Визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності

(Г. Я. Розен)

 

Інструкція. Прочитайте уважно кожне запитання і виберіть один із запропонованих варіантів відповідей (а, б, в).

Опитувальник

1. Чи добре ви розумієтеся на мові жестів?

а) так; б) і так, і ні; в) ні.

2. Чутливі ви до чужих потреб?

а) так, чутливий; б) не знаю; в) ні, не чутливий.

3. Відразу ви помічаєте, що комусь стало нудно при розмові з вами?

а) відразу; б) не знаю; в) не помічаю взагалі.

4. Ви вмієте слухати інших?

а) так, вмію; б) і так, і ні; в) ні, не вмію.

5. Чи завжди ви однаково ввічливі в спілкуванні?

а) так, завжди; б) в залежності від обставин; в) ніколи.

6. Чи можете ви одразу визначити, що хтось із співрозмовників засуджує вас?

а) так, можу; б) не завжди; в) ні, не можу.

7. Чи завжди ви вірно оцінюєте інших людей?

а) так, завжди; б) раз на раз не приходиться; в) ніколи.

8. Чи можете ви відразу відчути, що викликаєте у співрозмовника симпатію?

а) так, можу; б) і так, і ні; в) ні, не можу.

9. Чи здатні ви передбачити, між ким із ваших знайомих може зав'язатися дружба?

а) так, здатен; б) не знаю; в) ні, не здатний.

10. Чи завжди ви відчуваєте, що у співрозмовника є щось приховане на думці?

а) так, завжди; б) в залежності від обставин; в) не завжди.

11. Чи вмієте ви вчасно відчути, коли не слід бути дуже наполегливим?

а) так, вмію; б) коли як; в) ні, не вмію.

12. Чи часто люди приходять до вас зі своїми проблемами?

а) часто; б) не часто; в) рідко.

13. Як ви думаєте, чи завжди вам вдається розпізнати брехню?

а) думаю, що завжди; б) не знаю; в) думаю, що ні.

14. Відразу ви відчуваєте, що співрозмовник перебуває в поганому настрої?

а) так, відразу; б) і так, і ні; в) ні, не відразу.

15. Передчуваєте ви, що співрозмовник може от-от несподівано розридатися (або вибухнути)?

а) так, передчуваю; б) коли як; в) ні, не передчуваю.

 

Опрацювання та інтерпретація результатів

 

Ключ: відповіді а – 2 бали; б – 1 бал; в – 0 балів.

Підсумуйте отримані бали за пунктами опитувальника.
Переведіть «сирі» бали на стени за допомогою таблиці «стенові норми».

Стенові норми

Стени
Бали		1-4	5-8	9-12		14-17	18-21	22-25	26-29

 

Шкала невербальної компетентності виявляє міру вираженості вміння налагоджувати взаємовідносини і прочитувати контекст спілкування. Кожен досліджуваний може бути віднесений до однієї з трьох груп:

1) з низьким рівнем невербальної компетентності (1-3 стени);

2) з помірним рівнем невербальної компетентності (4-7 стенів);

3) з високим рівнем невербальної компетентності (8-10 стенів).

Досліджувані першої групи поглинені своїми власними проблемами і недостатньо уважні до проблем інших. Вони виявляють нездатність до налагодження стосунків і розуміння характеру міжособистісної взаємодії, до якої залучені.

Досліджувані третьої групи, навпаки, характеризуються захопленістю проблемами інших людей і неувагою до своїх власних.

 

Методика діагностики міжособистісних стосунків

Т. Лірі

 

Методика використовується для вивчення стилю і структури міжособистісних стосунків та їх особливостей, а також дослід­ження уявлень досліджуваного про своє «Я», ставлення до самого себе. Методика дає змогу виявити зони конфліктів.

На основі досліджень міжособистісних стосунків Т. Лірі виді­лив 8 загальних і 16 конкретизованих варіантів міжособистісної взаємодії, представлених у вигляді кругової діаграми. Полюсні варіанти на цій схемі є протилежними один одному.

Опитувальник складений відповідно до виділених типів міжособистісної поведінки, що являє собою набір із 128 простих лако­нічних характеристик — епітетів, які групуються по 16 запитань у 8 октантів, що відображають різноманітні психологічні профілі. Методика може пропонуватися досліджуваному у вигляді списку або ж на окремих картках.

Інструкція: Перед вами набір характеристик. Прочитайте кожну з них і відзначте знаком «+» ті, які відповідають вашому уявленню про себе. Будьте уважними. Намагайтеся відповідати якомога точніше і правдивіше.

Завдання 1

Дайте відповідь на запитання: Яка ви людина?

 

1. Інші думають про неї прихильно.

2. Справляє враження на оточуючих.

3. Уміє розпоряджатися, карати.

4. Уміє наполягати на своєму.

5. Володіє почуттям гідності.

6. Незалежна.

7. Здатна сама потурбуватися про себе.

8. Може виявити байдужість.

9. Здатна бути суворою.

10. Сувора, але справедлива.

11. Може бути щирою.

12. Критична до інших.

13. Любить поплакатися.

14. Часто сумна.

15. Схильна до недовіри.

16. Часто розчаровується.

17. Здатна бути критичною до себе.

18. Здатна визнавати свою неправоту.

19. З охотою підкоряється.

20. Поступлива.

21. Вдячна.

22. Захоплюється, схильна до копіювання.

23. Ставиться до інших з повагою.

24. Шукає схвалення.

25. Здатна до співпраці, взаємодопомоги.

26. Намагається вжитися з іншими.

27. Приязна, доброзичлива.

28. Уважна, ласкава.

29. Делікатна.

30. Підбадьорююча.

31. Відгукується на заклики про допомогу.

32. Безкорислива.

33. Здатна викликати захоплення.

34. Користується в інших повагою.

35. Володіє талантом керівника.

36. Любить відповідальність.

37. Впевнена у собі.

38. Самовпевнена, наполеглива.

39. Ділова, практична.

40. Любить змагатися.

41. Стійка і крута, де потрібно.

42. Невблаганна, але безпристрасна.

43. Дратівлива.

44. Відкрита, прямолінійна.

45. Не терпить, щоб нею командували.

46. Скептична.

47. На неї важко справити враження.

48. Образлива, вимоглива (педантична, скурпульозна).

49. Легко соромиться.

50. Не впевнена у собі.

51. Поступлива.

52. Скромна.

53. Часто користується допомогою інших.

54. Дуже поважає авторитет.

55. З охотою приймає поради.

56. Довірлива і намагається порадувати інших.

57. Завжди люб'язна у спілкуванні.

58. Цінує думку оточуючих.

59. Комунікабельна, товариська.

60. Добросердна.

61. Добра, вселяє впевненість.

62. Ніжна, м'якосердна.

63. Любить турбуватися про інших.

64. Безкорислива, щедра.

65. Любить давати поради.

66. Справляє враження значущості.

67. Любить керувати та управляти.

68. Владна.

69. Хвалькувата.

70. Зарозуміла, самовдоволена.

71. Думає тільки про себе.

72. Хитра, прагматична.

73. Нетерпима до помилок інших.

74. Корислива.

75. Щира.

76. Часто неприязна.

77. Озлоблена.

78. Схильна весь час скаржитися.

79. Ревнива.

80. Довго пам'ятає образи.

81. Схильна до самокатування.

82. Сором'язлива.

83. Безініціативна.

84. Покірлива.

85. Залежна, несамостійна.

86. Любить підкорятися.

87. Надає право іншим приймати рішення.

88. Легко пошивається а дурні.

89. Легко піддається впливу друзів.

90. Готова довіритися будь-кому.

91. Доброзичлива до всіх без винятку.

92. Усім симпатизує.

93. Пробачає все.

94. Переповнена надмірним співчуттям.

95. Великодушна, терпляча до недоліків.

96. Намагається бути покровителем.

97. Прагне до успіху.

98. Очікує захоплення від кожного.

99. Розпоряджається іншими.

100. Деспотична.

101. Сноб (судить людей за рангом і достатком, а не за особистісними якостями).

102. Марнославна.

103. Егоїстична.

104. Холодна, черства.

105. Саркастична, любить насміхатися.

106. Зла, жорстока.

107. Часто гнівається.

108. Нечутлива, байдужа.

109. Злопам'ятна.

110. Пронизана духом суперечності.

111. Уперта.

112. Недовірлива, підозріла.

113. Нерішуча.

114. Сором'язлива.

115. Відрізняється надмірною готовністю підкорятися.

116. М'якотіла.

117. Майже ніколи нікому не заперечує.

118. Нав'язлива.

119. Любить, щоб її опікали.

120. Надмірно довірлива.

121. Намагається заручитися позитивним ставленням кожного.

122. З усіма погоджується.

123. Завжди приязна.

124. Усіх любить.

125. Надто поблажлива до оточуючих.

126. Намагається втішити кожного.

127. Турбується про інших на шкоду собі.

128. Псує людей надмірною добротою.

Опрацювання результатів

Після того, як досліджуваний оцінить себе, підраховуються бали за кожним з восьми октантів психограми методики. Кожний плюс оціню­ється в 1 бал; таким чином, максимальна оцінка октанта — 16 балів.

1 октант: 1 – 4, 33 – 36, 65 – 68, 97 – 100

2 октант: 5 – 8, 37 – 40, 69 – 72, 101 – 104

3 октант: 9 – 12, 41 – 44, 73 – 76, 105 – 108

4 октант: 13 – 16, 45 – 48, 77 – 80, 109 – 112

5 октант: 17 – 20, 49 – 52, 81 – 84, 113 – 116

6 октант: 21 – 24, 53 – 56, 85 – 88, 117 – 120

7 октант: 25 – 28, 57 – 60, 89 – 92, 121 – 124

8 октант: 29 – 32, 61 – 64, 93 – 96, 125 – 128

Кожному з восьми октантів відповідає певний тип міжособистісних стосунків:

Авторитарний.

0-8. Упевнений у собі, наполегливий, може бути хорошим наставником і організатором. Володіє якостями керівника.

9-12. Домінантний, енергійний, успішний у справах; любить давати поради, вимагає до себе поваги; може бути нетерпимим до критики; йому властива переоцінка власних можливостей.

13-16. Владний, диктаторський, деспотичний характер; усіх повчає, має дидактичний стиль висловлювань; не схильний сприй­мати поради інших; прагне до лідерства і керування іншими; сильна особистість з рисами деспотизму.

2. Незалежний — домінуючий.

0-8. Упевнений, незалежний, орієнтований на себе, схильний до конкуренції.

9-12. Самозадоволений, нарцистичний, з вираженим почуттям власної гідності, зверхності над оточуючими, з тенденцією мати особливу думку, відмінну від більшості, і займати особливу пози­цію у групі.

13-16. Прагне бути над усіма, самовдоволений, прагматичний. До оточуючих ставиться відчужено; гонористий, хвалькуватий.

Агресивний.

0-8. Впертий, наполегливий у досягненні мети, енергійний, без­посередній.

9-12. Вимогливий, прямолінійний, щирий; суворий і різкий в оцінці інших; непримиренний. Схильний в усьому звинувачувати оточуючих; глузливий, іронічний, дратівливий.

13-16. Надмірно наполегливий; неприязний, жорстокий, воро­жий по відношенню до оточуючих; нестриманий, запальний, агре­сивний; може виявляти асоціальну поведінку.

Недовірливий — скептичний.

0-8. Реалістичний у судженнях і вчинках; критичний по від­ношенню до оточуючих; скептик, неконформний.

9-12. Виражена схильність до критицизму. Недовірливий до людей, розчарований у них; замкнений, потайливий, образливий; відчуває труднощі в персональних контактах через підозріливість і страх, погане ставлення. Свій негативізм виявляє у вербальній агресії.

13-16. Відчужений по відношенню до ворожого і злісного світу; дуже підозріливий, украй образливий; схильний сумніватися у всьому; злопам'ятний, постійно скаржиться на всіх (шизоїдний тип характеру).

Покірний — сором'язливий.

0-8. Скромний, нерішучий, поступливий; емоційно стриманий; схильний підкорятися; не має власної думки; слухняно і чесно виконує всі свої обов'язки.

9-12. Сором'язливий, легко ніяковіє; схильний підкорятися сильнішому без урахування ситуації.

13-16. Покірливий, схильний до самоприниження; слабовольний, поступається всім і в усьому; завжди ставить себе на останнє місце і осуджує себе, приписує собі провину; намагається знайти підтримку в когось сильнішого.

Заздрісний.

0-8. Конформний, м'який; очікує допомоги і поради; схильний до захоплення оточуючими; ввічливий і потребує визнання.

9-12. Слухняний, боягузливий, безпорадний; не вміє чинити опір; щиро вважає, що інші завжди праві.

13-16. Дуже невпевнений у собі; має нав'язливі страхи, побою­вання, тривожиться з будь-якого приводу, тому залежить від інших, від чужої думки, занадто конформний.

Співпрацюючий.

0-8. Схильний до співробітництва, кооперації; гнучкий і комп­ромісний у прийнятті рішень, вирішенні проблем і конфліктних ситуацій; намагається погоджуватися з думкою оточуючих; сві­домо конформний, дотримується умов, правил і принципів «хорошого тону»; у відношенні з людьми ініціативний, ентузіаст у досягненні цілей групи; намагається допомагати; хоче відчувати себе в центрі уваги, отримувати увагу і любов; комунікабельний, виявляє теплоту і приязність у стосунках.

9-16. Приязний і люб'язний з усіма; орієнтований на соціальне прийняття і позитивне визнання; прагне задовольнити вимоги всіх, «бути хорошим» для всіх без урахування ситуації; прагне до цілей мікрогрупи; має розвинені механізми витіснення і пригні­чення; емоційно лабільний (істероїдний тип характеру).

Альтруїстичний.

0-8. Відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м'який, добрий; емоційне відношення до людей виявляє у спів­чутті, симпатії, ласці, вміє підтримати, підбадьорити і заспоко­їти оточуючих, безкорисливий і здатний відгукуватися на чужі проблеми.

9-16. Гіпервідповідальний; завжди приносить у жертву свої інтереси; намагається допомогти і співпереживає всім; нав'язли­вий у своїй допомозі і надто активний по відношенню до оточую­чих; неадекватно приймає на себе відповідальність за інших. (Хоча це може бути тільки зовнішня «маска», яка приховує осо­бистість протилежного типу).

Отримані кількісні показники за кожним з октантів від 0 до 16 балів переносяться на психограму. На відповідній октантокоординаті, на рівні, що відповідає отриманим балам, проводяться дуги. Відокремлена частина октанта заштриховується. Після того, як відмічені всі отримані результати і заштрихована внутрішня, цен­тральна частина кола психограми до рівня, окресленого дугами, виходить щось подібне до віяла. Найбільш заштриховані октанти відповідають домінуючому стилю міжособистісних стосунків даного індивіда.

Характеристики, що не виходять за межі восьми балів, влас­тиві гармонійним особистостям.

Показники, що перевищують вісім балів, свідчать про акцен­туації властивостей, виявлених даними октантами.

Показники на рівні 14-16 балів свідчать про труднощі соціаль­ної адаптації. Низькі показники по всіх октантах (0-3 бали) можуть бути результатом скритності і невідвертості досліджуваного. Якщо у психограмі немає октантів, заштрихованих вище чотирьох балів, то дані сумнівні щодо їх достовірності: досліджуваний не захотів оцінити себе відверто.

Перші чотири типи міжособистісних стосунків (1, 2, 3, 4) харак­теризуються домінуванням неконформних тенденцій і схильністю до дез'юнктивних (конфліктних) проявів — (3, 4); великою неза­лежністю думки, наполегливістю у відстоюванні своєї точки зору, тенденцією до лідерства і домінування — (1,2).

Другі чотири октанти (5, 6, 7, 8) характеризують протилежну картину: домінують конформні установки, конгруентність у кон­тактах з оточуючими — (7, 8); невпевненість у собі, піддатливість думці оточуючих, схильність до компромісів — (5,6).

За двома спеціальними формулами визначаються показ­ники з двох основних факторів: домінування і приязності.

Домінування: (1 - 5) + 0,7 • (3 + 2 - 4 - 6).

Приязність: (7 - 3) + 0,7 •(8 - 2 - 4 + 6).

У цілому, інтерпретація даних повинна орієнтуватися на домі­нування одних показників над іншими і меншою мірою, на абсо­лютні величини.

Досліджувані, в яких домінує «владно-лідерський» тип міжо­собистісних стосунків — І октант, «авторитарний» — характери­зуються оптимістичністю, швидкістю реакції, високою актив­ністю, вираженою мотивацією досягнення, тенденцією до домінування, підвищеним рівнем домагань, легкістю і швидкістю у прийнятті рішень, гомономністю (орієнтацією здебільшого на власні думки і мінімальною залежністю від зовнішніх факторів середовища), екстравертністю. Вчинки і висловлювання можуть випереджати їх продуманість. Це реагування по типу «тут і від­разу»; виражена тенденція до спонтанних самореалізацій, актив­ний вплив на оточуючих, завойовницька позиція, прагнення вести за собою і підкоряти своїй волі інших.

II октант відповідає незалежно-домінуючому типу міжосо­бистісних стосунків з чіткою перевагою над іншими, який, за даними дослідження, співвідноситься з такими особливостями: самовдоволеність (чи самозакоханість), дистантність, егоцентричність, завищений рівень вимог, виражене почуття конкурентності, що виявляється у прагненні зайняти особливу позицію у групі. Домінування тут меншою мірою звернене на спільні з групою інте­реси і не виявляється у прагненні вести людей за собою, заража­ючи своїми ідеями. Стиль мислення нешаблонний, творчий. Думка оточуючих сприймається критично, власна думка переводиться у ранг догми або досить категорично відстоюється. Емоціям не вистачає тепла, вчинкам — конформності. Висока пошукова активність поєднується з розсудливістю; низька підкорюваність.

«Прямолінійно-агресивний» тип міжособистісних стосунків (показники III октанта) наближений до таких особистісних характеристик, як ригідність установок, яка співвідноситься з високою спонтанністю; наполегливість у досягненні мети, практи­цизм із недостатньою опорою на минулий досвід; у стані емоційної захопленості — посилене почуття справедливості, що сполучається з переконаністю у власній правоті. У таких осіб легко спалахує почуття ворожості у разі протидії чи критики на свою адресу; їм характерна безпосередність і прямолінійність у висловлюваннях і вчинках; посилена образливість, яка легко згасає в ситуації ком­фортності та не пригнічуваності особистості досліджуваного.

IV октант — «недовірливо-скептичний» тип міжособистісних стосунків виявляється у таких особистісних характеристиках, як відокремленість, замкненість, ригідність установок, критичне ставлення до будь-яких думок, окрім особистих; незадоволеність своєю позицією у мікрогрупі; підозрілість, надчутливість до критичних зауважень на свою адресу; неконформність суджень і вчинків; схильність до побудови ригідних і надто важливих умо­виводів, пов'язаних з переконанням у недоброзичливості оточую­чих осіб; випереджаюча ворожість у висловлюваннях і поведінці,яка виправдовується апріорною впевненістю у людській недоброті; системне мислення, що спирається на практичний досвід, практичність, реалістичність, схильність до іронії; висока кон­фліктність, яка може бути не яскраво вираженою й акумулюється, створюючи тим самим посилену напруженість, сприяючи підви­щенню відчуженості та відстороненості.

V октант — «покірливо-сором'язливий» тип міжособистісних стосунків — домінує в особистостей хворобливо-сором'язливих, інтровертованих, пасивних, педантичних у питаннях моралі і совісті; схильних до покори, невпевнені в собі, з посиленою схильністю до рефлексії; з помітним домінуванням мотивації уникнення неуспіху і низької мотивації досягнення; заниженою самооцінкою,тривожністю, з посиленим почуттям відповідальності. Такі люди незадоволені собою, схильні до того, щоб звинувачувати себе у невдачах; легко впадають у смуток; песимістично оцінюють свої перспективи; акуратні і добрі виконавці в роботі; уникають широких контактів і соціальних ролей, у яких би вони могли звернути на себе увагу оточуючих; чутливі і вразливі; хворобливо зосереджені на своїх недоліках і проблемах.

VI октант — «залежно-слухняний» тип міжособистісних стосунків. Для таких особистостей характерна висока тривожність,посилена чутливість до впливу середовища; тенденція до спрямованості на стосунки зі значущими людьми; залежність власної думки від думки оточуючих. Потреба у прихильності і теплих взаєминах є провідною. Невпевненість у собі тісно пов'язана з нестійкою самооцінкою. Хороша виконавська дисципліна і відповідальність у роботі створює їм хорошу репутацію в колективі, але інертність прийняття рішень, конформність і невпевненість у собі не сприяє їх просуванню до ролі лідера. Посилена вразливість,чутливість до неуважності і грубості оточуючих, підвищена самокритичність, страх неуспіху як основа мотиваційної спрямованості формують основу конформної поведінки.

VII октант — «співпрацюючий-конвенційний» — тип міжособистісних стосунків, характерний для емоційно-нестійких особистостей з високим рівнем тривожності і низьким рівнем агресивності. Для них характерна посилена реакція на впливи середовища; залежність самооцінки від думки значущих людей;прагнення до участі в групових подіях, співробітництво; екзальтована потреба у поширенні дружелюбності на оточуючих; пошук визнання в очах найбільш авторитетних особистостей групи; прагнення знайти порозуміння з іншими; ентузіазм, сприйнятли­вість до емоційного настрою групи; широке коло інтересів при деякій поверховості захоплень.

VIII октант — «відповідально-великодушний» тип міжосо­бистісних стосунків співвідноситься з вираженою потребою у відповідності соціальним нормам поведінки зі схильністю до досягнення гармонії вміжособистісних стосунках; з екзальта­цією у висловленні своїх переконань; вираженою емоційною вимогливістю, яка може мати більш поверховий характер, аніж це декларується; з художнім типом сприйняття і переробки інформації; стиль мислення — цілісний, образний. Для людей цього типу характерне легке входження у різні соціальні ролі, гнучкість у контактах; комунікабельність, доброзичливість, жер­товність; прагнення до діяльності, корисної всім людям; мило­сердя, благодійність, місіонерський склад особистості; артистич­ність, потреба справляти приємне враження, подобатись оточуючим. Разом з тим, їм притаманні проблеми витісненої воро­жості, соматизація тривоги, схильність до психосоматичних захворювань, вегетативний дисбаланс як результат блокування поведінкової реакції.

 

Завдання 2

 

З метою вивчення структури «Я», внутрішньоособистісної гар­монії індивіда, до наведеної інструкції потрібно додати: «Після того, як ви оцінили себе за наведеними в опитувальнику харак­теристиками, зробіть те ж саме у відношенні образу «Я», до якого ви прагнете, тобто опишіть за допомогою тих же харак­теристик «ідеал» вашого «Я». При цьому не забудьте включити і ті властивості, якими ви володієте, якщо вони не суперечать ідеалу».

Отримані дані обраховуються і заносяться у психограму, так само, як і в першому випадку, після чого проводиться аналіз і зіставлення досліджуваним оцінок свого актуального й ідеального «Я-образу».

Найбільш простий варіант: якщо в образі «Я» п'ятий октант заштрихований більше інших, а в образі «ідеалу Я» він значно зменшений і йому протиставлений збільшений перший октант, то досліджуваний вважає себе надто пасивним, сором'язливим і нері­шучим у міжособистісних стосунках і хотів би позбавитися цих властивостей, бути більш впевненим у собі.

Якщо образ «Я» включає в себе високі показники четвертого октанта (досліджуваний виявляє недовіру, настороженість, невдоволеність стосунками, що склалися з оточуючими), а в образі «ідеального Я» домінує восьмий октант і значно зменшені показ­ники четвертого октанта, то при інтерпретації результатів потрібно враховувати, що досліджуваний переживає міжособистісний кон­флікт і схильний самокритично оцінювати свою роль у ситуації, що склалася, намагаючись в ідеалі бути доброзичливим і конгруент­ним з оточуючими людьми. Таким чином, співвідношення показни­ків полярних (за змістовими характеристиками ознак) протилежних октантів (IIIі VII, IIі VI) говорять про те, які шляхи компенсації тих особистісних властивостей, які погіршують адаптацію особистості у соціальному середовищі, бачить досліджуваний.

Якщо в першому варіанті (актуальне «Я») домінують октанти, що відображають залежну і конформну поведінку (V, VI, VII), а у другому (ідеальне «Я») — що виявляють незалежність і домінантність (І, II) або агресивність (III), то досліджуваний хворобливо переживає залежність своєї позиції, де страждає його самолюб­ство, і компенсаторні зусилля спрямовує на підвищення свого соціального статусу. Якщо співвідношення зворотне, тобто реально переважає незалежність, домінантність і агресивність (II, І, IV), а в ідеалі досліджуваний хотів би бути ближчим до оточуючих його людей і позбавитися тих рис характеру, які сприяють розладу міжособистісних стосунків упертість III, агресивність IV, дистантність II, самовпевненість І, то в цьому випадку мова йде про спря­мованість на посилення самоконтролю над безпосередньою, спон­танною поведінкою.

Досвід дає можливість стверджувати, що насправді й образ актуального «Я», й ідеальне «Я» є невід'ємною частиною структури цілісного «Я». Більше того, оточуючими людьми особистість часто сприймається відповідно до ідеального «Я», а «Я» актуальне являє собою сукупність власних проблем, усвідомлених і взятих під контроль.

У нормі, зазвичай, не спостерігається значного розходження між актуальним та ідеальним «Я». Помірне (неконфліктне) роз­ходження, або, скоріше, неповний збіг, повинно розглядатися як необхідна умова для подальшого розвитку особистості, самовдос­коналення. Незадоволеність собою часто спостерігається в осо­бистостей із заниженою самооцінкою (V, VI, VII), а також в осіб, що знаходяться в ситуації затяжного конфлікту (IV). Перевищення одночасно І і V октанта властиве особам з проблемами хворобли­вого самолюбства, авторитарності; IV та VIII— конфліктності між прагненням до визнання і ворожістю, тобто проблем витісненої ворожості; IIIі VII— боротьбі мотивів самоствердження і аффіліації; II і VI— проблемі незалежності-підкореності, яка виникає у службовій ситуації, що змушує підкорятися всупереч внутріш­ньому протестові.

Приблизно так інтерпретується співвідношення полярних октантів при зіставленні актуального та ідеального «Я». Особис­тості, у яких виявляються домінантні, агресивні і незалежні риси поведінки, значно рідше виявляють незадоволення своїм харак­тером і міжособистісними стосунками, але у них може виявлятися тенденція до вдосконалення свого стилю міжособистісної взаємо­дії з оточуючими. При цьому, зростання показника того чи іншого октанта визначає спрямованість, за якою самостійно рухається особистість.

 

Домінування

Підкорення

Психограма