Дослідження процесу роботи доїльного апарату

Мета роботи: Дослідити режим роботи доїльних апаратів (за вказівкою викладача) для визначення їх технічного стану. Визначити вплив вакуумметричного тиску на частоту пульсації пневмомембранних доїльних апаратів. Оцінити: вплив підвищення температури корпуса насоса від тривалості його роботи; вплив нагріву на подачу насосом повітря. Навчитись виконувати найпростіші розрахунки параметрів органів і режимів роботи доїльних апаратів.

Обладнання: доїльні установки УДЕ-8, УИД-10, кімограф, вимірювальний інструмент, секундомір, установка для вимірювання витрат повітря з регулюванням температури корпуса насоса, доїльні апарати, плакати, посібники.

Програма роботи

1. Повторити процес роботи тритактного, двотактного доїльних апаратів. Правила їх технологічного налагодження.

2. Виконати розрахунок витрати повітря даним доїльним апаратом.

3. Вивчити технічні дані доїльного апарату, що досліджується: робочий вакуум, частоту пульсацій, відносну тривалість такту ссання та стиску, співвідношення тактів.

4. Зняти дані для побудови залежності частоти від вакуумметричного тиску f=f₁(P). При цьому до досягання стабільної температури насоса виконувати п.6 програми. Оцінити залежність Q=f₅(Р).

5. Записати кімограму роботи доїльного апарату при різних частотах. Виконати аналіз і встановити вплив частоти (f) на відносну тривалість такту ссання (τ), залежність τ= f₂(f).

6. Оцінити динаміку температурного режиму (Т) і її вплив на подачу (Q_н) вакуумного насоса доїльної установки, встановити залежність Q= f₄(Т).

7. Оформити звіт.

Зміст звіту

1. Записати результати розрахунків витрати повітря досліджуваним доїльним апаратом. Оцінити об’єм камер змінного вакууму. Розрахунки виконати для конкретного доїльного апарату при декількох (за вказівкою викладача) частотах. Співставити з фактичною витратою. Визначити причини відхилення значень.

2. Записати технічні дані досліджуваного доїльного апарату.

3. Нарисувати залежність f=f₁(P). Виконати аналіз залежності при роботі на холостому ході і при прокачуванні води через доїльні стакани.

4. Проаналізувати робочі процеси за записаними кімограмами на міліметрівці. Зарисувати залежність τ= f₂(f). Оцінити тривалість перехідних процесів при різних частотах. Провести аналіз, вказати причини зміни тривалості перехідних процесів.

5. Зарисувати залежність Q= f₄(Т) і виконати аналіз.

6. Сформулювати вимоги до ідеального доїльного апарату.

Контрольні питання

1. Як за кімограмою визначити наявність наскрізного отвору в дійковій гумі?

2. Дати визначення – змикання дійкової гуми. Призначення цієї дії.

3. Вкажіть номінальний вакуумметричний тиск в доїльних установках АД-100А, ДАС-2Б, АДМ-8, УДА-8 і УДА-16.

4. Які причини впливають на вакуумметричний тиск в вакуумних магістралях доїльних установок?

5. Назвіть частоту пульсацій доїльних апаратів різних марок? Яка причина відмінності їх значень?

6. Вкажіть фактори, які впливають на продуктивність насосної установки?

7. Вкажіть фактори, які визначають величину витрати повітря через доїльний апарат?

8. Які параметри доїльного апарату дозволяють визначити зняті кімограми їх роботи?

9. Які причини впливають на роботу пульсаторів?

10. Як впливає на роботу доїльного апарату ємкість молочної камери колектора?

Література

1. Грицаєнко В.І. та інш. Довідник майстра машинного доїння. К.:Урожай, 1987.-184с.

2. Карташов Л.П. Машинное доение коров. М.: Колос, 1982.- 421с.

3. Рощин П.М. Механизация в животноводстве. М.: Агропромиздат, 1988.

4. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. Л.: Агропромиздат, 1985.-640с.

5. Ревенко І.І. та інш. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-264с.

6. Ревенко І.І. та інш. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-288с.

Методична довідка

Витрати повітря доїльним апаратом залежить від величини вакууму, числа пульсацій і ємкості камер і трубок, в яких діє змінний вакуум, а також піддійкової камери доїльного стакана. Розрахунок виконуємо за залежністю:

Q=1,35^.f ^.V^.(1+a), (1)

де 1,35 – коефіцієнт, що враховує перетікання повітря із-за недосконалості вузлів апарату;

f – частота пульсації, с^-1;

для „Волги” f= 0,5; 1; 1,5; 2.

для „ДА-2М” f= 0,5; 1,35; 1,5; 2.

V – початковий об’єм повітря при атмосферному тиску (Р = 760 мм рт.ст.)

для „Волги” V = 7^.10^-4м³;

для „ДА-2М” V = 5,3^.10^-4м³.

Для інших апаратів необхідно розрахувати а – коефіцієнт, що враховує негерметичність вузлів апарату:

(2)

де α₁ - втрати повітря в з’єднаннях труб і кранах, α₁ = 10%;

α₂ – втрати між дійкою корови і дійковою гумою, α₂ = 5%;

α₃ – втрати через доїльні стакани при невірному їх надіванні на дійки, α₃ = 20%;

α₄ – втрати при спаданні шлангів або доїльних стаканів з дійок, α₄ = 25%;

α₅ – зниження подачі насоса із-за розрідження оливи в насосі, α₅ = 20%;

α₆ – зниженняподачі насоса із-за підвищення температури корпуса

насоса і погіршення наповнення міжлопатевого простору, α₆ = 20%.

Ці коефіцієнти справедливі при стандартній частоті, а при підвищенні частоти а = 2...3.

Фактичну витрату повітря визначають на доїльній установці УИД-10 з ввімкненим лічильником ГКФ. Доїльний апарат установки регулюють на номінальний режим: частота f =70±5 хв^-1 і вакуумметричний тиск Р =0,48 кг/см². Витрати повітря (м³/год) оцінюють за лічильником за фіксований час роботи (t =3...5 хв) вакуумного насоса, при цьому:

, (3)

Q_n,Q_пп – поточні і попередні показники лічильника, м³/год,

t – тривалість заміру, хв.

Заміри знімають з точністю до 0,1 м³/год.

Після зняття замірів фактичної витрати повітрярегулятором УИД-10 задаємо вакуумметричний тиск від 0,48 до 0,20 кг/см². При цьому три рази визначаємо частоту пульсації при кожному вакуумметричному тиску.

Дані заносимо до таблиці 1.

Таблиця 1

Залежність частоти пульсації від вакуумметричного тиску

Марка апарату	Величина вакуумметричного тиску, кг/см^2
0,48	0,40	0,35	0,30	0,25	0,20
			ср				ср				ср				ср				ср				ср

 

За отриманими середніми значеннями будуємо графік f=f₁(P), аналізуємо його.

Враховуючи, що робочий цикл складається із такту ссання (Т_с) і стиску (Т_ст) в двотактних доїльних апаратах, а в тритактних – такту ссання, стиску і відпочинку (Т_від), то відносна тривалість такту ссання визначається:

– для двотактних,

– для тритактних.

При цьому тривалість циклу (пульсу) складе:

Т_ц2 = Т_с + Т_ст – для двотактних апаратів,

Т_ц3 = Т_с + Т_ст + Т_від – для тритактних доїльних апаратів.

Звідси частота пульсації визначається, (с^-1):

(4)

Оцініть тривалість перехідних процесів: від такту ссання до такту стиску (Т_с – Т_ст ) і від такту стиску до такту ссання (Т_ст – Т_с).

Для оцінки тривалості тактів і перехідних процесів визначається масштаб часу на кімограмі. Для цього через визначений час (3...5с) наносять позначки на кімограмі, або визначається швидкість протягування стрічки. Перехідні процеси записуються похилими лініями. При обробці кімограми середня тривалість тактів фіксується інтервалом часу, що відноситься до середньої висоти ординат кімограми (Р_ср).

Лабораторна робота 3

Доїльні установки

Мета роботи: Вивчити класифікацію, призначеннях доїльних установок та їх техніко-економічні характеристики; опанувати будову, технологічний процес роботи доїльного агрегату УИД-10 та доїльних установок АДМ-8А, УДА-8А, УДА-16А оцінити їх технічний стан, підготувати і запустити в роботу; встановити, від яких чинників залежить продуктивність доїльних установок.

Обладнання та методичні матеріали: фрагмент діючої доїльної установки УДЕ-8, доїльні агрегати АИД-1, УИД-10, доїльні апарати, плакати, методичні вказівки з лабораторної роботи, навчальні посібники та довідникова література.

Зміст роботи

1. За рекомендованою літературою та з інших джерел в позаурочний час, вивчити класифікацію доїльних установок, їх призначення, техніко-економічні показники, будову, принцип дії доїльних установок.

2. В лабораторії на прикладі агрегату УИД-10 вивчити вакуумний насос, його електропривід, вакуумну магістраль, кран, вакуумний регулятор, доїльний апарат. З’ясувати призначення, будову, принцип дії основних вузлів агрегату та їх взаємозв’язок.

3. Підготувати УИД-10 до роботи. Під керівництвом викладача чи майстра виробничого навчання включити доїльний агрегат та оцінити його роботу.

4. На фрагменті доїльної установки знайти та оглянути основні вузли: доїльні апарати, вакуумну та молочну магістраль, вакуумний регулятор, вакуумний балон, вакуумметр, вакуумні насоси, лічильники молока, молокозбірник, молочний насос, вузол первинної обробки молока, станки, кормороздавач тощо. З’ясувати призначення основних вузлів, тип та марку доїльних апаратів.

5. Вивчити джерела забруднення та з’ясувати заходи охорони навколишнього середовища при машинному доїнні.

6. Скласти звіт роботи та подати до захисту.

Зміст звіту

1. Записати тему та мету роботи.

2. Зарисувати технологічні схеми доїльного агрегату УИД-10 та установок УДА-8А “Тандем” і УДА-16А “Ялинка” з позначенням їх елементів.

3. Подати схему роботи доїльної установки типу «Ялинка».

4. Навести техніко-економічні показники доїльних установок.

Контрольні запитання

1. Які типи доїльних агрегатів і установок застосовуються на молочних фермах?

2. Назвіть установки, які застосовуються для доїння корів у стійлах, доїльному залі та на пасовищах.

3. Назвіть основні елементи доїльних установок та агрегатів.

4. Наведіть особливості технологічного процесу доїння агрегатом УИД-10 та установкою УДА-16А.

5. Як визначити кількість апаратів для оператора доїння?

6. Як визначити рівень механізації на різних типах доїльних установок?

7. Особливості будови вакуумного ротаційного водокільцевого насоса та принцип його дії?

Література

1. Грицаєнко В.І. та інш. Довідник майстра машинного доїння. К.:Урожай, 1987.-184с.

2. Рощин П.М. Механизация в животноводстве. М.: Агропромиздат, 1988.

3. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. Л.: Агропромиздат, 1985.-640с.

4. Ревенко І.І. та інш. Механізація виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-264с.

5. Ревенко І.І. та інш. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва. К.: Урожай, 1994.-288с.

6. Машини та обладнання для тваринництва / Науменко О.А., Бойко І.Г., Грідасов В.І. та інші.; за ред. І.Г. Бойко Т.1; Т.2, Харків, 2006. – 502с.

Методична довідка

Залежно від технології виробництва молока та способу утримання корів існує кілька варіантів організації доїння корів: у стійлах пере­носними або пересувними апаратами зі збиранням молока у відро або бідони; переносними апаратами у стійлах зі збиранням молока у молокопроводи; у стаціонарних доїльних станках, обладнаних у доїль­них залах або на доїльних майданчиках; у доїльних станках пересув­них доїльних установок на пасовищах і літніх таборах. Згідно з цими технологіями доїння доїльні установки класифікують за такими основними ознаками: умовами експлуатації – стаціонарні і пересувні; місцем розміщення корів під час доїння – у стійлах і станках доїльної установки; станом станків під час доїння – нерухомі і рухомі (конвеєрні); способом входу і виходу корів у станки – з індивідуальними і груповими станками; взаємним розміщенням стан­ків – радіальне, паралельне, послідовне (типу «Тандем»), під кутом (типу «Ялинка»); способом збирання молока, що надходить від доїль­них апаратів – з доїнням у відра (бідони) і в молочний трубопровід (молокопровід).

Доїння корів у стійлах застосовують, якщо спосіб утримання ко­рів прив'язаний, стійлово-пасовищний або стійлово-табірний. Доїн­ня у стійлах передбачає збирання молока у переносні відра, а також у молокопровід за допомогою якого воно транспортується на первинну обробку і тимчасове зберігання.

Під час доїння у стійлах відсутні операції по переміщенню тварин до місць доїння, у більшій мірі може забезпечуватись індивідуальний догляд за тваринами.

Під час доїння молока в переносні відра можливий найпростіший набір технічних засобів, але найбільші затрати праці у зв'язку з на­явністю операцій щодо переміщення доїльних апаратів вздовж фрон­ту доїння і транспортування молока до молочної.

Доїння у стійлах у молокопровід забезпечує поліпшення якості молока і підвищення продуктивності праці за рахунок відсутності ручних операцій транспортування молока. Але значна довжина моло­копроводів вимагає додаткових матеріальних затрат і ускладнення технічного обслуговування.

Доїння на доїльних майданчиках і в доїльних залах найчастіше застосовують при безприв'язному способі утримання. Ця технологія може бути використана також, якщо застосовуються автоматичні прив'язі. Особливістю даної технології доїння є обмежене переміщення оператора машинного доїння і надходження тварин на до­їння безперервним потоком,або групами у рухомі або стаціонарні, групові або індивідуальні доїльні станки.

У такій технології відсутні операції переносу доїльних апаратів і транспортування молока. Раціональна організація праці і вузька спеціалізація, а при застосуванні маніпуляторів доїння і автоматиза­ція процесу, дозволяє досягти максимальної продуктивності праці оператора при раціональному складі технологічного обладнання. У свою чергу зростають затрати на формування однорідних техноло­гічних груп корів і ускладнюється індивідуальний контроль за тва­ринами.

Стійлово-пасовищний спосіб утримання корів у більшості випад­ків обумовлює недоцільні перегони тварин на доїння у стаціонарні доїльні зали чи в приміщення. При цьому неминучі значні втрати продуктивності. У таких випадках тварин доять безпосередньо на па­совищах.

Така технологія доїння має ряд особливостей: режим випасан­ня на багаторічних культурних пасовищах передбачає зміну міс­цезнаходження літнього табору; у більшості випадків літній табір важко електрифікувати від електромережі. Ці особливості вимагають застосування для доїння корів пересувних доїльних установок з ав­тономним енергозабезпеченням.

Під час доїння корів у доїльних залах і на майданчиках тварини знаходяться у доїльних станках, які можуть бути стаціонарні чи пе­ресувні, індивідуальні або-групові. Доїльні станки обладнані доїльни­ми апаратами та іншими засобами для контролю і керування процесом доїння та обслуговування тварин. Оператор у процесі доїння знахо­диться у заглибленні і йому не потрібно згинатися, обслуговуючи тва­рин. Така технологія забезпечує скорочення часу проведення техноло­гічних операцій за рахунок їх механізації і автоматизації і підвищен­ня якості їх виконання за рахунок подальшої спеціалізації праці опе­раторів.

Доїльна установка АДМ-8А призначена для механіза­ції доїння корів у стійлах, транспортування мо­лока в молочне відділення, порційного групового обліку, очищення і охолодження та подачі його в місткості для тим­часового зберігання.

Доїльну установку випускають у двох виконаннях: АДМ-8А-2 і АДМ-8А-1, для обслуговування відповідно 200 і 100 корів.

Установка складається з уніфікованої вакуумної уста­новки, молоко і вакуумпроводів, доїльної апаратури, при­строю для зоотехнічного обліку, а також дозаторів молока, молокозбірника, фільтра-охолодника, молочного насоса, пристрою для піднімання молоко та вакуумпроводів, при­строю для промивання, технологічних ліній перемикача та шафи запасних частин.

Вона укомплектована уніфікованою вакуумною установкою УВУ-60/45А, яка призначе­на для створення робочого вакууму у системі вакуумпроводів і молокопроводів. По вакуумпроводу (виготовлений із стальних оцин­кованих труб 28 мм) підводиться робочий вакуум до пульсаторів доїльних апаратів, а також до молокоприймача.

Молокопровід складається із скляних і поліетиленових труб 40 мм, з’єднаних між собою муфтами. По ньому видоєне молоко транспортується у молочне відділення. Кранидільники розділяють лінію молокопроводу на дві вітки, кожна з яких забезпечує доїння і груповий облік видоєного молока від 50 корів.

Установка АДМ-8А комплектується доїльними апарата­ми АДУ-1 та пристроями для зоотехнічного обліку молока УЗМ-1А. Останній встановлюють на ручці доїльного апа­рата при контрольному доїнні корів.

Фільтр очищає молоко від механічних домішок. Філь­трувальний елемент надівають на каркас і закріплюють проб­кою. До 1987 р. фільтри комплектувались елементами багаторазового користування, виготовленими з лавсанової тканини. Зараз в установках АДМ-8А застосовується новий фільтрувальний елемент одноразового використання – голкопробивне термозакріплене двошарове полотно. У процесі фільтрації молоко проходить два ступеня очищення, що значно підвищує його якість. Новий фільтр затримує част­ки розміром більше 5 – 7 мкм, тобто в два рази дрібніші, ніж лавсановий фільтр. До комплекту установки входить 1000 фільтрувальних елементів.

В охолоднику температура молока знижується за допо­могою проточної холодної води. Він складається із 34 пла­стин, стиснутих плитами за допомогою болтів.

Пристрій для промивання технологічних ліній підводить та розподіляє мий­ну рідину по доїльних апаратах та інших елементах ліній. Автомат промивання керує циклом промивання технологічної лінії і складається з блоку керування, пневмомеханічних вентилів холодної та гарячої води, бачка для мийного реактиву та бака для мий­ної рідини. Процес промивання проводиться систематично відповідно до заданої програми.

 

Рис.1. Схема роботи доїльного агрегату АДМ-8А:

а – при доїнні; б – при промиванні; 1 – доїльна апаратура; 2 – молокопровід; 3 – вакуум- провід; 4 – вакуум-регулятор; 5 – повітрярозподільник; 6 – диференційний клапан; 7 – перемикач; 8 – лічильник молока; 9 – молоко роздільник; 10, 13 – насоси; 11 – фільтр; 12 – охолоджувач молока; 14 – резервуар; 15, 16 – пристрій і автомат промивання; 17 – ванна.

 

При доїнні корів переключають доїльну установку краном-перемикачем молокопроводу у положення «Доїння». Для цього відпускають притискачі перемика­чів режимів, знімають засувки і виймають губчатий пиж із отворів засувок. Переключають засувки перемикачів у положення «Доїння», знімають шланг подачі молока з бака автомата промивання і встановлюють на молочний резервуар. Від’єднують шланг подачі молока від шланга промивання верхньої частини молокозбірннка, а перехідник шланга промивання заглушують ков­пачком. Від’єднують шланг від пневмокрана баку автома­та промивання і корпусу фільтра. Виймають з корпусу філь­тра карниз і виймають з неї пробку. Встановлюють філь­трувальний елемент на спіраль, заправляють відкритий кінець всередину спіралі і закріплюють його пробкою. З фільтрувальним елементом і пробкою встановлюють у корпусу фільтра і приєднують до нього шланг подачі мо­лока у охолоджувач. Натискають на кнопку суматорів і встановлюють лічильники в положення «О». Перекривають роздільник молокопроводу в корівнику, повертають гумові шайби і звільняють клапани колекторів доїльних апаратів від фіксації. Повільно відкривають вакуумний кран молокозбірника і кран для подачі холодної води в охолоджувач молока. Знімають доїльну апаратуру з при­строю промивання і переносять її у корівник. Потім вклю­чають вакуумну установку.

Доїльна установка «Тандем-автомат» УДА-8А призна­чена для доїння корів у спеціальних залах в індивідуальних або групових станках, індивідуального обліку молока, транспортування його в молочне відділення, фільтрації, охолодження і зби­рання в місткості для тимчасового зберігання в охолодже­ному стані. Такі установки доцільно використовувати на тих племінних і молочних фермах, де тварини розрізня­ються за продуктивністю і швидкістю молоковіддачі. Роз­міщення в індивідуальних станках дозволяє враховувати індивідуальні особливості доїння корів, впускати у станок і випускати тварину незалежно від інших, що особливо важливо для племінних ферм.

Робочим місцем оператора машинного доїння є траншея глибиною 0,7—0,8 м, що значно покращує умови роботи оператора.

Установка складається з двох секцій (по чотири) інди­відуальних станки, розмішених вздовж траншеї. Кожен станок має окремо двері для впускання і для випускання корови. Відкривають і закривають їх за до­помогою важільного механізму з пневматичним приводом.

Систему роздавання кормів забезпечує транспортуван­ня їх з бункера до годівниць ланцюгово-шайбовим транс­портером та видачу в годівниці за допомогою напівавтома­тичних дозаторів.

Дозатори приводяться в дію пневматичними пульсато­рами. Уніфікована вакуумна установка УВУ-60/45, пра­цюючи в режимі 60 м³/год, забезпечує роботу доїльних апаратів, дозаторів кормороздавача та системи керування дверима доїльного залу, а також транспортування моло­ка, промивання доїльної апаратури і молочного облад­нання.

Доїльна апаратура кожного доїльного станка складає­ться з доїльного апарата МДФ.03.000 та лічильника молока УЗМ-1А. У періоди між доїнням апаратуру підві­шують на кронштейнах, розміщених на стінках траншеї. На дні траншеї є дерев’яна решітка, а з боків — кронштей­ни, до яких кріпиться оцинкований технологічний вакуум-провід. До останнього підключаються пульсатори доїльних апаратів і кріпиться скляний молокопровід з патрубками для підключення шлангів від лічильників. Зверху станків (на висоті 1400 мм) розміщений скляний трубопровід для підведення води і розчинів до промивних головок, на які встановлюють стакани доїльних апаратів. Поряд з водо­проводом є металевий оцинкований повітропровід з па­трубками для підключення шлангів, по яких очищене по­вітря підводиться в камери постійного тиску пульсатора. Вздовж осі траншеї над станками прокладено металевий оцинкований водопровід, з яким, з’єднуються розбризкувачі для підмивання вим’я.

У молочному відділенні розміщене уніфіковане облад­нання молочної лінії (молокозбірник, відцентровий насос, фільтр, пластинчастий охолодник). Бокові отвори молокозбірника з’єднуються з ланками молокопроводу. З боку молочної на огорожі траншеї мон­тується пластинчастий охолодник. Фільтр за допомогою кронштейна кріпиться до молочного насоса.

 

 

Рис.2. Технологічна схема УДА-8А та УДА-16А (доїння):

1 – резервуар-охолодник; 2 – пластинчастий охолодник; 3 – електроводонагрівник; 4 – термометр; 5 – пульт керування; 6 – силовий вакуум-провід; 7 – лічильник молока; 8 – маніпулятор доїння; 9 – вакуум-провід технологічний; 10 – молокопровід; 11 – водопровід для підмивання вим’я; 12 – розбризкувач; 13 – вакуумний насос; 14 – вакуум-регулятор; 15 – запобіжна камера; 16 – молокозбірник; 17 – вакуум-балон; 18 – молочний насос; 19 – фільтр; 20 – запобіжний клапан.

 

Обладнання циркуляційного промивання (в автоматич­ному режимі) розміщене в молочному відділенні. Воно включає бак, дозатор мийних розчинів, блок керування та підігрівач.

У процесі підготовки доїльної установки до роботи опо­ліскують доїльну апаратуру і систему молокопроводу. При цьому включають вакуумні насоси і перевіряють рівень вакууму (47,1 кПа). Натискають на кнопку «Старт» автомата промивання (повинна загорітися сигнальна лампочка на пункті). Переконавшись, що у бак автомата промивання надходить гаряча вода, повільно відкривають засувку над запобіжною камерою і молокозбірником. Переддоїльне ополіскування виконується автоматично і триває 15 хв. За цей час оператор впускає першу групу корів на переддоїльний майданчик.

Після ополіскування (гасне сигнальна лампочка), переключають обладнання в режим доїння. Для цього встановлюють перемикач на блоці керування молочним насосом в положення «1» і від’єднують від молочного фільтра перехідник циркуляційного трубопроводу. Виймають напрям­ний каркас з корпусу фільтра, одівають на нього чистий фільтрувальний елемент і встановлюють його на місце в корпусу. Молочний шланг від охолодника переносять із перехідника до фільтра (перехідннк заглушують ковпачком), а шланг від охолодника з бака автомата промивання кут­ником приєднують до резервуара для зберігання молока. Відкривають кран подачі води до водонагрівника, встанов­люють перемикач шафи керування у положення «Доїння», включають насос подачі холодної води, від’єднують доїль­ні стакани від мийних головок, перекривають затискачі на шлангах, що з’єднують молокопровід з лінією проми­вання.

Автоматизовану доїльну установку УДА-8А обслуговує один оператор. При доїнні він відкриває вхідні двері стан­ків однієї з двох секції і вхідні двері переддоїльного майданчика з того ж боку, в які заходять чотири корови. Після кожної корови закриває вхідні двері відповідного станка, а після четвертої корови вхідні двері переддоїльного май­данчика. По черзі готує корів, що знаходяться у станках, до доїння (обмиває вим’я за допомогою розбризкувача і витирає його, здоює вручну перші цівки молока). Перево­дить ручку крана маніпулятора у крайнє ліве положення, підводить доїльні стакани під вим’я і швидко надіває їх на дійки, важіль маніпулятора злегка натискає вниз. Пе­реключає ручку крана маніпулятора у крайнє праве поло­ження. Далі доїння, додоювання корови, знімання і виве­дення доїльного апарата з-під вимені корови виконується автоматично.

Потім оператор запускає корів у другу секцію і повто­рює перелічені операції. Видоєних корів випускає із стан­ка, відкриваючи вихідні двері. У звільнений станок впускає наступну корову. Так технологічний процес повторюється до завершення доїння групи корів.

Доїльні установки типу «Ялинка» призначені для до­їння корів у групових станках на фермах і комплексах з “машинним” стадом, транспортування молока в молокопри­ймальне відділення, фільтрації, охолодження і подачі його в місткість для короткочасного зберігання. Базовий варіант установок такого типу —УДЕ-8А. Обслуговують цю уста­новку.два оператори, пропускна здатність — 90 корів за год. З 1988 р. випускається автоматизований варіант «Ялин­ка-автомат» УДА-16А. Він відрізняється від базової моделі наявністю маніпулятора доїння МД-Ф-1. Кормороз­давач поставляється за окремим замовленням.

Установка типу «Ялинка» складається з двох групових станків (у кожен поміщається вісім корів), розміщених під кутом вздовж траншеї, яка є робочим місцем оператора до­їння. Станки мають впускні та випускні двері, а також ступінчасту (ялинкоподібну) огорожу з металевими щита­ми для відокремлення годівниць та захисту оператора. Доїльна установка комплектується двома вакуумними установками УВУ-60/45А і доїльними апаратами АДУ-1 по вісім на кожний груповий станок та іншими уніфікованими елементами.

Технологічний процес роботи установки такий. Включа­ють вакуумний агрегат, відкривають впускні двері однієї секції і впускають корів у станок. Після того, як вісім ко­рів заповнить груповий станок, закривають вхідні двері і включають дозатори комбікормів (якщо вони є). Розбризкувачем обмивають вим’я першої корови і витирають руш­ником, виконуючи одночасно масаж протягом 30 с, здою­ють перші цівки молока, підводить маніпулятор під вим’я і встановлюють доїльні стакани. Аналогічні операції вико­нують із іншими семи коровами цього ж станка. Потім впус­кають корів у груповий станок з іншого боку траншеї і повторюють перелічені операції. Видоєне молоко транспортується молокопроводом у молочне відділення, де філь­трується, охолоджується і надходить у молочний танк. Під час роботи оператор постійно контролює процес доїн­ня. Після того, як автоматично відключиться доїльний апа­рат і його знімуть із вимені останньої корови, відкривають вихідні двері станка і випускають видоєних корів. Потім впускають наступну групу корів і далі цикл повторюється. Групове впускання і випускання корів знижує затрати праці, а розміщення корів під кутом до поздовжньої осі траншеї зменшує металомісткість станків і скорочує фронт робіт та довжину молокопроводу.

Універсальна доїльна установка УДС-3А призначена для доїння корів у літніх таборах та на пасовищах, її можна використовувати також у доїльних залах. Вона складається з індивідуальних, паралельно-прохідних станків, сило­вого агрегату, холодильного ящика, вакуумної і молочної ліній та лінії водопостачання. Станки виконано із стальних труб у вигляді двох секцій, по чотири у кожній. Між кожними двома станками є бункер для концентро­ваних кормів. До передніх поворотних дверцят кожного станка прикріплені годівниці, в які подаються концентро­вані корми з бункера металевими лотками. Кожен станок оснащений комплектом доїльної апаратури та пристроєм для її промивання. Змішування холодної води з гарячою і подача теплої води до розбризкувачів для підмивання вим’я здійснюється вакуумним діафрагмовим насосом-змішувачем. Теплу воду використовують і для промивання молочної лінії.

До складу молочної лінії входить молокопровід, фільтр-охолодник, діафрагмовий молочний насос та цистерна для зберігання молока. При контрольних доїннях використовують лічильник молока УЗМ-1А.

 

 

Рис.3 Схема роботи технологічної лінії УДС-3А в режимах доїння і промивання:

1 – вакуумний насос; 2 – вакуум-регулятор з індикатором запасу вакууму; 3 – запобіжна камера; 4 – вакуум-провід; 5 – молокопровід; 6 – трубопровід з розбризкувачами для підмиву вимені; 7 – насос-змішувач; 8 – водонагрівальний котел; 9 – бак холодної води; 10 – доїльний апарат з лічильником молока; 11 – фільтр-охолодник; 12 – молочний насос; 13 – ємкість для збирання молока; 14 – ящик з льодом; 15 – водяний насос; 16 – ванна миючої рідини; 17 – промивні головки.

 

Доїльна установка обладнана автоматом та ванною для безрозбірного промивання молочної лінії. Під час проми­вання на доїльні стакани встановлюють спеціальні ковпач­ки. Модернізована установка УДС-3Б комплектується до­їльними апаратами АДУ-1 та лічильником молока УЗМ-1А. Ширину прохідних станків зменшено з 0,9 до 0,8 м. Спро­щено конструкцію випускних дверей за рахунок кріплен­ня годівниць до рами станків під бункером для концентро­ваних кормів.

УДС-3А використовують у літніх таборах. Силовий агрегат - двигун внутрішнього згорання потужністю 10 кВт. Цей двигун приводить у дію вакуумний насос УВУ-60/45, водяний насос подачі охоло­джувальної води та генератор освітлення. Для роботи в стаціонарних умовах силовий агрегат має електропривід. Спеціальний агрегат постачає, гарячу воду. Він скла­дається з водонагрівного котла та бака для запасу холод­ної води. Котел і бак змонтовані на загальній рамі-полозці. Оператор за допомогою розбриз­кувача підмиває вим’я, витирає його рушником, здоює пер­ші цівки молока та підключає доїльний апарат. Впускає іншу корову в другий станок, готує її до доїння і підключає доїльний агрегат. У такій послідовності повторює операції, щодо третього та четвертого станків. До закінчення молоковіддачі першою коровою встановлюють доїльний апарат на вим’я четвертої корови. Потім оператор повертається до першої корови, виконує машинне додоювання, знімає доїльні апарати, відчиняє двері і випускає корову із станка. Видоєне молоко транспортується молокопроводом, очи­щається і охолоджується у фільтрі-охолоднику та діафраг­мовим насосом подається на зберігання у цистерну.

Таблиця 1

Технічна характеристика доїльних установок

Показники	АД-100А	ДАС-2Б	АДМ-8А-2	АДМ-8А-1	«Тандем» (УДА-8А)	«Ялинка» (УДА-16А)	УДС-3А	«Карусель» (АДУ-100)
Кількість голів, що обслуговує установка
Продуктивність установки, гол/год:
Марка доїльного апарату	«Волга»	АДУ-1	АДУ-1 (03)	АДУ-1 (03)	АДУ-1	АДУ-1 (МДФ.03. 000)	«Волга»	АДУ-1 (МДФ.03. 000)
Встановлена потужність, кВт							5,5	22,8
Вакуумметричний тиск у вакуум проводі та молокопроводі при роботі всіх апаратів, кПа
Вакуумний насос, марка: подача, м^3/год кількість, шт.	УВУ-60-45	УВУ-60-45 2 1	УВУ-60-45 45 60 2 2	УВУ-60-45 60 60 1 2
Пристрій для зоотехнічного обліку індивідуального надою: тип кількість	доїльне відро	УЗМ-1А 8 4	УЗМ-1А 8 16	УЗМ-1А 8 16

 

Лабораторна робота 4

Лічильники молока

Мета роботи: вивчити будову, принцип роботи, правила технологічного налагодження

і експлуатації лічильників молока УЗМ-1А, АДМ-52.000 і доїльного

апарата четвертей ДАЧ-1.

Обладнання робочого місця: лічильники молока УЗМ-1А, АДМ-52.000 і доїльний

апарат четвертей ДАЧ-1, їх вузли, деталі. Плакати, креслення, інструкції

і методичні вказівки.

Програма роботи

1. Вивчити будову лічильників молока УЗМ-1А, АДМ-52.000 і доїльного апарату четвертей ДАЧ-1.
2. Засвоїти процес роботи лічильників молока і доїльного апарату четвертей.
3. Навчитися налагоджувати лічильники молока і доїльний апарат і використовувати їх в умовах виробництва.
4. Змоделювати процеси роботи пристроїв, що вивчаються з введенням несправностей окремих вузлів. Проаналізувати причини перебоїв в роботі і їх шляхи усунення.

Звіт по роботі

1. Нарисувати технологічні схеми УЗМ-1А, АДМ-52.000 і ДАЧ-1.
2. Описати їх техніко-економічні дані.
3. Описати процес роботи. Вказати причини перебоїв в роботі і шляхи їх усунення.
4. Описати правила технологічного налагодження лічильників і доїльного апарата четвертей (налагодження на точність замірів, правила забору проб молока і інше.)

Література

1. Белехов И.П. Практикум по машинам и оборудованию для животноводства. – м.: Агропромиздат, 1986. – 288с.

2. Колесник А.П. Практикум по механизации животноводства. М.: Агропромиздат, 1987.-248с.

3. Мельников С.В. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. М.: Агропромиздат, 1985.- 497с.