Поняття про вибіркове спостереження

Поняття про вибіркове спостереження

Як зазначалося раніше, за ступенем охоплення одиниць досліджуваної сукупності статистичне спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

Суцільне спостереження передбачає обстеження усіх без винятку одиниць генеральної сукупності. Наприклад, для визначення загальної чисельності населення під час перепису збирають дані про кожну окрему людину, яка проживає в країні, для встановлення обсягу виробленої продукції (зерна, молока, м'яса тощо) ведуть щоденний облік її виходу і т.д.

Проте з деяких причин (великої трудомісткості, тривалості проведення, високої вартості тощо) суцільне спостереження часто є економічно недоцільним або практично нездійсненим. Тому на практиці переважно застосовують несуцільне спостереження, різновидом якого є вибіркове.

Вибіркове спостереження дає можливість зробити висновок про всю сукупність одиниць при обстеженні тільки її частини. Прикладом вибіркового спостереження є вибіркове обстеження бюджетів родин робітників та членів ТОВ, визначення втрат урожаю, якості продукції, польові досліди тощо.

Вибіркове спостереження має ряд переваг порівняно із суцільним. Застосування вибіркового спостереження дає змогу зберегти трудові, матеріальні засоби і кошти, провести спостереження в стислі строки і за ширшою програмою, отримати кінцеві результати дослідження в коротші строки.

Сукупність методів математичної статистики, що їх застосовують для обґрунтувань та висновків при проведенні вибіркового спостереження, називають вибірковим методом.

Визначення помилок вибірки.

Теоретичною основою його є математичні теореми закону великих чисел, що розглядаються в курсі математичної статистики. В зв'язку з тим, що при вибірковому спостереженні обстежують тільки частину одиниць генеральної сукупності, характеристики вибіркової сукупності, як правило, відрізняються від характеристик генеральної сукупності, тобто спостерігаються так звані помилки репрезентативності (відповідності, відображення). Помилки репрезентативності притаманні тільки вибірковому спостереженню і зумовлені його природою.

Розрізняють систематичні та випадкові помилки репрезентативності. Систематичні помилки репрезентативності - це неточності, які виникають через недотримання умов відбору одиниць у вибіркову сукупність, різні можливості кожної одиниці генеральної сукупності потрапити у вибірку.

Випадкові помилки репрезентативності - це неточності похибки, які виникають внаслідок того, що вибіркова сукупність точно не відтворює характеристики генеральної сукупності (середню, частку, дисперсію тощо), оскільки обстеження є несуцільним. Тому одним з основних завдань вибіркового методу є отримання таких вибіркових характеристик, які б якомога точніше відтворювали характеристики генеральної сукупності, тобто давали найменші помилки репрезентативності.

 

Тема 11. Дисперсійний аналіз

1. Сутність та значення дисперсійного аналізу

2. Критерій Фішера при проведенні дисперсійного аналізу

3. Етапи проведення дисперсійного аналізу

 

Види зв’язків між явищами.

Кожне суспільне явище перебуває в тісному зв'язку і взаємодії з іншими явищами, якими б випадковими вони не здавалися на перший погляд. Наприклад, рівень продуктивності праці залежить від множини природних економічних факторів, тісно пов'язаних між собою.

Досліджуючи зв'язки між ознаками, треба виділити насамперед два ввили зв'язків: 1) функціональний (повний) і 2) кореляційний (статистичний) зв'язок.

Функціональним називають такий зв'язок між ознаками, при якому кожному значенню однієї змінної (аргументу) відповідає строго визначене значення другої змінної (функції). Такі зв'язки спостерігаються в математиці фізиці, хімії, астрономії та інших точних науках.

У суспільному виробництві прикладом функціонального зв'язку може бути зв'язок між виручкою від продажу продукції і фондоозброєністю.

У соціально-економічних явищах функціональні зв'язки між ознаками трапляються рідко, частіше спостерігаються такі зв'язки між змінними величинами, при яких числовому значенню однієї з них відповідає кілька значень інших. Такий зв'язок між ознаками дістав назву кореляційного (статистичного) зв'язку. Наприклад, відомо, що із зменшенням коефіцієнту зносу обладнання, як правило, покращується обсяг виробленої продукції. Але добре відомо, що приріст обсягів виробленої продукції в кожному окремому випадку буде різним при однакових коефіцієнтах зносу. На величину формування обсягів виробленої продукції впливають також інші фактори, насамперед, такі як обсяги інвестування, фондоозброєність підприємства тощо.

Кореляційний зв'язок виражається відповідними математичними рівняннями. Розрізняють прямолінійний і криволінійний, прямий і зворотний, простий (визначення взаємозв'язків між двома ознаками) і множинний (визначення взаємозв'язків між трьома і більшою кількістю ознак) кореляційні зв'язки.

 

Поняття про вибіркове спостереження

Як зазначалося раніше, за ступенем охоплення одиниць досліджуваної сукупності статистичне спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

Суцільне спостереження передбачає обстеження усіх без винятку одиниць генеральної сукупності. Наприклад, для визначення загальної чисельності населення під час перепису збирають дані про кожну окрему людину, яка проживає в країні, для встановлення обсягу виробленої продукції (зерна, молока, м'яса тощо) ведуть щоденний облік її виходу і т.д.

Проте з деяких причин (великої трудомісткості, тривалості проведення, високої вартості тощо) суцільне спостереження часто є економічно недоцільним або практично нездійсненим. Тому на практиці переважно застосовують несуцільне спостереження, різновидом якого є вибіркове.

Вибіркове спостереження дає можливість зробити висновок про всю сукупність одиниць при обстеженні тільки її частини. Прикладом вибіркового спостереження є вибіркове обстеження бюджетів родин робітників та членів ТОВ, визначення втрат урожаю, якості продукції, польові досліди тощо.

Вибіркове спостереження має ряд переваг порівняно із суцільним. Застосування вибіркового спостереження дає змогу зберегти трудові, матеріальні засоби і кошти, провести спостереження в стислі строки і за ширшою програмою, отримати кінцеві результати дослідження в коротші строки.

Сукупність методів математичної статистики, що їх застосовують для обґрунтувань та висновків при проведенні вибіркового спостереження, називають вибірковим методом.

Визначення помилок вибірки.

Теоретичною основою його є математичні теореми закону великих чисел, що розглядаються в курсі математичної статистики. В зв'язку з тим, що при вибірковому спостереженні обстежують тільки частину одиниць генеральної сукупності, характеристики вибіркової сукупності, як правило, відрізняються від характеристик генеральної сукупності, тобто спостерігаються так звані помилки репрезентативності (відповідності, відображення). Помилки репрезентативності притаманні тільки вибірковому спостереженню і зумовлені його природою.

Розрізняють систематичні та випадкові помилки репрезентативності. Систематичні помилки репрезентативності - це неточності, які виникають через недотримання умов відбору одиниць у вибіркову сукупність, різні можливості кожної одиниці генеральної сукупності потрапити у вибірку.

Випадкові помилки репрезентативності - це неточності похибки, які виникають внаслідок того, що вибіркова сукупність точно не відтворює характеристики генеральної сукупності (середню, частку, дисперсію тощо), оскільки обстеження є несуцільним. Тому одним з основних завдань вибіркового методу є отримання таких вибіркових характеристик, які б якомога точніше відтворювали характеристики генеральної сукупності, тобто давали найменші помилки репрезентативності.