Історія розвитку економічного аналізу

План

1. Історія розвитку економічного аналізу
2. Економічний аналіз як галузь економічної науки
3. Предмет і завдання економічного аналізу
4. Фактори і резерви господарської діяльності
5. Види економічного аналізу
6. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

 

-1-

Історія розвитку економічного аналізу

Економічний аналіз почав формуватися в 20-30 роках ХХ століття заключний розділ курсу «Бухгалтерського обліку».

Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінювання бухгалтерських звітів.

У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства і звідси перша назва курсу «Аналіз балансу». Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву «Обліковий аналіз». Отже можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або облікова.

У 40 й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-нормативної, технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї науки курсу. Його почали називати відповідно «Техніко-економічний аналіз», «Аналіз господарської діяльності» і врешті-решт, «Економічний аналіз».

-2-

Економічний аналіз як галузь економічної науки

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв’язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резерві, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорційні, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх сутті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей і об’єктивною оцінкою їх використання.

Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством.

Раціональне управління – це складний трудовий процес керівного складу й усього колективу працівників підприємства, спрямування і раціональне використання ресурсів, збільшення виробництва продукції тощо. До основних функцій управління належать: планування, організація, оперативне регулювання, контроль, матеріальне і моральне стимулювання виробництва. Можна виділити такі особливо важливі стадії управління виробництвом на яких прийняття управлінських рішень зумовлює необхідність у проведенні аналізу господарської діяльності:

1) розробка, обґрунтування і прийняття планів підприємства;

2) організація виробництва і оперативне управління ходом виконання намічених планів;

3)підсумкова (по закінченні року) оцінка досягнутих результатів.

 

-3-

Види економічного аналізу

В залежності від часу проведення вирізняють такі види аналізу:

1. наступний (ретроспективний)

2. оперативний

3. попередній

Зараз найбільш розвинутим і важливим є наступний аналіз до складу якого входять:

ü Фінансово-економічний аналіз – здійснюється після завершення кварталу або року на підставі відповідного звіту підприємства сторонніми установами, які мають тісні зв’язки з даним підприємством і фінансові та банківські установи, адміністративні, наукові та посередницькі організації.

ü Управлінський (внутрішньогосподарський) аналіз на відміну від фінансово-економічного є більш змістовним і різнобічним. Крім економічних показників він значну увагу приділяє вивченню даних використання техніки і технологій, інших матеріальних ресурсів підприємства.

ü Статистико-економічний аналіз – вивчає діяльність не підприємств, а великих господарських комплексів, регіонів, галузей і в цілому народного господарства країни. Аналіз проводять на основі статистичної звітності, статистичних збірників та обстежень. У цьому аналізі провідну роль відіграють статистичні методи дослідження й обробки інформації.

ü Порівняльний або міжгосподарський аналіз – використовує дані кількох споріднених підприємств. Завдяки додатковим зіставленням даних і орієнтуючись на показники кращих підприємств у галузі, він дає змогу одержати більш зважену оцінку роботи підприємства, яке докладно аналізується. Він є найкращим засобом пошуку та обґрунтуванням внутрішньогосподарських резервів виробництва.

ü Функціонально-вартісний аналіз – предметом вивчення є в більшості випадків пов’язаний не з роботою підприємства, а з випуском та експлуатацією певних видів продукції. Даний аналіз займається вивченням ефективності відносно дорогої техніки з достатньо великими обсягами її виробництва.

ü Систематичний аналіз – застосовують при дослідженні складних економічних проблем, великих виробничих комплексів, важливих народногосподарських проектів. Аналіз здійснює бригада фахівців з різних галузей знань.

Оперативний (поточний) аналіз – здійснюють на підприємствах і в його підрозділах безпосередньо процесі господарської діяльності або відразу після закінчення окремих виробничих чи інших робіт.

Прогнозний аналіз (перспективний, стратегічний ) – почав застосовуватися як техніко-економічне обґрунтування майбутніх підприємств, зразків нової техніки і новітніх технологій. Цей аналіз передує виробничим подіям, передбачає їх наслідки, оцінює їхню ефективність.

 

-6-

Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

Теоретичною основою економічного аналізу є політична економія, а загальним методом пізнання – діалектика.

Економічний аналіз тісно пов'язаний з галузевими економіками, організацією та менеджментом, маркетингом, фінансовими дисциплінами, банківською справою і кредитуванням. Особливу роль для економічного аналізу відіграють бухгалтерський облік і статистика. Вони не тільки постачають йому необхідну інформацію, а й надають деякі свої методи для її вивчення.

В економічному аналізі знаходять широке застосування сучасні засоби обробки інформації економіко-математичні й соціологічні методи, значення в галузі техніки й технології виробництва.

 

 

Тема 2: Організація економічного аналізу на

План

1. Організація економічного аналізу та етапи його проведення

2. Методи (прийоми) економічного аналізу

3. Інформаційна база економічного аналізу

 

-1-

Ресурсів господарства

План

1. Мета і завдання аналізу

2. Аналіз розміру земельного фонду господарства

3. Оцінка використання сільськогосподарських угідь

4. Шляхи підвищення ефективного використання земельних угідь в господарстві

-1-

Мета і завдання аналізу

Земельні ресурси – це національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування всіх галузей народного господарства. Тому основним завданням сільського господарства в сучасних умовах є повне і раціональне використання землі для виробництва продукції.

Із земельних ресурсів для сільського господарства визначальними є сільськогосподарські угіддя, а з них – рілля.

Організація використання земель повинна бути такою, щоб темпи приросту врожайності сільськогосподарських культур і збільшення валового виробництва продукції значно випереджали б темпи скорочення сільськогосподарських угідь на одного жителя.

Завдання аналізу полягає у сприянні найповнішому і найефективнішому використанню земельних угідь при постійному нарощуванні природної родючості й недопущенні шкоди навколишньому середовищу.

Найважливіші складові аналізу використання земельних угідь такі:

- визначення їх структури та шляхів її поліпшення;

- вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (або скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

- визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення.

Основними джерелами інформації для аналізу землекористування складу, структури і використання земельних угідь є:

1)Земельний кодекс та інші нормативні документи про землекористування;

2) Земельно-кадастрова книга;

3) картографічні документи (ґрунтові карти, картограми, паспорт поля);

4) річний звіт підприємства і план економічного і соціального розвитку, з яких беруть дані про землекористування, виробничу програму у галузі рослинництва та її виконання, перелік заходів щодо поліпшення земельних угідь;

5) використовують заключну статистичну звітність, дані бухгалтерського, оперативно-технічного обліку.

 

-2-

План

1. Історія розвитку економічного аналізу
2. Економічний аналіз як галузь економічної науки
3. Предмет і завдання економічного аналізу
4. Фактори і резерви господарської діяльності
5. Види економічного аналізу
6. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами

 

-1-

Історія розвитку економічного аналізу

Економічний аналіз почав формуватися в 20-30 роках ХХ століття заключний розділ курсу «Бухгалтерського обліку».

Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінювання бухгалтерських звітів.

У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства і звідси перша назва курсу «Аналіз балансу». Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву «Обліковий аналіз». Отже можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або облікова.

У 40 й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-нормативної, технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї науки курсу. Його почали називати відповідно «Техніко-економічний аналіз», «Аналіз господарської діяльності» і врешті-решт, «Економічний аналіз».

-2-