Теми та зміст лекційних занять

 

Тема	Номер, назва та ключові питання лекції	Кіль-кість годин
	Лекція 1. Філософія, її об’єкт і предмет. Філософія науки в структурі філософського знання, її зв’язок з логікою і теорією аргументації 1. Філософія як учення про загальні принципи буття й пізнання, про відношення людини до світу. 2. Філософія науки як самосвідомість науки, філософська інтерпретація її сутності, цілей, ідеалів і можливостей. Її зв’язок з логікою і теорією аргументації. 3. Загальна структура, методи, закономірності функціонування і розвитку науки й наукового знання. 4. Онтологія, епістемологія, соціологія, культурологія, праксеологія, аксіологія, антропологія науки.
	Лекція 2. Поняття методології наукових досліджень та її види 1. Філософіяяк загальна методологія науки. Методологія як учення про правила мислення і науковий метод пізнання. 2. Структура методології. Різноманітність методологічних підходів. 3. Логіка та методологія наукових досліджень, теорія та практика аргументації з елементами риторики. Логічна методологія (логіка наукового пізнання. 4. Поняття методу. Філософські й загальнонаукові методи пізнання, методи міждисциплінарного дослідження, методи спеціальних наук. методи теоретичних та емпіричних досліджень.
	Лекція 3. Філософські виміри науки. 1. Сутність науки та її засадничі аспекти. Особливості наукового знання. 2. Наука як основа інноваційної системи суспільства. Наука як особлива підсистема культури.. 3. Наука як специфічний спосіб життя. Онтологічні, гносеологічні, соціальні й аксіологічні підвалини науки.. 4. Класифікація філософських проблем науки.
	Лекція 4. Історія філософії науки в її зв’язку з розвитком науки і філософії. Історична епістемологія 1. Філософія науки як епістемологія. Історична епістемологія. 2. Позитивізм. Конвенціоналізм. Прагматизм. Неокантіанство. Неопозитивізм. Постпозитивізм. 3. Когнітивна соціологія науки. Культурно-історична філософія науки. Кейс-стадіс. 4. Радикальний конструктивізм. Системний аналіз. Гуманітарна парадигма філософії науки: герменевтика, постструктуралізм..
	Лекція 5. Межі науки. Проблема демаркації. 1. Проблема меж науки. Прикордонні території науки. Межі новоєвропейської науки: модерн – постмодерн. 2. Межі науки і проблема об’єктивності. Незадовільність картезіанського розмежування субстанцій. Проблема демаркації і фальсифікаціонізм К. Поппера. 3. Актуальність проблеми співвідношення науки і релігії. Діалог науки і релігії. 4. Фундаментальні зміни в основах природознавства і нові стосунки науки з філософією, релігією, соціумом, економікою, політикою.
	Лекція 6. Природа наукового пізнання. 1. Наука і культура. Наука в культурі техногенної цивілізації. 2. Специфіка й генезис наукового пізнання. Рівні наукового дослідження. 3. Наукова проблема як вихідний пункт дослідження. 4. Емпіричне й теоретичне дослідження, їх специфіка.
	Лекція 7. Онтологія науки. 1. Образ світу як формоутворююче поняття світогляду. Поняття наукової картини світу. 2. Еволюція картини світу та її історичні передумови. 3. Наукова картина світу і нові світоглядні орієнтири цивілізаційного розвитку. 4. Від картини світу до перформансу світу.
	Лекція 8. Наукові революції та історичні типи наукової раціональності 1. Феномен наукової революції. Внутрішньо-дисциплінарні наукові революції. Наукові революції та міждисциплінарні взаємодії. 2. Раціональність як цінність культури, засіб пізнання і соціальної діяльності. Раціональність як проблема культури і пізнання. Наукова раціональність і етика. 3. Історичні типи раціональності. 4. Новітні ідеали раціональності. Раціональність у сучасній культурі. Наука і псевдонаука.
	Лекція 9. Наукова істина та її критерії 1. Поняття істини. Концепції істини. 2. Методологічні уроки науки в пошуках істинного знання. Постмодерністська орієнтація на плюралізм істини.. 3. Конструктивний характер теоретичного мислення. Обмеженість емпіричних і теоретичних моделей по відношенню до предмета. Модельна істинність. 4. Неявне й особистісне знання в науковому пізнанні. Феномен соціальної природи наукового пізнання.
	Лекція 10. Структура і динаміка наукового творчого процесу 1. Наукова творчість як процес. Проблемність як сутнісна риса пізнавального процесу. Непарадигмальні проблеми. 2. Еврістична роль наукових парадоксів. Діалог як форма і засіб наукової творчості. Дискусія як форма і засіб наукової творчості. 3. Наукове відкриття, його механізми і типологія.
	Лекція 11. Логічний аналіз мови 1. Поняття мови як знакової інформаційної системи. Функції мови. Поняття знаку і знакової ситуації. 2. Основні семіотичні аспекти мови. Види знаків. Природні і штучні мови. Мова-об’єкт і метамова. 3. Смисл і значення мовного виразу, речень, імені. 4. Екстенсіональні та інтенсіональні контексти мови.
	Лекція 12. Логічні основи теорії аргументації 1. Поняття аргументації. Структура аргументації: теза, аргументи, демонстрація. 2. Поняття доказу. Прямі та непрямі докази та їх різновиди. Дискусія і полеміка. Умови плідності дискусії. 3. Засоби, які використовуються в суперечці. Правила аргументації по відношенні до тези. 4. Правила аргументації по відношенню до демонстрації.
	Лекція 13. Логічні форми розвитку знання 1. Проблема як форма розвитку знання, її структура і види. Розробка і вирішення проблем. Проблемна ситуація. Вимоги під час формулювання проблем. 2. Гіпотеза, її функції в пізнанні. Умови спроможності гіпотез. Види гіпотез. Розробка гіпотези, поняття про гіпотетико-дедуктивну систему. Підтвердження і спростування гіпотез. 3. Наукова теорія як форма знання, складові елементи наукової теорії і основні функції. 4. Основні типи наукових теорій. Описові та аксіоматичні теорії. Вимоги до системи аксіом.
	Лекція 14. Етичні проблеми науки і техніки 1. Етичні виклики науки ХХ ст., техніка і технологія. 2. Принципи науки Р. Мертона. Протиріччя між науковою істиною та наукою як інструментом влади. Проектна заангажованість сучасної науки. 3. Сцієнтизм і антисцієнтизм як філософсько-світоглядні орієнтації. 4. Феномен «смерті науки».
Разом по дисципліні

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Заняття № 1.