Vіі. Якими із перерахованих правил Ви б стали керуватися у процесі спілкування. Чому.

1. Основа ставлення співрозмовника до нас закладається в перші 15 секунд спілкування.

2. Якщо вам зробили комплімент, його потрібно тут же «повернути», зробивши його більшим та барвистішим.

3. Для того, щоб люди захотіли з вами спілкуватися, ви самі повинні цього хотіти, і співрозмовники повинні це бачити.

4. Говоріть з іншою людиною про себе, і вона буде годинами вас слухати.

5. Посмішка нічого не коштує, але багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує, не збіднюючи при цьому тих, хто її дарує. Вона існує лише мить, а в пам’яті залишається інколи назавжди.

6. При розмові потрібно якнайрідше згадувати ім’я співрозмовника.

7. При розмові потрібно прагнути якнайщиріше навіювати співрозмовнику усвідомлення його значущості.

8. Вказуйте на помилки інших не опосередковано, а прямо.

9. У спілкуванні головне правильно робити подарунки Дитині та не дражнити Батька свого співрозмовника.

10. Головне у спілкуванні – найбільше говорити, поменше слухати і не допускати в розмові пауз.

 

VІІІ. Прийняття позиції Дитини, Дорослого чи Батька може характеризуватися певними особливостями. Визначте, яку позицію займає ваш співрозмовник, якщо він:

1) виявляє себе більшою мірою не словами, а через прояв почуттів; похлопує співрозмовника по плечу; кусає нігті; шмигає носом; дивиться на співрозмовника відкритим поглядом; затискає губи; легко плаче; стриманий; ніяковіє; хмурить брови; надуває губи; підняттям руки питає дозволу щось сказати; часто дратується; здригається від переляку; хникає; уважний; упевнений у собі; прицмокує язиком; «грає» очима; потискає плечі; ставить руки на бедра; схрещує руки на грудях; зображає на обличчі гримасу жаху; дражнить; сміється; тяжко зітхає; поблажливо киває головою; криво усміхається;

2) вживає такі слова та вислови: «хочу»; «на мій погляд»; «ніколи в житті…»; «давай підем»; «запам’ятай раз і назавжди!»; «що»; «де»; «тільки спробуй…»; «не буду»; «зарубай собі на носі!»; «мій дорогенький» (варіанти: «голубчик», «синок»); «скільки можна тобі повторювати?!»; «мам, я пішов…»; «подумаєш, який…»; «коли виросту і стану великим»; «ідіотський»; «чому»; «я вважаю»; «невірно»; «можливо»; «коли»; «порівняно з»; «справедливо»; «яким чином»; «невідомо»; «дійсно»; «чи правильно я зрозумів, що…»

ІХ. Вправа «Я – твердження»

Важливим моментом поліпшення взаємодії є вияв ваших власних почуттів та інтересів таким чином, щоб вони не сприймалися партнером як погроза на його адресу. Для цього рекомендується перейти від «Ви (Ти) – тверджень», «Ви (Ти) – висловлювань» до «Я – тверджень», «Я – звернень». Коли у висловленій вами фразі на першому місці стоїть «Ви (Ти)», складається враження, ніби ви вважаєте, що маєте рацію самі, а ваш опонент помиляється, що ви звинувачуєте його в чомусь, вимагаєте від нього пояснення чи виправдання: «Ти не так повелася», «Ти не повинна була цього робити», «Ти завжди робиш по-своєму», «Ти ніколи не…». Такого типу висловлювання спричиняють відхилення від суті проблеми і зміщення на особистість того, кого вважають неправим.

Наприклад, дружина кидає чоловікові таке звинувачення: «Ти ніколи не допомагаєш мені вдома по господарству». Контексти цього висловлювання: «ти ледар», «ти неуважний», «тобі байдуже, що б я тебе не попросила зробити» і т. п. А можна висловити своє побажання в іншій формі: «Мені б хотілося, щоб ти… (виявив більше уваги до домашніх справ, зважив на завантаженість, взяв частину хатньої роботи на себе). Або: «Чи не могли б ми якось вирішити питання про те, як зробити наше життя більш прийнятним для обох? Якби ти взяв на себе такі обов’язки… (робити закупки продуктів, особливо овочів; вичищати ковдри і килими), я могла б… (більше стежити за собою і стати привабливішою для тебе; зайнятися навчанням; поліпшити наш побут; більше часу приділяти вихованню дітей)».

Дж.-Г.Скотт наводить приклади того, як, здавалося б, звинувачувальні «Ви – твердження» можна перетворити на ефективніші й м’якіші.

 

«Ви – твердження» (звинувачують, доводять неправоту і т.п.)	«Я – твердження» (проявляють почуття, інтерес, орієнтують на результат)
«Якщо щось потрібно зробити, то ви не дзвоніть мені в останню хвилину».	«Якщо ви в останню хвилину дзвоните мені і просите скласти плани, я не завжди буваю вільним для роботи з вами, хоча я і готовий зробити все, що можу. Інколи я нетерпляче чекаю на ваш дзвінок. Я буду вам вдячний, якщо на майбутнє ви попереджатиме мене трохи раніше».
«Ви ніколи не робите те, чого хочу я; ви завжди чините на власний розсуд».	«Коли ви приймаєте рішення за нас обох, не питаючи моєї думки, я відчуваю прикрість і мені здається, що вас не цікавить мій погляд на справу. Мені хотілося б, щоб ми спільно обговорювали ці питання і з’ясовували бажання обох».

 

Звичайно, конструкція «Я – висловлювання» складніша, вона вимагає більше часу, щоб виявити свою позицію. Однак психологічний ефект, що досягається за допомогою цієї форми взаємодії, перекриває всі відповідні «витрати». Проте перейти від «Ви (Ти) – тверджень» до «Я –тверджень» не так вже й просто. Для цього існує певна модель висловлювання.

Фраза починається з нейтрального (не звинувачувального, безоцінного) опису поведінки іншої людини. Потім дається опис ваших раціональних й емоційних реакцій на її поведінку. Далі бажано пояснити, чому ця поведінка створює вам труднощі, як вона впливає на вас. Нарешті, висловлюється побажання на майбутнє («Мені б хотілося…», «Я був би вам вдячний, якби…», «Я віддаю перевагу…»). Загальна формула «Я – висловлювання»: «Коли ви (опис поведінки іншої людини), я відчуваю (ваші почуття або емоції у зв’язку з цією поведінкою), тому що (у чому полягає проблема, яка виникла, і як вона впливає на вас), і я хотів би (опис побажання)».

У табл. містяться приклади «Ви – тверджень». Згідно вищенаведеної формули відповідно кожного «Ви – твердження» сформулюйте «Я – твердження».

 

«Ви – твердження» (звинувачують, доводять неправоту і т.п.)	«Я – твердження» (проявляють почуття, інтерес, орієнтують на результат)
«Чому ви завжди мене перебиваєте?»
«Ви не поважаєте мене. Ви ніколи не згадуєте про мій день народження».
«Ви надокучили мені вашими запитаннями».

 

Із власного життєвого досвіду згадайте ситуації вживання вами «Ви – тверджень» у спілкуванні з іншими людьми (5-10). Згідно вищенаведеної формули переведіть їх у «Я – твердження».