Від яких факторів залежать методи нормування праці допоміжних робітників ?

а) трудомісткості робіт;

б) виду робіт;

в) характеру виробничих процесів;

г) функцій обслуговування;

д) характеру і змісту робіт;

е) типу виробництва;

є) усе вказане вище.

2. На основі норм обслуговування і коефіцієнта змінності можна визначити:

а) кількість одиниць обладнання, що обслуговується;

б) норматив чисельності робітників;

в) трудомісткість операцій;

г) тривалість виконання допоміжних операцій.

Які види норм праці використовуються для робітників з обслуговування виробництва?

а) норми обслуговування;

б) норми часу обслуговування;

в) норми чисельності обслуговування;

г) норматив чисельності обслуговування;

д) укрупнені нормативи трудомісткості.

4. Норма обслуговування означає:

а) кількість робочих місць чи інших об’єктів, які повинен обслуговувати один робітник даної професії;

б) тривалість виконання допоміжних операцій в закріпленій зоні;

в) норму часу на виконання одиниці обсягу роботи.

5. Коефіцієнт, що враховує виконання допоміжних функцій, які входять до обов’язків даної категорії допоміжних працівників, а також час на відпочинок і особисті потреби, визначається:

а) за довідниковими таблицями;

б) за відсотками від оперативного часу;

в) за підсумками фотографії робочого дня.

Питання для самоконтролю

1. Які основні особливості робіт, що виконуються допоміжними працівниками?

2. Що таке норма обслуговування?

3. Що таке норма часу обслуговування?

4. В якому разі застосовуються укрупнені нормативи чисельності допоміжних працівників?

5. Наведіть формулу норми чисельності Нчис.

6. Наведіть формулу величини норми обслуговування.

7. Як обчислюється норма чисельності робітників міжремонтного обслуговування технологічного устаткування?

8. Наведіть формулу чисельності наладчиків при налагоджуванні технологічного устаткування.

9. Як обчислюється чисельність контролерів при здійсненні контролю якості продукції?

10. Наведіть формулу розрахунку трудомісткості і контрольних операцій за зміну.

11. Формула розрахунку чисельності ремонтного персоналу.

12. Як обчислюється норма часу на виконання комплексу транспортних робіт?

13. Як обчислюється чисельність водіїв і кількість транспортних засобів відповідного виду?

Теми для підготовки презентацій

1. Стан нормування праці допоміжних працівників на сучасному етапі.

2. Особливості нормування праці в обслуговуванні технологічного устаткування.

3. Організація нормування праці при здійсненні контролю якості продукції.

4. Нормування транспортних та вантажних робіт на підприємстві.

Бібліографічний список

1, 5, 8, 9, 16, 18.

Тема 12. Нормування праці службовців

Мета:

· вивчити та закріпити знання щодо диференційованих та укрупнених методів нормування;

· навчитися виконувати розрахунки (нормативи) чисельності фахівців і службовців.

План

1. Основні об’єкти нормування праці службовців.

2. Методи укрупненого нормування чисельності службовців.

3. Нормативи трудомісткості на конструкторські та проектні роботи.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Статистичні органи до категорії службовців відносять усіх працівників, що зайняті переважно розумовою роботою.

Категорія “службовці” включає працівників різних функціональних груп, з різним змістом і складністю праці, з неоднаковим ступенем відповідальності за наслідками роботи. Це зумовлює неоднакові підходи до організації і нормування праці службовців, використання різних методів встановлення трудових затрат і відповідно різних видів норм.

Основними об’єктами нормування праці службовців є такі:

· функції управління;

· конкретні управління роботи;

· управлінські процедури і операції;

· мікроелементи операцій

Диференційовані та укрупнені методи формування. Залежно від характеру і змісту виконаних службовцями функцій, стану поділу і кооперування праці, масштабів виробництва та ряду інших чинників застосовують диференційовані та укрупнені методи формування. Диференційовані методи використовують стосовно тих категорій службовців, у яких зміст виконаних функцій є досить стабільним, а одні і ті самі роботи повторюються більш-менш регулярно. На основі диференційованих методів нормування у багатьох галузях промисловості створені трудові нормативи та конструкторські, креслярські, технологічні, копіювальні, друкарські роботи, а також на роботи, що виконуються економістами, бухгалтерами, товарознавцями тощо.

Для вказаних вище робіт та посад службовців створені трудові нормативи, а тому слід ними користуватися у разі необхідності.

Методами укрупненого нормування визначають чисельність службовців за функціями управління. Для цього з початку відбирають найбільш значимі чинники, які впливають на трудомісткість конкретної функції управління, а отже і на чисельність службовців.

Такими чинниками можуть бути:

· кількість робітників;

· кількість одиниць технологічного устаткування;

· вартість активної частини основних фондів;

· обсяг капітальних вкладень тощо.

Далі на широкому статистичному матеріалі математичними методами виводяться залежності між рівнем впливових чинників і кількісним складом службовців.

Загальна формула такої залежності має вигляд:

(2.82)

де У - чисельність працівників по конкретній функції управління;

а0; а1; а2; а3 – коефіцієнти залежності;

Х1; Х2; Х3 – рівні найвпливовіших чинників.

Наприклад, для розрахунку чисельності спеціалістів і службовців (Нчис.) за функцією “конструювання інструменту і оснащення” на підприємствах верстатобудівної та інструментальної промисловості встановлено таку залежність:

(2.83)

де Чв – середньспискова чисельність виробничих робітників основного виробництва;

Вф – вартість активної частини основних промислово-виробничих фондів, тис. грн..

Найчисленнішою категорією лінійних керівників на промислових підприємствах є майстри виробничих дільниць.

Універсальна формула для розрахунку потрібної кількості майстрів, незалежно від галузевої приналежності підприємства, має такий вигляд:

(2.84)

де Нчис – чисельність майстрів, чол.;

Чр – чисельність робітників, чол.;

Вф – вартість активної частини основних промислово – виробничих фондів, тис. грн.;

Чв – чисельність робітників – відрядників, чол.;

Кзм – коефіцієнт змінності роботи цеху чи підприємства в цілому.

Слід відмітити, що вищевказані залежності встановлювались ще в радянські часи і в даний час їх необхідно використовувати з певними поправками.

В такому разі на підприємстві доцільно створювати власні (місцеві) нормативи. Для цього необхідно глибоко вивчити склад робіт, технології використання нормативів, взаємозв'язки службовців у процесі виконання закріплених обов'язків, уточнити склад робіт, технологію тощо. Лише після цього можливо шляхом хронометражних спостережень або, застосовуючи мікроелементні нормативи, визначити норми часу та конкретні роботи.

Питання для обговорення

1. Що являється об’єктами нормування праці службовців?

2. Використання диференційованих методів нормування.

3. В чому сутність методу укрупненого нормування чисельності службовців за функціями управління?

4. Розрахунок потрібної кількості майстрів незалежно від галузевої приналежності.

Тести

1. Що є об'єктом нормування праці службовців:

а) функції управління

б) конкретні управлінські роботи

в) управлінські процедури і операції

г) мікроелементи операцій

д) предмети праці

2. У нормування праці управлінського персоналу застосовуються показники:

а) використання робочого часу виконавця;

б) інтенсивності праці виконавця;

в) завантаження виконавця основними роботами;

г) завантаження виконавця нормованими роботами;

д) творчої праці;

е) ущільнення робочого часу виконавця.

Що таке норма підлеглості?

а) фахова складність робіт, обсяг та різноманітність закріплених за керівником функцій, періодичність їх повторення протягом доби, тижня, місяця, кварталу, року;

б) це чисельність працівників, яка може бути безпосередньо підпорядкована одному керівнику тимчасово чи постійно;

в) обсяг управлінської праці в цілому.