Мета й завдання психологічного консультування

Консультування як основний вид психологічної практики переслідує наступні цілі:

1. Надання оперативної допомоги клієнтові у вирішенні проблем, які у нього виникають.

У людей часто виникають такі проблеми, які вимагають термінового втручання, невідкладного рішення, такі, на вирішення яких клієнт не має можливості витрачати багато часу і коштів. Подібні проблеми звичайно називають оперативними, і аналогічна назва закріплюється за відповідними рішеннями. Одержання термінової психологічної допомоги у формі усної консультації при вирішенні оперативних проблем стає незамінним. Наприклад, у працівника якої-небудь установи може з'явитися серйозна, потребуюча термінового вирішення проблема, що, наприклад, має бути влагоджена в спілкуванні зі своїм безпосереднім начальником під час короткої зустрічі, призначеної на один з найближчих днів. У родині в чоловіка або дружини зненацька різко можуть ускладнитися стосунки із дружиною або з ким-небудь із його родичів. У результаті цього в даній родині може скластися складна, загрожуюча серйозними несприятливими наслідками обстановка.

2. Надання клієнтові допомоги у вирішенні тих питань, з якими він цілком би зміг упоратися самостійно без втручання, без безпосередньої й постійної участі психолога в його справах, тобто там, де спеціальні професійні психологічні знання, як правило, не потрібні, а необхідні лише загальні, життєві, засновані на здоровому глузді поради. Наприклад, раціональний розподіл часу між різними видами діяльності, визначення оптимального для себе режиму праці й відпочинку.

3. Надання тимчасової допомоги клієнтові, що насправді має потребу в тривалому, більш-менш постійному психотерапевтичному впливі, але з тих або інших причин не в змозі розраховувати на неї в цей момент. У цьому випадку психологічне консультування використовується як засіб надання поточної, оперативної допомоги клієнтові, яка стримує прогресивний розвиток негативних процесів, що перешкоджає подальшому ускладненню проблеми, з якою зіштовхнувся клієнт. Так, наприклад, може виявитися досить несподівана поява у клієнта стану депресії.

4. Коли у клієнта вже є правильне розуміння своєї проблеми й він, у принципі, готовий сам приступити до її вирішення, але в чомусь ще сумнівається, не цілком впевнений у своїй правоті, тоді в процесі проведення психологічного консультування клієнт, спілкуючись із психологом, одержує з його боку необхідну професійну й моральну підтримку, і це надає йому впевненості у собі.

5. Надання допомоги клієнтові в тому випадку, коли ніякої іншої можливості, крім одержання консультації, у нього немає. У цьому випадку, проводячи психологічне консультування, психолог-консультант повинен дати зрозуміти клієнтові, що він насправді має потребу в одержанні більш ґрунтовної, досить тривалої психокорекційної або психотерапевтичної допомоги.

6. Коли психологічне консультування застосовується не замість інших способів надання психологічної допомоги клієнтові, а разом з ними, на додаток до них з розрахунком на те, що не тільки психолог, але й сам клієнт займеться вирішенням виниклої проблеми.

7. У тих випадках, коли готового рішення в психолога-консультанта немає, оскільки ситуація виходить за рамки його компетенції, він повинен надати клієнтові хоча б якусь, нехай навіть мінімальну й недостатньо ефективну допомогу.

У всіх цих і інших подібних випадках психологічне консультування вирішує наступні основні завдання:

1. Уточнення (прояснення) проблеми, з якою зіштовхнувся клієнт.

2. Інформування клієнта про суть виниклої в нього проблеми, про реальну міру її серйозності (Проблемне інформування клієнта).

3. Вивчення психологом-консультантом особистості клієнта з метою з'ясування того, чи зможе клієнт самостійно впоратися з виниклою в нього проблемою.

4. Чітке формування порад і рекомендацій клієнту із приводу того, як щонайкраще вирішити його проблему.

5. Надання поточної допомоги клієнтові у вигляді додаткових практичних порад, пропонованих у той час, коли він уже приступив до вирішення своєї проблеми.

6. Навчання клієнта тому, як найкраще попередити виникнення в майбутньому аналогічних проблем (завдання психопрофілактики).

7. Передача психологом-консультантом клієнтові елементарних, життєво необхідних психологічних знань і вмінь, освоєння й правильне використання яких можливе самим клієнтом без спеціальної психологічної підготовки.