З різним кольоровим пофарбуванням

Колір пофарбованої поверхні	Коеф. відбиття р, %	Колір пофарбованої поверхні	Коеф. відбиття р, %
Біла палітура		Світло-сіра
Біла напівматова		Сіра алюмінієва
Біла слонова кістка		Зелена (колір шавлії)
Кремово-біла		Бежева
Світло-рожева		Коричнева
Світло-жовта		Оливково-зелена
Світло-червона		Темно-коричнева
Блакитна		Темно-зелена
		Темно-синя

Таблиця 3.26. Коефіцієнти використання світлового потоку

Світильників з люмінесцентними лампами

Тип світильника	ПВЛМ-Р	ЛОУ	ШОД	ЛПО01	ЛСП01
ρстелі, %	70 50 30	70 50 30	70 50 50	70 50 50	70 50 50
ρстін, %	50 30 10	50 30 10	50 50 30	50 50 30	50 50 30
Коефіцієнти використання, %
0.5	25 18 13	26 21 16	22 16 14	25 23 20	25 23 22
0,6	29 22 17	30 24 20	28 21 18	31 29 24	31 29 26
0.7	34 26 20	34 28 24	32 24 21	36 34 28	35 33 30
0,8	36 28 23	37 31 27	35 27 24	39 37 31	38 36 32
0,9	40 31 23	40 34 30	38 30 27	42 41 35	41 38 35
1.0	43 34 28	43 37 32	41 32 29	46 44 38	43 40 37
1.1	45 36 30	45 39 34	43 34 31	48 46 41	45 42 39
1,25	47 38 32	48 42 37	46 37 34	51 49 44	47 44 41
1.5	51 42 35	51 46 41	50 40 37	55 53 49	50 46 44
1,75	54 45 38	54 49 44	53 43 40	58 57 52	52 49 47
2,0	56 47 40	56 50 46	55 45 42	61 59 55	54 50 48
2.25	58 49 42	58 52 48	57 47 44	63 62 57	56 52 50
2.5	60 51 44	60 54 50	59 48 45	65 64 59	57 53 51
3.0	63 53 46	62 56 52	61 50 48	68 66 62	59 54 52
3.5	64 54 48	63 57 53	63 52 50	70 68 64	60 56 54
4.0	66 56 49	64 58 55	65 54 52	71 69 66	61 56 55
5.0	68 59 52	66 61 58	67 56 53	75 72 70	63 58 57
Фн.п, %
Фв.п, %

 

Таблиця 3.27. Технічні дані деяких ламп розжарювання та люмінесцентних ламп

Лампи розжарювання	Люмінесцентні лампи загального призначення
загального призначення (U-220 В)	місцевого освітлення
Потужність, Вт	Тип лампи	Світловий потік, л м	Потужність, Вт	Тип лампи	Напруга, В	Світловий потік, лм	Потужність, Вт	Тип лампи	Світловий потік, лм	Довжина лампи, м
	В			МО				ЛДЦ		0,6
	Б			МО				ЛД		0,6
	БК			МО				ЛБ		0,6
	Б			МО				ЛДЦ		0,9
	БК			МО				ЛД		0,9
	Б			МО				ЛБ		0,9
	БК			МО				ЛДЦ		1,2
	Г			МО				ЛД		1,2
	Б			МОЗ				ЛБ		1,2
	Г			МОЗ				ЛДЦ		1,5
	Б			МОЗ				ЛД		1,5
	Г			МОЗ				ЛБ		1,5

 

Бланк завдання на виконання розрахункової роботи

БЛАНК ЗАВДАННЯ

ЗАВДАННЯ № …

 

1. Умови завдання.

 

Розрахувати бокове одностороннє природне освітлення та загальне освітлення люмінесцентними лампами для виробничого приміщення, яке має вікон (рис. 1). Будівля, в якій розташовано виробниче приміщення, знаходиться в Миколаївській області, що належить до IV поясу світлового клімату і південніше 50^° північної ширини. Вікна приміщення знаходяться в зовнішніх стінах будівлі і зорієнтовані за азимутом . Розташування робочої поверхні у виробничому приміщенні приведено на рис. 2. Навпроти вікон приміщення знаходиться затіняючи будівля висотою , м і на відстані , м (рис. 3). У виробничій діяльності виконуються роботи заданої точності . Усі необхідні дані для розрахунку приведені в таблиці вихідних даних. Крім того, виконується розрахунок загального рівномірного освітлення люмінесцентними лампами.

 

 

Рис. 1. Геометрія розрахункового приміщення

 

 

 

Рис. 2. Розташування робочої поверхні Рис. 3. Розташування протилежної будівлі у

виробничому приміщенні

 

 

2. Вихідні дані

 

№	Параметри	Розмірність	Позначення	Значення
	Довжина приміщення	a	м
	Ширина приміщення	b	м
	Висота приміщення	H	м
	Ширина вікна	c	м
	Висота вікна	d	м
	Кількість вікон		шт.
	Висота верхнього краю вікна відносно умовної робочої поверхні	h	м
	Відстань розрахункової точки (робочої поверхні) до зовнішньої стіни	l	м
	Висота карнізу протилежної будівлі відносоно підвіконня		м
	Відстань до затіняючої будівлі	D	м
	Азимут		град
	Точність зорових робіт	T	-
	Вид світлопропускаючого матеріалу	-	-
	Вид віконної рами	-	-
	Сонцезахисні пристрої	-	-
	Стан стелі	-	-
	Стан стін	-	-
	Стан поверхні підлоги	-	-

 

 

Керівник роботи _____________ Ю.Г. Щербак

 

Отримав __________________ 2012 р.

Студент __________________

Група __________________

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: УАД, 2006. – 336 с.

2. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький,

В.С. Джигирей, В.М. Сторожук та ін.; за ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

 

Практичне заняття № 4

Тема заняття. Вентиляційний режим виробничих приміщень (2 години).

Мета заняття: ознайомитись з призначенням, класифікацією, принципом дії та конструктивним оформленням систем вентиляції; виконати розрахунок необхідної повітропродуктивності загальнообмінної припливно-витяжної системи вентиляції.

У першій частині заняття викладач за допомогою наочних матеріалів знайомить студентів із загально прийнятою в галузі охорони праці класифікацією систем вентиляції, їх принципом дії, складом та конструктивним виконанням. Для закріплення даного матеріалу студентам слід скористуватися відповідними розділами підручників [1, 2].

Надалі студенти виконують розрахунок необхідної повітропродуктивності загальнообмінної припливно-витяжної системи вентиляції, принципова схема якої наведена на рис. 4.1, а варіанти вихідних даних представлені в табл. 4.1.

Нижче представлений приклад розрахунку повітропродуктивності припливно-витяжної системи вентиляції за таких вихідних даних:

– температура повітря на вході у виробниче приміщення t_вх, ⁰С, 15

– температураповітря на виході з виробничого приміщення t_вих, ⁰С, 25

– вологовміст повітря на вході у виробниче приміщення d_вх, г/(кг сух. п.) 15

– вологовміст повітря на виході з виробничого приміщення d_вих, г/(кг сух. п.) 10

– приведена концентрація шкідливих компонентів у повітрі на вході у

виробниче приміщення c_вх, мг/м³ 320

– приведена концентрація шкідливих компонентів у повітрі на виході з

виробничого приміщення c_вих, мг/м³ 1500

– теплоприплив (теплонадлишок) у виробничому приміщенні Q, кВт 18

– вологонадлишок у виробничому приміщенні W, кг/год 3,5

– надходження (приведене) шкідливих компонентів у повітряне середовище

виробничого приміщення М, г/год 850

– об’єм виробничого V, м³ 200

 

Розрахунок виконується для теплого періоду року за умови рівності повітропродуктивностей припливної та витяжної гілок припливно-витяжної системи вентиляції у такій послідовності:

 

1. Повітропродуктивність системи вентиляції, що необхідна для компенсації теплоприпливів у виробничому приміщенні V_{в ,} м³/год.

 

V_в = 3600 · Q/(с_п ρ_п(t_вих - t_вх )),

 

де с_п – ізобарна теплоємність повітря (за нормальних умов с_п = 1,01 кДж/(кг·⁰С));

ρ_п – густина повітря (за нормальних умов ρ_п = 1,205 кг/м³).

 

V_в = 3600 · 18/(1,01·1,205(25 - 15) = 5320 м³/год.

 

1. Повітропродуктивність системи вентиляції, що необхідна для компенсації волонадлишків у виробничому приміщенні V_в¹ _, м³/год.

 

V_в¹ = 1000 · W/(ρ_п (d_вих - d_вх )),

 

де с_п – ізобарна теплоємність повітря (за нормальних умов с_п = 1,01 кДж/(кг·⁰С));

ρ_п – густина повітря (за нормальних умов ρ_п = 1,205 кг/м³).

 

 

V_в¹ = 1000 · W/(ρ_п (d_вих - d_вх )) = 1000 · 3,5 /(1,205 (15 - 10))= 580 м³/год.

2. Повітропродуктивність системи вентиляції, що необхідна для компенсації надходжень шкідливих компонентів повітряного середовища виробничого приміщення V_в¹¹ _, м³/год.

 

V_в¹¹ = 1000 · М/(с_вих - с_вх ) = 1000 · 850/(1500-320) = 720 м³/год.

 

 

Таким чином, в якості проектного значення повітропродуктивності припливно-витяжної системи вентиляції слід прийняти V_в = 5320 м³/год ( більше з отриманих значень необхідної повітропродуктивності системи вентиляції).

 

3. Кратність циркуляціі (повітрообміну), що забезпечується припливно- витяжною системою вентиляціі у виробничому приміщенні к, год ^-1.

 

к = V_в /V_п = 5320/200 = 27 год ^-1.

 

Отримане значення кратності циркуляції слід порівняти з його нормативним значенням к_н і, у разі перебільшення нормативного значення відносно розрахункового, слід зробити перерахунок повітропродуктивності системи вентиляції, а саме:

 

V_в = к_н ·V_п м³/год.

Після визначення необхідної повітропродуктивності проектант системи вентиляції здійснює трасировку системи, виконує її аеродинамічний розрахунок з метою побудови аеродинамічної характеристики системи, підбирає тип вентилятора з відповідною напорно-витратною характеристикою, знаходить точку сумісної роботи системи вентиляції та вентилятора і, в разі необхідності, впроваджується один із засобів корегування згаданих характеистик.

 

Рис. 4.1. Принципова схема припливно-витяжної системи вентиляції: ЗП – забірний пристрій; Ф1, Ф2 – фільтри, В1, В2 – вентилятори; ПО – повітроохолодник; Q, W, M – відповідно теплоприпливи, вологонадлишки та надходження шкідливих речовин у виробниче приміщення

 

Таблиця 4.1. Варіанти вихідних даних для визначення повітропродуктивності припливно-витяжної системи вентиляції

№ з/п	Вихідні дані
tвх, ^0С	tвих, ^0С	dвх, г/кг с.п.	dвих, ^0С г/кг с.п.	Свх, мг/м^3	Свих, мг/м^3	Q, кВт	W, кг/год	M, г/год	V, м^3
			10,0	15,0				3,5
			11,0	14,5				7,5
			9,5	12,5				12,0
			10,0	14,0				4,0
			10,5	15,0				15,0
			9,0	13,5				22,0
			10,5	15,5				14,0
			9,0	12,5				5,5
			10,5	13,5				18,0
			11,0	16,0				3,0
			10,0	15,5				4,5
			10,5	15,0				5,0
			9,5	14,0				18,0
			11,0	13,5				15,0
			9,5	14,0				18,0
			11,5	16,5				20,0
			11,0	15,5				12,0
			10,5	14,0				14,0
			10,5	15,0				11,0
			9,0	14,5				12,0
			9,5	15,5				15,0
			11,0	16,5				13,0
			10,0	14,0				16,0
			10,5	15,0				13,0
			9,5	14,0				12,5

 

 

Список рекомендованої літератури

 

1. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: УАД, 2006. – 336 с.

2. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький,

В.С. Джигирей, В.М. Сторожук та ін.; за ред. В.Ц. Жидецького. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

 

 

Практичне заняття № 5

Тема заняття. Методи та прилади для визначення параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях (2 години).

Мета заняття: ознайомитись з основними параметрами повітря, які характеризують мікрокліматичні умови виробничих приміщень, та методами і приладами для визначення мікрокліматичних умов.

Робота має навчити визначати параметри, що характеризують мікроклімат приміщення: температуру, відносну вологість та швидкість руху повітря; навчити студентів користуватися нормами мікроклімату для різних виробничих умов з урахуванням категорії робіт та пори року.

У вступній частині заняття викладач знайомить студентів з існуючими методами визначення параметрів стану вологого повітря, роблячи акцент на психрометричний метод як найбільш розповсюджений при оцінці параметрів мікроклімату у виробничих умовах. Скориставшись аспіраційним психрометром Ассмана, студенти виконують виміри температури повітря в навчальній аудиторії за сухим та вологим термометрами, за допомогою психрометричних таблиць (психрометричної формули або діаграми d-I вологого повітря) визначають відносну волость повітря, а далі роблять висновок щодо відповідності параметрів повітряного середовища в аудиторії нормативним вимогам для даної категорії робіт.