Здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням, відтворенням лісів та інших рослинних ресурсів.

 

Поняття „ліс", перш за все, асоціюється з деревною рослинністю. Вона серед вищих рослин є найстарішою. Спочатку на Землі з'явилися хвойні породи, а потім листяні, а ще пізніше трав'янисті (40-50 млн. років тому). Нині ліси вкривають третину суші земної поверхні, створюючи своєрідний ландшафт.

За площею лісів, лісистістю територій та запасами деревини Україну можна цілком обґрунтовано вважати лісодефіцитною країною. Антропогенний вплив на ліси проявляється через вплив на насадження атмосферних забруднювачів, зміну гідрологічного режиму територій, рекреацію, пожежі, господарську діяльність тощо.

Трав'янисті ресурси України представлені рослинністю степів, боліт, плавнів, прісноводних і морських акваторій, солонців і солончаків. Трав'янисті рослинні ресурси відзначаються багатством видів, які є цінними кормовими, лікарськими, технічними, декоративними та медоносними рослинами.

До рослинного світу відносять сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території. Природні рослинні угруповання — сукупність видів рослин, що зростають в межах певних ділянок та перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами довкілля.

Об'єкти рослинного світу — дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби на всіх стадіях розвитку та утворені ними природні угруповання. Дикорослі рослини - рослини, що природно зростають на певній території.

Показники рівня озеленення забудови у населених пунктах т? наявності зелених насаджень загального користування на одного мешканця в Україні лишаються близькими до рівня 1991 року і відповідають загалом містобудівельним нормам, але в деяких областях мають тенденцію до зменшення. Обсяги робіт з озеленення територій та догляду за вже існуючими щороку зменшуються. Відсутність належного догляду за насадженнями населених пунктів (скверів, парків, бульварів, посадок вздовж вулиць) погіршило їх санітарний стан, збільшило кількість сухостійних та уражених шкідниками дерев.

Природні комплекси, що перебувають під охороною в межах територій природно-заповідного фонду є найбільш захищеними. До природно-заповідного фонду України належать:

 

• природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

• штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

• заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та арстово-спелеологічні;

• пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Державний контроль за охороною, захистом, використанням, відтворенням лісів та інших природних рослинних ресурсів повинен забезпечувати:

• збереження лісів, охорону їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб;

• посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою охорони здоров'я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;

• безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісів, інших рослинних ресурсів;

• розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості лісів, інших рослинних ресурсів, підвищення їх продуктивності; І

• раціональне використання земельних ділянок лісового фонду;

• збереження лісорослинних умов на зрубах, в місцях використання лісів, інших рослинних ресурсів;

• досягнення оптимальної лісистості територій та нормативного рівня озелення автошляхів, залізниць, а також полезахисної лісистості. Державна екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього

природного середовища України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за:

• виконанням державних та регіональних програм у галузі охорони, захисту, використання лісів та інших рослинних ресурсів;

• станом, охороною, збереженям лісів, у тому числі їх віковою структурою та породним складом, виконанням протипожежних заходів, дотриманням санітарних правил у лісах, а також захистом їх від шкідників і хвороб;

• станом, охороною, збереженням полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць, каналів;

• проведенням заходів збереження і посилення еі ологічних, водоохоронних, кліматорегулюючих, захисних, санітарно-гігієнічних, протиерозійних, оздоровчих, естетичних та інших корисних функцій лісів і захисних лісосмуг;

• вжиттям заходів щодо науково-обгрунтованого підвищення лісистості регіону, нормативного рівня озеленення автошляхів, залізниць, а також полезахисної лісистості;

•виконанням заходів.щодо своєчасного та якісного відтворення лісів, поліпшення їх породного складу;

•збереженням лісорослинних умов, необхідних для відтворення лісу на зрубах в нормативний строк цінними породами згідно з умовами місцезростання; вжиттям заходів по від творенню корінних деревостанів;

•виконанням заходів щодо забезпечення правової і технічної регламентації лісових та інших рослинних ресурсів залежно від

природно-економічних умов, цільового призначення,

місцерозташування, породного складу, а також функцій, які вони виконують;

•дотриманням розрахункової лісосіки та лімітів використання лісових ресурсів загальнодержавного значення (ліміт лісосічного фонду та заготівлі живиці) і місцевого значення;

•використанням земель лісового фонду за цільовим призначенням. Міністерство лісового господарства України та його органи на їх

забезпечують контроль за:

•дотриманням спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами в процесі господарської діяльності правил, настанов, рекомендацій,

інструкцій, інших відомчих нормативних документів щодо ведення

лісового господарства, в тому числі створення лісових культур, введення рубок головного користування, рубок догляду, вжиття протипожежних

(•[заходів та захисту лісів від шкідників і хвороб, охороні від самовільних рубок, тощо;

•якістю лісогосподарських робіт, що відповідає вимогам ведення лісового господарства і збереженню природного середовища;

•дотриманням основних положень організації лісовпорядкування, установленого порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів;

•дотриманням порядку використання лісів у науково-дослідних, культурно-оздоровчих цілях і для потреб мисливського господарства;

•впровадженням прогресивних методів вирощування садивного матеріалу на селекційній основі;

•дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах, виконанням заходів протипожежної профілактики в лісах і боротьби з лісовими псгкежами;

•дотриманням вимог щодо охорони лісів від пошкоджень і забруднень стічними водами, хімічними речовинами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами;

•дотриманням порядку використання лісів і їх охороною при будівництві, підривних роботах, добуванні корисних копалин, прокладанні кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, бурових та інших роботах, що не пов'язані з веденням лісового господарства і здійсненні лісових використань;

•забезпеченням охорони лісових ресурсів від незаконного їх використання, знищення чи пошкодження лісів.

 

Перевірка стану лісів та інших рослинних ресурсів

 

Державний контроль за станом лісів та інших рослинних ресурсів здійснюється шляхом:

•перевірок наявності документації, що підтверджує право користування землями лісового фонду чи використання природних рослинних ресурсів, відповідність розмірів землекористування даним Державного акту на право постійного користування землею чи договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду; використання земель лісового фонду у відповідності за їх цільовим призначенням;

•аналізу матеріалів лісовпорядкування, інших облікових матеріалів в частині динаміки площ лісів по категоріях земель, породному і віковому складу лісів, якісної, кількісної характеристики лісових ресурсів, а також проектів організації розвитку лісового господарства, виконання рекомендацій лісовпорядкування, висновків і вимог державної екологічної експертизи;

•аналізу рівня забезпеченості рівномірності лісокористування і заходи його покращання;

♦аналізу полезахисної лісистості, рівня озелененості автомобільних шляхів і залізниць, якісної, кількісної характеристик захисних лісосмуг на смугах відводу автошляхів і залізниць, полезахисних лісосмуг. Державний контроль за використанням лісосировинних ресурсів здійснюється шляхом перевірок:

•рівня забезпеченості рівномірності лісокористування і заходи його покращання;

•дотримання розрахункової лісосіки та ліміту лісосічного фонду по групах лісів і породних господарствах, причини відхилення від розрахункової лісосіки в лісах першої і другої групи та по господарствах;

•дотримання Правил відпуску деревини на пні в лісах України;

•своєчасності і якості проведення освідчення місць рубок, достовірності інформації, що відображені в актах освідчення місць рубок;

•дотримання правил та умов проведення і заготівлі лісохімічної сировини;

• дотримання порядку здійснення усіх видів використання недеревних природних рослинних ресурсів: випасання худоби, розміщення пасік, заготівлі сіна, деревних соків, збирання і заготівлі дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки, очерету, а також заготівлі лісових матеріалів для промислової переробки;

• доцільності установлених розмірів рубок догляду, санітарних рубок, рубок, пов'язаних з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів. Співставити з матеріалами лісовпорядкування наявності відхилення по об'єму рубок, розміщенню, виду. Забезпеченість рубками догляду всіх насаджень, що потребують їх проведення. В натурі оглянути правильність призначення і проведення рубок догляду. Державний контроль за відтворенням лісів, лісорозведенням та

досягненням нормативного рівня захисних лісосмуг здійснюється шляхом перевірок:

• ефективності відтворення лісів, робіт по лісорозведенню та досягненню нормативного рівня озеленення автошляхів, залізниць, а також полезахисної лісистості;

• стану лісових культур, відповідності їх умовам місцезростання та проектам створення;

• дотримання строків відтворення насаджень на зрубах, згарищах, інших землях лісокультурного і лісомеліоративного фонду;

• дотримання строків переведення лісових культур у вкриті лісом землі, передачі (введенні) захисних лісонасаджень в експлуатацію;

• своєчасного і якісного проведення реконструкції малоцінних, низькоповнотних насаджень, а також зайнятих нестійкими похідними деревостанами, чагарниками, рідколіссям та насадженнями, що втратили захисні функції.

Державний контроль за охороною та захистом лісів здійснюється шляхом перевірок:

• санітарного стану лісу, наявності лісосічної захаращеності та заходів, що вживаються для її ліквідації;

• виконання заходів протипожежної безпеки в лісах;

• стану обліку діючих вогнищ шкідників і хвороб лісу, аналізу причин і умов, що сприяли скоєнню пожеж, лісопорушень, їх профілактика, вжиття заходів по відшкодуванню шкоди, заподіяної лісам, іншим рослинним ресурсам;

• виконання необхідних заходів щодо попередження масового виникнення шкідників і хвороб, а також по боротьбі з шкідниками і хворобами лісу, спрямованих на своєчасну ліквідацію і локалізацію вогнищ.

Основні види порушень в галузі охорони лісів та інших рослинних

ресурсів

 

Основними правопорушеннями лісового законодавства є:

•незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарник; з, лісових культур, підросту;

• знищення або пошкодження лісу, полезахисних лісосмуг, захисних насаджень в смугах відводу залізниць та автошляхів внаслідок їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу;

• знищення або пошкодження лісонасаджень внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем;

• порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці та використання інших рослинних ресурсів;

• здійснення лісових використань не у відповідності з цілями чи вимогами, передбаченими в спеціальних дозволах (лісорубі-яй квиток (ордер) або лісовий квиток) на використання лісосировинних ресурсів;

• незаконного використання земель державного лісового фонду, корчування земельних ділянок лісового фонду і використання їх для спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів тощо, без належного дозволу;

• порушення права державної власності на ліси; порушення строків повернення земельних ділянок лісового фонду, що перебувають у

60тимчасовому користуванні, або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;.

• порушення правил лісовідновлення і погіршення стану лісів, їх породного складу, зниження їх продуктивності;

• самовільної заготівлі сіна, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин в порядку спеціального використання, самовільного випасання худоби та інших порушень у використанні природних рослинних ресурсів місцевого значення;

• пошкодження природних сіножатей і пасовищ;

• порушення правил зберігання, транспортування та застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;

• заготівлі лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

• порушення вимог пожежної безпеки в лісах;

• введення в дію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єкт незабезпечених обладнанням, що запобігає негативному впливу на стан і відтворення лісів та інших рослинних ресурсів;

• засмічення лісів промисловими, будівельними, побутовими відходами і покидьками;

• інших порушень, що негативно впливають на стан і відтворення рослинного світу.