Фінансування заходів щодо охорони земель

 

Фінансування заходів із охорони земель здійснюється за рахунок бюджету, а також коштів землевласників і землекористувачів (за їх згодою) та інших джерел.

За рахунок державного і місцевих бюджетів здійснюється:

розроблення схеми використання та охорони земель;

реалізація заходів із запобігання деградації ґрунтів;

рекультивація земель, порушених у період до 1990 року;

будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд;

створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень;

проведення моніторингу земель;

проведення геоботанічних обстежень земель сіножатей та пасовищ;

розроблення еталонних (пілотних) проектів щодо окремих видів землеустрою на землях державної власності;

економічне стимулювання здійснення заходів щодо використання та охорони земель;

науково-дослідні роботи в галузі охорони земель;

інформаційне забезпечення виконання Програми;

наукове та кадрове забезпечення.

За рахунок коштів землевласників і землекористувачів (за їхньою згодою) здійснюється:

проведення культуртехнічних робіт;

протиерозійні агротехнічні заходи;

залуження деградованих і малопродуктивних орних земель;

поліпшення стану сіножатей та пасовищ;

проведення земельно-агротехнічної паспортизації сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

Державний бюджет завжди є головним джерелом план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетних періодів. Важлива роль при цьому належить бюджетним програмам «Проведення земельної реформи» та «Збереження, відтворення та забезпечення раціонального використання земельних ресурсів». В той же час, фінансування за цими програмами у 2009 році на рівні 7758,5 тис. гривень є, безумовно, мізерними і у жодному разі не здатне забезпечити потребу в коштах для повноцінної реалізації державою комплексної системи заходів щодо раціонального використання та охорони земель. Проектом Загальнодержавної програми використання та охорони земель, що розроблявся у 2004 році, обґрунтована річна потреба у бюджетному фінансуванні оцінювалась у 1,0 млрд. грн.

Фінансовою основою для забезпечення раціонального використання та охорони земель історично вважалися 30 % коштів від земельного податку, що мали б акумулюватися для цих цілей на спеціальних бюджетних рахунках місцевих бюджетів. Але чинність статей 21 та 22 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-XII, які визначали напрями використання коштів земельного податку, відповідно, у 2005 та 2008 році була остаточно скасована.

Значні проблеми пов’язуються і з використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва на рахунки місцевих рад. Як правило, органи місцевого самоврядування далеко не завжди зацікавлені у цільовому використанні цих фінансових ресурсів. Звичайно, їх не можна використовувати на цілі, що не пов’язані із охороною земель, але ніщо не заважає розміщувати ці кошти на банківських депозитах, одержуючи у вигляді відсотків непогане «поповнення» до місцевих бюджетів. З іншого боку, в недостатній мірі конкретизовано на рівні нормативно-правових актів види заходів із охорони земель.

У перспективі, з метою фінансування землеохоронних заходів та заходів, пов’язаних з раціональним використанням і збереженням земельних ресурсів, доцільно створити Державний фонд охорони земель як складову частину Державного бюджету України. Цей фонд має забезпечувати акумулювання та цільове використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, відшкодування шкоди, завданої порушеннями земельного законодавства, бюджетних коштів за державними цільовими програмами, частини плати за землю тощо.