Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Лікувальна тактика при гострому апендициті
Усі хворі з встановленим гострим апендицитом мають абсолютні показання до оперативного лікування (окрім пацієнтів з апендикулярним інфільтратом). 1. Діагноз гострого апендициту встановлено — виконують екстрену операцію. 2. Діагноз гострого апендициту сумнівний — проводять динамічне спостережен ня за хворим протягом 4–6 год (за цей період пацієнта неодноразово оглядає лікар хірург, виконують лабораторне дослідження в динаміці, за потреби — додаткові інструментальні дослідження і залучають для консультації суміжних фахівців). За підтвердження в процесі спостереження діагнозу гострого апендициту виконують невідкладну операцію. Якщо під час динамічного спостереження діагноз гострого апендициту не підтверджено, але й не виключено, вступає в дію правило Коупа: хворий підлягає операції. Якщо діагноз гострого апендициту виключено, потрібне уточнення причин больового синдрому. Консервативне лікування показане виключно у випадках апендикулярного інфільтрату, встановленого до чи під час операції. Воно включає: – обмежений руховий режим; – повноцінну висококалорійну дієту з виключенням продуктів, багатих на клітковину; – місцеве лікування — холод на праву здухвинну ділянку за наявних локальних ознак подразнення очеревини (0,5–1,5 доби), після усунення останніх — тепло (гріл ка, УВЧ); – комплексну антибактеріальну терапію (парантеральна краще), спрямовану на пригнічення товстокишкової флори (цефтум, аміцил, кімацеф, аксеф); – дезінтоксикаційну інфузійну терапію (осмотерапія, стимуляція діурезу в перші дні); – стимуляцію захисних сил організму. За позитивного результату настає поступове розсмоктування апендикулярного інфільтрату (в середньому через 1–2 тиж). За цей період обсяг консервативного лікування адекватно зменшують, і після усунення клінічних ознак хворого випису ють із стаціонару з рекомендацією обов’язкового виконання алендектомії у плано вому порядку з приводу вторинного хронічного апендициту через 2–4 міс. Підготовка до операції: 1. Гоління операційного поля. 2. Спорожнення сечового міхура. 3. Премедикація. 4. Промивання шлунка (в разі виконання операції під наркозом). Знеболювання під час виконання апендектомії (перевагу варто віддавати загальному знеболюванню):
1. Внутрішньовенне знеболювання (найчастіше). 2. Ендотрахеальне знеболювання: – у хворих з надлишковою масою тіла; – при перитоніті; – за підозри на деструктивний апендицит; – у дітей; – у хворих з порушеною психікою; – у вагітних. 3. Місцеве знеболювання — новокаїнова інфільтраційна анестезія (за неможливості застосувати загальне знеболювання).
Хірургічні методи лікування гострого апендициту: 1. Апендектомія відкритим методом (доступ у правій здухвинній ділянці або нижньосерединна лапаротомія). 2. Апендектомія відеолапароскопічним методом. 3. Розкриття апендикулярного абсцесу: пошарове розсікання черевної стінки в ділянці абсцесу та розкриття гнояка екстраперитонеально (апендектомію не вико нують). Ускладнення можуть виникнути на будь якому етапі апендектомії. Так, під час доступу до червоподібного відростка найчастішим ускладненням є ушкодження стінки кишки. Для кожного етапу апендектомії властиві певні ускладнення: 1) зісковзування лігатури з кукси брижі червоподібного відростка і виникнення кровотечі; 2) зісковзування лігатури з кукси червоподібного відростка й інфікування черевної порожнини; 3) проколювання стінки купола сліпої кишки під час накладання кисетного шва для занурення кукси відростка; 4) ушкодження стінки кишки та великих судин під час апендектомії, яку виконують в умовах інфільтрату.
Залишення тампона в черевній порожнині після апендектомії показане в разі: 1) виявлення під час втручання не встановленого до операції апендикулярного інфільтрату; 2) сумніву щодо повної зупинки кровотечі, що виникла під час операції (виконують тампонаду судин клубової ділянки); 3) якщо хірург не впевнений в повному видаленні червоподібного відростка (коли він видаляється частинами); 4) вираженого запального процесу в заочеревинній клітковині (в разі заочеревинного розташування червоподібного відростка); 5) розвитку апендикулярного абсцесу, який було розкрито під час операції, і за неможливості повної санації клубової ділянки.
Післяопераційний період у хворих, яким було виконано апендектомію, зазвичай перебігає без будь яких ускладнень.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 140; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.21.100.34 (0.004 с.) |