Методи (прийоми) економічного аналізу

Під методом розуміють спосіб, підхід до явищ, які вивчаються, спланований шлях наукового пізнання дійсності та встановлення істини.

Метод - це прийом, засіб чи образ дії або ціла сукупність взаємопов’язаних способів та принципів дослідження процесів, предметів і явищ.

 

Основними прийомами економічного аналізу є:

- порівняння

- групування

- елімінування

- деталізація (розчленування)

- узагальнення (синтез)

- аналітичний метод

- балансовий метод

- статистичні методи

- економіко-математичні методи та інші.

 

Порівняння – це метод за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується іншими спорідненими предметами або явищами.

У практиці найчастіше застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, середніми показниками, з показниками підприємств інших країн. Порівняння може проводитись за абсолютними, відносними і середніми величинами. Абсолютні – це порівняння показників з метою виявлення різниці (відхилення від базисних). Відносні – це порівняння показників, які аналізуються або абсолютних відхилень по них з базисними. В наслідок таких порівнянь одержують коефіцієнти, відсотки, середні величини.

Метод моделювання застосовують для вивчення складних явищ. При цьому методі будують зменшенні предмети або умовні подоби (образи), які замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища. Моделі можуть бути матеріальні (фізичні) й абстрактні (описові або словесні), графічні і матеріальні. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.

Групування – це виділення в складі досліджуваних явищ груп і підгруп за тими чи іншими ознаками, які допомагають систематизувати матеріали аналізу, розкривають зміст результатів і вплив на них окремих показників. Групування являється основою обробки й аналізу масових даних і використовується для визначення структури й структурних змін, а також для вивчення взаємозв’язку між показниками.

Елімінування – це прийом за допомогою якого виключається дія всіх факторів, крім одного по якому визначається величина впливу. Цей прийом здійснюють різними способами.

1) прийом ланцюгових підстановок – при застосуванні цього методу проводиться послідовна заміна планової (базової) величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і порівнюються результати, які послідовно одержують при кожній такій заміні.

Прийом ланцюгових підстановок дає змогу розкрити взаємозв’язок окремих факторів і виміряти їх вплив на зміну аналізованих показників. Він використовується при наявності прямої і зворотної пропорційної залежності між досліджуваними явищами.

Прямим називають такий зв'язок при якому із збільшенням або зменшенням значень факторної ознаки відповідно збільшується або зменшується середнє значення результативної ознаки. Наприклад, залежність між розміром підприємства і обсягом продукції.

Зворотній – це такий зв'язок при якому значення результативної ознаки змінюється в протилежному напрямі відносно змін значень факторної ознаки. (наприклад, із зростанням продуктивності праці собівартість продукції знижується).

Між ознаками існують два типи зв’язків функціональний і кореляційний.

Функціональний – це такий зв'язок при якому із зміною факторної ознаки на одиницю відповідно змінюється результативна ознака на певну величину. (наприклад, із зміною фондовіддачі чи величини вартості середньорічних фондів змінюється і величина обсягу виробництва продукції). На функціональний зв'язок не діють випадкові причини, тому така залежність завжди є точною, повною.

Але крім пропорційних, функціональних зв’язків є не пропорційні при яких тому самому значенню факторної ознаки можуть відповідати кілька різних значень результативної ознаки. І ці зв’язки виявляються не в кожному окремому випадку, а тільки в середніх величинах великої кількості спостережень. Такі зв’язки називають кореляційними.

2) спосіб абсолютних різниць – при кожній підстановці замінюється абсолютне значення фактора, що розраховується відхилення його фактичної величини від базової (планової).

3) спосіб відносних різниць – цей спосіб ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора визначається множенням різниці в суміжних індексах на плановий обсяг узагальнюючого показника.

Аналітичний метод – за його допомогою складне явище, як господарську діяльність підприємства умовно розкладають на окремі більш прості складові елементи, а потім вивчають кількісні та якісні сторони, зв’язки й взаємодії.

Метод деталізації (це одна з форм прояву аналітичного методу)– це послідовне розчленування загальних показників на складові частини або на окремі фактори. Розчленування складних явищ на більш прості.Здійснюється за такими основними напрямами: утворюючими факторами, якісними ознаками, підрозділами та часом.

Аналіз – це розбір, розкладання, розчленування предметів або явищ на складові частини, властивості, ознаки.

Синтез – це з’єднання окремих частин і елементів явища в єдине ціле. Досліджуючи окремі економічні явища можна їх об’єднувати в межах більш складних процесів або груп, проводити узагальнення впливу різних факторів, роботи заключну розгорнуту оцінку роботи підприємства (висновок).

Балансовий метод – ґрунтується на обмеженості кінцевої величини матеріальних ресурсів і жорстких взаємозв’язках між окремими елементами сукупності, які у зв’язку з цим виникають.

Сальдовий метод (різновид балансового) – визначають величину останнього фактора якщо вже відомий сумарний вплив усіх інших факторів, крім нього і загальна зміна результативного показника. Його доречно використовувати там де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора технічно складний або незручний з інших міркувань.

Статистичні методи:

1) Табличний метод – це накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації.

2) Динамічні ряди – це порівняння не двох, а кількох предметів, показників, розрізняють інтервальні й моментні динамічні ряди.

3) Вибірковий метод групування

4) Кореляційний метод

Кореляційний зв’язок - це неповна ймовірна залежність між показниками, яка виявляється тільки в масі спостережень. Повна кореляція – це зв'язок між двома показниками, один з яких є факторним, а інший результативний. Множинна кореляція виникає внаслідок взаємодії кількох чинників з результативним показником.

В результаті кореляційного аналізу ми можемо визначити:

- зміну результативного показнику під впливом чинників тобто на скільки одиниць змінюється величина результативного показника при зміні факторного на одиницю.

- встановити відносний ступінь залежності результативного показника від кожного чинника.

5) Графічний метод – розгляд показників у вигляді графіків, діаграм.

Економіко-математичні методи:

1) симплексний метод, транспортна задача, методи мереж у плануванні

2) соціологічні методи: анкетний, опитування, співбесіди

Анкетний метод - це письмове опитування працівників, причетних до якихось проблем або виробництва з метою з’ясування певних питань.

 

-3-