Фінансові важелі державної підприємницької політики

 

Отже, елементами системи регулювання, забезпечення та державної підтримки підприємництва в Україні є:

- нормативно-правове забезпечення розвитку підприємництва (формування нормативно-правового поля для здійснення і розвитку підприємництва);

- адміністративно-економічне регулювання (забезпечення) розвитку підприємництва;

- дерегулювання підприємництва;

- організаційно-економічна та інформаційно-консультаційна підтримка (забезпечення) підприємництва;

- фінансово-кредитне регулювання і підтримка підприємництва;

- функціональна (цільова) підтримка (регулювання) підприємництва;

- програмно-цільове регулювання розвитку підприємництва.

1. Система нормативно-правового регуляторного забезпечення підприємництва в Україні охоплює:

І) законодавче забезпечення підприємництва, основу якого становлять Господарський кодекс України, що визначає порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва різних організаційних форм, а також чинне законодавство України; 2) нормативне регулювання підприємництва. Нормативне регулювання підприємництва полягає у встановленні державою соціальних та екологічних нормативів, граничних розмірів певних показників, які характеризують якісний стан діяльності підприємств і через які держава доводить до підприємств й реалізує свою економічну політику. До таких нормативів (нормативних показників) належать, зокрема:

- норматив рентабельності - використовується для визначення рівня прибутковості підприємств і може застосовуватися для регулювання пріоритетних галузей;

- норматив обігових коштів - використовується для визначення раціональних обсягів грошових коштів та матеріально-технічних ресурсів, що необхідні для нормального ведення господарської діяльності;

- норматив амортизаційних відрахувань, як засіб амортизаційної політики, що використовується для визначення термінів оновлення основних виробничих фондів, впливу на інвестиційний та інноваційний процеси на підприємствах;

- екологічні, соціальні та інші нормативи.

2. Адміністративно-економічне регулювання (забезпечення) розвитку підприємництва ґрунтується, зокрема, на застосуванні різноманітних адміністративних засобів впливу типу заборон, дозволів та примусу. До їх конкретних форм у сфері регулювання підприємництва належать: державна реєстрація підприємства, ліцензування, патентування і квотування, сертифікація та стандартизація. До адміністративно-економічних засобів забезпечення (регулювання та підтримки) підприємництва можна зарахувати певною мірою також і: розробку та реалізацію науково-технічних, економічних, соціальних державних та регіональних програм

(програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва); укладання договорів та виконання робіт для державних потреб; встановлення і запровадження обов'язкових соціальних та екологічних нормативів.

3. Дерегулювання підприємництва. Дерегулювання економіки - це обмеження державного втручання у діяльність підприємців шляхом проведення організаційно-правових, адміністративних та економічних заходів.

Дерегулювання економіки є надзвичайно важливим елементом системи підтримки підприємництва. Воно спрямоване на усунення правових, адміністративних, організаційних та економічних перешкод для розвитку підприємницької діяльності.

4. Організаційно-економічна та інформаційна підтримка (забезпечення) підприємництва охоплює: сприяння розвитку ринкової інфраструктури, створення бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, підготовку кадрів, сприяння самозайнятості, створення інформаційно-аналітичних центрів, інформаційно-аналітичну допомогу підприємцям тощо.

5. Фінансово-кредитне регулювання (підтримка) підприємництва охоплює засоби бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, серед яких слід виділити: застосування дотацій, субсидій, субвенцій; державні й місцеві замовлення; державне кредитування і гарантування (надання позик і гарантій державними та місцевими органами за рахунок бюджетних коштів); фінансову підтримку загальнодержавних фондів та регіональних фінансових інститутів; надання допомоги підприємцям у формі стартового капіталу; встановлення пільгових ставок податків на прибуток тощо.