Функції податків та їх класифікація

У контексті ДРЕ під податком, митом, збором та іншими аналогічними платежами потрібно розуміти обліковий внесок у бюджет відповідного рівня або у позабюджетний фонд, який здійснюється платниками податків у розмірах, порядку і на умовах, що відповідають чинному законодавству.

Джерелом податкових платежів с дохід платника (суспільний продукт). Податок не повинен зачіпати капітал, тому що нормальне відтворення буде неможливим.

Об'єкт оподаткування - кількісно виражений економічний феномен, який підлягає оподаткуванню: доходи, прибуток, вартість певних товарів, окремі види діяльності, операції і цінними паперами, використання природних ресурсів, майно, передача майна, додана вартість та інші об'єкти, встановлені законом.

Суб'єкти оподаткування - це ті, хто збирає (бюджет країни (державний бюджет), місцеві бюджет, держанні шльоні фонди). / ті, хто платить (громадяни, малі і великі підприємства).

Податкова база частина об'єкта, на яку практично нараховують податки. Частка податкової бази, що вилучається у вигляді податку, називається ставкою податку або нормою оподаткування.

Податкова система - не сукупність податків і податкових платежів, що сплачуються державі у визначеному законодавством країни порядку.

Складовим елементом податкової системи країни с системи податкових органів. Систему податкових органів в Україні утворюють такі органи державної податкової служби:

- Головна державна податкова адміністрація України;

- державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

- державні податкові інспекції в районах, містах, районах міст;

- міжрайонні податкові інспекції;

податкова міліція (структурний підрозділ ДПА, який має статус правоохоронних органів, що покликані захищати права громадян та інтереси держави у сфері оподаткування). До функцій Державної податкової адміністрації України належать: контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення та сплати податків (зборів, обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів; забезпечення застосування фінансових санкцій та штрафів до порушників податкового законодавства; роз'яснення податкової політики держави та чинного податкового законодавства платникам податків; ведення державного реєстру фізичних осіб і загальнодержавної бази данних платників податків; захист інтересів держави у судових органах у справах, шо стосуються сплати податків.

Перелік законів, які регламентують порядок обчислення та сплати різних податків, враховуючи необхідність реалізації у цій сфері державної економічної політики системного підходу, створює (повинен формувати) єдиний податковий кодекс.

Нормативно визначені органами законодавчої влади платники податків, їхні права та обов'язки, об'єкти оподаткування, види податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів, внески до державних цільових фондів, їх порядок стягнення утворюють систему оподаткування.

У системі ДРЕ податки виконують такі функції:

- фіскальну - полягає у забезпеченні фінансування суспільних видатків (державних витрат);

- соціальну - полягає у підтримуванні соціальної рівноваги через зменшення надто великої різниці реальних доходів окремих верств населення;

- розподільчу - полягає у перерозподілі доходів та багатства з метою забезпечення певного стандарту добробуту в суспільстві та у коригуванні ринкового розподілу ресурсів з метою приведення структури суспільного продукту у відповідність до структури суспільних потреб;

- інформативну - полягає в інформуванні суб'єктів національної економічної системи як суб'єктів оподаткування про пріоритети ДЕП, що знаходить своє втілення у запровадженні відповідних податкових пільг, диференціації податкових платежів тощо;

- регуляторну - полягає у встановленні і зміні системи оподаткування, визначенні податкових ставок, їх диференціації, наданні податкових пільг (звільнення від податків частини прибутків і капіталу з умовою їх цільового використання відповідно до завдань ДЕП), що дає можливість активно впливати (регулювати) економічну кон'юнктуру, структурні зрушення, інвестиційну активність, інноваційний процес та науково-дослідні роботи, охорону навколишнього середовища тощо

Кожен вид податків має специфічні ознаки й функціональне призначення, посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його належністю до певної групи залежно від чинної класифікації податків. За допомогою класифікації можна детально з'ясувати сутність і функції податків, поліпшити їх роль у податковій політиці держави, напрями й характер впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Податки класифікуються згідно з тією чи іншою метою, найважливішими є своєчасність і повнота сплати податків у бюджети різних рівнів. Останнє стосується адміністрування податків.

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють. Розподіл за цією ознакою визначається згідно із Законом України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 р, № 1251-XII, в якому передбачено два види податків на території України:

— загальнодержавні податки і збори — обов'язкові платежі, що встановлюють найвищі органи влади в державі; вони є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток тощо);

— місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюють місцеві органи влади; є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території; надходять виключно до місцевих бюджетів (комунальний податок, податок на рекламу, ринковий збір тощо);

2) стосовно джерела сплати розрізняють такі види податків:

— податки, збори й обов'язкові платежі, що належать до валових витрат і собівартість (збір на обов'язкове соціальне страхування; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; плата за землю; плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; податок на промисел; фіксований сільськогосподарський податок; податок на рекламу; комунальний податок тощо);

— податки, збори й обов'язкові платежі, які сплачуються з прибутку підприємства або капіталу (податок на прибуток підприємства; податки з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; збір за забруднення навколишнього середовища; державне мито тощо);

— податки та збори, що входять до складу ціни виробу (податок на додану вартість; акцизний збір);

3) за економічною ознакою об'єкта оподаткування:

— податки на доходи та прибутки — обов'язкові збори" які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб у момент його отримання (заробітна плата, прибуток, валовий дохід);

— податки на споживання — обов'язкові збори, що стягуються в процесі споживання товарів, робіт і послуг, їх плата залежить не від результатів фінансово-господарської діяльності, а від обсягу споживання;

— податки на майно — обов'язкові збори, які стягуються у зв'язку з наявністю конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державній власності (податок на нерухоме майно (на нерухомість), податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів);

4) за засобом вилучення:

— прямі податки безпосередньо сплачуються платником до бюджету держави залежно від величини об'єкта оподаткування (податок на прибуток підприємств, плата (податок) на землю, податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість) та ін.);

— непрямі податки не залежать безпосередньо від доходу платника та сплачуються ними опосередковано через цінові механізми (податок на додану вартість, акцизний збір, мито);

5) за суб'єктами оподаткування:

— податки з юридичних осіб — податок на прибуток, комунальний податок;

— податки з фізичних осіб — податок із доходів фізичних осіб;

— змішані податки — плата (податок) на землю; податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

6) за характером використання податкових платежів:

— загальні. Такі податки знеособлюються під час надходження до бюджету (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, податок із доходів фізичних осіб та ін.);

— спеціальні (цільові) — мають цільове призначення (збори на обов'язкове соціальне страхування і державне пенсійне страхування).