Процес стратегічного управління запасами зерна в сільськогосподарських підприємствах

Етапи	Зміст етапу
1. Визначення мети та цілей стратегічного управління запасами зерна	1.1. Визначення мети стратегічного управління запасами зерна. 1.2. Визначення цілей стратегічного управління запасами зерна. 1.3. Визначення тактичних цілей з метою реа­лізації стратегічних цілей
2. Аналіз та оцінка цілей	2.1. Формування прогнозу зберігання й реалізації товарного зерна. 2.2. Аналіз досягнення цілей стратегії логіс­тичного управління запасами зерна
3. Стратегічний аналіз запасів зерна на підприємстві	3.1. Дослідження сильних і слабких сторін, внут­рішнього і зовнішнього середовища діяльності аграрного підприємства на основі SWOT-аналізу. 3.2. Уточнення мети й цілей стратегічного управ­ління запасами зерна відповідно до прогнозу та SWOT-аналізу. 3.3. Коригування поставлених цілей
4. Формування та реалізація стра­тегії управління запасами зерна	4.1. Обгрунтування стратегії управління запасами зерна. 4.2. Розробка плану реалізації стратегії. 4.3. Реалізація стратегії.
5. Оцінка резуль­татів стратегіч­ного управління запасами зерна	5.1. Оцінка досягнення стратегічних цілей та мети стратегічного управління запасами зерна. 5.2. Оцінка ефективності стратегії управління запасами зерна. 5.3. Визначення необхідності коригування стра­тегії управління запасами зерна в майбутньому

Джерело: опрацьовано на основі [7; 11; 98, 116; 191].

Першим етапом стратегічного управління запасами зерна є визначення мети та цілей стратегічного управління запасами зерна.

Метою стратегічного управління запасами зерна, на наш пог­ляд, є: максимізація прибутку сільськогосподарського підпри­ємства внаслідок зберігання запасів зерна; максимізація задово­лення потреб споживачів за наявних запасів зерна; мінімізація сукупних логістичних витрат внаслідок зберігання запасів
зерна.

Оскільки метою діяльності будь-якого підприємства в рин­кових умовах є максимізація прибутку, то однією з цілей логіс­тичного управління запасами зерна є максимізація прибутку від реалізації зерна внаслідок його зберігання.

Відповідно до обраної мети, стратегічними цілями логіс­тичного управління запасами зерна, на нашу думку, є:

- забезпечення виробничих потреб насіннєвим та фуражним зерном із мінімальними витратами;

- максимізація прибутку від реалізації товарного зерна.

Тактичними цілями логістичного управління запасами зерна є:

- забезпечення виробничих потреб насіннєвим та фуражним зерном власного виробництва з мінімальними витратами;

- забезпечення виробничих потреб насіннєвим та фуражним зерном при закупівлі на стороні (при тимчасовому зберіганні);

- забезпечення складськими площами для зберігання насіннєвого та фуражного зерна;

- зменшення обсягів товарного зерна, що необхідно реалізувати одразу;

- збільшення обсягів товарного зерна, які підприємство може зберігати для реалізації протягом маркетингового року в період найвищих цін;

- забезпечення товарного зерна, що зберігається складськи­ми площами, мінімізуючи витрати на зберігання.

Другим етапом стратегічного управління запасами зерна є аналіз та оцінка поставлених цілей на основі прогнозу обсягу зберігання та реалізації товарного зерна. Цей етап вимагає фор­мування зазначеного прогнозу з метою визначення доцільності зберігання зерна на власному складі чи елеваторі за критерієм мінімум витрат на зберігання, визначення обсягів товарного зерна, які підприємство може відкласти на зберігання (а не реалізовувати одразу) та термінів реалізації даного зерна, що буде сприяти максимізації прибутків. Даний прогноз є необхід­ним для визначення того, діятиме стратегія в майбутньому чи потребує корекції. Прогноз також є ефективним механізмом планування майбутніх обсягів виробництва.

Складовою другого етапу стратегії управління запасами зер­на в сільськогосподарських підприємствах є аналіз досягнення максимізації прибутків від реалізації зерна внаслідок його зберігання. Прогноз реалізації запасів зерна дає змогу дослідити способи досягнення цілей в майбутньому та надає характерис­тики стану зовнішнього та внутрішнього середовища, сильних і слабких сторін для досягнення поставлених цілей вже сьогодні.

Третім етапом стратегічного управління запасами зерна в сільськогосподарських підприємствах є стратегічний аналіз, який включає, перш за все, дослідження сильних і слабких сто­рін, загроз та можливостей діяльності сільськогосподарського підприємства на основі SWOT-аналізу (рис. 3.8, 3.9).

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Взаємодоповненість галузей призводить до використання то­варних запасів зерна як сирови­ни для наступного виробничого процесу галузі тваринництва. 2. Значна частина товарної про­дукції зерна стає сировиною для виробництва зерна наступного виробничого циклу. 3. Матеріальний потік – запаси посівного матеріалу для вироб­ництва зерна та запаси фуражно­го зерна (сировини для галузі тваринництва) здійснює пуль­суючий рух. 4. Оптимізація та планування обсягів запасів зерна внаслідок їх нормування. 5. Зростання цін протягом мар­кетингового року на зерно, що дозволяє максимізувати при­буток

1. Складність створення єдиних підходів до управління запасами зерна внаслідок створення різних матеріалопотоків, що відрізняються по строкам перебування у виробничому процесі. 2. Зміни в управлінні запасами зерна внас­лідок зміни асортиментних позицій запасів зерна викликаних чергуванням ультур, що вирощуються на певній ділянці та змінами площ відведених під певну культуру. 3. Створення значних обсягів страхових та сезонних запасів внаслідок довготривалос­ті і сезонності виробничого процесу. 4. Роззосередженість запасів зерна у прос­торі призводить до багатономенклатур­ності запасів зернових та потреби у знач­них обсягах запасів промислового походження. 5. Нерівномірність надходження запасів зерна протягом року та «завантаження складських площ» внаслідок сезонності виробничого процесу. 6. Збільшення тривалості обороту запасів внаслідок використання значної частини запасів готової продукції як сировини для наступного виробничого процесу призво­дить до збільшення фондомісткості. 7. Недостатня комп’ютеризація та відсут­ність програмного забезпечення з логіс­тичного управління. 8. Відсутність служби логістики та квалі­фікованих спеціалістів з логістики на більшості підприємств. 9. Логістичні підходи до управління в сіль­ськогосподарських підприємствах перебу­вають на стадії формування. 10. Нестача складських приміщень для зберігання запасів зерна. 11. Значні втрати при зберіганні внаслідок неналежних умов зберігання. 12. Природні втрати запасів зерна. 13. Відсутність в сільськогосподарських підприємствах коштів на будівництво сучасних складських приміщень

Рис. 3.8. Сильні і слабкі сторони логістичного
управління запасами зерна

 

Загрози

Можливості

1. Несвоєчасність пос­тачання сировини при її закупівлі. 2. Псування, зниження якості та втрат запасів посадкового матеріалу, фуражного та товарно­го зерна внаслідок неналежних умов збе­рігання. 3. Залежність рівня від­дачі вкладених в запа­си коштів від якості і родючості ґрунтів, по­годно-кліматичних умов. 4. Управління запасами в умовах стохастичнос­ті, оскільки запаси зер­на мають біологічне походження та перебу­вають під дією погод­но-кліматичних умов

1. Укладення контрактів з постачальниками для своєчасного постачання посівного матеріалу зазда­легідь визначеної якості, кількості та ціни. 2. Об’єднання зусиль сільськогосподарських вироб­ників, промислових та транспортних підприємств для забезпечення повного циклу виробництва, зберігання, транспортування, реалізації зерна та продуктів її переробки. 3. Створення логістичних центрів для збору та на­дання інформації сільськогосподарським підпри­ємствам. 4. Державна підтримка щодо впровадження логістичних методів управління в сільськогосподарських підпри­ємствах. 5. Створення відділів логістики в сільськогоспо­дарських підприємствах з висококваліфікованими спеціалістами з управління. 6. Врахування логістичних підходів до управління запасами при складанні звітності. 7. Залучення обслуговуючих кооперативів для постачання сировини і збуту продукції. 8. Контроль за просуванням запасів зерна до кінцевих споживачів на основі електронних датчиків. 10. Будівництво сучасних складських приміщень для зберігання зерна

Рис. 3.9. Загрози і можливості логістичного
управління запасами зерна

Джерело: власна розробка.

Стратегія управління запасами зерна повинна враховувати:

- можливу обмеженість власних складських приміщень для зберігання зерна;

- створення різних матеріалопотоків у ході управління запасами зерна в процесі виробництва та розподілу. Зокрема, реалізація товарного зерна споживачам і забезпечення вироб­ничого процесу запасами сировини і матеріалів (запаси зерна – посівний матеріал, запаси зерна – корм для тварин);

- створення страхових та сезонних запасів;

- нерівномірне надходження запасів протягом року;

- природні втрати в процесі зберігання;

- зміну цін на зерно протягом маркетингового року.

Важливою складовою стратегічного аналізу є уточнення мети і цілей стратегічного управління запасами зерна відповідно до даних прогнозу та SWOT-аналізу.

Четвертим етапом стратегічного управління запасами зерна є формування та реалізація стратегії управління запасами зерна, що включає:

- формування стратегії управління запасами зерна;

- розробку плану дій;

- контроль за реалізацією зазначеної стратегії.

Д. Дж. Бауерсокс стратегії управління запасами поділяє на стратегії, зорієнтовані на пропозицію («точно вчасно», плану­вання потреб) та стратегії, зорієнтовані на попит (поповнення запасів згідно точки замовлення, швидке реагування, безперерв­не поповнення запасів, автоматичне поповнення запасів). Уза­гальнюючи стратегії управління запасами, які подає Д. Дж. Бауерсокс слід зазначити, що дані стратегії є складовими стратегій логістики постачання, стратегій виробничої логістики та стратегій логістики розподілу.

 

 

Стратегії управління запасами зерна (табл. 3.30).

Таблиця 3.30