Професійне навчання незайнятих громадян

14.1. Професійне навчання незайнятих громадян.

14.2. Сприяння безробітним у працевлаштуванні.

14.3. Надання безробітним інформаційних та консультативних послуг, пов'язаних із працевлаштуванням.

У ст. 24 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 бе­резня 1991 р. зазначено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі за­йнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може здійсню­ватись у випадках: 1) неможливості підібрати підходящу робо­ту у зв'язку з відсутністю у громадянина необхідної професійної кваліфікації; 2) необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам грома­дянина; 3) втрати здатності виконувати роботу за попередньою професією; 4) пошуку першого місця роботи і відсутності про­фесії (спеціальності). Професійна підготовка, підвищення ква­ліфікації та перепідготовка громадян організовуються держав­ною службою зайнятості за її направленням у навчальних за­кладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалеж­но від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного со­ціального страхування України на випадок безробіття, що став правонаступником ліквідованого з 1 січня 2001 р. Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

На виконання постанови Верховної Ради України "Про поря­док уведення в дію Закону УРСР "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 p. Кабінет Міністрів України прийняв постано­ву "Про порядок формування системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних пра­цівників і незайнятого населення" від 24 червня 1991 р. № 46. Нею на нинішні Міністерство праці та соціальної політики Украї­ни і Міністерство освіти й науки України покладено організа­ційне та науково-методичне забезпечення професійної підготов­ки, підвищення кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення.

Спільною постановою Міністерства праці УРСР, Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти УРСР, Міністерства осві­ти УРСР від 26 червня 1991 р. за № 58/147/6-44 затверджене Положення про організацію професійної підготовки, підвищен­ня кваліфікації та перепідготовки вивільнюваних працівників і незайнятого населення. У новій редакції це Положення затвер­джене спільним наказом Міністерства праці України та Міні­стерства освіти й науки України від ЗО червня 1994 р. № 36/206. Нині діє Положення про порядок надання Фондом загально­обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття послуг із професійної підготовки, перепід­готовки або підвищення кваліфікації, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міні­стерства освіти і науки України 13 лютого 2001 р. № 345/5536.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 1 лютого 1996 р. № 150 схвалив Концепцію професійної підготовки, пере­підготовки та підвищення кваліфікації незайнятого населення. У ній зазначено, що основною метою професійного навчання незайнятих громадян є сприяння їм у працевлаштуванні шля­хом надання професії (спеціальності) або удосконалення квалі­фікації та підвищення за рахунок цього рівня їхньої конкуренто­спроможності на ринку праці.

Професійне навчання незайнятого населення базується на таких принципах: добровільність професійного навчання; відпо­відність професійного навчання незайнятого населення держав­ним вимогам; зв'язок професійного навчання із процесами рин­кових перетворень, розвитком різних форм власності й госпо­дарювання, реструктуризацією економіки та зайнятості насе-

лення; орієнтація незайнятого населення на перспективні сфери трудової діяльності згідно з попитом на ринку праці; диферен­ційований підхід до різних соціальних груп незайнятого населен­ня; упровадження модульної системи професійного навчання з використанням індивідуального підходу до кожної особи; децен­тралізація управління професійною освітою незайнятих грома­дян; взаємозв'язок професійного навчання незайнятого насе­лення із загальною системою безперервної професійної освіти. Основними напрямами розвитку системи професійного на­вчання незайнятого населення є:

— здійснення навчання відповідно до державних освітніх стандартів і вимог ринку праці;

— забезпечення навчання у таких обсягах, які сприятимуть продуктивній і вільно обраній зайнятості та повному задоволен­ню поточних і перспективних потреб ринку праці;

— формування правових, економічних, соціально-психоло­гічних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фі­нансових засад розвитку системи професійного навчання не­зайнятого населення, організація науково-методичного та нор­мативного забезпечення її функціонування;

— забезпечення комплексного та системного підходу до на­вчання, посилення його соціально-економічної спрямованості;

— удосконалення організаційної структури управління си­стемою навчання;

— визначення науково обґрунтованих нормативів кадрового забезпечення системи навчання на всіх рівнях управління;

— створення належної власної навчально-матеріальної бази державної служби зайнятості для навчання незайнятого насе­лення за рідкісними професіями та за професіями, обсяги підго­товки за якими в діючих навчальних закладах не задовольняють попит на територіальному ринку праці;

— розширення взаємозв'язків з професійними навчально-виховними та вищими навчальними закладами різних форм влас­ності для здійснення на їх базі професійного навчання;

— запровадження цільового замовлення для навчальних за­кладів Міністерства освіти і науки України на професійне на­вчання незайнятого населення;

— удосконалення інформаційно-рекламної роботи (підготов­ка та видання проспектів, буклетів, відеофільмів, радіо- і теле-

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

передач); проведення на підприємствах, в установах і організа­ціях роз'яснювальної роботи серед працівників, які підлягають вивільненню, випускників навчальних закладів, у тому числі загальноосвітніх шкіл, щодо можливостей професійного на­вчання за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування України на випадок безробіття;

— запровадження заходів економічної заінтересованості під­приємств у своєчасній перепідготовці та підвищенні кваліфіка­ції вивільнюваних працівників з метою подальшого їх пра­цевлаштування на підприємстві;

— створення умов для отримання незайнятими громадянами професій і спеціальностей відповідно до їх інтересів, нахилів, здібностей та стану здоров'я;

— визначення науково обґрунтованого переліку інтегрова­них робітничих професій і спеціальностей фахівців для профе­сійного навчання незайнятого населення відповідно до попиту на ринку праці на основі державного класифікатора професій;

— створення гнучкої системи підвищення кваліфікації не­зайнятих робітників і фахівців з урахуванням нових напрямів розвитку науки й техніки, передових методів господарювання й управління;

— забезпечення тісної взаємодії органів освіти і державної служби зайнятості у професійному навчанні незайнятого насе­лення;

— створення системи підготовки, перепідготовки та підви­щення кваліфікації спеціалістів, які залучатимуться до органі­зації професійного навчання;

— підготовка типових навчальних планів, програм, підруч­ників, навчальних і методичних посібників, дидактичних ма­теріалів для навчання та забезпечення їх тиражування;

— удосконалення навчально-виховного процесу на основі впровадження активних методів навчання, нових педагогічних технологій, інформатизації;

— розроблення та впровадження заходів щодо економічної заінтересованості навчальних закладів, підприємств, установ та організацій в якісному проведенні професійного навчання за направленням державної служби зайнятості;

— організація міжнародного співробітництва у сфері про­фесійного навчання незайнятого населення з метою обміну до-

свідом роботи, виведення професійного навчання незайнятого населення на рівень розвинутих країн світу.

Управління системою професійного навчання безробітних в Україні здійснюється Міністерством праці та соціальної полі­тики України разом з Міністерством освіти і науки України через Державний центр зайнятості, регіональні центри зайня­тості, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управ­ління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Міністерство освіти і науки України: розробляє державні стандарти освіти, які встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки щодо професійного на­вчання, здійснює контроль за їх додержанням; проводить в установленому порядку ліцензування, атестацію та акредитацію вищих, професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, веде Державний реєстр навчальних закладів; визначає мінімальні нормативи матері­ально-технічного, фінансового забезпечення навчальних за­кладів.

Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміні­страції, управління освіти і науки обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій: здійснюють контроль за за­безпеченням якості професійного навчання безробітних, вико­нанням навчальних планів та програм; забезпечують навчальні заклади необхідними нормативними, інструктивними, мето­дичними та інформаційними матеріалами.

Міністерство праці та соціальної політики України через Державний центр зайнятості: здійснює методичне та організа­ційне забезпечення професійного навчання безробітних; здій­снює координацію роботи і контроль органів служби зайнятості з професійного навчання безробітних; визначає основні обсяги та напрями, перспективи розвитку системи професійного на­вчання безробітних; вивчає та аналізує стан професійного на­вчання безробітних і готує на цій основі пропозиції щодо вдоско­налення цього напряму роботи; організовує й проводить підви­щення кваліфікації працівників державної служби зайнятості, які займаються питаннями організації професійного навчання безробітних.

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

Регіональні центри зайнятості: на основі аналізу ринку пра­ці визначають потребу в професійному навчанні безробітних за професіями, спеціальностями і рівнями кваліфікації, відповід­ні обсяги; формують банк даних про мережу закладів освіти, на конкурсній основі організовують професійне навчання без­робітних; уживають заходів з упровадження інноваційних тех­нологій професійного навчання безробітних; здійснюють орга­нізаційно-методичне керівництво діяльністю навчальних цен­трів державної служби зайнятості.

Професійне навчання включає: підготовку незайнятих гро­мадян, які не мають професії; перепідготовку робітників і спе­ціалістів за новими професіями та спеціальностями; підвищен­ня кваліфікації незайнятого населення. Первинна професійна підготовка робітників — це здобуття професійно-технічної освіти особою, яка раніше не мала робітничої професії, спеціаль­ності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфіка­ції, необхідний для продуктивної діяльності. Перепідготовка робітників — професійно-технічне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які раніше здобули первинну професійну підготовку. Перепідготовка фахівців — одержання нової спеціальності, професії чи кваліфікації на ос­нові раніше здобутої освіти та досвіду практичної роботи без підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня. Підвищення ква­ліфікації робітників і фахівців з вищою освітою — розширення та поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і на­вичок за раніше набутою професією (спеціальністю), оволодін­ня новою технікою чи технологією; стажування — різновид підвищення кваліфікації робітників і фахівців з вищою освітою з метою засвоєння особою кращого вітчизняного чи зарубіжно­го досвіду, набуття практичних умінь і навичок щодо виконан­ня обов'язків на зайнятій посаді або на посаді, на яку претендує безробітний. Стажування проводиться на підприємстві, в орга­нізації, установі чи навчальному закладі.

Професійна підготовка, перепідготовка або підвищення ква­ліфікації громадян є одним із видів соціальних послуг, зорієн­тованих на забезпечення ефективної політики зайнятості насе­лення, підвищення конкурентоспроможності особи на ринку праці. Професійне навчання здійснюється лише у ліцензованих навчальних закладах.

Право на соціальні послуги освітнього характеру мають за­страховані особи, а також незастраховані особи. До останніх належать: військовослужбовці Збройних Сил України, Прикор­донних військ України, внутрішніх військ України, військ ци­вільної оборони, інших військових формувань, утворених від­повідно до законів України, СБУ, органів внутрішніх справ Украї­ни, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію; особи, які вперше шукають роботу; 3) інші незастраховані особи. Обов'язковою умовою для незастрахованих осіб є їх реєстрація в установлено­му порядку як безробітних за їх згодою.

Професійне навчання безробітних проводиться з урахуван­ням вимог ринку праці, перспектив розвитку регіону, в тому числі для заняття підприємницькою діяльністю, що обумов­люється відповідним договором між особою та регіональним центром зайнятості.

З безробітними, які направляються державною службою зайнятості у навчальні заклади на професійне навчання, центри зайнятості, де вони зареєстровані, укладають відповідні догово­ри та видають направлення на навчання. Зарахування до на­вчального закладу здійснюється на підставі цього направлення. Професійне навчання проводиться за денною формою навчання. Термін професійного навчання визначається навчальними пла­нами. Виконавча дирекція Фонду не дає направлення на навчан­ня за рахунок коштів Фонду за професіями чи спеціальностями, термін навчання за якими перевищує 12 місяців. При професій­ному навчанні безробітних за інноваційними гнучкими техно­логіями модульного навчання термін навчання може скорочу­ватись у міру засвоєння слухачами навчальних програм. Про­фесійне навчання безробітних за робітничими професіями ор­ганізовується у навчальних закладах та на підприємствах, у тому числі шляхом курсового або індивідуального навчання.

Професійне навчання безробітних за індивідуальними на­вчальними планами та навчальними програмами здійснюється відповідно до вимог державних стандартів безпосередньо на ро­бочому місці у навчальному закладі та на підприємстві за робіт­ничими професіями, у яких є потреба, та переважно на умовах гарантування працевлаштування. Типові навчальні плани й програми підготовки кваліфікованих робітників затверджує

Глава 14

Види соціал ьних послуг, що надаються безробітним

 

Міністерство освіти і науки України. Професійне навчання за робітничими професіями проводиться відповідно до робочих навчальних планів і програм, розроблених навчальними закла­дами на основі типових навчальних планів та типових навчаль­них програм за погодженням з регіональними центрами зайня­тості.

При організації перепідготовки безробітних за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підго­товки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена на 50 % за раху­нок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у без­робітного документа про присвоєння робітничої кваліфікації. При організації професійного навчання шляхом курсового на­вчання за робітничими професіями групи комплектуються в кількості від 7 до ЗО осіб. Виробниче навчання, як правило, здій­снюється: на базі навчального закладу — засвоєння первинних професійних навичок; на робочих місцях підприємств, органі­зацій, установ — поглиблення, удосконалення, розширення та закріплення професійних навичок. Виробниче навчання прово­диться у групах чисельністю 10—15 осіб, а з професій з художніх промислів та ремесел, закрійників, перукарів вищої кваліфіка­ції — 6—8 осіб. При професійному навчанні за робітничими професіями тижневе навантаження становить: при проведенні теоретичного та виробничого навчання в навчальному закладі — 36 год; при проведенні виробничого навчання на підприємстві, в установі чи організації — залежно від їх режиму роботи згідно з законодавством. При організації професійного навчання без­робітних шляхом навчання за індивідуальними планами та про­грамами у навчальних закладах термін навчання встановлює­ться згідно із типовими навчальними планами та типовими на­вчальними програми. Слухачі вивчають теоретичний курс само­стійно і шляхом одержання консультацій (15 % від загальної кількості годин на теоретичне навчання) у викладачів та фахів­ців підприємств, установ, організацій. За можливості рекомен­дується об'єднувати слухачів у навчальні групи чисельністю до 30 осіб для вивчення загальної частини теоретичного курсу, яка міститься в навчальних планах та програмах відповідних (спо­ріднених) професій, при цьому предмети вивчаються у повному

обсязі, зазначеному в навчальних планах і програмах для курсо­вого навчання. Виробниче навчання проводиться індивідуально на робочих місцях під керівництвом кваліфікованих робітників в обсягах, передбачених навчальними планами та програмами. Однією з форм організації індивідуального навчання є модуль­не навчання, що організовується відповідно до Положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою, затвердженого наказом Міністерства пра­ці та Міністерства освіти й науки від 8 липня 1999 р. № 113/247. Стажування безробітних з вищою освітою та за робітничими професіями здійснюється за індивідуальними планами, що за­тверджуються керівником підприємства, організації, установи за погодженням із регіональним центром зайнятості. Слухачам, які завершили курс професійного навчання й успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, за рішенням державної кваліфіка­ційної комісії видається документ установленого зразка відпо­відно до чинного законодавства. Безробітні з вищою освітою, які виявили бажання оволодіти робітничими професіями і пра­цювати за набутою професією, проходять навчання на загальних підставах. Професійне навчання безробітних з вищою освітою здійснюється шляхом перепідготовки або підвищення квалі­фікації (крім стажування, що здійснюється індивідуально) за груповою формою навчання. Наповнення груп при перепідго­товці — 20—ЗО осіб, при підвищенні кваліфікації — 15—25 осіб. Термін підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою шляхом стажування становить 1—3 місяці залежно від складності професії. Навчаль­ні плани та програми для перепідготовки фахівців розробляють­ся та затверджуються навчальними закладами на основі освіт­ньо-професійних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України. Навчальні плани та програми для підвищення кваліфікації фахівців розробляються та затверджуються на­вчальними закладами і погоджуються з регіональними центра­ми зайнятості. Перепідготовка фахівців з вищою освітою здій­снюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, молодшого спеціаліста і не може приводити до підвищення ос­вітньо-кваліфікаційного рівня. Допускається перепідготовка безробітних з вищою освітою, за їхньою згодою, як виняток, за

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

нижчим освітньо-кваліфікаційним рівнем за умови їх працевла­штування.

Тижневе навантаження слухачів при перепідготовці фахівців становить 54 год, із них аудиторних — 40 год. Обсяг навчально­го часу, необхідного для перепідготовки фахівців з числа без­робітних, визначається на підставі державного стандарту за відповідною спеціальністю з урахуванням раніше здобутого рів­ня освіти. Тривалість підвищення кваліфікації безробітних за робітничими професіями та фахівців з вищою освітою визна­чається з урахуванням мети і складності навчання, категорії та професійної кваліфікації слухачів: короткотермінове від 20 до 72 год; довготермінове від 72 до 500 год. Час, виділений для проведення всіх видів практики, передбачених освітньо-про­фесійними програмами, визначається навчальними планами. Державна атестація при перепідготовці фахівців здійснюється після завершення навчання за певним освітньо-кваліфікацій­ним рівнем шляхом складання державного іспиту зі спеціаль­ності чи написання дипломної роботи. Після закінчення повно­го курсу навчання за відповідними навчальними планами і про­грамами слухачі отримують документи встановленого зразка, затверджені постановою Кабінету Міністрів України:

— фахівці з вищою освітою після перепідготовки — дипломи молодшого спеціаліста чи спеціаліста з присвоєнням кваліфі­кації;

— при підвищенні кваліфікації — свідоцтво про підвищення кваліфікації.

Професійне навчання безробітних може здійснюватися в на­вчальних закладах на умовах направлення безробітних до скла­ду груп, що формуються самим навчальним закладом. У такому разі виконавча дирекція Фонду за рахунок коштів Фонду спла­чує вартість навчання пропорційно до кількості слухачів, на­правлених центрами зайнятості.

Відносини державної служби зайнятості з навчальними за­кладами, підприємствами, організаціями й установами щодо організації професійного навчання за рахунок коштів Фонду будуються на договірній основі.

Навчальні заклади подають державній службі зайнятості, за направленням якої здійснюється навчання, документацію щодо організації навчального процесу:

 

— не пізніше п'яти днів до початку занять — робочі навчаль­ні плани та програми, договори з центрами зайнятості про ор­ганізацію навчання, кошторис витрат;

— протягом п'яти днів після початку занять — копії наказів про зарахування слухачів;

— протягом п'яти днів у разі дострокового відрахування слу­хачів— копії наказів про їх відрахування;

— протягом п'яти днів після закінчення навчання — копії наказів про відрахування слухачів, створення державної квалі­фікаційної, державної екзаменаційної комісій та протоколів їх засідань, виконавчий кошторис, до якого додаються акти про списання сировини та матеріалів, документи, що підтверджу­ють накладні витрати тощо;

— до п'ятого числа наступного місяця — табель відвідування занять слухачами та маршрутний лист відповідно до Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, за­твердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308.

Період професійного навчання безробітного зараховується до його трудового стажу. Відповідний запис про час навчання вноситься в установленому порядку до трудової книжки (за її наявності у слухача).

Регіональні центри зайнятості здійснюють контроль за вико­нанням навчальних планів та програм, дотриманням строків навчання безробітних. У разі потреби подають рекламації на­вчальним закладам, інформують органи управління освіти і нау­ки про виявлені недоліки.

До професійного навчання безробітних залучаються профе­сорсько-викладацький склад, викладачі та інші педагогічні пра­цівники навчальних закладів, спеціалісти і кваліфіковані робіт­ники підприємств, організацій і установ.

Педагогічні працівники, котрі здійснюють професійне на­вчання безробітних, періодично проходять підвищення квалі­фікації.

Педагогічні працівники зобов'язані сприяти впровадженню нових технологій навчання, передового педагогічного досвіду тощо.

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

До виробничого навчання на підприємстві, установі, організа­ції залучаються кваліфіковані робітники зі стажем роботи за про­фесією не менше трьох років, які мають високі виробничі показ­ники, відповідну професійну та повну загальну середню освіту.

До професійного навчання безробітних за професіями, які сприяють відродженню народних промислів та ремесел, можуть залучатися висококваліфіковані робітники і народні умільці з погодинною оплатою праці згідно з чинним законодавством.

Професійне навчання безробітних здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвер­дженого бюджету. Порядок використання коштів затверджуєть­ся правлінням Фонду.

Регіональні центри зайнятості та їх органи на місцях сприя­ють працевлаштуванню безробітних за набутою професією (спеціальністю). У разі припинення безробітним професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації без поважних причин або відмови працювати за одержаною про­фесією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищен­ня кваліфікації.

Порядок укладання договорів з навчальними закладами, під­приємствами і громадянами, які звертаються до державної служ­би зайнятості, щодо підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації регламентується Інструкцією, затвердженою на­казом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 1999 р. № 120.

Перш за все, укладаються договори центрів зайнятості облас­ного рівня або за їх дорученням центрами зайнятості нижчого рівня з навчальним закладом, установою та організацією неза­лежно від форми власності та підпорядкування, які мають спе­ціальний дозвіл (ліцензію), виданий в установленому порядку. Передбачена типова форма такого договору, що містить такі реквізити: 1) дата і місце його укладання; 2) повна і точна назва сторін, що його укладають, та їх представників; повноваження, на підставі яких вони діють; 3) предмет договору; 4) кількість слухачів у групі; 5) назва професії (спеціальності), форма на­вчання; 6) термін навчання; 7) порядок розрахунків між сторо­нами; 8) обов'язки сторін; 9) відповідальність сторін за невико-

нання договору; 10) порядок унесення змін та розірвання дого­вору; 11) строк дії договору; 12) юридичні адреси сторін; 13) під­писи сторін, що укладають договір, завірені печатками. До до­говору обов'язково додається кошторис, в якому визначається розмір витрат на професійне навчання, навчальний план і про­грами, затверджені та погоджені в установленому порядку. Договір укладається у двох примірниках.

Навчання у навчальному закладі здійснюється за направлен­ням, що видається громадянину місцевим центром зайнятості. У свою чергу, навчальний заклад протягом п'яти днів з початку навчального процесу надає центру зайнятості, що направив на навчання, підтвердження про прийом громадянина на навчання (відривний корінець направлення), а обласному (міському) цен­тру зайнятості, з яким укладено договір, — копію наказу про за­рахування слухачів на навчання.

Крім цього, вказаною Інструкцією передбачений порядок укладання договорів з підприємствами на працевлаштування громадян, які закінчили професійне навчання. Сторонами до­говору, з одного боку, є міський (районний) центр зайнятості, в якому зареєстрований громадянин і який направив його на на­вчання, а з іншого, — підприємство, що погодилось взяти грома­дянина на роботу. У такому договорі вказуються такі реквізити: 1) дата і місце його укладання; 2) повна і точна назва сторін, що його укладають, та їх представників; повноваження, на підставі яких вони діють; 3) предмет договору; 4) обов'язки сторін; 5) ви­моги роботодавців стосовно працівника; 6) відповідальність сторін за повне або часткове невиконання договору; 7) порядок унесення змін та розірвання договору; 8) строк дії договору; 9) юридичні адреси сторін; 10) підписи сторін, що укладають договір, завірені печатками. Такий договір може бути укладе­ний до початку навчання громадянина або в період навчання. За його відсутності працівники центру зайнятості підбирають громадянину можливі варіанти працевлаштування після закін­чення навчання. У разі порушення умов договору щодо праце­влаштування громадян, які пройшли професійне навчання, підприємства, організації, установи відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з професійним навчан­ням, включаючи і виплату матеріальної допомоги під час на­вчання. Договір укладається у двох примірниках.

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

І, нарешті, Інструкція регламентує порядок укладання дого­ворів між районним (міським) центром зайнятості та особою, зареєстрованою в службі зайнятості, яка виявила бажання на­вчатись. У договорі мають бути такі реквізити: 1) дата і місце його укладання; 2) повна і точна назва сторін, що його уклада­ють; 3) назва професії (спеціальності), форма та термін навчан­ня; 4) предмет договору; 5) обов'язки сторін; 6) відповідальність сторін; 7) порядок внесення змін та розірвання договору; 8) строк дії договору; 9) адреси сторін; 10) підписи сторін; 11) печатка районного (міського) центру зайнятості. У договорі зазначають­ся робітнича професія, за якою буде здійснюватися навчання слухача, або напрям (спеціальність) перепідготовки, підвищен­ня кваліфікації фахівця з вищою освітою, термін навчання. У разі припинення професійного навчання без поважної причини слухач повинен відшкодувати, згідно з чинним законодавством, державній службі зайнятості всі витрати на його навчання.

Порядок відбору навчальних закладів, підприємств, органі­зацій та установ незалежно від форми власності чи підпорядку­вання для закупівлі послуг з професійної підготовки, перепід­готовки або підвищення кваліфікації безробітних за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначається відпо­відним Положенням, затвердженим наказом Міністерства пра­ці та соціальної політики України 10 грудня 2002 p., № 639.

Відбір навчальних закладів ґрунтується на нормах Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", сприяє створенню конкурентного середовища у сфері професійного навчання безробітних, здійснюється на конкурс­них засадах тендерними комітетами регіональних центрів за­йнятості та має на меті: раціональне використання коштів Фон­ду для організації професійного навчання безробітних; забезпе­чення якісного професійного навчання безробітних відповідно до потреб ринку праці; створення сприятливих умов для про­фесійного навчання безробітних, що надалі сприятиме підви­щенню їх конкурентоспроможності на ринку праці та працевла­штуванню після навчання; оперативне реагування на потреби ринку праці регіону на кваліфіковану робочу силу.

Відбір навчальних закладів проводиться тендерним коміте­том регіонального центру зайнятості за напрямом (професією

чи спеціальністю), затребуваним на ринку праці, на початку навчального чи календарного року або у разі виникнення опе­ративної необхідності професійного навчання безробітних. По­рядок створення та роботи, головні функції тендерного коміте­ту визначено наказом Міністерства економіки "Про затверджен­ня Положення про порядок створення та головні функції тен­дерних комітетів щодо організації та здійснення процедур за­купівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 26 груд­ня 2000 р. № 280. До складу тендерного комітету входять пред­ставники органу управління освітою і наукою регіону та об'єд­нань роботодавців. За рішенням голови тендерного комітету можуть створюватись окремі робочі групи для вирішення окре­мих конкретних питань, що стосуються відбору навчальних закладів. До участі у відборі допускаються навчальні заклади, які мають спеціальні дозволи (ліцензії), свідоцтва про атестацію та акредитацію (за наявності), що видаються в установленому порядку. Професійне навчання безробітних за індивідуальними навчальними планами та програмами, затвердженими Міні­стерством освіти і науки, стажування безпосередньо на робочо­му місці підприємства, установи чи організації проводяться без відбору.

Відбір навчальних закладів для організації професійного на­вчання безробітних здійснюється шляхом запиту цінових про­позицій або застосування процедури закупівлі послуг з профе­сійного навчання безробітних у одного виконавця. Запит ціно­вих пропозицій здійснюється, коли професійне навчання за заявленим напрямом (професією чи спеціальністю) можуть ви­конувати два або більше навчальні заклади. Застосування про­цедури закупівлі послуг з професійного навчання безробітних у одного виконавця не потребує узгодження з Міністерством економіки та здійснюється у тому разі, коли професійне навчан­ня за напрямом (професією чи спеціальністю) може виконувати лише один навчальний заклад.

Тендерний комітет у своїй роботі використовує інформацію, яку надають регіональні органи управління освіти і науки про мережу навчальних закладів у регіоні, ліцензовані та акреди­товані напрями (професії чи спеціальності). Інформація про цінові пропозиції для відбору навчальних закладів, їх умови та терміни направляється до навчальних закладів, що здійснюють

Глава 14

Види соціальних послуг, що надаються безробітним

 

професійне навчання за заявленим напрямом (професіями чи спеціальностями) відповідно до даних мережі. Інформація мі­стить прогнозовану чисельність слухачів або навчальних груп за професією чи спеціальністю та наповнюваність груп, що ви­користовуються для розрахунку кошторису. При закупівлі послуг з професійного навчання безробітних у одного виконав­ця інформація надсилається до навчального закладу, що здій­снює професійне навчання, із зазначенням прогнозованої кіль­кості слухачів або навчальних груп. В інформації про запит цінових пропозицій для відбору навчальних закладів термін подачі заяв до тендерного комітету не може бути меншим, ніж 15 робочих днів, рахуючи від дати надсилання інформації до навчальних закладів.

У процесі засідання тендерний комітет відкриває отримані конверти з ціновими пропозиціями, вивчає подані навчальним закладом матеріали. Особливу увагу звертають на вартість на­вчання одного слухача згідно з кошторисом витрат; наявність гуртожитку, умови та вартість проживання для іногородніх слухачів, можливість дістатися до навчального закладу за до­помогою транспорту; ліцензований обсяг професійного навчан­ня; результати атестації чи акредитації навчального закладу; рівень кваліфікації педагогічних кадрів та досвід роботи у про­фесійному навчанні безробітних; відгуки роботодавців щодо рівня професійного навчання; упровадження нових методик навчання, педагогічних технологій; стабільність зв'язків на­вчального закладу з підприємствами, установами, організація­ми щодо організації виробничої практики та подальшого пра­цевлаштування за набутою професією (спеціальністю).