Графік надійності батареї тестів

 

Вибір числа операцій в наборі (батареї) тестів здійснюється на основі наведеного графіку в залежності від надійності контролю, яка вимагається навчальним предметом. Так, якщо це біжучий контроль, то достатня 20-30% на (R = 0,2 - 0,3) надійність. Тоді в батареї тестів повинно бути 10-12 операцій (р = 10 - 12). Для підсумкового контролю R = 0,7 – 0,75, а отже, число операцій р = 40 - 50.

 

ДОДАТОК № 3.2.3.7.

ВИМОГИ ДО ТЕСТІВ І-ІІІ РІВНІВ ЗАСВОЄННЯ ДОСВІДУ [17].

 

Тести І рівня засвоєння (α_I) вимагають від оптанта дії на впізнання, узнавання. Це тести на упізнавання, розрізнення (розпізнавання), класифікацію і впорядкування об’єктів, явищ або понять, які вивчалися. Для цих тестів необхідною і достатньою умовою є: всі можливості для прийняття рішення і здійснення дії повинні міститися в самому тесті. Оптант повинен впізнати раніше вивчену інформацію при повторному її сприйнятті (дія з підказкою), тобто вирішує завдання відповідності при повному складі його компонентів: мети, дії, ситуації.

Такі тести повинні задовольняти наступним вимогам:

1. Змістовність тестів, тобто відповідність змісту навчання тим джерелам інформації (навчальним посібникам), якими користувалися оптанти при вивченні, отриманні цієї інформації.

2. Простота – в одному тесті повинно бути подане одне завдання, що усуває не потрібне ускладнення процедури контролю.

3. Визначеність – формулювання завдання (питання) тесту повинно бути чітким, зрозумілим, повним, недвозначним, забезпечувати загальну і безумовну зрозумілість його для всіх оптантів.

4. Однозначність – забезпечується конструкцією еталону відповіді, в якому повинно бути повне і вірне вирішення завдання тесту.

5. Детальність завдання (питання) і лаконічність відповідей – забезпечує як зручність в оформленні завдання і скорочення його початкового обсягу, так і його запам’ятовування оптантами, тобто, переглядаючи всі відповіді він зміг би утримувати їх у пам’яті.

6. Ідентичність всіх відповідей як за формою, так і обсягу. Ця вимога виправдовується досвідом використання тестів: при наявності різних за обсягом відповідей оптант вибирає відповідь не за суттю питання, а ту, яка більша за обсягом.

7. Недопустимість абсурдних, очевидно вірних і явно невірних відповідей. Наприклад (абсурдна відповідь).

Завдання: Які з перерахованих деталей двигуна змащуються під тиском?:

а. Кореневі підшипники. б. Дзеркало циліндра. в. Стержні клапанів. г. Диск зчеплення (це абсурдна відповідь).

Приклад явно правильної відповіді.

завдання: Яка з перерахованих деталей відноситься до розподільного механізму?:

а. Колінчатий вал. б. Ведучий вал. в. Розподільний вал.

8. У тестах на класифікацію і впорядкування всі елементи, тобто завдання, повинні відповідати одній темі навчального предмету.

При створенні тестів I рівня необхідно врахувати і такі рекомендації:

1. Оптимальна кількість відповідей 4-5, що забезпечує прийнятну ймовірність вгадування і разом з тим порівняно не високу складність розробки тестів на розрізнення.

2. У тестах на класифікацію одна колонка може містити в два рази більше назв, понять, термінів, чим друга, коротший список повинен містити не більше 6 назв, понять, термінів, а довший – не більше 12.

3. У завданнях необхідно уникати натяків на вірну відповідь.

4. Навчаюча функція тесту найкращим чином реалізується, коли всі відповіді, крім однієї, вірні, а в завданні вказується на необхідність знайти невірну відповідь. Приклади. 1. Завдання: Які неполадки призводять до збіднення паливної суміші? а. Зменшення подачі палива до карбюратора. б. Дуже низький рівень палива в поплавцевій камері. в. Засмічення паливних жеклерів. г. Неповне відкриття паливної засувки. Аналогічний результат отримується при умові знайти неправильну відповідь в самому питанні. 2. Завдання: Який фільтр не відноситься до системи живлення?: а. Фільтр-відстійник. б. Фільтр поплавцевої камери. в. Центробіжний фільтр. г. Повітряний фільтр.

Тести ІІ рівня з визначення α_ІІ, повинні виявляти вміння оптанта (учня) відтворювати інформацію без підказки, з пам’яті для вирішення типових завдань. Відповідно до цього розрізняють такі тести ІІ рівня: підставлення, конструктивності, типові завдання і задачі.

В якості матеріалів для створення тестів-завдань ІІ рівня можуть бути використані наявні збірники завдань і задач з певного предмету. Але необхідно врахувати дві умови при підготовці завдань з навчальних книжок для їх використання в якості тестів ІІ рівня. І умова: підібрані завдання і задачі повинні вимагати від оптантів (учнів) використання лише готових способів дій без їх суттєвого перетворення, тобто відтворення і використання знань і методів дій в тому вигляді, в якому вони були засвоєні в процесі навчання. ІІ умова: повинні бути створені можливості для прямого використання набутих умінь в практичних діях.

Додаткові вимоги до тестів на підставлення (правила):

− доповнювати необхідно найважливіше (наприклад: Колумб відкрив Америку в ….. році − стоїть мета: з’ясувати, в якому році Колумб відкрив Америку. Якщо ж метою завдання є з’ясування факту, хто відкрив Америку, то питання змінюють наступним чином: Америку в 1492 р. відкрив ……...);

− доповнення, підстановку краще ставити в кінці речення;

− питання ставити чітко: воно вимагає такої ж чіткої й однозначної відповіді і не допускає подвійного тлумачення.

Тести ІІІ рівня − зміст завдань в них відрізняється від типових, але методика їх вирішення не виходить за межі вивчених способів дій. Перед оптантом (учнем) кожного разу при вирішенні тестів ІІІ рівня виникає деяке завдання приведення тесту ІІІ рівня до типового випадку, а потім використання відповідного способу вирішення. Тести ІІІ рівня завжди можна вирішити вивченими в навчальному предметі методами, проте кожного разу ці методи індивідуалізуються щодо кожного конкретного завдання і будь-яке рішення приносить суб’єктивно нову інформацію тому, хто його виконує. Цього не можна сказати про тести ІІ рівня − їх вирішення не приносить нової інформації тому, хто їх вирішує, тому що він відтворює вже відоме йому рішення.

 

 

Лабораторна робота № 3.2.6.

Тема: Аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.

Мета: Навчитися здійснювати педагогічний аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.

Час: 2 години аудиторних занять та 2 години самостійної роботи.

Звіт: письмовий протокол відвіданого заняття трудового навчання (технічна або обслуговуюча праця) і розгорнутий його аналіз та оцінка етапів на основі опорної схеми.

Література: 56, 72, 85, 88, 107, 125, 139, 140, 144, 217, 219, 224, 240, 242.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Перепишіть тему, мету і порядок виконання роботи.

2. Опрацюйте рекомендовану літературу та конспект лекцій і дайте відповіді на наступні запитання:

а) які особливості занять (уроків) з трудового навчання?

б) вкажіть основні елементи структури заняття (уроку) з трудового навчання?

в) вкажіть, в якій послідовності здійснюється аналіз заняття (уроку) трудового навчання на основі опорних схем?

3. Підготуйте в робочому зошиті форму протоколу спостереження відвіданого заняття (Див. додаток 3.2.6.1.).

4. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит структуру опорного матеріалу для аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.2.).

5. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит схему аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.3.).

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Відвідати заняття з трудового навчання в основній школі (під час безперервної практики).

2. В ході спостережень за діяльністю вчителя та учнів на відвіданому занятті провести заповнення підготовленого протоколу (Додаток № 3.2.6.1.), записуючи всі етапи заняття: підготовку майстерні та учнів до заняття, час проведення кожного етапу заняття, діяльність вчителя та учнів; залишивши вільною п'яту колонку протоколу.

3. Користуючись опорним матеріалом для аналізу заняття (Додаток № 3.2.6.2.), оцініть діяльність вчителя та учнів на кожному з етапів заняття і занесіть оцінки в колонку 5 протоколу відвіданого заняття.

4. Після заняття самостійно, на основі протоколу, провести аналіз відвіданого заняття за схемою аналізу і самоаналізу заняття (Додаток № 3.2.6.3.).

5. Провести колективне обговорення відвіданого та попередньо проаналізованого заняття в студентській групі. Результати обговорення законспектувати в робочий зошит.

 

Додаток № 3.2.6.1.

ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДВІДАНОГО ЗАНЯТТЯ (УРОКУ)

 

Школа__________________ Клас______________________

 

Дата____________________ Кількість учнів_____________

 

Прізвище та ініціали вчителя________________________________________

 

Тривалість заняття (уроку) _____________________________

 

Тема заняття (уроку) ________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Мета заняття (уроку) _______________________________________________

__________________________________________________________________

 

Готовність вчителя до заняття (уроку), (готовність дошки, робочий стіл, наочні посібники, ТЗН, тощо): _______________________________________

__________________________________________________________________

 

Готовність до заняття (уроку) учнів, (спеціальний одяг, робочий зошит, підручник, креслярські аркуші та приладдя, технологічні та інструкційні карти, інструменти і т.п.): ___________________________________________

__________________________________________________________________

 

 

Етап заняття (уроку)	Час	Діяльність вчителя	Діяльність учнів	Оцінка успішності досягнення мети етапів заняття (за додатком 3.2.6.2.)

Додаток № 3.2.6.2.

опорний матеріал для аналізу та оцінки уроку (заняття) трудового навчання

 

№ етапу

Дидактичні завдання етапів заняття

Критерії оцінки виконання дидактичних завдань заняття за рівнем діяльності вчителя та учнів

 

1.	Організаційний момент. Підготовка учнів до заняття.	Низький рівень: оргмомент затягнутий, обладнання не підготовлене до заняття, більшість учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Середній рівень: оргмомент короткочасний, обладнання підготовлене до заняття, деяка частина учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Оптимальний рівень: оргмомент короткочасовий, обладнання повністю підготовлене до заняття, всі учні швидко ввійшли в діловий ритм.
2.	Повторення раніше вивченого матеріалу Перевірка знань, вмінь і навичок учнів. Виявлення недоліків і причин їх виникнення, стимулювання учнів до самоосвіти.	Низький рівень: перевірка знань поверхнева, питання репродуктивного характеру, вчитель не рецензує відповіді, пропозиції з ліквідації упущень відсутні, колектив класу не приймає участі в доповненні відповідей товаришів. Оцінка відповідей учнів не обґрунтовується, основна частина учнів пасивна. Середній рівень: глибока перевірка знань за рахунок питань продуктивного характеру, рецензування відповідей вчителем з вказівкою позитивного і недоліків, залучення учнів до доповнення відповідей; аргументація оцінки знань та вмінь учнів; більшість учнів активна. Оптимальний рівень: глибока і всебічна перевірка знань і вмінь учнів з застосуванням різноманітних методів і засобів, формулювання запитань продуктивного характеру, створення проблемних ситуацій; рецензування відповідей вчителем; залучення учнів до рецензування і оцінки дій і відповідей товаришів, формування інтересу до предмету, всі учні активні.
3.	Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. Підготовка до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу. Підготовка учнів до того виду діяльності, яка буде домінувати на уроці.	Низький рівень: мотивація поверхнева, мета оголошена нечітко, без привертання до неї уваги учнів, відсутня вказівка на важливість її досягнення; більшість учнів пасивна. Середній рівень: мотивація достатня, мета оголошена чітко, обґрунтовано важливість її досягнення; більшість учнів активна в її обговоренні. Оптимальний рівень: мотивація ґрунтовна, учням пропонуються запитання, відповіді на які ведуть до розуміння важливості досягнення мети заняття; мета заняття формується спільно з учнями; всі учні активні.
4.	Вивчення нового матеріалу. Засвоєння нових знань. Формування в учнів понять про факти, предмети, явища, процеси, їх зв’язки, виділення головного, проведення узагальнення знань.	Низький рівень: відсутній зв’язок з попереднім матеріалом і набутим учнями досвідом; відсутність засобів наочності; виклад матеріалу монотонний, без виділення основного; не використовуються засоби активізації діяльності учнів, більшість учнів пасивна. Середній рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів; використовує засоби наочності; виклад матеріалу монотонний але з виділенням основних положень; більшість учнів активно засвоює матеріал. Оптимальний рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів, вдало використовує засоби наочності; створює проблемні та імітаційні ситуації; виклад емоційний; вдало виділяє основні положення; всі учні активно засвоюють матеріал.
5.	Закріплення нового матеріалу. Встановлення свідомого засвоєння учнями нового матеріалу; усунення виявлених прогалин, вирішення про доцільність переходу до наступного етапу заняття.	Низький рівень: використання тільки репродуктивних запитань; учні не залучаються для доповнення відповідей товаришів; виявлені прогалини в знаннях не усуваються. Середній рівень: використання вчителем продуктивних запитань; залучення класу для доповнення і рецензування відповідей; усунення прогалин в знаннях шляхом пояснення вчителя. Оптимальний рівень: використання вчителем запитань продуктивного характеру, залучення класу для доповнення, рецензування відповідей товаришів; прогалини в знаннях ліквідуються всім класом; спрямування учнів на самостійну ліквідацію прогалин в знаннях.
6.	Вступний інструктаж. Формування в учнів знань про мету, організацію, зміст, характер і прийоми виконання роботи, засвоєння знань і вмінь з самоконтролю своєї діяльності.	Низький рівень: поверхневе повідомлення мети і завдань практичної роботи, її характеру вчителем; коротке пояснення і показ технології виготовлення виробу без обґрунтування послідовності виконання операцій; відсутність опори на набутий досвід учнів; відсутність вказівок на способи самоконтролю і алгоритму формування навичок. Середній рівень: ґрунтовне пояснення мети і завдань практичної роботи, її характеру, пояснення і показ прийомів та способів послідовності виконання операцій при виготовленні виробу та їх обґрунтування; постійне залучення класу; визначення, пояснення і показ учням способів самоконтролю, вказівка на можливі труднощі і помилки; пояснення критеріїв оцінки. Оптимальний рівень: ґрунтовне, досконале пояснення мети, завдань і характеру майбутньої практичної роботи, триразовий показ і пояснення прийомів і способів виконання нових операцій, методів самоконтролю, попередження про можливі помилки та причини браку, перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів роботи, повідомлення правил безпеки праці; залучення учнів до розробки технологічного процесу виготовлення виробу; вказівка на можливі труднощі, їх усунення; повідомлення норми часу і критеріїв оцінки.
7.	Самостійна практична роботи учнів й інструктаж вчителя. Формування в учнів трудових вмінь і навичок на основі отриманих знань.	Низький рівень: діяльність учнів контролюється не систематично; не пояснюються причини помилок школярів, а корекція здійснюється за рахунок показу правильних дій; учні порушують дисципліну і правила безпеки праці. Середній рівень: дії учнів контролюються систематично, вчитель пояснює причини помилок і шляхи їх подолання, корекція дій учнів здійснюється за рахунок з’ясування з ними причин помилок і використання ними самоконтролю; учні майже не порушують трудову дисципліну і дотримуються правил безпеки праці. Оптимальний рівень: дії учнів контролюються систематично; шляхом постановки запитань вчитель досягає самостійного визначення причин своїх помилок і шляхів їх подолання з опорою на самоконтроль; учні не порушують трудову дисципліну і дотримуються ПБП.
8.	Заключний інструктаж. Формування в учнів адекватної оцінки своєї діяльності в процесі аналізу вчителем успішності оволодіння уміннями і способами діяльності, формування знань про шляхи усунення типових помилок.	Низький рівень: підсумок роботи учнів поверхневий, без відзначення кращих робіт, аналіз помилок і недоліків школярів здійснюється без аргументації. Середній рівень: аналіз недоліків і помилок учнів та успішності оволодіння вміннями, визначення шляхів попередження та подолання помилок і недоліків вчителем.. Оптимальний рівень: вчитель коротко і по суті аналізує успішність оволодіння вміннями та навичками; залучає до аналізу клас, підводить учнів до визначення шляхів подолання і попередження недоліків і помилок.
9.	Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими.	Низький рівень: прибирання робочих місць здійснюється під час перерви; робочі місця і приміщення прибрані погано; під час прибирання багато шуму і непорозумінь, так як учні не знають своїх функцій. Середній рівень: вчитель координує дії учнів, але не всі учні знають свої функції, тому є помірний шум; робочі місця і приміщення добре прибрані, інструмент приведений до порядку; прибирання дещо затягнулося в часі. Оптимальний рівень: учні діють злагоджено, чітко, без метушні; робочі місця і приміщення прибрані добре, швидко і вчасно, інструмент приведений до порядку.
10.	Підведення вчителем підсумків заняття.	Низький рівень: відсутність аналізу успішності засвоєння вмінь і навичок учнями, тема наступного заняття не повідомлена, домашнього завдання не видано. Середній рівень: аргументоване оцінювання роботи кожного учня, повідомлення теми наступного заняття та видача завдань додому. Оптимальний рівень: вчитель аргументовано оцінює роботу кожного учня, залучаючи до цього клас та обґрунтовує досягнення мети заняття, повідомляється тема наступного заняття та видається завдання додому.

 

Додаток № 3.2.6.3.

Схема аналізу і самоаналізу уроку (заняття) ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

o Характеристика навчальних можливостей класного колективу (групи учнів) за результатами психолого-педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням відомостей педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні цього заняття (уроку)?

o Який тип уроку (заняття) обраний, як він пов’язаний з попереднім, який матеріал цього уроку (заняття) необхідно використати в подальшому (які опорні знання, уміння та навички формував учитель)?

o Які головні завдання уроку (заняття), як вони враховувалися в процесі реалізації навчальної, розвивальної, виховної і профорієнтаційної мети?

o Чи раціонально використовувався час, чи виявилася раціональною структура уроку (заняття) для вирішення головних завдань із досягнення мети?

o Яке поєднання методів навчання вибрано вчителем для вивчення нового матеріалу, проведення інструктажу та практичної роботи і чому (пояснити на основі діагностування й прогнозування уроку чи заняття)?

o Як здійснюється контакт з класом (групою) та з окремими учнями, як організовувалася спільна робота вчителя й учня, як налагоджений зворотній зв’язок учень-вчитель?

o Наскільки ефективно організована самостійна робота, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання (наскільки доцільно була складена педагогічна інструментовка уроку (заняття); чи використовувався індивідуально-диференційований підхід у навчанні)?

o Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань і вмінь, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?

o Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?

o Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?

o Чи зацікавив урок (заняття) учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?

o Як створювався емоційний настрій учнів, проблемні та проблемно-пошукові ситуації для глибини засвоєння матеріалу?

o Чи використовувалися правила педагогічної етики, норми взаємостосунків вчителя й учня?

o Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими? Що із запланованого не вдалося, чому?

o Як працювати над подоланням відмічених недоліків? Яка потрібна допомога з боку колег, адміністрації, методичних служб?

o Формування загальної оцінки заняття: на занятті досягнуто, частково досягнуто чи не досягнуто висунуті цілі і завданння.

Лабораторна робота № 3.2.7.

Тема: Планування та облік роботи шкільних навчальних майстерень.

Мета: навчитись проводити планування та облік роботи шкільних майстерень; придбати практичний досвід у складанні плану роботи навчальної майстерні, веденні книги обліку обладнання, матеріалів та готової продукції.

Час: 2 години аудиторних занять та 2 години самостійної роботи.

Звіт: письмові відповіді на завдання для самопідготовки, складена у письмовому вигляді інструкція з охорони праці в навчальних майстернях (технічна чи обслуговуюча праця) з виду діяльності та розділу програми, обраного для розробки календарно-тематичного плану, інструкцію з пожежної безпеки, фрагмент матеріальної книги, фрагмент інвентарної книги, законспектовані “Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу”.

Література: 6, 34, 83, 84, 100, 105, 112, 122, 128, 133, 153, 157, 172, 205, 216, 217, 220, 242.

 

Завдання для самопідготовки

1. Перепишіть тему, мету, порядок виконання роботи.

2. Опрацювати літературу і дати відповіді на такі запитання:

а). Яку форму має план роботи навчальної майстерні? Запишіть її в зошит.

б). Як проводиться інвентаризація обладнання та інструментів в навчальній майстерні? Ознайомитись з формою інвентарної книги (додаток № 3.2.7.3.) і записати її в робочий зошит.

в). Як проводиться облік матеріальних цінностей в навчальній майстерні? Ознайомитись з формою матеріальної книги (додаток № 3.2.7.2.) і записати її в зошит.

г). Наявність яких документів з безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки обов’язкова в навчальній майстерні? Записати їх в робочий зошит (додатки №№ 3.2.7.4, 3.2.7.5.).

д). Ознайомитись з формою журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток № 3.2.7.6.). Записати її в зошит.

3. Законспектувати „Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу”.

 

Порядок виконання роботи

1. За погодженням з викладачем вибрати профіль роботи кабінету чи навчальної майстерні (відповідно до календарно-тематичного плану), який Ви складаєте.

2. Провести планування роботи навчальної майстерні з виготовлення продукції за встановленою формою (додаток № 3.2.7.1.) відповідно до власного календарно-тематичного плану.

3. Визначити матеріали, які необхідні для виготовлення запланованого виробу і записати їх до матеріальної книги (додаток № 3.2.7.2.).

4. Визначити обладнання, пристрої, інструменти, необхідні для виготовлення запланованого виробу і записати їх до інвентарної книги (додаток № 3.2.7.3.).

5. Записати інструкцію з охорони праці при проведенні необхідних робіт з виготовлення запланованого виробу в кабінеті чи навчальній майстерні (додаток № 3.2.7.4.) згідно власного календарно-тематичного плану.

6. Записати інструкцію з пожежної безпеки щодо теми занять, згідно власного календарно-тематичного плану (додаток № 3.2.7.5.).

7. Заповнити фрагмент журналу реєстрації вступного інструктажу з охорони праці у відповідному класі згідно Вашого календарно-тематичного плану.

8. Заповнені форми плану та відповідних книг здати на перевірку викладачу.

 

Додаток № 3.2.7.1.

План роботи навчальної майстерні з виготовлення продукції

№ з/п	Назва виробу	Замовник	Кількість	Термін виконання	Відповідальний за виконання	Примітка

 

Додаток № 3.2.7.2.

Форма матеріальної книги

№ з/п	Назва матеріалу, реактиву, продукції	Специфіка матеріалу, продукції	Одиниці вимірювання	Наявність (за роками)

 

Додаток № 3.2.7.3.

Форма інвентарної книги

№ з/п	Назва предмету	Інвентарний номер	Коли придбано	Кількість і вартість	Час і причина списання

 

\

 

Додаток № 3.2.7.4.

Затверджено:

Наказом директора школи

від «___»_______20__ р., №___

Директор:

___________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №