Глава 13. Соціальні послуги, що надаються

ПОТЕРПІЛИМ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ
НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО
ЗАХВОРЮВАННЯ............................................... 478

13.1. Забезпечення потерпілих слуховими апаратами,
лікарськими засобами, окулярами, протезуван­
ням зубів та очей.................................................... 481

13.1.1. Забезпечення потерпілих слуховими апаратами 481

13.1.2. Забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною

та натільною білизною, перуками......................... 483

13.1.3. Забезпечення потерпілих окулярами та очним протезуванням 486

13.1.4. Зубопротезування потерпілих............................... 489

 

13.2. Забезпечення потерпілих путівками для сана­торно-курортного лікування 490

13.3. Забезпечення потерпілих технічними засобами реабілітації 495

13.4. Інші соціальні послуги, що надаються потерпілим 499

 

13.4.1. Забезпечення потерпілих автомобілями............... 499

13.4.2. Організація лікування потерпілих у лікувально-профілактичних закладах 501

13.4.3. Забезпечення потерпілих додатковим харчуванням 504

13.4.4. Забезпечення потерпілих необхідним доглядом 506

13.4.5. Навчання та перекваліфікація потерпілих............ 509

13.4.6. Працевлаштування потерпілих............................. 510

13.4.7. Організація поховання потерпілих........................ 510

12_______________________________________________ Зміст

Глава 14. ВИДИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ,

ЩО НАДАЮТЬСЯ БЕЗРОБІТНИМ................. 516

14.1. Професійне навчання незайнятих громадян.......... 517

14.2. Сприяння безробітним у працевлаштуванні......... 536

 

14.2.1. Пошук підходящої роботи..................................... 536

14.2.2. Організація оплачуваних громадських робіт........ 538

14.2.3. Організація сезонних робіт.................................... 542

14.2.4. Надання безпроцентної позики безробітним

для заняття підприємницькою діяльністю............ 545

14.2.5. Виплата допомоги у зв'язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності 549

14.2.6. Надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлашту­вання безробітних............................................................. 551

14.2.7. Працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту шляхом бронювання робочих місць 554

14.3. Надання безробітним інформаційних та консуль­
тативних послуг, пов'язаних із праце­
влаштуванням....................................................... 557

ПЕРЕДМОВА

Вивчення зарубіжного досвіду роботи різних струк­тур соціальної сфери з надання допомоги вразливим верствам населення дало змогу створити в Україні розгалужену мережу соціальних служб, перепрофі-лювати діяльність структурних підрозділів Міні­стерства праці та соціальної політики України, роз­ширити компетенції інших відомств цієї сфери, роз­робити і запровадити навчальні плани із спеціаль­ності "Соціальна робота", і, відповідно, готувати май­бутніх соціальних працівників.

Нині соціальних працівників готують десятки навчальних закладів країни. Інтенсивно ведуться наукові дослідження, адже підготовка фахівців для соціальних служб потребує органічного поєднання теорії і практики, досконалого вивчення законодав­чої основи і нормативних актів, які регулюють су­спільні відносини у сфері соціальної роботи.

Під соціальною роботою розуміють специфічну форму державної та недержавної турботи про люди­ну з метою забезпечення гідного культурного, со-

Передмова

Передмова

 

ціального і матеріального рівня її життя. Основними сферами соціальної роботи є соціальне забезпечення, охорона здоров'я, освіта, дозвілля, виробництво тощо. Розвиток соціального захисту населення спри­чинив активну нормотворчу діяльність у цій сфері. Уже прийнято сотні відповідних правових актів і вивчити їх у межах окремих розділів навчального по­сібника "Право соціального забезпечення" просто неможливо.

Автор зробив спробу частково систематизувати правові акти, які стосуються соціального обслугову­вання, і включити їх в окремий навчальний посіб­ник. У ньому обґрунтовується виділення окремої підгалузі права соціального забезпечення — права соціального обслуговування.

Питання правового регулювання відносин у сфері соціального обслуговування тією чи іншою мірою досліджуються у працях відомих учених у галузі трудового права та права соціального захисту, зокре­ма, професорів B.C. Бенедиктова, П.Д. Пилипенка, Н.М. Хуторян, О.І. Процевського, Г.І. Чанишевої, доцентів Н.Б. Болотіної, Т.З. Гарасимова, В.В. Жер-накова, СМ. Прилипко, СМ. Синчук, B.C. Тарасен-ко, В.В. Юровської та ін.

У Чернігівському державному інституті права, соціальних технологій та праці, підпорядкованому Міністерству праці та соціальної політики України, створена кафедра трудового права та права соціаль­ного забезпечення, яка успішно функціонує, приді­ляючи значну увагу насамперед проблемам соціаль­ного захисту населення (наприклад, праці доцентів В.М. Андріїва, Л.П. Шумної).

В опублікованих посібниках із права соціального забезпечення в основному висвітлюються питання соціального обслуговування інвалідів та пенсіонерів

структурними підрозділами Міністерства праці та соціальної політики України. У запропонованому посібнику, крім цього, розкривається порядок на­дання соціальних послуг соціальними службами Міністерства охорони здоров'я, Міністерства освіти та науки, Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту. Значна увага приділяється соціальним по­слугам, які отримують застраховані особи за систе­мою загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Найбільш уразливою групою в Україні є люди з обмеженими можливостями, їх нараховується біль­ше 3 млн осіб, включаючи тих, хто у зв'язку з обста­винами не оформив інвалідність. У посібнику ви­світлений порядок соціального обслуговування цієї категорії осіб; зокрема, йдеться про забезпечення технічними засобами реабілітації, автотранспортом, санаторно-курортним обслуговуванням, надання соціальних послуг за місцем проживання та у ста­ціонарних закладах. Особлива увага приділена про­фесійній реабілітації інвалідів та їх працевлашту­ванню.

Органи охорони здоров'я надають населенню лі­кувально-профілактичну допомогу, забезпечують утримання дітей у будинках дитини та соціальне обслуговування у центрах медико-соціальної реабілі­тації неповнолітніх, установлення інвалідності у дітей та групи інвалідності у дорослих, а також на­дання громадянам слухових апаратів й інших засобів медичної реабілітації, лікарських засобів. Порядок отримання цих соціальних послуг розкрито у главі 8 посібника.

Діти з ослабленим здоров'ям, з відхиленнями у поведінці потребують професійного, дбайливого пік­лування про них. їх виховання і навчання здійсню­ються у спеціальних навчальних закладах системи

Передмова

 

освіти. Перелік останніх та порядок утримання в них дітей подається у главі 9.

Соціальні служби Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України створені порівняно недав­но, але вже мають певний досвід соціальної роботи з дітьми, молодими сім'ями, жінками, студентами. Види соціальних послуг, що надаються цим кате­горіям осіб, розглядаються у главі 10 посібника.

У книзі викладено також порядок соціального об­слуговування біженців, бездомних громадян і без­притульних дітей, осіб, які постраждали від теро­ристичного акту, та осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Останні три глави стосуються порядку надання соціальних послуг особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, потерпілим від нещас­ного випадку на виробництві та професійного захво­рювання, безробітним.

Глава 1