Виховання цінностей в родині і школі

ВИХОВАННЯ ЦІННОСТЕЙ В РОДИНІ І ШКОЛІ

Доброго дня, шановні колеги! Я, Ольга Валькова, методист палацу творчості дітей та юнацтва, а ще я працюю в класній команді юних журналістів, і оскільки мова піде про дітей, я хочу запропонувати вам подивитися ролик, який зняли юні журналісти. Отже, погляд дитини на дитинство.

Фільм «Детство»

Слайд 1

Кажуть, що недаремно прожив життя той, хто збудував хату, викопав криницю, посадив і виростив дерево, народив і добре виховав дітей. Три нещастя є у людини: старість, смерть і погані діти.

Виховання дітей ― найважливіша галузь нашого життя. Наші діти ― це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти ― це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це ― не все: наші діти ― це наша старість. Правильне виховання ― це наша спокійна старість, погане виховання ― це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.

На даний момент проблема виховання підростаючого покоління стоїть перед нашим суспільством особливо гостро. Зараз усіх нас хвилює те, за яких умов можна духовно відродитися й гідно виховати нове покоління.

Саме цій проблемі і присвячений мій виступ.

Що таке мораль та моральне виховання?

Як формується система моральних цінностей?

Яка роль школи і сім’ї у вихованні дитини?

Закони родинного виховання ― це питання, на які ми з вами спробуємо віднайти відповіді.

На витоках людського суспільства мораль виростала з побутових умов, встановлювалися певні норми поведінки людей, вироблялися етичні правила, своєрідні закони моральної поведінки.

Норми ці, звичайно, не записувалися ні в які юридичні кодекси - в ті часи і письменства ще не існувало; проте для людей того часу вони були, мабуть, не менш обов'язкові, ніж для нас юридичні статті сучасних писаних законів. Ставлення до общини, роду, сім'ї, ставлення чоловіка до жінки і жінки до чоловіка, побутові стосунки закріплялися, перетворювалися в загальноприйняті психологічні настанови, в громадську мораль.

Що ж таке мораль?

В літературі я натрапила на таке визначення:

Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми.

Ключовим поняттям цього визначення являється словосполучення «гуманні стосунки». Це такі стосунки, при яких людина не може не творити добра.

Але аналіз сучасного стану нашої вихованості дає підстави стверджувати, що ми далекі від цього ідеалу. Загалом переважна більшість громадян володіє значним обсягом знань, але рівень морально-духовної вихованості не може не викликати тривоги за майбутнє суспільства. Старогрецький філософ Платон застерігав: "Освічена, але погано вихована людина страшніша за будь-якого звіра". У біблійній мудрості зустрічаємо, на перший погляд, дещо дивний постулат: "Примножуючи пізнання — ми примножуємо скорботу". На початку XX ст. російський учений-хімік Дмитро Менделєєв небезпідставно застерігав: "Знання без виховання — це меч в руках божевільного".

Слайд 2

Арістотель казав: «Всі, хто розмірковував над вправністю керування людством, були впевнені, що доля людства залежить від виховання молоді»

Тому серед напрямів виховної роботи найактуальнішим на сучасному етапі є саме моральне виховання.

Слайд 3

Моральне виховання — виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, та практичної діяльності.

 

Духовно-моральне виховання передбачає формування у дітей високої духовності та моральної чистоти, що споконвіку було життєвою нормою. Відоме народне прислів’я повчає: «Мораль чиста — краще всякого намиста».

А тому на сучасному етапі, в період значної деморалізації суспільства сучасний учений ― розробник теорії виховання особистостіІван Дмитрович Бех наголошує, що

Слайд 4

“ Основним завданням виступає виховання морально досконалої людини, яка б могла розв'язувати складні проблеми, що постали перед нашою державою”.

Складність цього завдання в тому, що воно вирішується, як правило, через приклад життя сім'ї, суспільного ладу, вчинки людей, приклад батьків. Але найприкріше те, що всі ці категорії на сьогоднішній день далеко не ідеальні в духовно-моральному аспекті.

Щоб виховати соціально зрілу, морально здорову особистість, потрібно дещо по-іншому дивитися на моделювання освітньо-виховної системи. Треба, щоб виховання йшло попереду навчання.

Слайд 5

Костянтин Дмитрович Ушинський запевняв:

“Моральний вплив – головна мета виховання. Ця мета більш важлива, ніж загальний розвиток розуму, ніж наповнення голови знаннями і тлумаченням чиїхось персональних інтересів”

Саме моральне виховання передбачає формування у дітей певних життєвих цінностей та переконань.

Цінності особистого життя мають значення насамперед для самої людини, визначають риси її характеру, поведінку, стиль приватного життя, життєві пріоритети, загальнолюдські цінності та ін.

Cлайд 6

Пропоную вам Розглянути кодекс цінностей Омеляна Вишневського, який стверджував, що виховання учнів має забезпечити формування в них такої системи моральних цінностей:

По-перше, абсолютно вічні — загальнолюдські цінності, (доброта, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін.).

По-друге, н аціональні цінності — але для одного народу вони є значущими, проте їх не завжди поділяють інші народи. Наприклад, почуття націоналізму зрозуміле і близьке лише поневоленим народам і чуже тим, які ніколи не втрачали своєї незалежності. До цієї групи цінностей належать такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам'ять тощо.

По-третє, г ромадянські цінності — які характерні для демократичних суспільств. Це, зокрема, права і свободи людини, обов'язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо.

По-четверте, с імейні цінності— моральні основи життя сім'ї, стосунки поколінь, закони подружньої вірності, піклування про дітей, пам'ять про предків та ін.

Про успішність виховання можна говорити тоді, коли вище наведені цінності стають стійкими переконаннями.

Слайд 7

Але хто ж має виховувати? Хто має формувати систему цих моральних цінностей

Слайд 8

В «Законі України про освіту» сказано:

Учасниками навчально – виховного процесу являються діти, педагоги та батьки або особи, що їх замінюють.

Учасниками навчально-виховного процесу є:

1) діти дошкільного віку, вихованці, учні…; ( діти)
2) керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти; (педагоги, спеціалісти )

3) батьки або особи, які їх замінюють.

Давайте спочаткурозглянемо роль школи.

Слайд 9

Григорій Григорович Ващенко вважав що

«Школа мусить використовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того, щоб дати учням знання, а й для того, щоб виховати з них повновартісних, всебічно розвинених людей і добрих громадян своєї Батьківщини»

Слайд 10

У статті 35 « Закону України про освіту », яка так і називається «Загальна середня освіта», сказано, що

1. Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, мовними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

Вносити свою частку у виховання підростаючого покоління є не- абиякою відповідальністю. Важливим чинником, який забезпечує моральне зміцнення й підкріплення процесу прояву майстерності педагога, є його совісність, чесність, справедливість і об'єктивність. Діти особливо чутливо ставляться до цих якостей педагога і боляче реагують на їх брак або недостатню виразність. Тому кожен учитель має постійно дбати про підтримання власної гідності, репутації.

Слайд 11

Обов’язки педагогічних працівників визначені у статті 56 «Закону України про освіту»

Стаття 56. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників:

- настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей; виховувати у дітей та молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища країни.

До педагога завжди, в усі часи, ставились особливі вимоги. Заглянемо в історичне минуле і перегорнемо сторінку Статуту Львівської братської школи за 1586 рік.

Слайд 12

Педагогічні вимоги до вчителя Братської школи:

“ побожний, скромний, не гнівливий, не срамослов, не чародій, не сміхун, не байкар, не прихильний єресі, а підмога благочестя, що являє собою образ в усьому”.

“Порядок шкільний” 1586 р. (Львів)

Часи змінюються, а вимоги до педагогічних працівників залишаються практично незмінними, педагог повинен завжди «являти собою образ в усьому», тобто бути у всьому взірцем для своїх вихованців.

 

Але досвід переконує, що ніякі виховні заклади, навіть найкращі, не можуть виконувати роль, яку відіграє сім'я у вихованні дітей, ― найінтенсивніше формування особистості відбувається в сім'ї. Тут закладаються основи всіх моральних якостей людини.

Слайд 13

Відповідальність батьків за розвиток дитини та морально-духовне її виховання констатує стаття 59 Закону України про освіту.

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як
особистості.

2. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної мови, регіональних мов або мов меншин, інших мов і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв; виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

Але чи завжди батьки справляються із своїми обов’язками? Чи всі володіють вміннями та навичками для виховання власних дітей?

Дослідження певної групи батьків показало що:

• Майже 70% безпорадні перед негативною поведінкою дітей.

• Понад 80% батьків мало що можуть сказати про розвиток своїх дітей, про їхні емоційні, психічні якості.

• Понад 30% не можуть вказати, чим цікавляться їхні діти, які зміни відбуваються у їхньому розвитку, при цьому третина батьків відвідують школу

• Лише 70% батьків визнають свою повну відповідальність за навчання і поведінку дітей, не посилаючись на школу та суспільство.

• Майже чверть батьків вважають, що виховувати дітей повинні і школа, і сім’я, і суспільство, тому відповідальність за їхню поведінку, зокрема правопорушення, слід розділяти порівну.

• Понад 5% батьків взагалі знімають із себе відповідальність за виховання своїх дітей.

Очевидно, що такі батьки потребують педагогічної допомоги, і хто як не ми, педагоги, можемо їм цю допомогу надати.

Слайд 14

Сім’я є унікальною спільністю, яка покликана виконувати ряд важливих функцій.

І це не тільки народження дитини, а й піклування про неї, забезпечення

Функції сім’ї

Народження

Піклування

Виховання

Навчання

Слайд 15

Успішність виховного процесу основане на чотирьох китах:

Чотири кити виховання

Любов до дітей

Спілкування в родині

Підтримка

Найбільшою фізіологічною та психологічною потребою дитини є потреба в любові, а саме — в любові своїх батьків.

Слайд 16

Гері Чепмен, автор книги «П’ять мов любові» та власної радіопередачі з питань браку та взаємовідносин, зазначає, що різні люди виявляють свою любов по-різному. На його думку, існує п’ять емоційних мов любові – п’ять способів, якими люди висловлюють і з допомогою яких розуміють емоційну любов.

1) Слова утвердження;

2) Змістовне спілкування або він це називає якісний час;

3) Фізичний доторк;

4) Служіння;

5) Подарунки.

1. Слова утвердження

Свою любов ми можемо виразити, підтримуючи дитину словами. Мудрець Соломон писав: «Більшість людей не підозрюють, яка сила прихована у словах.» «Печаль на серці людини пригнічує її, а добре слово розвеселяє її» 4 - Притч. 12:25]

Змістовне спілкування

Посидіти з дитиною перед сном 20 хвилин, поговорити з нею про її справи – не складно, а для дитини це важливо. Якщо дитина хоче з вами пограти – все ж знайдіть на це час, бо через декілька років ситуація стане іншою: ви станете вашій дитині просто не потрібні і не цікаві.

Фізичний доторк

Належний і теплий дотик до дитини, наприклад, обійми чи погладжування волосся — є одним із способів виразити свою любов і надзвичайно важливими для дитини.

Дослідження підтверджують, що немовлята, яких часто беруть на руки, обіймають, цілують, розвиваються швидше, ніж ті, хто не має достатнього фізичного контакту.

Служіння

Служити – означає робити щось для іншого.

Любити своїх дітей так, щоб навчити їх любити світ, ― це дуже не просто, але саме в цьому і є сенс служіння.

Подарунки

Робіть подарунки, Основа любові це — дар.

Коли береш подарунок розумієш, що про тебе думали. Адже, щоб зробити комусь подарунок, про нього треба думати. Подарунок є символом вашої думки, а отже утвердженням вашої любові.

Це було 5 мов любові, але дуже важливо знати, якої саме мови потребує ваша дитина, і володіти нею, бо саме тоді, коли ми навчимося виражати свою любов мовою іншої людини, вона відчуватиме себе улюбленою. І навпаки, якщо ця особа відповість взаємністю, розмовляючи нашою мовою, вона задовольнятиме нашу емоційну потребу в любові.

Любов робить дітей щасливими, вона відповідає базовим фізіологічним і психологічним потребам, що залишаються незмінними упродовж усього дорослішання дитини

Слайд 17

Спілкування в родині «2—й кит виховання»

Слайд 18

Успішно реалізувати виховний процес, допоможуть Закони родинного виховання Івана Беха, вони виступлять необхідною підтримкою батькам у їхній нелегкій виховній роботі.

1. Закон розуміння, прийняття, визнання дитини.

2. Закон справедливості у взаєминах „батьки-діти”.

Слайд 19

3. Закон глибинного особистісного спілкування.

4. Закон осудження вчинку, а не особистості дитини.

5. Закон впливу на дитину власною особистістю батьків.

 

Слайд 20

6. Закон створення єдиного виховного середовища (сім’я ― школа ― позашкільне довкілля).
7. Закон випереджального морально-духовного розвитку особистості щодо розумового її розвитку.

Слайд 21

8. Закон: від егоцентризму до альтроцентризму дитини.

9. Закон вирішення виховних задач через особистісний діалог, переконання, педагогічне умовляння.

Слайд 22

До цих 9 кроків для досягнення успішного результату батьківського виховання варто додати ще функції батьків як носіїв та передавачів духовної інформації та своєрідного фільтру негативної, спотвореної інформації ззовні

Слайд 23

Підсумовуючи усе вищесказане можна зробити висновки що

― Родина була і залишається головним джерелом формування духовних цінностей дитини.

Українська родинна педагогіка надзвичайно багата справжніми життєвими цінностями: методи та прийоми, норми, правила, закони, як українська кухня, ― смачними стравами за народними, перевіреними рецептами.

А щоб ваш продукт виховання був смачним і неперевершеним —пропонуємо скористатися перевіреним кулінарним рецептом:

Слайд 24

Візьміть беззаперечне прийняття

Додайте повне схвалення

Заправте усе безмежною ласкавістю та особистою увагою

Додайте почуття власної відповідальності

ВИХОВАННЯ ЦІННОСТЕЙ В РОДИНІ І ШКОЛІ

Доброго дня, шановні колеги! Я, Ольга Валькова, методист палацу творчості дітей та юнацтва, а ще я працюю в класній команді юних журналістів, і оскільки мова піде про дітей, я хочу запропонувати вам подивитися ролик, який зняли юні журналісти. Отже, погляд дитини на дитинство.

Фільм «Детство»

Слайд 1

Кажуть, що недаремно прожив життя той, хто збудував хату, викопав криницю, посадив і виростив дерево, народив і добре виховав дітей. Три нещастя є у людини: старість, смерть і погані діти.

Виховання дітей ― найважливіша галузь нашого життя. Наші діти ― це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти ― це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це ― не все: наші діти ― це наша старість. Правильне виховання ― це наша спокійна старість, погане виховання ― це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною.

На даний момент проблема виховання підростаючого покоління стоїть перед нашим суспільством особливо гостро. Зараз усіх нас хвилює те, за яких умов можна духовно відродитися й гідно виховати нове покоління.

Саме цій проблемі і присвячений мій виступ.

Що таке мораль та моральне виховання?

Як формується система моральних цінностей?

Яка роль школи і сім’ї у вихованні дитини?

Закони родинного виховання ― це питання, на які ми з вами спробуємо віднайти відповіді.

На витоках людського суспільства мораль виростала з побутових умов, встановлювалися певні норми поведінки людей, вироблялися етичні правила, своєрідні закони моральної поведінки.

Норми ці, звичайно, не записувалися ні в які юридичні кодекси - в ті часи і письменства ще не існувало; проте для людей того часу вони були, мабуть, не менш обов'язкові, ніж для нас юридичні статті сучасних писаних законів. Ставлення до общини, роду, сім'ї, ставлення чоловіка до жінки і жінки до чоловіка, побутові стосунки закріплялися, перетворювалися в загальноприйняті психологічні настанови, в громадську мораль.

Що ж таке мораль?

В літературі я натрапила на таке визначення: