Завдання з підрозділу «безпека в надзвичайних ситуаціях» на переддипломну практику

 

Мета завдання: ознайомитися зі станом ЦЗ на об’єкті, де студент проходить переддипломну практику, і проаналізувати його підготовленість до роботи в умовах НС.

Якщо це можливо, необхідно з'ясувати наступне:

1. Наявність в районі потенційно небезпечних об'єктів (хімічних, вибухонебезпечних і пожеженебезпечних з вказівкою типів і кількості хімічно небезпечних речовин, кількості вибухових і вогненебезпечних речовин), а також відстані від цих об'єктів.

2. Наявність на об’єкті наступних планів:

- плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС);

- плану евакуаційних заходів (евакуаційні органи, місце, спосіб і порядок евакуації);

- плану заходів щодо підготовки до роботи в умовах НС.

3. Наявність захисних споруд для укриття персоналу (тип і короткий опис захисних споруд, видалення їх від підприємства, використання для господарських цілей).

4. Забезпеченість персоналу засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), наявність засобів для герметизації приміщень і знезараження.

5. Наявність невоєнізованих (позаштатних) формувань ЦЗ і стан їх підготовки (план об'єктових тренувань і учень).

6. Наявність спеціалізованих формувань, якщо вони є.

7. Стан навчання персоналу, що не входить у формування.

Примітки:

1. Інформація за перерахованими вище пунктами може бути отримана у представника адміністрації підприємства, відповідального за ЦЗ, або в об'єднанні, до складу якого входить підприємство.

2. Допускається за узгодженням з консультантом оформити отримані дані як підрозділ 1.2 під назвою "Аналіз стану ЦЗ на..............".

1.2.3 Теми підрозділу 1.2:

Вибір режиму роботи персоналу...................... в умовах радіоактивного зараження навколишнього середовища

Найважливішим напрямком в діяльності керівників об’єктів ЖКГ є уміння грамотно і ефективно діяти при виникненні різних НС, забезпечуючи при цьому як стійку роботу підприємства, так і необхідний рівень захисту персоналу. Успішне рішення цих задач визначається, перш за все, завчасною підготовкою до роботи в умовах НС, а також терміновими заходами, що проводяться при їх безпосередній загрозі.

У економічному комплексі будь-якої країни є цілий ряд об'єктів, які при виникненні НС свою роботу не припиняють. До них відносяться і об’єкти галузі ЖКГ, що забезпечують життєдіяльність населених пунктів (міст). Оскільки робота в умовах радіоактивного зараження пов'язана з небезпекою зовнішнього опромінювання організму, то зменшити його на початковій фазі формування радіаційної обстановки можна тільки за рахунок скорочення часу перебування персоналу під дією радіації, тобто шляхом переходу на роботу об’єкту скороченими змінами. Керівник об'єкту повинен вміти розрахунковим способом визначити час початку роботи об'єкту і тривалість скорочених змін.

Постановка завдання: Радіоактивна хмара, що утворилася в результаті аварії з викидом радіоактивних речовин на Курській АЕС (Росія), перейшла за вітром межі України і рухається у напрямку до об'єкту ЖКГ, на території якого очікуваний рівень радіації на 1 годину після аварії, згідно прогнозу, складе Р ₁. У ситуації, що склалася, об'єкт ЖКГ не може припинити роботу, оскільки забезпечує життєдіяльність населеного пункту (міста). В цілях запобігання опромінюванню персоналу вище встановленої дози опромінювання Dу, керівник об'єкту організовує роботу персоналу в N скорочених змін. Максимальна тривалість скороченої зміни (яку не можна перевищувати) - t_рmax. Об'єкт розміщується в будівлі, що має коефіцієнт ослаблення радіації К_осл.

Необхідно розрахунковим способом визначити режим роботи персоналу в умовах радіоактивного зараження, а також запропонувати інші заходи щодо захисту від радіації. Початкові дані для розрахунку наведені в таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1 Початкові дані для розрахунку