Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Професіограма викладача вищого навчального закладу ⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 19Следующая ⇒ Таблиця 2.1         Нормативні характеристики     професійної діяльності Суб єктивні характеристики   педаго га вищої школи педагога вищої школи   Вид Завдання Основні домінуючі знання Основні Домінуюча підсистема ДІЯЛЬНОСТІ в галузі теори та практики домінуючі вміння професійно значущих         властивостей (якостей)                 Гностичні: Професійного мислення:   Читання лекцій, • загальнонаукової та • аналізувати педагогічну ситуацію; критичність, гнучкість мислен-   проведення ла- спеціально наукової мето- • аналізувати власну педагогічну діяльність; ня;   бораторних, дологи; • знаходити способи оптимального вирішення педагогічних проблем тощо; ан ал ітико-ко нструкти вний     • дидактики вищої шко- • встановлювати внутрішньодисциплінарні та міждисциплінарні зв'язки дисциплін, склад мислення,     ли; що викладаються; креатившсть, оригінальність;     • спеціальної методики Прогностичні: • прогнозувати перебіг та результати педагогічного процесу, розвитку особистості та самостійність суджень; проникливість; спостережли-   Приймання залі- викладання дисциплін;     • нормативно-правових її соціально-професійних відносин тощо; вість, пізнавальна відкритість,   Керівництво засад організації навчаль- Дидактичні: рефлексивність;   виконанням са- но-виховного процесу у • складати навчальний матеріал (розробляти структуру матеріалу, його згортання та Організаційні;   мостійної роботи вищому навчальному зак- розгортання тощо); вимогливість до себе;   и індивідуальних ладі; • організовувати та проводити лекцію, практичні заняття з усіх форм (чітко формулю- працездатність, наполегливість,   завдань; • технологій організації вати тему, ставити мету та завдання заняття, обґрунтовувати план роботи, правильно ініціативність, організованість,   Керівництво навчально-виховного дозувати час заняття, застосовувати технічні засоби тощо); цілеспрямованість; Навчальна навчальною та виробничою процесу у вищому навча- • проектувати модульну організацію освітнього процесу; Комунікативні:	льному закладі;	* визначати найбільш раціональні форми, методи та технології навчання-	толерантність; комунікабельність; доброзичливість; тактов-
	• вікової та педагогічної	• застосовувати інформаційні технології в процесі контролю знань-
		психології, психології	Комунікативні:
	Рецензування	вищої школи;	• встановлювати психологічний контакт;	емпатійність; відкритість, не- конфліктність; почуття гумору; Професійної спрямованості:
	наукових робіт, консультування	• психології управління;	• створювати комфортний психологічний клімат в освітньому процесі,
	студентів та ас-			гуманізм; інтелігентність; спра-
	пірантів	• з основ використання технічних засобів навчан-	• налагоджувати зворотний зв'язок, • адекватно інтерпретувати поведінку;	ведливість; об'єктивність; чесність; моральна стійкість; прин-
Участь у держа-
	вній атестації	ня та комп'ютерної техні-	• протистояти стереотипам сприйняття;	циповість; соціальна відповіда-
	студентів	ки;	• володіти загальною комунікативною культурою;	льність
		• ведення ділової доку-	Організаційні:	Експресивні:
		ментації тощо	• активізувати навчально-професійну діяльність студентів; • організувати навчальну діяльність студентської групи; • мотивувати самостійну роботу студентів; Рефлексивні: • аналізувати свою професійну діяльність: правильність постановки мети і завдань; адекватність змісту педагогічного процесу поставленим завданням; відповідність форм, методів, засобів навчання індивідуальним і віковим особливостям тих, хто навчається, тощо	розвинута саморегуляція; емоційна стабільність; фрустрацІй-на толерантність; витриманість; вольова стійкість

Продовження табл. 2.1

 

			Гностичні:	Професійного мислення:
	Написання і під-	• нормативно-правового	• аналізувати педагогічну ситуацію,	критичність, гнучкість мислен-
	готовка до ви-	забезпечення професійної	• аналізувати ефективність власної педагогічної діяльності;	ня;
	дання конспектів	підготовки студентів вищих	• знаходити способи оптимального вирішення науково-педагогічних проблем;	аналітико-конструктивний
	лекцій, методич-	навчальних закладів;	Конструктивні:	склад мислення; креатившсть,
	них матеріалів до	• загал ьнонаукової та	• складати навчальну, робочу документацію;	оригінальність; самостійність
	всіх форм практичних занять та видів практик	спеціадьнонаукової методології; • дидактики вищої школи;	• розробляти моделі навчальної діяльності студентів; • розробляти та впроваджувати нові форми і методи організації навчально-виховного процесу;	стережливість, пізнавальна відкритість, рефлексивність; Організаційні: вимогливість до себе;
	студентів	• теорії розвитку освіти в	• здійснювати селекцію наукової Інформації;

    різних педагогічних систе- Прогностичні: працездатність; наполегливість,     мах; * прогнозувати перебіг та результати педагогічного процесу, розвитку особистості ініціативність, організованість,     • спеціальної методики та її соціально-професійних відносин тощо цілеспрямованість.     викладання дисциплін; Дидактичні: Комунікативні: толерантність; комунікабель-     • технологій організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному • складати навчальний матеріал (розробляти структуру матеріалу, його згортання та розгортання тощо); • організовувати та проводити лекцію, практичні заняття з усіх форм (чітко форму-

 

  Розробка навчальних і робочих планів, програм

 

 

ність; доброзичливість, тактовність; емпатійність; відкри-  

 

закладі; • вікової та педагогічної лювати тему, ставити мету та завдання заняття, обґрунтовувати план роботи, правильно дозувати час заняття, застосовувати технічні засоби, наочний, дидактичний матері- тість; неконфліктність; почуття гумору; Методична   ПСИХОЛОГІЇ ал); Професійної спрямованості:

 

  • психологи вищої школи; • проектувати модульну організацію освітнього процесу, • визначати найбільш раціональні форми, методи та технології освітнього процесу; гуманізм; інтелігентність; справедливість; об'єктивність; чес-

 

Складання завдань для проведення модульного, тестового та підсумкового контролю, екза- менаційних біле- • психології управління;

 

 

  • фахові знання (за спеціальністю Комунікативні: ність; моральна стійкість;     -всатновлювати психологічний контакт принциповість, соціальна від-   • з основ використання • корегувати Й управляти процесом спілкування; повідальність;   технічних засобів навчання • налагоджувати зворотний зв'язок; Експресивні:   та комп'ютерної техніки; • адекватно інтерпретувати поведінку; розвинута саморегуляція; емо-   • ведення ділової докуме- * протистояти стереотипам сприйняття; ційна стабільність; фрустрацій-     нтації тощо • володіти загальною комунікативною культурою; на толерантність, витриманість,

 

 

 

  Розробка и упровадження нових інноваційних форм і методів організації навчально-виховного процесу   Рефлексивні: • аналізувати ефективність професійної підготовки, методів організації навчально-виховного процесу вольова стійкість і              

Продовження табл. 2.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

			Конструктивні:	Професійного мислення:
	Виконання пла-	• загальнонаукової та	• формулювати мету, проблему, гіпотезу, завдання дослідження;	критичність, гнучкість мислен
	нових наукових	спеці альнонаукової методо-	• здійснювати селекцію наукової інформації;	ня;
	досліджень (на-	логи досліджень;	• переробляти наукову інформацію;	аналітико-конструктивний
		• нормативних засад ор-	• здійснювати контроль системи знань, необхідних для проектування процесу нау-	склад мислення;
НАУКОВА	фт, підручників,	ганізації наукової діяльнос-	кового пошуку;	креатившсть, оригінальність,
ті;	• передбачувати та здійснювати попередню оцінку результатів дослідження,	самостійність суджень;
бників, словни-	• логіки наукового пі-	• здійснювати бібліографічну роботу з використанням сучасних інформаційних тех-	проникливість, спостережли
знання;	нологій;	вість, пізнавальна відкритість
	ків, довідників,	• технологій організації	Проектувальні:	рефлексивність;
	вІдей тощо)	наукових досліджень;	* створювати моделі наукового пошуку;	Організаційні:
	• вікової та педагогічної	• будувати систему наукових гіпотез та доказів;
	Рецензування
	психологи, психологи ви-		здатність; наполегливість, іні
	наукових робіт	щої ШКОЛИ,	• аналізувати зв'язки між явищами;	ціативність, організованість,
	Керівництво науковою роботою студентів і аспірантів	• психології управління; • фахові знання (за спеціальністю); • з основ використання технічних засобів наукових	• аналізувати власну наукову діяльність; • розроблювати та адаптувати методи наукових досліджень; Організаційні: • активізувати наукову діяльність студентів; • реалізовувати результати наукових досліджень у педагогічній практиці;	цшесп ря м ован їсть; Комунікативні: толерантність; комунікабельність; доброзичливість; тактов ність; емпатійність; відкри тість; неконфліктність; почуття
		• ведення ділової документації тощо	Рефлексивні: • аналізувати власну наукову діяльність: доцільність, значущість обраної наукової	гумору; Професійної спрямованості:

проблеми, правильність постановки мети і завдань; адекватність змісту наукового гуманізм; інтелігентність; спра-         дослідження поставленим завданням; відповідність методів дослідження професійній етиці тощо ведливість; об'єктивність; чесність; моральна стійкість принциповість; соціальна відповідальність; Експресивні: розвинута саморегуляція; емоційна стабільність, фрустрацій-на толерантність; витриманість; вольова стійкість                   Конструктивні: Професійного мислення:   Робота в науко- • нормативно-правових • здійснювати селекцію наукової Інформації; критичність, гнучкість мислен-   во-методичних комісіях, акредитаційній комісії, засад організації навчально-виховного процесу, організації наукової діяльності у • переробляти наукову інформацію; • здійснювати контроль системи знань, необхідних для проектування процесу наукового пошуку; ня; аналітико-конструктивний склад мислення;   в експертних і фахових радах, у вищому навчальному закладі; • визначати найбільш раціональні форми, методи та технології виховного процесу, Проектувальні: креативність, оригінальність; самостійність суджень;   спеціалізованих радах по захисту дисертацій • тенденцій розвитку, основних напрямів та результатів наукових пошуків відповідно до фаху (спеціальності); • фахові знання (за спеці- • створювати умови для активізації наукового пошуку; • передбачувати індивідуально-психологічну схильність особистості до тієї чи іншої спеціальності; • моделювати виховний і професійний простір становлення та розвитку майбутнього фахівця; проникливість; спостережливість, пізнавальна відкритість, рефлексивність; Організаційні: вимогливість до себе; працездатність; наполегливість,   Організація та проведення наукових конферен-

 

« X цій, симпозіумів і семінарів альністю) та тенденції їх розвитку; • вікової та педагогічної психології, психології вищої школи; • основ профорієнтаційної роботи, методів діагнос- ♦ аналізувати стан та тенденції розвитку професійного простору спеціальності, вимоги до майбутнього фахівця; ♦ розроблювати та адаптувати методи діагностики, технології профорієнтаційної роботи; Організаційні: в активізувати науково-педагогічну взаємодію та співообітництво; ♦ мотивувати студентів до участі у виховній роботі; ініціативність, організованість, цілеспрямованість, Комунікативні: толерантність; комунікабельність; доброзичливість, тактовність; емпатійність, відкри- почуття гумору; Організаційна Робота з видання наукових збірників

 

О Участь у виховній роботі, виконання обов'язків куратора

 

 

 

• психології управління; • ведення ділової документації тощо • мотивувати студентів до участі у наукових конференціях, семінарах; • поширювати та популяризувати результати наукових досліджень; Комунікативні: • встановлювати психологічний контакт; Професійної спрямованості: гуманізм; інтелігентність, справедливість; об'єктивність; чесність; моральна стійкість; прин-   Участь у профорієнтаційній

 

  роботі   • створювати комфортний психологічний клімат в освітньому процесі; * корегувати й управляти процесом спілкування; * налагоджувати зворотний зв'язок; Рефлексивні: • аналізувати рівень власної професійно-педагогічної культури циповість; соціальна відповідальність, Експресивні: розвинута саморегуляція; емоційна стабільність; фрустрацій- на толерантність; витриманість, вольова стійкість                  

Болонський процес - це своєрідний рух освітніх національних систем до єдиних критеріїв і стандартів, які утверджуються в Європі.

Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб'єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти [206, с. 2].

Для успішного входження України до Європейської системи необхідно фундаментально оновити систему педагогічної освіти. Болонський процес для освітнього простору України означає:

1) вихід на новий рівень інтеграції науки і педагогічної освіти;

2) радикальну модернізацію змісту педагогічної освіти, а саме: усунення ідеологізації, застарілих форм і методів, наближення до со-ціокультурних реалій та модернізація майбутнього;

3) демократизацію освітньої політики, тобто децентралізацію системи освіти, підвищення самостійності університетів, мобільності викладачів і студентів, впровадження державно-громадського управління навчальним закладом;

4) організацію ранньої профорієнтації випускників загальноосвітніх шкіл: визначення покликань, психологічних та професійно значущих якостей;

5) здійснення виховної роботи на полікультурній основі: формування толерантності, вміння жити разом, поважаючи етнічне, культурне різноманіття. При цьому кожен має залишатися собою, і для того, щоб розмаїття індивідуальностей не призвело до конфлікту, вчитель має виконувати відповідну посередницьку функцію, узгодити моделі поведінки, а головне - сформувати шанобливе сприйняття позицій один одного;

6) підвищення мобільності викладачів і студентів, самостійності студентів, рівня їх самоорганізації: обмін між вузами викладачами і студентами, включене навчання студентів у зарубіжних університетах, проведення спільних педагогічних експериментів та інше;

7) впровадження кредитно-модульної системи організації навчання (В.П. Андрущенко).

Входження української освіти до Європейського освітнього простору передбачає не тільки фундаментальні інновації цього соціального інституту взагалі (прийняття нових градацій дипломів, ступенів і кваліфікацій; уведення дворівневої системи освіти; впровадження єдиної системи кредитних одиниць; визначення та отримання європейських стандартів якості освітніх послуг; усунення бар'єрів для розширення мобільності студентів, викладачів, науковців та управлі-

138 "" """'

нців вищої школи тощо), а й висуває нові вимоги до професійної компетентності викладачів вищих навчальних закладів. Перш за все, Болонський процес вимагає від педагога шщої школи постійного оновлення знань, вміння навчатися протягом всього життя, бути науковцем і дослідником, сформувати в собі адекватні здібності і якості в процесі свого професійного становлення. Викладач повинен бути не тільки методистом, а й серйозним ученям, вести розгалужені наукові дослідження, залучати до них студентів. Основними професійними якостями педагога вищого навчального закладу, на думку генерального директора Європейської асоціації університетів Л. Вільсон, мають бути: загальна психолого-педагогічна езудиція; методологічність мислення та діяльності; демократизм мислення та поведінки; професійний прагматизм; гнучкість у спілкуванні та здатність орієнтуватися в нестандартній ситуації; високий рівень організаційних умінь [205, с. 2].

Таким чином, у результаті проведеного аналізу сучасних нормативних основ організації професійної діяльності викладача у вищому навчальному закладі та перспектив розвитку вітчизняного освітнього простору, в контексті поставлених завдань дослідження, можна зробити такі висновки:

1) професійна діяльність викладача сучасного вищого навчального закладу визначається потужною законодавчою базою;

2) основними нормативними видами діяльності викладача вищого навчального закладу є такі: наукова діяльність, де викладач виступає в ролі дослідника; методична діяльність, де викладач виступає в ролі методиста; навчальна та організаційна діяльності, де викладач виступає в ролі педагога. Ці види діяльності визначають і практику індивідуальної роботи, яку планує викладач вищого навчального закладу і з якої звітується щорічно;

3) викладач вищого навчального закладу є науково-педагогічним працівником, відповідно, він повинен мати педагогічну освіту;

4) основні нормативні вимоги до професійної діяльності передбачають, крім навчального навантаження як такого, педагогічну, психологічну, методичну та наукову робот)';

5) нормативні основи визначають формальну сторону професійної діяльності викладача у вищому навчальному закладі: державні (соціальні) вимоги до організації навчально-виховного процесу у вищій школі були, є і будуть, тоді як змістове їх наповнення може змінюватися;

6) сучасний стан освітнього простору Української держави характеризується тенденціями до змін - г роцесами глобалізації та інтеграції до світового освітнього простору, які неодмінно знаходять своє

відображення на прикладному рівні. Серед нових вимог до професійної компетентності викладача вищого навчального закладу можна зазначити такі:

• актуалізацію її розвитку протягом всього професійного життя;

• загальну психолого-педагогічну ерудицію;

• методологічність мислення та діяльності;

• демократизм мислення та поведінки;

• професійний прагматизм;

• гнучкість у спілкуванні та здатність орієнтуватися у нестандартній ситуації;

• високий рівень організаційних вмінь: самоорганізації та організації того чи іншого виду професійної діяльності.

Для подальшого дослідження сутності психолого-педагогічної компетентності педагога вищої школи постає потреба в змістовному аналізі характерних особливостей професійної діяльності викладача у вищому навчальному закладі, що і буде завданням наступного етапу роботи.

2.1.3. Характерні особливості професійної діяльності викладача у вищому навчальному закладі

Аналіз сутності професійної та психолого-педагогічної компе-тентностей педагога за результатами нашої попередньої теоретичної та емпіричної роботи не дає підстав для чіткого концептуального визначення психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу.

З інтегративного погляду, психолого-педагогічна компетентність педагога вищої школи як складний професійно-особистісний феномен є, з одного боку, детермінованим особливостями професійної педагогічної діяльності, оскільки саме вона, її змістовна та процесуальна структура, продукує ті вимоги, що становлять концептуальне наповнення психолого-педагогічної компетентності фахівця. З другого боку, рівень професійної діяльності викладача ВНЗ, показником якого є внутрішня цілісність її структурних компонентів, свідчить про рівень психолого-педагогічної компетентності педагога вищої школи, тобто остання виступає детермінантом професійної діяльності фахівця. У цьому відображається двобічний зв'язок, взаємозумовленість, взаємодетермінованість професійної діяльності педагога вищої школи та його психолого-педагогічної компетентності.

Структура та зміст професійної компетентності особистості взагалі та психолого-педагогічної компетентності зокрема відзначається,

на рівні особливого, характерними особливостями професійної діяльності фахівця (А.О. Деркач, В.Г. Зазикін). Саме особливості професійної діяльності наповнюють загальні компоненти психолого-педагогічної компетентності особистості, визначають її спеціальний вид. Відтак, визначення сутності професійної компетентності викладача вищого навчального закладу в цілому та його психолого-педагогічної компетентності неможливий без визначення тих характеристик, що відрізняють професійну діяльність педагога вищої школи від інших видів професійної діяльності фахівця. Отже, необхідність аналізу сутності професійної діяльності викладача ВНЗ є очевидною.

Професійна діяльність педагога взагалі та педагога вищої школи зокрема є дуже складною як за своїм змістом, так і за своєю формою. Саме це й зумовлює довготривалий процес становлення й розвитку цієї сфери професійної діяльності, а також її сучасну остаточну невизначеність. Для того щоб визначити характерні особливості професійної діяльності педагога вищої школи., необхідно з'ясувати, що власне означає поняття "професія". Адже в сучасному освітньому просторі поняття "педагог вищої школи" перш за все належить до категорії "професія".

Слово "професія" походить від латинського profiteri - "говорити публічно", "повідомляти, оголошувати іншим про свою діяльність, спеціальність" [230]. Таким чином, у феномені професії первинно надається певна ієрархія розвитку професій, фундаментом яких була професія педагога.

У сучасній науці виділяються декілька різних значень поняття "професія" (Є.О. Климов та ін.).

По-перше, професія є спільнотою людей, які займаються вирішенням близьких проблем і мають приблизно однаковий спосіб життя, що визначається єдиною базовою системою цінностей, та характеризуються певною самосвідомістю, складом особистості, соціально-типовими, професійно-типовими та індивідуально-специфічними рисами.

По-друге, професія є сферою застосування сил щодо дослідження певного об'єкта дійсності, де людяна виконує свої функції як суб'єкт праці. Таким чином, професія створює людині умови для існування та розвитку.

По-третє, професія є системою, що історично розвивається, трансформується відповідно до змін культурно-історичного контексту.

По-четверте, професія є сферою самореалізації особистості, оскільки професійна діяльність не просто дає змогу виробляти якісь

товари та послуги, але перш за все - реалізувати творчий¹ потенціал людини.

По-п'яте, професія є реальністю, яка творчо формується самим суб'єктом праці (в нашому випадку - самим педагогом вищої школи). Навіть культурно-історична ситуація не є тотально домінуючою, багато залежить від конкретних людей - саме вони завдяки власним дослідженням і відкриттям стимулюють розвиток педагогіки як науки та практики.

По-шосте, професія є певною діяльністю, роботою професіонала, тобто самим процесом реалізації трудових функцій.

У цілому поняття "професія" включає такі характеристики:

• це праця, яка потребує спеціальної підготовки та постійної перепідготовки, підвищення кваліфікації;

• це суспільно корисна праця;

• це праця, яка надає людині певного соціального статусу [142, с. 107].

З психологічної точки зору, професія розглядається, перш за все, як певна діяльність, за допомогою якої особистість бере участь у житті суспільства, яка є для неї головним джерелом матеріальних засобів до існування та визнається як професія особистою самосвідомістю людини (CM. Богословський), тобто є особистісно значущою, внутрішньо позитивно мотивованою.

Сутність професії педагога вищої школи виявляється у діяльності, яку здійснюють її представники і яка має загальну назву -"педагогічна". На сьогодні під професійною діяльністю викладача ВНЗ більшість учених розуміє:

• особливий вид соціокультурної діяльності, спрямованої на передачу нагромаджених людством культури і досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для їх всебічного гармонійного розвитку та підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві (В.О. Сластьонін);

• спеціальну діяльність вчених-педагогів, спрямовану на досягнення основних завдань навчання та виховання студентів (1.1. Кобиляцький);

• умову, процес і результат об'єктивації особистості викладача, формування його педагогічної культури (І.Ф. Ісаєв);

• висококваліфіковану розумову працю щодо підготовки й виховання кадрів спеціалістів вищої кваліфікації з усіх галузей народного господарства, інтелектуальної еліти суспільства, української інтелігенції, що являє собою свідому, доцільну діяльність щодо навчання, виховання й розвитку студентів (С.С. Вітвицька).

142,

Зміст структурних елементів професійної діяльності педагога вищої школи залишається однією з невирішених проблем сучасної педагогіки вищої школи. Це виявляється у незначній кількості наукових робіт, у яких сутність професійної діяльності викладача ВНЗ визначається відповідно до специфіки процесу навчання саме у вищій школі, а не автоматично ототожнюється з професійною діяльністю шкільного вчителя. Безсумнівно, і професійна діяльність педагога вищої школи, і професійна діяльність вчителя є видами однієї соціо-культурної діяльності - педагогічної діяльності, і тому між ними є багато спільного. Але, розглядаючи сутність професійної діяльності викладача ВНЗ, необхідно постійно усвідомлювати її специфічні особливості, які зумовлюються специфікою навчання у вищій школі взагалі, віковими особливостями суб'єктів навчальної та викладацької діяльності тощо.

Таким чином, постає необхідніс-ь у визначенні специфічних особливостей навчального процесу у вищій школі для виявлення суттєвих відмінностей професійної діяльності викладача вищого навчального закладу та вчителя середньої школи. Адже саме професійна діяльність викладача ВНЗ є дясерелом тих вимог, які становлять зміст його психолого-педагогічної компетентності.

Необхідність аналізу специфічних особливостей професійної діяльності викладача ВНЗ визначається й результатами емпіричного дослідження. За результатами здійсненого опитування (яке ми наводили в попередньому розділі цієї роботи) майже 20% викладачів (зі стажем науково-педагогічної діяльності від 3 до 20 років) взагалі не усвідомлюють специфічних особливостей власної професійної діяльності (рис. 2.1), близько 5% викладачів вважають, що професійна діяльність педагога вищої школи суттєво не відрізняється від діяльності шкільного вчителя; майже 10% викладачів зазначають, що специфіка професійної діяльності педагога вищої школи прямо залежить від навчальної дисципліни.

На думку викладачів ВНЗ, які усвідомлюють особливості своєї професійної діяльності, специфіка професійної діяльності педагога вищої школи полягає в тому, що: мета їх діяльності - це формування саме професійних, а не загальних знань, вмінь та навичок (18,18% викладачів); педагог вищої школи працює з дорослими людьми (13,6% викладачів); їх професійна діяльність спрямована на стимулювання самостійної роботи студентів (13,6%); професійна діяльність викладача ВНЗ об'єднує наукову і викладацьку (9% викладачів) та навчальну й методичну діяльність (9% викладачів) (див. рис. 2.1).

Специфіка професійної діяльності викладача ВНЗ

Рис. 2.1. Гістограма ступеня усвідомлення викладачами ВНЗ специфіки їх професійної діяльності

Аналіз науково-теоретичних джерел та результатів емпіричного дослідження дають підстави віднести до основних характерних особливостей навчального процесу у вищому навчальному закладі такі.

По-перше, професійна діяльність викладача ВНЗ є складноорга-нізованою й включає певні взаємопов'язані між собою види діяльності, які мають спільні компоненти. Окремі види діяльності розрізняються за своєю формою, способом здійснення, часовою та просторовою характеристиками, специфічною функціональною спрямованістю. Причому співвідношення цих видів діяльності з проходженням

' різних етапів професіоналізації педагогом вищої школи змінюється. Гармонійне поєднання педагогічної та науково-дослідницької діяльності, на думку провідних вітчизняних науковців, є найбільш продуктивним. Так, у дослідженнях З.Ф. Єсаревої було доведено, що найбільшу ефективність як за внутрішніми, так і за зовнішніми показниками мають ті викладачі ВНЗ, професійна діяльність яких виявляється

і як високий рівень (системно-моделюючий, за Н.В. Кузьміною) їх педагогічної та науково-дослідницької праці. Але саме педагогічна діяльність, на нашу думку, є системоутворюючою з етапу професійної

адаптації викладача до етапу його професійного акме; педагогічна діяльність є інтегруючою для всіх інших видів діяльності педагога вищої школи, які виявляються крізь неї.

Найбільш значущим видом професійної діяльності викладача ВНЗ, з погляду опитаних педагогів вищої школи, є прикладна діяльність, в якій викладач виступає фахівцем у певній галузі знання, далі йде педагогічна діяльність (викладач як педагог) й остання - науково-дослідницька діяльність (викладач як учений-дослідник) (рис. 2.2). Причому необхідно зазначити, що як власний варіант, 9% викладачів вважають те, що ще одним значущим видом професійної діяльності педагога вищої школи є психологічна діяльність (викладач як психолог).

Рис. 2.2. Гістограма усвідомлення педагогами вищої школи ступеня значущості основних видів професійної діяльності викладача ВНЗ

Крім цього, особливістю професійної діяльності педагога вищої школи є те, що він, на відміну від шкільного вчителя, у процесі викладання не тільки оперує відомими фактами, науковими знаннями, а й у межах власної наукової роботи створює нові теорії, продукує нові знання. Однією з його основних функцій як науково-педагогічного працівника є дослідження об'єктивної дійсності (закономірностей, зв'язків, відносин тощо), аналіг, синтез і їх генералізація для подальшого обґрунтування, оформлення та викладання в контексті власного наукового підходу або теорії' у вигляді наукового знання.

Відтак, педагогічна та наукова діяльність педагога вищої школи становлять неподільне ціле, вони взаємозумовлюють і взаємовизначають одна одну.

Професійна діяльність педагога вищої школи передбачає: єдність викладання навчальної дисципліни та наукової діяльності; керівництво навчально-пізнавальною діяльністю студентів за допомогою логіки викладеної науки, її теорії, перспектив розвитку та існуючих наукових проблем; навчання методів роботи у лабораторіях, використання технічних засобів навчання, методик спостереження та експерименту; керівництво, стимулювання самостійної роботи студентів; сприяння розвитку їх загальнолюдських властивостей, світогляду; формування та розвиток професійних якостей майбутніх спеціалістів тощо.