Структура розділу «охорона праці»

Розрахунково-пояснювальна записка розділу «Охорона праці» повинна містити наступні підрозділи;

*.1. Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів на підприємстві, що будується, реконструюється або при виконанні наукових досліджень.

*.2. Вимоги до охорони праці при організації робочого місця працівника.

*.3. Забезпечення нормованих показників мікроклімату, чистоти повітря.

*.4. Освітлення робочого місця, заходи і засоби для забезпечення нормованих показників освітлення.

*.5. Заходи і засоби для забезпечення нормованих значень шуму і вібрації.

*.6. Забезпечення необхідного санітарного стану виробництва.

*.7. Заходи і засоби для захисту працюючих від ураження електричним струмом.

*.8. Забезпечення пожежовибухобезпеки.

Примітка: * - номер розділу «Охорона праці» в дипломному проекті.

* .1. Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів (ПНШВФ) на підприємстві, що будується, реконструюється або при виконанні наукових досліджень

Аналіз технологічної схеми, що розробляється, або лінії на підприємстві, яке реконструюється або будується, представленої в технологічній частині проекту, показує, що при її роботі можуть виникнути наступні потенційно небезпечні і шкідливі виробничі фактори, додаток А. З них слід виділити тільки ті, котрі характерні при виконанні робіт, указати місце виникнення кожного, навести його нормативне значення і зробити посилання на нормативний документ, в якому воно встановлене.

В подальшому розробку заходів і засобів з охорони праці проводити тільки за характерними ПНШВФ.

*.2.Вимоги до охорони праці при організації робочого місця працівника

Необхідно дати коротку характеристику робочим місцям з точки зору охо- рони праці. Організація робочого місця повинна забезпечувати необхідність усіх елементів робочого місця та їх розташування згідно вимогам ДСП 173-96 «Дер- жавні санітарні правила планування та забудови населених пунктів» та ДБН В.2.2-25:2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)».

При організації робочого місця слід передбачити:

- достатній простір робочого місця: об΄єм виробничих приміщень на одного працівника повинен складати не менше 15 м³, а площа приміщень, відповідно, не менше 4,5 м² [2];

- компонування технологічних ліній з урахуванням мінімально допустимих відстаней між окремими одиницями обладнання або між обладнанням і стіною, які забезпечують нормальні умови праці, а саме: між стіною і технологічною лінією обладнання (з боку робочих місць) – 1 м, між технологічними лініями обладнання (столами, мийними машинами тощо) і лініями обладнання, що виділяють тепло – 1,3 м, між технологічними лініями обладнання і роздаваль- ною лінією – 1,5 м, між стіною і плитою – 1,25 м [3];

- ширина коридорів у виробничих, адміністративно-побутових та складських приміщеннях повинна складати не менше 1, 3 м [3];

- забезпечення інструкціями до правил експлуатації обладнання, в яких викладені вимоги до охорони праці.

Дати пояснення вибраним заходам.

*.3. Забезпечення нормованих показників мікроклімату, чистоти повітря

Нормовані показники мікроклімату, чистоти та загазованості повітря у робочій зоні в проекті забезпечуються наступними заходами і засобами (вибрати з нижченаведеного переліку і коротко пояснити):

- раціональні об'ємно-планувальні і технологічні рішення при розташу- ванні основного технологічного обладнання і комунікацій;

- механізація і автоматизація виробничих процесів;

- теплова ізоляція устаткування;

- раціональна вентиляція і опалення (указати види);

- режим праці і відпочинку;

- герметизація і аспірація устаткування, яке генерує небезпечні речовини;

- графік прибирання виробничих приміщень (навести);

- повітряне душування для захисту працюючих від перегрівання поблизу джерел конвекційного та променевого тепла.

Примітка: нормативнізначення показників мікроклімату наведені у додатку Б.

 

*.4. Освітлення робочого місця, заходи і засоби для забезпечення нормованих показників освітлення

Нормовані значення освітленості виробничих приміщень досягаються за рахунок природного, штучного та сумісного освітлення. Пояснити доцільність їх використання в проекті в залежності від місця розташування підприємства (цеху, дільниці), обладнання, робочих місць, характеру і особливостей виробництва.

Природне освітлення. В проекті передбачене бічне (однобічне, двобічне) освітлення. Указати коефіцієнт природного освітлення. Для забезпечення нормованих показників освітлення передбачені віконні блоки з внутрішнім відкриттям стулок для миття відповідно до графіка. Виробниче устаткування не повинно закривати світлові прорізи.

Штучне освітлення. Проектом передбачене робоче, аварійне, евакуаційне освітлення.

Робоче освітлення прийняте загальне. З урахуванням категорії приміщення за пожежовибухонебезпекою і електробезпекою прийняті типи світильників (указати конкретно).

Для громадських будівель пропонуються наступні світильники: воло- гозахищені - ПВЛ; пилозахищені – ППР, ППД, ПВЛ; відкриті – ОД; вибухозахищені – НОДЛ-1, НОГЛ-1 [6].

Вказати освітленість цехів або ділянок, додаток В.

Аварійне освітлення запроектовано для продовження роботи у випадку, коли за будь-яких причин перестає працювати робоче освітлення, а небезпечність технологічних процесів вимагає подальшого обслуговування (небезпека аварії, пожежі або вибуху). Його потужність складає 5 % нормативної робочої освітленості, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення забезпечує необхідну видимість для евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Таке освітлення живиться від мережі, що не залежить від мережі робочого освітлення.

Для підтримки запроектованого освітлення передбачається очищення віконних блоків 1 раз на місяць, а світильників – 1 раз на 3-6 місяців [6].

В обідніх залах ресторанів та кафе, барах для інтер'єру і затишку застосувати лампи розжарювання.

*.5. Заходи і засоби для забезпечення нормованих значень шуму і вібрації

Нормовані рівні шуму та вібрації (додаток Г) у проекті забезпечуються наступними організаційними і технічними заходами і засобами (дати пояснення застосування кожного):

Основні організіційні заходи і засоби:

- застосування обладнання з найменшим рівнем шуму та вібрації;

- експлуатація устаткування відповідно до вимог його паспорта;

- проведення своєчасних профілактичних ремонтів та обслуговування;

- розміщення шумного устаткування в окремих приміщеннях;

- використання глушників шуму;

- застосування індивідуальних засобів захисту.

Основні технічні заходи і засоби:

- зменшення шуму і вібрації безпосередньо в джерелах їх виникнення;

- використання фундаментів і віброізоляторів для віброактивного устаткування;

- віброзвукопоглинання (подвійне чи потрійне засклення, влаштування там- бурів біля дверей, облицювання стін звукопоглинальними матеріалами – фане- рою, плитами із деревних стружок, скляним чи мінеральним волокном, карто- ном, волосяною повстю, вовняною тканиною, штукатуркою, гіпсовими плитами та іншими шпаристими матеріалами);

- ізоляція віброактивного устаткування від технологічних комунікацій;

- звукоізоляція приводів за допомогою кожухів.

*.6. Забезпечення необхідного санітарного стану виробництва

Необхідний санітарний стан виробництва досягається застосуванням на- ступних основних заходів і засобів (пояснити, де і як часто вони виконуються):

- миття і профілактична дезінфекція приміщень, обладнання, інвентаря (додаток Д), дезінсекція та дератизація;

- механічне очищення інвентаря;

- використання сіток на віконних отворах, липкого паперу для захисту від комах;

- зачинення отворів вентиляційних каналів захисними сітками;

- своєчасне очищення цехів від харчових відходів та залишків;

- регулярне проходження працюючим персоналом медичних обстежень (один раз на рік);

- дотримання особистої гігієни робітниками підприємства, а саме: використання спеціального одягу, взуття та засобів індивідуального захисту (додаток Е), систематичного догляду за шкірою рук та інші.

*.7. Заходи і засоби для захисту працюючих від ураження електричним струмом

Вибір і застосування заходів і засобів захисту працюючих від ураження електричним струмом починаються з визначення класу приміщень з електронебезпеки. Клас визначається за допомогою додатка Ж [7].

Захист працюючих від ураження електричним струмом у проекті здійснюється наступними заходами та засобами (пояснити, як реалізований кожний з них):

- ізоляція струмопровідних частин (подвійна ізоляція проводів);

- недоступність струмоведучих частин (розміщення проводів на висоті, недосяжній для ненавмисного доторкання до них різного роду пристосування- ми; прокладання проводів по підлозі у металевих рукавах чи у просторі над підвісною стелею або захована проводка у стінах);

- захисне відключення (пакетні аварійні вимикачі);

- захисне заземлення або занулення конструкцій, що можуть виявитися під напругою (каркаси розподільчих щитів, їх знімні частини і частини, що відкриваються; металеві конструкції; металеві гнучкі рукави і труби електро- проводки; електричні світильники; металеві труби опалення і водогону);

- розділення електричних мереж (силові мережі і мережі освітлення);

- використання справних штепсельних з’єднань і електророзеток тільки заводського виготовлення;

- заборона використання перехідних пристроїв;

- використання в межах лабораторії дротів мережі живлення тільки з хімічно стійкою ізоляцією;

- електроживлення термостатів і холодильників, які ввімкнені в мережу цілодобово, за допомогою спеціальної мережі (СН-495-77 «Инструкция по проектированию научно-исследовательских учреждений»);

- застосування понижених напруг (42, 36, 24 і 12 В) для живлення подовжувачів;

- застосування написів, плакатів, засобів індивідуального захисту (діелектричні килимки, ізолюючі кліщі (обценьки), діелектричні рукавиці тощо).

*.8. Забезпечення пожежовибухобезпеки

В проекті необхідно передбачити заходи і засоби відповідно до категорії приміщень підприємства в послідовності:

1. Визначити категорії виробничих приміщень з вибухо- та пожежної без­пеки (А, Б, В, Г, Д), додаток И.

2. Передбачити автоматичне пожежогасіння (спринклерні або дренчерні установки).

3. Передбачити протипожежне водопостачання та первинні засоби поже­жогасіння, додаток К.

4. Визначити на генплані місця розташування і кількість пожежних гідрантів. Відстань гідранта від стіни будівлі – не менше 5 м і не більше 2,5 м від краю проїзної частини. Відстань між гідрантами не повинна перевищувати 150 м. Пожежні гідранти повинні забезпечити безперешкодний забір води пожежними авто­мобілями. Перевірка працездатності пожежних гідрантів повин­на здійснюватися особами, що відповідають за їх тех­нічний стан, не рідше двох разів на рік (навесні й во­сени). Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, в холодний період утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гід­рантів рекомендується фарбувати в червоний колір.

Для контролю працездатності мережі зовніш­нього протипожежного водопостачання необхідно один раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Пожежні гідранти і водойми повинні мати під'їзди з твердим покриттям. У разі наявності на тери­торії об'єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел — річок, озер, басейнів, градирень тощо — до них повинні бути влаштовані під'їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше 12 м х 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.

5. Розробити евакуаційні шляхи, вказати їх ширину в залежності від кількості посадочних місць, додаток Л.

6. Навести схему евакуації людей із будівлі (цеху, відділення) на форматі А4 і вказати місця розташування первинних засобів пожежо­гасіння, додаток М.

7. Якщо на підприємстві є автомати (торгівельні, пиріжкові), необхідно обґрунтувати місця їх розміщення.

8. Передбачити аварійне відключення припливно-витяжної системи вентиляції при спрацюванні пожежної сигналізації.

9. Передбачити аварійну вентиляцію, яка має пускові пристрої в машинному відділенні та поза ним.

 

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ

На генеральному плані вказати місця розташування пожежних гідрантів. На планi виробничого приміщення з розстановкою обладнання вказати місця розташування пожежних вогнегасникiв, засобів зв'язку, пожежних оповіщувачів та пожежних кранів.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

2. ДСП 173-96. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.

3. ДБН В.2.2-25:2009. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства).

4. ГОСТ 12.2. 033-78 ССБТ. «Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования».

5. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

6. ДБН В 2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення.

7. ДСН 3.3.6.037 – 99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

8. ДСН 3.3.6.039 – 99. Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації. – Харьков: Форт, 2009. – 704 стр.

9. Правила устройства электроустановок – ПУЭ-Украина. Госєнергонадзор Украины.

10. НАПБ А.01.001-2004 (ДНАОП 0.01–1.01–95). Правила пожежної безпеки в Україні.

11. НПАОП 55.0-1.02-96. Правила охорони праці для підприємств громадського харчування.

12. ДНАОП 1.8.10 - 3.09 - 98. Типові галузеві норми безплатної видачі праців­никам спеціального одігу, спеціального взуття та інших засобів індивідуа­льного захисту в харчової промисловості.

13. НАПБ Б.03.001-2004.Типові норми належності вогнегасників.

14. ДБН В.2.2-25: 2009. Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства).

Додаток А