Вибір і затвердження теми курсової роботи

Важливим у написанні КСР є вибір проблеми дослідження та його теми. Зорієнтуватися у колі актуальних проблем загальної психології студент може за допомогою перегляду публікацій та навчально-методичних посібників із загальної психології останніх років.

Тематика КСР (орієнтовні теми КСР для студентів першого курсу представлені у Додатку Б) розробляється викладачами кафедри психології (викладачі дисципліни «Загальна психологія», наукові керівники з написання КСР) на основі змісту дисципліни «Загальна психологія», та має охопити всі основні проблеми, що вивчаються з дисципліни. Перелік тем пропонується студентам-першокурсникам на спеціальному бланку (Додаток В) наприкінці першого семестру для того, щоб вони могли обрати ту чи іншу тему за власним бажанням. Бажано, щоб в одній студентській групі теми КСР не дублювалися, тобто у кожного студента має бути окрема тема. Якщо кілька студентів виявлять бажання писати КСР на одну тему, то наукові керівники мають їм допомогти цю тему уточнити.

Ті, хто визначився з темою, записують своє прізвище, ім’я та по-батькові; контактні телефони на бланку навпроти обраної теми. Заповнений бланк з темами КСР та прізвищами студентів зберігається на кафедрі психології.

Далі студент має зустрітися зі своїм науковим керівником для подальшого уточнення та обговорення теми КСР. Науковий керівник, враховуючи інтереси та вподобання студента, дає йому можливість проявити власну ініціативу у виборі теми КСР.

Перед остаточним затвердженням теми студенту дається можливість протягом тижня обміркувати обрану тему, переглянути спеціальну літературу з означеної проблеми.

Після затвердження теми студент ознайомлюється з планом написання КСР, отримує від керівника завдання та визначає періодичність консультацій.

 

 

Опрацювання літератури з обраної теми

 

Одним з завдань написання КСР на першому курсі є засвоєння студентом умінь виконання реферативних форм наукової праці. Студенти мають засвоїти способи відбору, угруповання й узагальнення інформації, навчитися знаходити невирішені проблеми з досліджуваної теми, спірні питання й підходи до окремих проблем, визначати ступінь вірогідності інформації, що міститься в досліджуваній літературі.

Основну (базову) літературу з теми рекомендує студенту науковий керівник. Студент, спираючись на пропоновану науковим керівником літературу, добирає необхідні літературні джерела.

Роботу з літературою слід починати зі складання повного списку книг, статей, монографій та ін. Рекомендується використовувати систематичні каталоги наукової, навчальної та довідкової літератури університетської бібліотеки та Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. М. Горького; каталоги періодичних видань.

Рекомендується користуватися у процесі написання КСР такими джерелами.

1. Наукові монографії з обраної теми, написані класиками психологічної науки (приклади див. Додаток Г).

2. Сучасні наукові монографії з досліджуваної проблеми;

3. Наукові статті з періодичних українських та російських видань, бажано останніх п’яти років (перелік рекомендованих періодичних видань див. Додаток Д); з метою прискорення роботи доцільно користуватися повним переліком статей, який друкується в останньому річному номері журналу.

Тексти авторефератів та дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора психологічних наук (сайти Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського [http://www.nbuv.gov.ua/eb/library_col.html]).

4. Матеріали наукових конференцій.

При написанні КСР дозволяється користуватися навчальними посібниками з загальної психології, але їх кількість має не перевищувати 2-3 примірника.

Студентам дозволяється користуватися електронними ресурсами, але забороняється використовувати електронні тексти курсових та дипломних робіт. Якщо буде з’ясовано, що студент користувався забороненими джерелами інформації, його КСР буде не зарахована.

На етапі опрацювання літературних джерел рекомендується робити виписки; ксерокопії статей або частин монографій, які слід підписувати для того, щоб не забути, з якого джерела вони зроблені і якому авторові належать. При використанні відповідних електронних ресурсів також слід не забувати про джерела знайденого матеріалу та вказувати авторів, назви статей (або монографій), адреси сайтів, на яких було знайдено матеріали.

Основну увагу при перегляді літератури слід звертати на визначення ключових понять, на підходи різних авторів до визначення основних характеристик об’єкту та предмету дослідження.

Вивчення наукових джерел рекомендується проводити поетапно:

- загальне ознайомлення з працею в цілому за її змістом;

- перегляд окремих фрагментів, присвячених темі дослідження;

- виписка (чи ксерокопіювання) матеріалів, що представляють інтерес;

- критична оцінка записаного та його редагування.

Добір наукових фактів – не проста справа, не механічний, а творчий процес, що вимагає цілеспрямованої роботи, напруження думки, обміркування. Слід обмірковувати знайдену інформацію, аналізувати прочитане, порівнювати точки зору різних авторів, тому що КСР – це не великий реферат, а продукт наукових пошуків студента. Процес осмислення та обмірковування має відбуватися протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникли в ході знайомства з чужими роботами, слугуватимуть основою для самостійних узагальнень розглянутих підходів, до написання висновків.

При вивченні літератури з обраної тематики використовується не вся інформація, що у ній міститься, а тільки та, яка має безпосереднє відношення до теми КСР. Критерієм оцінки прочитаного є можливість подальшого практичного використання в КСР ідей, цитат чи думок.

 

 

1.3. Складання плану курсової роботи

 

Студент розробляє орієнтовний план КСР, який буде змінюватися та уточнюватися ним у процесі ознайомлення з літературою та написання КСР.

На основі вивчення спеціальної літератури, періодичних видань студент складає розгорнутий план КСР (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з керівником КСР.

План є основою роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. У плані треба відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Складений студентом план є показником його орієнтованості в темі. Від правильно складеного плану залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Пункти плану мають структурно розкривати тему. Назви розділів і пунктів потрібно сформулювати так, щоб вони не були ширшими теми за змістом. У заголовках варто уникати вузькоспеціалізованих термінів, скорочень, абревіатур. Вони мають бути досить короткими, не містити зайвих слів, але в той же час вони не повинні складатися з одного слова.

Після складання робочого плану і підбору літератури, їхнього узгодження з науковим керівником, студент може приступати до чорнового написання тексту КСР. Під час її написання план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з керівником.

 

НАПИСАННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

КСР повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є вступ, основна частина та висновки.

 

Написання вступу

Вступ має чітку структуру, компоненти якої викладаються в такій послідовності:

- актуальність проблеми;

- мета дослідження;

- об’єкт дослідження;

- предмет дослідження;

- завдання дослідження;

- методи дослідження;

- практичне значення роботи.

Рекомендований обсяг вступу – 2-4 сторінки.

Перед написанням вступної частини студентам рекомендується ознайомитися на кафедрі з роботами такого ж типу минулих років, звертаючи особливу увагу на зміст та оформлення вступу. Корисним буде також ознайомлення з вступними частинами авторефератів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора психологічних наук, які можна знайти на сайті Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського.

Розглянемо особливості написання кожного зі структурних компонентів вступу.

Актуальність проблеми.

Висвітлення актуальності має бути стислим і лаконічним. Студент повинен коротко висвітлити причини звернення саме до цієї теми саме зараз; розкрити її актуальність стосовно до внутрішніх потреб науки.

Чітко обґрунтовується практична значущість обраної теми для життя сучасної людини та потреб суспільства.

Обґрунтовується теоретична значущість досліджуваної проблеми у вигляді переліку вчених, які розробляли означену проблему на теоретичному та практичному рівнях, та стислої характеристики існуючих підходів дослідження цієї проблеми. Розкриття власної мотивації вибору досліджуваної проблеми (чому я вибрав саме цю проблему серед кола проблем сучасної психологічної науки?; що представляє для мене найбільший науковий інтерес? та ін.).

Слід зазначити, що недоцільно починати роботу з написання актуальності обраної теми, тому що це – достатньо складна частина тексту, її можна остаточно сформулювати вже на останньому етапі роботи.

Мета дослідження.

Загальна мета формулюється одним реченням і починається зі слів «дослідити», «вивчити», «розглянути», «проаналізувати», «здійснити аналіз».

Приклади формулювання мети дослідження:

1. Тема: «Теорії пам’яті в психології». Мета дослідження: проаналізувати основні теорії пам’яті в психології; 2. Тема: «Роль мотивів у діяльності людини». Мета дослідження: визначити на основі аналізу наукової літератури роль мотивів у діяльності людини. 3. Тема: «Порівняльна характеристика видів психологічного знання». Мета дослідження: розглянути основні види психологічного знання та здійснити їхній порівняльний аналіз.

Об’єкт дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної чи суб’єктивної реальності, яка вивчається.

Об’єктом дослідження в загальній психології може бути психічний процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію, та який обраний студентом для вивчення.

Об’єкт завжди є надсистемою для предмета дослідження, тобто предмет дослідження – це те, що знаходиться у межах об’єкту, є його складовою частиною, окремою характеристикою тощо. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне (об'єкт) і часткове (предмет).

Предмет дослідження в загальній психології визначають як вузьку, строго окреслену психічну реальність, яка безпосередньо досліджується.

Звертаємо увагу на те, що на сьогодні об’єкт та предмет дослідження – це суто психологічні категорії (психічні явища, процеси та ін.), а не конкретні особи чи групи людей, які брали участь у дослідженні.

 

Приклади визначення об’єкту та предмету дослідження:

1. Тема: «Метод спостереження у психології». Об’єкт дослідження: методи психології. Предмет дослідження: спостереження як метод психології. 2. Тема: «Відчуття як психічний пізнавальний процес та методи їхнього розвитку». Об’єкт дослідження: відчуття як психічний пізнавальний процес. Предмет дослідження: методи розвитку відчуттів. 3. Тема: «Роль уваги у розвитку психічних пізнавальних процесів». Об’єкт дослідження: увага як психічний пізнавальний процес. Предмет дослідження: роль уваги у розвитку психічних пізнавальних процесів людини.

Завдання дослідження.

Завдання дослідження є уточненнями загальної мети і представлені у вигляді переліків (вивчити…, описати…, установити…, виявити…, дати характеристику…, здійснити порівняльний аналіз…, створити модель…, розробити рекомендації… та ін.). У КСР має бути 2-4 таких завдання.

Формулювання завдань необхідно робити якомога ретельніше. Це важливо тому, що на їх основі формулюються заголовки розділів та підрозділів; загальні висновки.

Приклади визначення завдань дослідження:

1. Тема: «Порівняльна характеристика видів психологічного знання». Завдання дослідження: 1. Надати характеристику системі психологічних знань. 1. Розглянути ненаукові психологічні знання. 2. Розглянути наукові психологічні знання. 3. Розробити критерії для порівняння видів психологічного знання та здійснити порівняльний аналіз наукових та ненаукових психологічних знань. 2. Т ема: «Психологічна характеристика здібностей та методи їх дослідження у психології». Завдання дослідження: 1. Дати психологічну характеристику здібностей людини. 2. Описати основні методи дослідження здібностей у психології. 3. Т ема: « Модель діяльності психолога ». Завдання дослідження: 1. Дати характеристику основним видам діяльності психолога. 2. Розглянути основні сфери діяльності психолога у сучасному суспільстві. 3. Створити модель діяльності психолога, враховуючи його основні види та сфери діяльності.

 

Методидослідження.

Методи дослідження можуть бути теоретичними та емпіричними.

При написанні КСР на першому курсі студенти можуть використовувати такі теоретичні методи дослідження: аналіз наукової літератури, порівняльний аналіз, теоретичне моделювання тощо.

За бажанням студента і в залежності від теми КСР, можливе використання емпіричних методів дослідження: тестів, опитування, спостереження тощо.

Приклад визначення методів дослідження:

 

У процесі написання КСР для розв’язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних методів дослідження: теоретико-методологічний аналіз проблеми, категоріальний аналіз, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних.

 

Написання першого розділу

Перший розділ КСР є теоретичним за своїм змістом. В ньому через аналіз наукової літератури з обраної проблеми розкривається об’єкт дослідження.

Розділ зазвичай складається з кількох підрозділів. В першому підрозділі можна розглянути основні існуючі підходи до визначення ключового поняття (ключових понять) дослідження. В інших підрозділах першого розділу можна розглянути основні психологічні особливості досліджуваного об’єкту.

 

Приклад структури першого розділу:

Тема: «Пам’ять як психічний пізнавальний процес та методи розвитку пам’яті». Розділ І. Характеристика пам’яті як психічного пізнавального процесу 1.1. Підходи до визначення поняття «пам’ять» у вітчизняній психології 1.2. Теорії пам’яті 1.3. Види пам’яті та їх особливості 1.4. Механізми пам’яті

 

Наприкінці кожного з підрозділів першого розділу робиться стислий висновок, в якому узагальнюються результати теоретичного розгляду об’єкту дослідження. Висновок можна почати зі слів: «Отже…», «Таким чином….», «У результаті проведеного аналізу…», «У результаті аналізу та порівняння основних підходів …» тощо.

Написання другого розділу

Другий розділ КСР є також теоретичним (або напівтеоретичним) за своїм змістом. В ньому розкривається сутність предмету дослідження.

Приклад структури другого розділу КСР:

Тема: «Увага як психічний пізнавальний процес та методи її дослідження». РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ УВАГИ 2.1. Загальна характеристика методів дослідження уваги в психології 2.2. Методи вивчення концентрації та стійкості уваги 2.2. Методи дослідження об’єму уваги 2.3. Методи вивчення розподілу та переключення уваги

 

Наприкінці кожного з підрозділів другого розділу також робиться стислий висновок, в якому узагальнюються результати теоретичного (і, можливо, практичного) розгляду предмету дослідження.

Написання висновків

Заключна частина КСР має містити висновки, які містять в собі узагальнені результати проведеного теоретичного (та практичного) дослідження.

Рекомендований обсяг загальних висновків – 2-4 сторінки.

Саме у висновках у завершеній і логічно бездоганній формі повинні бути представлені підсумкові результати проведеного студентом дослідження. Необхідно співвіднести отримані висновки з цілями і завданнями, поставленими у вступі, поєднати в єдине ціле проміжні висновки, оцінити результативність власної роботи. Доцільно побудувати текст висновку як перелік висновків – розбити на пункти, кожний з яких міститиме один конкретний висновок. Якщо робота має практичні результати, це також потрібно висвітлити в окремому висновку.

Кожний з висновків можна почати зі слів: розглянуто…, надано характеристику…, вивчено…, описано…, виявлено…, здійснено порівняльний аналіз…, створено модель…, розроблено рекомендації… та ін.