Оcобливості консультування підлітків

Права дитини у відношенні до положень тестування на ВІЛ можуть бути чітко окреслені посиланням на 2 комплексні головні принципи Конвенції прав дітей (КПД) від 20 листопада 1989 року, ратифікованої 27 лютого 1991року: 1) дотримання інтересів дитини; 2) право дитини брати участь у прийнятті рішень, що впливають на її життя.

Консультування підлітків проводиться відповідно до розділів 4.2 та 4.3 цього Порядку з урахуванням певних особливостей цієї групи.

При консультуванні необхідно обов’язково враховувати специфіку різних вікових груп підлітків, які не є гомогенною групою. Потреби підлітка при консультуванні можуть різнитися в залежності як від віку, рівня його психофізичного розвитку, так і від соціального статусу. Особи цієї вікової групи можуть бути серед всіх груп та категорій, які звернулись за послугами ДКТ, тому при їх консультуванні необхідно враховувати вимоги відповідних розділів цього Порядку. Специфікою консультування підлітків є те, що відповідно до Закону України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення ”: медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років може проводитись на прохання чи за згодою їх батьків/ законних представників, які мають право бути присутніми при проведенні такого огляду; у разі виявлення ВІЛ-інфекції у неповнолітнього віком до 18 років, працівник закладу охорони здоров'я, в якому проведено медичний огляд, повідомляє про це його батьків або інших законних представників. Для успішного консультування підлітків необхідна атмосфера довіри, яка буде

неможливою у разі авторитарної позиції консультанта, його надмірної повчальності. Консультація може проводитись віч-на-віч з підлітком, за винятком тих випадків, коли він висловлює бажання, щоб його батьки/інші законні представники були присутні під час консультації. Головним при консультуванні дітей підліткового віку є ввічливість, конфіденційність, доброзичливість, неупереджене ставлення до можливих особливостей їх поведінки, тактовність та розуміння, що бесіда на тему сексуальної поведінки може бути складною для підлітка. Потрібно подати інформацію коректно, однак так, щоб вона задовольнила його потреби. Необхідно враховувати розрізнення між хлопцями та дівчатами та те, як вони можуть отримувати та сприймати інформацію.. Під час первинного передтестового консультування необхідно: з’ясувати, що саме непокоїть підлітка, надати йому основні знання про ВІЛ-інфекцію/СНІД та заходи їх профілактики; встановити ставлення підлітка до тестування на ВІЛ, а також визначити, чи проводилось подібне тестування раніше. Якщо так, то з яким результатом; враховуючи, що при отриманні позитивного результату перед підлітком гостро встане проблема, кого повідомити про свій ВІЛ-статус і як це зробити, надати йому допомогу у вирішенні цих питань. Запропонувати йому прийти на післятестове консультування разом з матір’ю, батьком або його іншими законними представниками. При проведенні первинного післятестового консультування: при негативному результаті тесту зробити наголос про необхідність дотримання заходів профілактики ВІЛ-інфекції; при позитивному результаті тесту консультант, який повідомляє підлітку результат, повинен підтримати в ньому надію, надати йому необхідну психологічну допомогу (враховуючи лабільність нервової системи у підлітків) для попередження негативних наслідків з’ясування позитивного ВІЛ-статусу, в тому числі суїциду, пояснити необхідність використання підлітком засобів профілактики для недопущення поширення ВІЛ, розповісти про його права та обов’язки відповідно до чинного законодавства. Консультування проводиться у такій послідовності:

Роз’яснення стосовно шляхів поширення ВІЛ-інфекції.	З’ясувати розуміння підлітком шляхів поширення ВІЛ-інфекції, питання, які він не розуміє, та усунути недостатність його знань.
З’ясування причини звернення підлітка за консультуванням та оцінка його ризиків	Запитати щодо: причин занепокоєння підлітка стосовно можливості інфікування та звернення за консультуванням та тестуванням; наявності в минулому загрози сексуального насилля чи зґвалтування. З’ясувати, чи є хто-небудь ВІЛ-інфікований серед його близьких та знайомих
З’ясування наявності ризикованої статевої поведінки	Запитати щодо: наявності та кількості сексуальних партнерів підлітка, їхнього віку; наявності партнерів, що відносяться до групи ризику; наявності досвіду гомосексуальних стосунків; частоти користування презервативами та причин, через які ними не користуються; Оцінити сексуальну поведінку підлітка, при цьому не акцентуючи уваги на його сексуальну орієнтацію. Продемонструвати чоловічі, жіночі презервативи та презервативи, що використовуються при оральному сексі. Запропонувати підлітку попрактикуватися на муляжі. Повторно розглянути можливість зниження ризику інфікування з сексуальним партнером. Обговорити можливість утримання від статевих контактів. Обміркувати можливість статевих стосунків, що відбуваються без контакту з внутрішніми середовищами організму. З сексуально неактивними підлітками обговорити можливість утримання від раннього початку статевого життя
Визначення наявності інших видів ризикованої поведінки	З’ясувати про вживання наркотиків та/чи алкоголю, причини їх вживання, частоту та обставини, в яких вони застосовуються. Обміркувати стратегію зниження ризику для підлітка, який вживає наркотики/алкоголь, оцінити необхідність та можливість проведення лікування наркотичної залежності
Визначення ресурсів допомоги	Допомогти підлітку визначити дорослого, який зможе надавати йому підтримку в разі отримання позитивного результату та при необхідності зміни поведінки на менш ризиковану. Визначити необхідність допомоги з боку його батьків/інших законних представників, вчителів, медичних закладів, а також закладів, що надають правову чи соціальну допомогу
Роз’яснення процедури ДКТ	Визначити готовність підлітка пройти тестування. Пояснити процедуру тестування: конфіденційність, при його бажанні - анонімність проходження тесту. Пояснити значення позитивного, сумнівного та негативного результатів тесту. Повідомити, що відповідно до діючого законодавства при отриманні позитивного результату тесту медичний працівник закладу охорони здоров’я, в якому проведено забір крові для тестування, повинен повідомити про цей результат його батьків або інших законних представників. Якщо консультування проводиться у державному та комунальному ЗОЗ, запропонувати заповнити форму № 503-1/о
Підготовка до процедури тестування	Заспокоїти підлітка і з урахуванням рівня його культури допомогти йому справитися зі стресом, занепокоєнням під час процедури тестування та очікування результатів аналізу. Домовитись з ним про наступну зустріч

 

5. ОСОБЛИВОСТІ КОНСУЛЬТУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ ІН ’ ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ (СІН)

Спосіб життя споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) часто пов’язаний із правопорушеннями, конфліктами з законом та викликає осудження з боку суспільства.

У зв’язку з цим СІН можуть із обережністю та недовірою ставитись до послуг з консультування та тестування, що надаються державними службами чи службами на базі закладів охорони здоров’я. Послуги з ДКТ, що є частиною цієї системи, можуть ускладнюватись труднощами у залученні пацієнтів з числа СІН. Прикладом успішного вирішення цієї проблеми можуть бути програми, у яких ДКТ організується у співпраці з громадськими організаціями, що реалізують програми з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу “за межами кабінетів” – з виходом чи виїздом до місць звичного перебування споживачів наркотиків.

У такі програми співробітники часто залучаються із числа колишніх споживачів наркотиків, які мають уявлення про соціальні норми та цінності наркокультури. Окрім того, вони користуються довірою у середовищі споживачів наркотиків, тому профілактичні заходи, які вони здійснюють, нерідко сприймаються цільовою групою з більшим ступенем довіри. Якщо такий працівник пройде спеціальну підготовку у якості консультанта з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу, він зможе у доступній та прийнятній для споживачів наркотиків формі дати пояснення щодо тестування та необхідності бути поінформованим про свій ВІЛ-статус.

Участь колишніх споживачів наркотиків у залученні СІН до ДКТ та до процесу консультування з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу дозволяє підвищити рівень довіри СІН до державних служб, що надають послуги з ДКТ, та інших видів медичної та соціальної допомоги.

Консультування проводиться у такій послідовності: