Розрахунок режиму роботи персоналу в умовах радіоактивного зараження

Порядок розрахунку наступний:

- визначити за початковими даними значення параметру а за формулою:

.

- на рис.1.2.1 через абсцису x = а провести пряму, паралельну осі ординат. Точки пересічення прямої з кривими тривалості роботи t_рі будуть визначати початок їх роботи t_ні;

- задавшись тривалістю роботи 1-ої зміни t_р1= 3 ч, за допомогою графіка (рис.1.2.1), визначити початок її роботи t_н1 після аварії на АЕС;

- підсумовуючи час початку роботи 1-ої зміни та її тривалість, тобто t_н1+ 3, а це є початок роботи 2-ої зміни t_н2, за графіком рис.1.2.1 визначити криву її тривалості t _р2. Якщо точка пересічення t_н2 і прямої x = а опиниться між кривими, то треба використовувати інтерполяцію;

- аналогічно виконати розрахунок за визначенням початку роботи t_ні і тривалість t_рі 3-ої та всіх подальших змін до тих пір, поки розрахункова тривалість зміни не стане рівною або перевищить задану максимальну тривалість зміни, тобто t_рі ≥ t_max. На цьому розрахунок припиняється;

- для режиму роботи об'єкту необхідно узяти N останніх розрахункових змін. При цьому тривалість найостаннішої зміни прийняти рівною t_рmax (якщо вона перевищує t_рmax), а часом початку роботи об'єкту рахувати час початку роботи 1-ої з N вибраних змін (рис.1.2.2). Надалі об’єкт продовжує роботу в звичайному режимі.

 

 

 

Рисунок 1.2.1 - Графік для визначення тривалості роботи t_р в зоні

радіоактивного зараження.

Крім переходу на скорочені зміни, на об’єкті необхідно також реалізувати інші заходи зі захисту персоналу від шкідливої дії радіації.

Насамперед при реальній загрозі підходу радіоактивної хмари до об'єкту необхідно провести екстрену йодну профілактику персоналу препаратом йодиду калію і продовжувати її протягом тижня (по одній пігулці в день після їжі). За відсутності йодиду калію використовувати спиртний розчин йоду (3-5 крапель на стакан води), який приймається по три рази на день після їжі. Йодна профілактика може захистити щитовидну залозу від опромінення ізотопом йоду-131. Крім того, потрібно максимально за герметизувати всі приміщення об’єкту шляхом ущільнення віконних і дверних отворів, воріт і люків. Обладнати тамбури-шлюзи у зовнішніх дверей (якщо вони відсутні).Тимчасово припинити, починаючи з моменту випадання радіонуклідів, роботу припливної вентиляції.

Персонал скорочених змін, вільних від роботи, не повинен піддаватися додатковому опромінюванню і тому має бути укритий в завчасно побудованій захисній споруді або в якому-небудь іншому приміщенні об'єкту, наприклад, обладнаному підвалі з високим К_осл. На випадок виконання зовнішніх робіт на відкритій місцевості (поза будівлею об'єкту) персонал необхідно забезпечити ЗІЗ органів дихання і шкіри.

Результати розрахунків режиму роботі графічно наведено на рис.1.2.2.

 

1зміна 2 зміна 3 зміна

tр₁=…. tр₂=…. tр₃= t_рmax

час після t_н1=..... t_н2 =...... tн3 =..... t, год

аварії

 

Рисунок 1.2.2 – Графік скорочених змін під час роботи персоналу

............... в умовах радіоактивного зараження.

Висновки і пропозиції

Даний розділ оформлюється у вигляді окремих пронумерованих пунктів, в яких відбиваються отримані розрахункові результати за вибором режиму роботи, а також робляться відповідні висновки і даються обґрунтовані пропозиції щодо захисту персоналу об'єкту від шкідливої дії радіації. Зміст пунктів цього розділу являє стислий план заходів ЦЗ, що проводяться при виникненні і загрозі радіоактивного зараження, тобто цей розділ повинен дати відповіді на наступні питання:

- який режим роботи персоналу необхідний в умовах радіаційної обстановки, що склалася (час початку роботи об'єкту і тривалість змін);

- чи потрібна йодна профілактика персоналу і якщо так, то коли і яким чином її слід проводити;

- чи необхідна герметизація приміщень об'єкту і якщо так, то який має бути порядок її проведення;

- де повинен знаходитися вільний від роботи персонал;

- чи необхідно персоналу використовувати які-небудь ЗІЗ органів дихання (респіратори або простіші ЗІЗ, тобто ватяно-марлеві пов'язки) і шкіри (захисно-фільтруючий одяг). Якщо це необхідно, то вказати що конкретно.

Приклад:1. В умовах радіаційної обстановки, що склалася, режим роботи персоналу................ має бути наступним:

- початок роботи 1-ої зміни через... год після аварії на АЕС;

- тривалість роботи 1-ої зміни... год;

- тривалість роботи 2-ої зміни... год;

- тривалість роботи 3-ої і наступних змін... год.

2. Якомога раніше (до початку радіоактивного зараження) почати і продовжувати протягом тижня йодну профілактику шляхом.............

3. Виконати роботи щодо додаткової герметизації робочих приміщень.

4. Вільний від роботи персонал повинен знаходитися......................

5. При необхідності виконання робіт зовні приміщень персонал має використовувати ЗІЗ органів дихання і шкіри, а саме...................

1.2.4 Визначення дози опромінювання персоналу.................. при евакуації в умовах радіоактивного зараження

Трагічний досвід більшості техногенних НС, у тому числі і Чорнобильської катастрофи, показує, що число жертв і матеріальні збитки в результаті таких подій могли бути багато разів меншими, якщо люди і, особливо, керівний склад були готові до дій в умовах НС. Звідси витікає, що до НС треба готуватися завчасно і займатися рішенням питань ЦЗ на всіх об'єктах економіки, у тому числі і системи ЖКГ, розробляючи наперед комплекс заходів щодо реагування на НС. Особливо складними умовами для роботи …………… є НС, що викликані забрудненням навколишнього середовища радіоактивними речовинами.

Постановка завдання: Район розташування............ в місті піддався радіоактивному зараженню в результаті аварії з викидом радіоактивних речовин на Курській АЕС (Росія). Оголошена загальна евакуація мешканців із зони лиха. Персонал разом з сім'ями повинен відбути в призначений безпечний район за маршрутом, що включає: проїзд на автобусі від об'єкту до залізничного вокзалу, проходження в пасажирському поїзді чотири зупинки, вихід на пункті висадки і далі рух пішки від пункту висадки до кінцевого пункту евакуації. Оскільки евакуація відбувається в умовах дії радіації, то необхідно обов’язково контролювати дозу опромінення людей. Однак безпосередній контроль дози опромінювання під час евакуації неможливий через відсутність індивідуальних дозиметрів. Проте на об'єкті є вимірник потужності експозиційної дози гамма-випромінювання ДП-5В, що дозволяє контролювати рівень радіації під час руху за маршрутом евакуації. Також для цього можуть використовуватися побутові дозиметричні прилади, що має особисто персонал.

Потрібно розрахунковим способом визначити сумарну дозу опромінювання персоналу за час евакуації за даними вимірювання рівня радіації на зупинках транспорту.

Початкові дані: значення рівнів радіації Р i(Р/ч) в початкових точках ділянок маршруту (починаючи з об'єкту), і час руху ti (хв.) за цими ділянками наведено в таблиці 1.2.2.

Таблиця 1.2.2 – Початкові дані для розрахунку сумарної дози опромінювання персоналу.