Перевірка охорони тваринного світу

 

Охорона диких тварин повинна здійснюватись шляхом:

• встановлення заборони та обмежень у використанні ресурсів тваринного світу;

• охорони від самовільного використання та інших порушень діючого порядку використання ресурсів тваринного світу;

• охорони середовища перебування, умов розмноження і шляхів міграції диких тварин;

• запобігання загибелі тварин при здійсненні виробничих процесів;

• створення заповідників, заказників і виділення інших природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні;

• встановлення особливого режиму охорони видів тварин, що занесені їх до червоної книги україни, переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні;

• встановлення науково обґрунтованих нормативів і лімітів використання ресурсів тваринного світу;

• надання допомоги тваринам у разі захворювання, за грози їх загибелі при стихійному лихові і внаслідок інших надзвичайних екологічних ситуацій;

• пропаганди важливості охорони тваринного світу в засобах масової інформації;

• здійснення відомчого контролю в галузі охорони і використань тваринного світу;

• боротьби з шкідливими хижаками та птахами;

• проведення інших заходів і встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

При перевірці закріплення мисливських угідь перевіряється наявність:

• рішення обласної (районної) ради народних депутатів, рішень постанов уряду про створення господарства та про закріплення угідь;

• договорів між користувачами мисливських угідь та відповідними спеціально уповноваженими державними органами по охороні та регулюванню використання тваринного світу;

• субарендних договорів з первинними мисливськими колективами;

• рішень обласних, районних рад народних депутатів чи місцевих органів влади по питаннях охорони та використання тваринного світу, покращання ведення мисливського господарства, та як вони виконуються;

• матеріалів перевірок договірних зобов'язань;

• паспорту мисливського господарства;

• матеріалів мисливського впорядкування.

При перевірці закріплення мисливських угідь аналізується:

• освоєння коштів на охорону та відтворення диких тварин, враховуючи біотехнічні заходи (в цілому по області, району, природокористувачах мисливських угідь);

• достовірність звітних даних, занесених до державної форми статзвітності 2тп-полювання та відповідність їх первинним матеріалам обліку;

• кількість членів утмр в цілому по області, району, площа мисливських угідь яка приходиться (в області, районі) на одного мисливця;

• усунення виявлених порушень та вжиті заходи у відповідності актів раніш проведених перевірок.

Динаміка чисельності основних видів мисливської фауни перевіряються первинні матеріали обліку мисливської фауни, застосовуються методи обліку, правильність оформлення матеріалів. Шумовим методом обліку підраховують чисельність в угіддях козуль, зайців - обліком повинно бути охвачено не менше зо відсотків угідь. При проведенні обліку копитних двохкратно-обкладним методом підраховують чисельність лосів, оленів, диких кабанів -обліком повинна бути охоплена вся площа мисливського господарства. Аналізуються матеріали мисливського впорядкування, оптимальна та фактична чисельність диких тварин в угіддях.

При використанні диких тварин перевіряється наявність у господарстві книги реєстрації ліцензій та відстрілочних карток, журналу обліку добутої дичини, журналу обліку добування диких тварин та птахів, які признані шкідливими при веденні мисливського господарства, журналу інструктажу мисливців при проведенні полювань, планів-графіків проведення полювань.

При використанні диких тварин аналізується:

• добування мисливських видів тварин по видах, процент їх вилучення;

• вилучення тварин по статі та віковій структурі;

• оптимальна та фактична щільність мисливської фауни на 1000 га мисливських угідь;

• правильність складання планів експлуатації основних видів мисливської фауни;

• дотримання лімітів добування диких тварин, правильність оформлення дозволів, ліцензій та відстрілочних карток.

Іе при відтворення диких тварин аналізується:

• продуктивність мисливських угідь області, району, господарства;

• стан штучного дичерозведення, розселення та акліматизація диких тварин, наявність актів на випуск диких тварин;

• забезпеченість розрахункового поголів'я диких тварин біотехнічними спорудами (годівниці для козулі, оленя - 1шт. На 20 голів, підгодівельні майданчики (кабан)- 1шт. На 10 голів, підгодівельні точки (заєць)- 1шт. На 20 голів, куріпка, фазан -1шт. На 20 голів; солонці (для копитних)-1шт. 20 голів, заєць- 1шт. На 1000 га);

• виділення господарством відтворюючих ділянок, відмежування їх в натурі аншлагами, наявність у господарстві наказу чи рішення на їх створення (повинно бути виділено 15-20 відсотків площі господарства).