Державне регулювання інфляцією

 

Основними формами стабілізації грошового обігу є антиінфляційна політика і грошові реформи.

Антиінфляційна політика – це комплекс заходів щодо державної регуляції економіки, які направлені на боротьбу з інфляцією.

У відповідь на взаємодію чинників інфляції попиту і інфляції витрат сформувалися дві основні лінії антиінфляційної політики:

· дефляційна політика (або регулювання попиту);

· політика доходів.

Дефляційна політика включає ряд методів обмеження грошового попиту через фіскально-бюджетний і кредитно-грошовий механізм: скорочення державних витрат; посилення податкового тиску; випуск державних цінних паперів; підвищення процентної ставки за кредит; лімітація випуску готівки.

Політика доходів передбачає державний контроль над заробітною платнею і цінами, зокрема: фіксація заробітної платні; фіксація цін на товари і послуги; встановлення темпів зростання заробітної платні і цін в певних межах; проведення жорсткої антимонопольної політики.

Варіанти антиінфляційної політики вибираються залежно від пріоритетів.

Грошова реформа - це повна або часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення або поліпшення механізму регуляції грошового обігу.

По глибині заходів реформації грошові реформи діляться на:

структурні (повні), які передбачають не тільки упровадження в обіг нової грошової одиниці, але і структурну перебудову в економіці, державних фінансах, банківській і валютній системах;

часткового типа, якіприводять до зміни окремих елементів грошової системи (масштаб цін, вид грошових знаків, механізм емісії), а структура економіки і грошово-кредитних відносин залишаються незмінними.

Залежно від повноти здійснюваних змін в грошовій системі реформи діляться на:

формальні (купюри одного зразка змінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін залишається незмінним;

деномінаційні ( здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці).

За характером обміну старих грошей на нові грошові реформи діляться на: конфіскаційні (співвідношення обміну грошей диференціюються залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання і статусу власника); не конфіскаційні (зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб'єктів здійснюється по єдиних співвідношеннях).

Залежно від порядку введення в обіг нових грошей реформи підрозділяються на: одномоментні ( введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк - 7-15 днів);

реформи паралельного типу (випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово і вони функціонують в обігу паралельно зі старими купюрами).

Грошові реформи, коли їх вдало здійснити, можуть призупинити інфляційні процеси або сприяти значному зниженню інфляції. Тому держава розробляє цілу систему заходів, спрямованих стримування інфляції, які в сукупності уособлюють антиінфляційну політику.

 

Список рекомендованої літератури

[3, 29, 35, 44, 52, 53, 71, 83, 86]

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке інфляція? Які стадії виникнення інфляції Ви знаєте?

2. За допомогою яких показників вимірюється інфляція?

3. За яким критеріями класифікують інфляцію?

4. Що таке цінова інфляція? Які ще форми прояву інфляції Ви знаєте?

5. Назвіть види інфляцій. Який з перелічених видів інфляцій не має негативних наслідків для економіки країни?

6. Які зовнішні причини можуть сприяти посиленню інфляційних процесів у державі?

7. Які внутрішні причини впливають на прискорення інфляційних процесів?

8. У чому полягає різниця між соціальними та економічними наслідками інфляції?

9. Що таке антиінфляційна політика? Які методи антиінфляційної політики Ви знаєте?

10. Що таке грошова реформа?

11. Які види грошових реформ Ви знаєте?

12. У чому проявились особливості проведення грошової реформи в Україні?

 

Теми рефератів

1. Економічна суть та форми прояву інфляції.

2. Функції грошей в умовах інфляції.

3. Методи регулювання інфляції.

4. Світовий досвід антиінфляційної політики.

5. Механізм регулювання інфляції в умовах перехідної еконо­міки.

6.Інфляція в Україні в перехідний період.

7. Механізм імпортованої в Україну інфляції.

8. Світовий досвід проведення грошових реформ.

9. Основні риси та особливості грошової реформи в Україні.

Тести для перевірки знань

1. Інфляція це:

а) зниження купівельної спроможності грошей;

б) знецінення грошей внаслідок їх надмірного випуску та переповнення ними каналів грошового обігу;

в) знецінення національної грошової одиниці щодо іноземної валюти.

 

2. За формами прояву інфляція поділяється на наступні види:

а) ревальвація;

б) девальвація;

в) деномінація.

 

3. За темпами знецінення грошей виділяють наступні типи інфляції:

а) повзуча;

б) цінова;

в)нуліфікація.

 

4. До зовнішніх причин інфляції відносять:

а) надмірну емісію грошей;

б) деформацію економіки країни;

в) війни.

 

5. До внутрішніх причин інфляції відносять:

а) надмірні військові витрати;

б) зростання цін на світовому ринку;

в) ревальвацію національної валюти;

 

6. Соціальними наслідками інфляції є:

а) здійснення неконтрольованої емісії грошей;

б) знецінення заощаджень;

в) підвищення доходів пенсіонерів.

 

7. Економічними наслідками інфляції є:

а) розбалансування банківської системи;

б) загострення соціальних суперечностей у суспільстві;

в) підвищення виробництва.

 

8. До заходів антиінфляційної політики відносять:

а) підвищення цін на товари та послуги;

б) проведення експансійної політики;

в) фіксація заробітної плати.

 

 

9. Грошова реформа – це:

а) повна чи часткова перебудова банківської системи;

б) повна чи часткова перебудова валютної системи;

в) повна чи часткова перебудова грошової системи.

 

10. За глибиною реформаційних заходів грошові реформи бувають:

а) деномінаційні;

б) структурні (повні);

в) одномоментні.

 

11. За характером обміну старих грошей на нові грошові реформи поділяють на:

а) часткового типу;

б) формальні;

в) неконфіскаційні.

 

12. Види грошових реформ:

а) інфляційні;

б) деномінація;

в) демонетизація.