Дайте оцінку релігійній ситуації, що склалась в україні в другій половині хvі – на початку хvіі ст. Дайте оцінку здобуткам української культури хvііі ст.

У другій половині XVI ст. — першій половині XVII ст. Православна релігія і українська національна культура стають надзвичайно важливимоб'єктом наступу польських урядових кіл, магнатства і шляхти та католицької церкви. В них малося наметі колонізувати українську еліту, позбавити народ власної мови, де-націоналізувати його, знищити українську православну релігію і культу-ру, окатоличити Україну і в кінцевому результаті перетворити її в однуз покірних провінцій Речі Посполитої. Криза православної церкви у другій половині XVI - початкуXVII ст. продовжувалася. Вона була значною мірою результатом бездержавності українського народу і відсутності її захисту з боку держави. Проявами кризи у православній церкві, як і раніше, були призначення великим князем або магнатами — «на подання» — єпископів.Великий вплив мав так званий «патронат» (тих світських діячів, які опікали релігійні заклади). Становище нижчого духовенства, особливо сільських священиків,ставало все нестерпним. Тому авторитет сану священика падав. Перебуваючи в стані занепаду і дезорганізації, православна церкване все ж могла підтримувати духовні традиції, освіту й письменство, виконувати роль духовної основи українського народу. В той же час вона була національним прапором українського народу в боротьбі проти польсько-католицької експансії.

У другій пол. XVI ст. на терени Польщі приходить реформація, що впливає і на укр. землі, де з’являються течії, як наприклад социніанство.

Проте реформація була недовгою. З 60-70-х років XVI ст. у Польщі посилюють боротьбу проти реформації орден єзуїтів та інші реакційні сили. Однак єзуїти ведуть наступ не лише проти протестантизму, а й православної релігії — «схизми». Православну церкву вони критикували за неуцтво священиків, втручання світських у церковні справи. Висувається ідея церковної унії — приєднання православної релігії до католицької. У відповідь на посилення польсько-католицького наступу в УкраїніXVI ст. зростає православна магнатсько-шляхетська опозиція, на чолі якої фактично стояв князь Василь-Костянтин Острозький. Проте нові покоління магнатів вже не підтримували православ’я, а тягнулись за Польщею та католицизмом. У ці складні часи керівництво й ініціатива в національно-визвольному русі остаточно переходять до козацтва, до якого частково приєдналася шляхта та міщанство, що створювало в цей період брацтва. У кінці XVI ст. —на початку XVII ст. братства посіли провідне місце у релігійно-культурному та досить значне — в суспільно-політичному житті українського народу. Проте через їхні суперечки з єпископами стали поширбваться ідеї унії. У жовтні 1596 р. польський король Сигізмунд III і Михайло Рогозаза дорученням папи Климента VIII скликали у Бресті (Бересті) церковний собор для офіційного проголошення унії. Уніатське духівництво нарівні з католицьким звільнялося від податків,українська шляхта отримала право обіймати посади в адміністративному апараті, а уніати-міщани зрівнювалися у правах з католицьким міщанством. Уніатським єпископам були обіцяні місця в сенаті. Православний собор відкинув унію і оголосив ієрархів-відступників позбавленими влади, наклавши на них прокляття. Польський корольСигізмунд, незважаючи на протести православного собору, визнав уніатську церкву обов'язковою і поставив православну церкву поза законом. Католики переслідували всіх, зто був незгодний з унією. Але вже в кін. XVI – поч. XVII ст. на захист православ’я стає козацтво. У 1633 р. королем Польщі став Владислав IV, який з метою використання козаків у війнах в інтересах Польщі був схильний до компромісів,примирення з православною релігією. Митрополитом православноїцеркви обирається Петро Могила. Були оновлені київські святині, зокрема реставровано храм св. Софії,Михайлівський монастир, церкви Трьохсвятительську, Спаса та ін. Петро Могила ліквідував анархію, спричинену в церковному житті втручанням братств та суперечками зі священиками.