Тема програми: документи з господарсько-договірної та господарсько-претензійної діяльності

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Договір. Класифікація договорів.

 

План:

1. Поняття та класифікацій договорів.

2. Перед- та післядоговірні до­кументи.

 

1. Поняття та класифікацій договорів.

Спеціалізована документація пов’язана з виконанням спеціальних управлінських функцій і відрізняється но­менклатурою й формою документів, правилами їх оброб­ки, зберігання тощо. Серед документів із господарсько-договірної, посередницької, господарсько-претензійної, банківської, наукової, рекламної діяльності тощо значну частину складають різноманітні договори.

Договір - це домовленість сторін про встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарський договір - це зафіксовані в спеціальному правовому документі на підставі угоди зобов'язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговуван­ня (забезпечення) їх господарської діяльності.

Порядок укладання договорів, у тому числі господарських, обумовлений Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Види господарських договорів:

· за критерієм обов'язковості: плановані і ре­гульованими;

· за термінами дії: довгострокові, середньотермінові, короткотермінові та разові;

· за взаємним становищем сторін: вертикальні та горизонтальні;

· за суб'єктним складом розрізняються дво- та багатосто­ронні договори.

· Залежно від юридичної підстави укладання договору розрізняються три різновиди господарських договорів:

ü господарські договори, які визначені і регулюються як державні контракти.

ü господарські договори, які укладаються на підставі дер­жавних замовлень і зміст яких повинен відповідати цим замов­ленням, їх особливістю є те, що держава може надавати еко­номічні пільги виконавцям цих договорів;

ü господарські договори, які укладаються на поставку про­дукції, виконання робіт, надання послуг на підставі госпо­дарських намірів сторін, юридично виражених істотними умо­вами договорів (регульовані договори).

· Залежно від способу виникнення розрізняють формальні, реальні і консесуальні господарські договори.

• За змістом істотних умов розрізняють прості та складні господарські договори.

• За регулятивними функціями розрізняють попередні і ос­новні, генеральні і поточні.

Сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Документи з господарсько-договірної діяльності:

- договір поставки;

- договір на технічне (транспортне) обслуговування;

- договір на виготовлення продукції з давальницької сировини;

- договір підряду;

- договір про індивідуальну (колективну) матеріаль­ну відповідальність;

- договір про спільну діяльність (проведення різних робіт (дослідів) для досягнення спільної госпо­дарської або наукової мети);

- договір оренди (наймання) обладнання (транспор­ту, земельної ділянки, приміщення тощо);

- договір оренди з правом викупу;

- договори щодо створення нових форм господарювання (організація асоціацій, малих підприємств, комерційних банків, орендних підприємств тощо);

- договір продажу майна державних підприємств, установ, організацій юридичним особам (громадя­нам, групі громадян);

- ліцензійний договір про створення «ноу-хау» тощо.

Незважаючи на значні відмінності, які мають місце в текстах договорів, при їх укладанні розкриваються, як правило, такі питання:

1. Назва документа (договір).

2. Місце й дата укладання договору.

3. Вступна частина (назви сторін, що укладають договір, посади, прізвища, імена й по батькові осіб, що підписують договір, із зазначенням їх повноважень).

4. Предмет договору.

5. Обов’язки сторін.

6. Взаєморозрахунки сторін.

7. Відповідальність сторін.

8. Термін дії договору.

9. Умови припинення дії договору.

10. Додаткові умови.

11. Юридичні адреси сторін.

Остаточний перелік питань, які вимагають висвітлення в тому чи іншому договорі, залежить, звичайно, від харак­теру та предмета спільної діяльності сторін.

2. Перед- та післядоговірні до­кументи.

Договірні стосунки між сторонами можуть офор­млятися відповідними перед- та післядоговірними до­кументами. Так, наприклад, укладенню договору може передувати укладання попереднього договору, претензії сторін можуть оформлятися протоколами розбіжностей до договору, угодами про залік взаємних вимог тощо. Післядоговірні стосунки сторін можуть додатково офор­млятися протоколами розбіжностей до договорів, угода­ми про зміну порядку виконання договору, протоколами про залік взаємних вимог тощо.

Переддоговірними документами можуть бути:

1. Угода про співробітництво та організацію взаємовід­носин.

2. Попередній договір.

3. Проект договору.

4. Супровідний лист до проекту договору.

На етапі підготовки договору сторони можуть узгоджувати й доповнювати його шляхом переговорів (усно або письмово). До моменту підписання договору сторони не несуть фінансової чи юридичної відповідальності, якщо це не передбачено іншим підписаним сторонами документом (протоколом, угодою тощо).

Післядоговірні документи призначені для врегулювання питань, які можуть виникати між сторонами при виконанні укладеного договору.

До таких документів належать:

- Супровідні листи до різноманітних документів.

- Протоколи розбіжностей до договорів.

- Протоколи розбіжностей узгодження до договорів.

- Угоди про зміни й доповнення до договорів.

- Протоколи про залік взаємних вимог.

- Угоди про зміну порядку виконання договорів.

- Угоди про поступку договорів.

- Угоди про поступку права на вимоги.

- Угоди про заміну договорів.

 

 

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Типова форма договору

 

План:

1. Типова форма договору.

2. Договір постачання.

 

1. Типова форма договору

Терміном договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання.

Сторони можуть зазначити, що умови договору також застосо­вуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є: умови про предмет догово­ру, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. А також всі умови, щодо яких за за­явою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони ук­ласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) дру­гою стороною.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або дер­жавній реєстрації, є укладеним із моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а, в разі необхідності, і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації.

Господарські договори укладаються за правилами, встанов­леними ЦКУ.

Розрізняють кілька модифікацій письмової форми, що за­стосовуються під час укладання господарських договорів:

1) повна письмова форма господарського договору;

2) скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів;

3) стандартна форма;

4) нотаріальна форма.

Існує типова стандартна форма, яка містить спільні для всіх договорів реквізити.

Залежно від характеру договору міняється або доповнюється склад його структурних елементів.

Типова форма договору має такі реквізити:

- назва виду документа (ДОГОВІР);

- дата (проставляють дату підписання договору);

- індекс;

- місце складання чи видання;

- заголовок до тексту (про що договір);

- текст (текст договору поділяють на дві частини: вступну, де зазначають назви сторін, між якими укладається договір, посади, прізвища, імена, по батькові осіб, котрі підписуватимуть договір; у разі потреби наводять посилання на документи, що засвідчують повноваження особи, яка підписує договір.

Підписи та відбитки печаток (гербових або круглих, що при­рівнюються до гербових) усіх сторін, які підписали даний договір.

Такі слова, як «Постачальник», «Покупець», «Продавець», «Власник», «Завод», «Товариство», «Фірма», «Банк», «Клієнт» тощо, в договорах пишуться з великої літери, оскільки во­ни набувають значення власного імені.

2. Договір постачання

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений термін товар у власність покупця для викорис­тання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки може бути укладений на один рік, на термін більше одного року (довготерміновий договір) або на інший визначений термін.

Договори поставки відповідно до нормативних актів по­винні мати такі реквізити:

1. Назва документа.

2. Місце і дата укладання договору.

3. Вступну частину (назви сторін, які укладають договір, посади, прізвища, імена й по батькові осіб, що підписують до­говір, і зазначення їх повноважень).

4. Предмет договору (точну назву, кількість і в необхідних випадках асортимент продукції, що має постачатися).

5. Характеристика якості і комплектність продукції.

6. Вимоги, що ставляться до тари й упакування.

7. Зазначення ціни на продукцію.

8. Термін і порядок відвантаження продукції.

9. Порядок розрахунків.

10. Порядок кількісного і якісного приймання продукції.

11. Додаткові умови до договору.

12. Вказівки на майнову відповідальність за невиконання зобов'язань постачальником або споживачем.

13. Виклад порядку розгляду суперечок.

14. Загальна сума договору.

15. Термін дії договору.

16. Юридичні адреси та платіжні реквізити сторін, що укладають договір.

17. Додатки (в договорах поставки це, як правило, специфікація, що характеризує продукцію, яка має постачатися)

18. Підписи і печатки сторін, що уклали договір.

 

 

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Види господарських договорів.

План:

1. Договір постачання

2. Договір купівлі-продажу

3. Договір міни (бартеру)

4. Договір дарування

5. Договір пожертви

6. Договір найму (оренди)

7. Договір оренди житла

1. Договір постачання енергетичними та іншими pecyрсами через приєднану мережу

За договором постачання енергетичними та іншими ресур­сами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонен­тові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором. Споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прий­нятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором ре­жиму її використання, а також гарантувати безпечну експлуа­тацію енергетичного та іншого обладнання.

2. Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) пе­редає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'я­зується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну гро­шову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде ство­рений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом купівлі-продажу можуть бути майнові права. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного май­нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У договорі вказується асортимент товару, що продається, у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами та іншими ознаками.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асорти­менті, погодженому сторонами.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошово­му вираженні.

Договором може бути встановлено термін, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний термін).

3. Договір міни (бартеру)

За договором міни (бартеру) одна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність товар в обмін на іншій товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одер­жує взамін.

Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або за­коном.

Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції

За договором контрактації сільськогосподарської про­дукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язуєть­ся виробити визначену договором сільськогосподарську продук­цію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її' за встановленим цінами відповідно до умов договору.

До договору контрактації застосовуються загальні положен­ня про купівлю-продаж та положення про договір поставки.

5. Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пере­дає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть ви­никнути у нього в майбутньому.

Ці договори укладаються в письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню. Сторонами в договорі дарування можуть бути фізичні та юридичні особи. Батьки або опікуни не мають права дарувати майно дітей чи підопічних.

Дарувальник має право розірвати договір дарування, якщо обдаровуваний зумисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дару­вання, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Договір дарування квартир. Цей договір є вказаним вище договором дарування майнового права і підлягає нотаріальному посвідченню.

6. Договір пожертви

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зок­рема грошей та цінних паперів, особам (набувачам) для досяг­нення ними певної, наперед обумовленої мети.

До договору про пожертву застосовується положення про договір дарування.

Пожертвувач (благодійник) має право здійснювати конт­роль за використанням пожертви відповідно до мети, встанов­леної договором про пожертву.

Якщо використання пожертви за призначенням виявлялося неможливим, використання її за іншим призначенням можли­ве лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи лікві­дації юридичної особи - за рішенням суду.

7. Договір найму (оренди)

За договором найму (оренди) наймодавець (Орендодавець) передає або зобов'язується передати наймачеві (Орендарю) майно в користування за плату на певний термін. Документування договірної діяльності у сфері оренди регу­люється Наказом Фонду державного майна України № 1774 від 23.08.2000 р. «Про затвердження договорів оренди».

Предметом договору може бути річ, наділена індивідуальни­ми ознаками, яка зберігає свій первісний вигляд при неоднора­зовому використанні (неспоживна річ). Предметом договору найму можуть бути майнові права. Законом встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору оренди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися на вибір сторін у грошовій або натуральній формі. Договором може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

8. Договір оренди житла

За договором оренди житла одна сторона - власник житла (Орендодавець) передає або зобов'язується передати другій сто­роні (Орендарю) житло для проживання у ньому на певний термін за плату.

Підстави, умови, порядок укладання та припинення догово­ру оренди житла, що є об'єктом права державної або комуналь­ної власності, встановлюються законом.

Предметом договору оренди житла можуть бути помешкан­ня, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або йо­го частина.

Наймач житла у багатоквартирному житловому будинку має право користуватися майном, що обслуговує будинок.

Помешкання має бути придатним для постійного прожи­вання. Сторонами договору оренди можуть бути фізичні та юри­дичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використову­вати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб. В разі зміни власника житла, переданого в оренду, до ново­го власника переходять права та обов'язки Орендодавця.

Орендар зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

У договорі оренди житла мають бути вказані особи, які про­живатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом.

В договорі встановлюється розмір плати за користування житлом і порядок її внесення.

 

 

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документація з господарсько-претензійної діяльності.

План:

1. Протокол розбіжностей до договорів.

2. Комерційні акти.

3. Позовні заяви.

 

1. Протоколи розбіжностей до договорів

Протокол розбіжностей - це документ, який складається в разі виникнення суперечностей між текстом договору і дода­ною до нього специфікацією. Суперечності стосуються най­частіше умов постачання продукції, форм розрахунків між сторонами тощо.

Проект договору постачання складає, як правило, поста­чальник і надсилає його покупцеві. Покупець зобов'язаний у 10-дений термін підписати договір, скріпити печаткою і по­вернути постачальникові. Якщо покупець не згоден з яким-не-будь пунктом або кількома пунктами договору, він зобов'яза­ний також у 10-дений термін скласти протокол розбіжностей і у двох примірниках направити його разом із підписаними до­говором і специфікацією на адресу постачальника.

Протокол розбіжностей містить такі реквізит:

•назва документа;

•назви сторін, між якими виникли розбіжності за догово­ром, із зазначенням номера договору і його дати;

•формулювання суперечливих пунктів специфікації та до­говору в редакції постачальника, які пишуться з лівого боку;

•формулювання суперечливих пунктів специфікації та до­говору в редакції покупця, які пишуться з правого боку;

•підпис, дата і печатка покупця (внизу справа);

•підпис, дата і печатка постачальника (внизу зліва).

2. Комерційні акти

Транспортні організації несуть майнову відповідальність за збереження прийнятого до перевезення вантажу з моменту йо­го прийняття до моменту видачі вантажоодержувачеві. Транс­портна організація звільняється від відповідальності за збере­ження і цілісність вантажу, якщо доведе, що втрата, нестача або ушкодження вантажу сталися не з її вини.

Комерційні акти мають такі обов'язкові реквізити:

•назва документа;

•номер, дата і місце складання;

•швидкість перевезення вантажів;

•номер і дата накладної;

•назви пунктів відправлення і призначення;

•назви відправника і одержувача;

•відомості про засоби транспорту та відповідні відмітки в накладній;

•результати перевірки вантажу;

•опис ушкодження і стан вантажу із позначенням нестач або надлишків;

•висновки експертизи;

•додаткові відомості та відмітки;

•підписи осіб, що склали комерційні акт.

3. Позовні заяви

Якщо претензію не може бути врегульовано сторонами на добровільних засадах, то справа передається до арбітражу чи народного суду. У цих випадках головним документом є позов­на заява, що передається до арбітражу чи народного суду з проханням про стягнення з відповідача у примусовому по­рядку претензійних сум чи майна.

Усі майнові й договірні спори державних організацій вирішу­ють органи державного і відомчого арбітражу. Народний суд вирішує цивільно-правові спори громадян та підприємств.

Реквізити позовної заяви:

· назва й адреса організації, що пред'являє позов, її відом­ча приналежність (штамп);

· дата позовної заяви;

· назва суду або арбітражу, до якого подається заява;

· назва й адреса позивача (у повній відповідності до назви, зазначеної в банківських документах);

· повна назва й адреса відповідача і співвідповідача (якщо він є);

· сума позову;

· назва документа;

· текст повної заяви, в якому викладена суть суперечки, вжиті позивачем заходи для вирішення розбіжностей на доб­ровільних засадах та їх результати, що містять вимоги позива­ча, зазначення документів, що підтверджують позов;

· перелік додатків із зазначенням кількості аркушів;

· прізвища свідків (у разі потреби);

· підписи службових осіб: керівника і головного бухгалте­ра або юрисконсульта.

 

 

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документація з господарсько-претензійної діяльності.

План:

1. Претензійний лист.

2. Лист-відповідь на претензію.

 

Претензійний лист

Претензійний лист - це службовий лист до порушника до­говору з вимогою (претензією) про врегулювання спору, що ви­ник між сторонами, на добровільних засадах.

Подання претензійних листів є обов'язковою умовою, що передує позову до господарського суду.

Претензії (рекламації) можуть стосуватися кількості і якос­ті продукції, розрахунків прострочення постачання товарів, псування і втрати вантажів, інших порушень договірних умов. Мають бути подані в певні терміни залежно від виду претензії. Наприклад, претензії щодо кількості і якості товарів покупець (одержувач) повинен подати відправникові не пізніше ніж че­рез 10 днів складання комерційного акта. В свою чергу, поста­чальник товару, отримавши претензійний лист, зобов'язаний своєчасно (у 10-дений термін) розглянути його і повідомити по­купця про згоду задовольнити претензію або про відмову із за­значенням мотивів.

Днем постачання претензії вважається день здачі її на пош­ту, який визначається за поштовим штемпелем, або день вру­чення заяви постачальникові, що встановлюється за датою роз­писки.

За формою претензійні листи складаються згідно з єдиними вимогами, однак їх зміст змінюється залежно від виду пре­тензії. Текст претензійного листа про нестачу товару може мати такий зміст:

•повідомлення про прибуття товару із зазначенням станції (порту) відправлення і станції (порту) призначення, дати прибут­тя, назви пароплава або номер вагона, договору, згідно з яким прибуває партія продукції;

•назва одержаного вантажу і його документування (номер і дата рахунку платіжної вимоги);

•стан товару, що прибув (якість, кількість, назва недо­одержаних цінностей у кількісному і грошовому виразах);

•привід або підстава для подання претензії, тобто де, коли і за яких обставин виявлена недостача цінностей, ким і як оформлена;

•можливі причини недостачі товарів;

•конкретні вимоги потерпілої сторони щодо задоволення її претензій.

Претензія мусить бути підтверджена документами, що ма­ють повну доказову силу для обох сторін.

Претензійні листи оформлюються на бланку організації і містять такі реквізит:

•адреса організації (підприємства), куди передається пре­тензія (справа зверху);

•адреса організації (підприємства), що подає претензію (якщо лист оформлюється не на бланку), сума претензії цифра­ми (зліва зверху);

•текст;

•банківські реквізити заявника;

•додатки із зазначенням кількості аркушів;

• підписи директора та головного бухгалтера організації (підприємства), скріплені печаткою, якщо лист оформлюється не на бланку.

2. Лист-відповідь на претензію

Лист-відповідь на претензію - це службовий лист, в якому пояснюються причини певних порушень або переконливо до­водиться безпідставність претензії чи скарги.

Зміст таких листів залежатиме від того, чи погоджується постачальник із претензією та висунутими звинуваченнями, чи вважає їх безпідставними.

Якщо надіслана претензія є обґрунтованою, то постачальни­ку слід пояснити ту неприємну ситуацію, що склалася у ході ви­конання угоди, контракту чи договору, вибачитися перед парт­нером і попросити його з розумінням поставитися до труднощів.

Відповідь надсилається:

– у разі задоволення претензії - рекомендованим листом або телексом;

– у разі відмови в задоволенні претензії – рекомендованим листом із додаванням документів.

Основними реквізитами таких документів є:

· назва підприємства (організації), що дає відповідь (якщо лист надсилається не на фірмовому бланку, то це зазначають зліва вгорі);

· адреса організації (підприємства), що виставила претензію;

· текст відповіді;

· підписи керівника та головного бухгалтера підприємства (організації), скріплені печаткою;

· номер, дата складання листа.

ТЕМА ПРОГРАМИ: Обліково-фінансові документи

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Обліково-фінансові документи. Документи на відкриття рахунків у банку

 

План:

1. Організація та ведення бухгалтерського обліку в господарських організаціях.

2. Фінансова звітність суб’єктів господарювання.

3. Обліково-фінансові документи: документи на відкриття рахунків у банку. Заява на відкриття рахунку.