі розбіжностей, орган ДФІУ, який проводив аудит, аналізує їх обґрунтування, і в строк, не пізніше ніж 15 робочих днів після підписання цього протоколу дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу ДФІУ або його заступником.

 

ПРОТОКОЛ

розбіжностей розгляду аудиторського звіту
___________________________________________________________
(найменування об'єкта аудиту)
за 20__ - 20__ роки

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________
(посадова особа органу ДКРС, що здійснив аудит)
та

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________
(керівник об'єкта аудиту)

розглянули та обговорили аудиторський звіт щодо діяльності

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________ за 20__ - 20__ роки
(найменування об'єкта аудиту)

 

Зауваження до аудиторського звіту, які не враховані державним аудитором:

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

 

_____________________________________ _______________________________
(посада працівника органу ДКРС) (керівник об'єкта аудиту)
_____________________________________ _______________________________
(підпис) (ініціали, прізвище) (підпис) (ініціали, прізвище)

 

"___" ______________ 20__ року "___" ______________ 20__ року

 

 

Примірники аудиторського звіту передаються:

- керівнику об'єкта аудиту;

- керівництву органу управління об'єкта аудиту;

- КМУ та МФУ – відповідно до визначених законодавством повноважень цих органів.

Один примірник аудиторського звіту залишається в органі ДФІУ, який проводив аудит.

Керівник об'єкта аудиту зобов'язаний інформувати орган ДФІУ, який проводив аудит, про стан врахування рекомендацій, що містяться у аудиторському звіті.

Рішення щодо оприлюднення результатів аудиту приймається керівництвом органу ДФІУ, що проводив аудит.

Оприлюднення результатів аудиту здійснюється різними шляхами:

· надсиланням інформації іншим заінтересованим органам державної влади, а також органам місцевого самоврядування;

· внесенням аудиторського звіту на розгляд колегії відповідного органу, уповноваженого управляти державним майном.

Орган ДФІУ, який проводив аудит, здійснює моніторинг та облік стану впровадження пропозицій, відображених в аудиторському звіті чи інформації про результати аудиту.