Які ж причини призводять до вживання наркотиків?

1. Відносна доступність наркотику.

2. Незнання наслідків, до яких призводить вживання наркотиків.

3 Нездорова цікавість до наркотиків.

4. Наша молодь не витримала випробовування розкаю.

Перевір свої знання про СНІД

1. Що таке СНІД? Що ви знаєте про цю хворобу (висловіть свою думку).

2. Чи спричинює ВІЛ СНІД?

3. Чи уражає ВІЛ імунну систему організму?

4. Чи відрізняються за зовнішнім виглядом ВІЛ-інфікований та хворий на СНІД від здорової людини?

5. Чи передається СНІД через поцілунок?

6. Чи передається СНІД через нестерильний медичний інстру­ментарій?

7. Чи допоможе використання презерватива під час статевих контактів уберегтися від СНІДу?

8. Чи можна виявити вірус відразу після інфікування?

9. Чи проводить держава політику на:

а) виявлення;

б) ізолювання хворих та інфікованих від суспільства?

10. Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що перешкоджала б інфікуванню?

11. Чи можна вберегтися від СНІДу?

Відповіді:

1 — власна думка знань; 2 — так; 3 — так; 4 — ні; 5 — ні; 6 — так; 7 — так; 8 — ні; 9 а — так; 9 б — ні; 10 — ні; 11 — ні.

Дещо з біографії СНІДу

В генеалогії страшної хвороби віку багато загадкового. Науковці і досі не дійшли згоди про походження лиховісного ВІЛ (вірус імуно­дефіциту людини). Висуваються різні гіпотези, зокрема і фантас­тичні, мовляв, вірус занесли на Землю інопланетяни. Є й більш обґрунтовані версії.

Почнемо з того, що існує два види вірусу. Вони ідентичні за структурою, але різняться за генетичним апаратом. Найбільшого поширення дістав ВІЛ-1, тоді, як ВІЛ-2, за свідченням відомого французького вірусолога й імунолога Люка Монтаньє, виявили чо­тири роки тому в африканців, що лікувалися від СНІДу у Франції і Португалії. За своїми ознаками він наближається до вірусів, вияв­лених на території Гвінеї, Гвінеї-Бісау, Сенегалу та інших країн кон­тиненту, але попри це вчений не вважає, що вірус походить з Аф­рики — на його думку для цього бракує вагомих аргументів. До то­го ж, якби це було так, розмірковує вчений, то спершу вірус пере­кинувся б до найближчої за географією Європи, але не до США, як це сталося насправді.

Югославський лікар і історик медицини Мірко Грмек вважає, що привід до епідемії СНІДу — це порушення рівноваги між поширени­ми хворобами і тяжкими інфекційними захворюваннями, яких май­же повністю позбулися завдяки успіхам медицини. За Грмеком, епідеміям нових, незнаних досі хвороб, передують їх поодинокі про­яви впродовж десятиліть, навіть століть. Вся біда в тому, що меди­ки просто не встигли своєчасно звернути на них увагу, вивчити і осмислити через ту ж таки їх обрідність в медичній практиці. До то­го ж, новий вірус здатен досить довго нічим себе не виявляти в ор­ганізмі людини, очікуючи більш сприятливіших для себе умов.

А ось іще одна версія, теж не позбавлена наукового сенсу. Професор радіології з Пітсбургського університету Е. Шернглас та його колеги з Бременського університету, дослідження яких висвітлювалися у британській науковій пресі, вважають, що однією з головних причин появи вірусу СНІД у США та Африці є викиди в атмосферу радіоактивних елементів під час випробувань ядерної зброї в атмосфері. Сталося мутаційне перетворення одного з рідкісних у природі вірусів під дією радіоактивного випромінюван­ня стронцію-90, котрий у величезних кількостях викидався в ат­мосферу у 50—60-ті роки. Вчені також спромоглися встановити, що переважна кількість стронцію-90 випала на території Північної Америки і Центральної Африки. Як відомо, населення саме цих районів земної кулі найбільше постраждало від смертоносного вірусу. Цей елемент нагромаджується в організмі людини пере­

важно у червоному мозку й уражує його клітини, котрі відіграю роль у діяльності імунної системи.

Цей вірус дуже дрібний, набагато менший за бактерії, проте н ймовірно підступний. Розмножується, тільки потрапивши в клітки білих кров'яних тілець людини, — основних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх із середини. Наслідки цього жахливі: люди стає беззахисною перед будь-якою інфекцією.

Вірус-убивця розповзається планетою з невловимою шви, кістю. Епідемія страшна не тільки смертями, а й тим, що призводить до тяжкої соціальної та економічної деградації суспільства.

Зупинити чуму XX століття

Не проста це справа і все-таки... Вчені Колумбійського пресвітеріанського медичного центру в Нью-Йорку знайшли епос відтворювати ген так званої молекули С04, завдяки якій вірус потрапляє в клітини білокрівців. Отже, з'явилася можливість відтворити й саму цю молекулу, щоб докладніше вивчати її структуру.

Як відомо, вірус атакує клітину білокрівця тільки в одній точці точці кріплення молекули С0₄ біоклітини. З'явилася ідея створив синтетичний імітатор — свого роду мішень для вірусу. Згодом експериментами підтвердилося, що мішень діє успішно, примушуючи. В розпорошувати свої сили вхолосту, а справжні точки білокрівців лишалися неушкодженими. Каліфорнійська компанія готовила препарат, що діє на цьому принципі Він поки що експері ментальний. Крім нього є вже промисловий зразок нових ліків про СНІДу -— С04 — його апробація триває у кількох клініках США.

Але на цьому пошуки вірусу-вбивці не припинилися: фірма працює над створенням нового покоління цього препарату-гібрида С0₄ з антитілом людини, котрий допомагатиме імунній системі геть знищує уражені вірусом клітини. Правда, в організмі хворого утворюють антитіла проти ВІЛ і природним шляхом, але вони не здатні впоратися самостійно з таким завданням. Переваги нового засобу у тому, що в затримується в організмі довше й обіцяє більший ефект. Але основним лікарським препаратом проти СНІДу все ще залишається азидотимідин. І хоча він дає значні побічні ефекти, проте перешкоджує утворенню лиховісного вірусу. На жаль. ефективність препарату знижується вже через півроку. Винайдено ще один, похідний від азидотимідину і менш токсичний препарат.

Немало в американських учених інших ідей і розробок. Вони не втрачають надії, деякі навіть певні, що медикаменти, спроможні перемогти ВІЛ. неодмінно з'являться у найближчі 5—7 років. Що ж до вакцини для масового застосування, то за їхніми прогнозами вона з'явиться вже в наступному столітті. А поки що всі зусилля науковців і громадськості треба спрямувати на профілактику СНІДу – такі перспективи на найближче майбутнє.