ТЕМА: Розробка засобів програмованого тестового контролю знань і вмінь учнів з трудового навчання.

Лабораторна робота № 3.2.3.

 

Еталони відповідей і кількість балів N за суттєві операції Р

По кожному завданню батареї тестів

Рівень завдань	Шифр	№ завдання	Еталон відповіді	Число Р	Число N
I.	V-II-9		Так (+)
I.	V-II-9		Так (+)
I.	V-II-9		1(-), 2(-), 3(-), 4(-), 5(+)
I.	V-II-9		А(-), Б(+), В(-), Г(-), Д(-)
I.	V-II-9		1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г, 5-Е, 6-Д
I.	V-II-9		1-А, 2-Б, 3-Ж, 4-Д, 5-Г, 6-Е, 7-В, 8-Є
I.	V-II-9		4, 1, 5, 2, 3, 6
I.	V-II-9		2, 3, 5, 4, 1
Загальне (сумарне) число
II.	V-II-9		а) сторонні, б) сухими, в) обертаються, г) підошва
II.	V-II-9		а) вушко, б) лискою, в) жолобки, г) жолобках, д) діаметр леза
II.	V-II-9		1) з’єднувальні, 2) крайові, 3) оздоблювальні
II.	V-II-9		1) побутові, 2) виробничі, а) ручні, б) ножні, в) з електричним приводом, г) спеціальні, д) універсальні
II.	V-II-9		1) 2×Рн+З+П; 2) 2×70+8+2,5; 3) 2×70=140; 4)140+8=148; 5) 148+2,5=150,5
II.	VII-II-9		1) Дв×2+П×2+К; 2) 60×2+1,5×2+25; 3) 60×2=120 см; 4) 1,5×2=3 см; 5) 120+3=123 см; 6) 123+25=148 см
Загальне (сумарне) число
III.	V-II-9		1) порушення правил шиття; 2) зігнута голка; 3) неправильне положення притискної лапки; 4) неправильний вибір номера голки і ниток; 5) не можна тягнути матеріал під час шиття; 6) замінити голку; 7) закріпити гвинтом лапку так, щоб вона займала правильне положення відносно голки і голкового отвору; 8) замінити голку у відповідності з тканиною і нитками
III.	V-II-9		1) обробка внутрішнього зрізу клапана; 2) обробка верхнього зрізу клапана; 3) обробка бокових зрізів; 4) оздоблення готового виробу
Загальне (сумарне) число
Разом

 

ДОДАТОК № 3.2.3.5.

Шкала оцінювання знань і вмінь учнів з трудового навчання

У V-ІХ класах за батареєю тестів

 

Кількість балів	До 102	103-106	107-109	110-114	115-117	118-121	122-124	125-128	129-131	132-136	137-139	140-142	143-145
К засвоєння	До 0,7	0,7-0,73	0,73- 0,75	0,75-0,78	0,78-0,8	0,8-0,83	0,83-0,85	0,85- 0,88	0,88-0,9	0,9-0,93	0,93-0,95	0,95-0,98	0,98-1
Оцінка

ДОДАТОК № 3.2.3.6.

Лабораторна робота № 3.2.6.

Тема: Аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.

Мета: Навчитися здійснювати педагогічний аналіз занять з трудового навчання на основі опорних схем.

Час: 2 години аудиторних занять та 2 години самостійної роботи.

Звіт: письмовий протокол відвіданого заняття трудового навчання (технічна або обслуговуюча праця) і розгорнутий його аналіз та оцінка етапів на основі опорної схеми.

Література: 56, 72, 85, 88, 107, 125, 139, 140, 144, 217, 219, 224, 240, 242.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Перепишіть тему, мету і порядок виконання роботи.

2. Опрацюйте рекомендовану літературу та конспект лекцій і дайте відповіді на наступні запитання:

а) які особливості занять (уроків) з трудового навчання?

б) вкажіть основні елементи структури заняття (уроку) з трудового навчання?

в) вкажіть, в якій послідовності здійснюється аналіз заняття (уроку) трудового навчання на основі опорних схем?

3. Підготуйте в робочому зошиті форму протоколу спостереження відвіданого заняття (Див. додаток 3.2.6.1.).

4. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит структуру опорного матеріалу для аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.2.).

5. Ознайомтесь та законспектуйте в робочий зошит схему аналізу заняття з трудового навчання (Див. додаток 3.2.6.3.).

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Відвідати заняття з трудового навчання в основній школі (під час безперервної практики).

2. В ході спостережень за діяльністю вчителя та учнів на відвіданому занятті провести заповнення підготовленого протоколу (Додаток № 3.2.6.1.), записуючи всі етапи заняття: підготовку майстерні та учнів до заняття, час проведення кожного етапу заняття, діяльність вчителя та учнів; залишивши вільною п'яту колонку протоколу.

3. Користуючись опорним матеріалом для аналізу заняття (Додаток № 3.2.6.2.), оцініть діяльність вчителя та учнів на кожному з етапів заняття і занесіть оцінки в колонку 5 протоколу відвіданого заняття.

4. Після заняття самостійно, на основі протоколу, провести аналіз відвіданого заняття за схемою аналізу і самоаналізу заняття (Додаток № 3.2.6.3.).

5. Провести колективне обговорення відвіданого та попередньо проаналізованого заняття в студентській групі. Результати обговорення законспектувати в робочий зошит.

 

Додаток № 3.2.6.1.

ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДВІДАНОГО ЗАНЯТТЯ (УРОКУ)

 

Школа__________________ Клас______________________

 

Дата____________________ Кількість учнів_____________

 

Прізвище та ініціали вчителя________________________________________

 

Тривалість заняття (уроку) _____________________________

 

Тема заняття (уроку) ________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Мета заняття (уроку) _______________________________________________

__________________________________________________________________

 

Готовність вчителя до заняття (уроку), (готовність дошки, робочий стіл, наочні посібники, ТЗН, тощо): _______________________________________

__________________________________________________________________

 

Готовність до заняття (уроку) учнів, (спеціальний одяг, робочий зошит, підручник, креслярські аркуші та приладдя, технологічні та інструкційні карти, інструменти і т.п.): ___________________________________________

__________________________________________________________________

 

 

Етап заняття (уроку)	Час	Діяльність вчителя	Діяльність учнів	Оцінка успішності досягнення мети етапів заняття (за додатком 3.2.6.2.)

Додаток № 3.2.6.2.

опорний матеріал для аналізу та оцінки уроку (заняття) трудового навчання

 

№ етапу

Дидактичні завдання етапів заняття

Критерії оцінки виконання дидактичних завдань заняття за рівнем діяльності вчителя та учнів

 

1.	Організаційний момент. Підготовка учнів до заняття.	Низький рівень: оргмомент затягнутий, обладнання не підготовлене до заняття, більшість учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Середній рівень: оргмомент короткочасний, обладнання підготовлене до заняття, деяка частина учнів не відразу ввійшла в діловий ритм. Оптимальний рівень: оргмомент короткочасовий, обладнання повністю підготовлене до заняття, всі учні швидко ввійшли в діловий ритм.
2.	Повторення раніше вивченого матеріалу Перевірка знань, вмінь і навичок учнів. Виявлення недоліків і причин їх виникнення, стимулювання учнів до самоосвіти.	Низький рівень: перевірка знань поверхнева, питання репродуктивного характеру, вчитель не рецензує відповіді, пропозиції з ліквідації упущень відсутні, колектив класу не приймає участі в доповненні відповідей товаришів. Оцінка відповідей учнів не обґрунтовується, основна частина учнів пасивна. Середній рівень: глибока перевірка знань за рахунок питань продуктивного характеру, рецензування відповідей вчителем з вказівкою позитивного і недоліків, залучення учнів до доповнення відповідей; аргументація оцінки знань та вмінь учнів; більшість учнів активна. Оптимальний рівень: глибока і всебічна перевірка знань і вмінь учнів з застосуванням різноманітних методів і засобів, формулювання запитань продуктивного характеру, створення проблемних ситуацій; рецензування відповідей вчителем; залучення учнів до рецензування і оцінки дій і відповідей товаришів, формування інтересу до предмету, всі учні активні.
3.	Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. Підготовка до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу. Підготовка учнів до того виду діяльності, яка буде домінувати на уроці.	Низький рівень: мотивація поверхнева, мета оголошена нечітко, без привертання до неї уваги учнів, відсутня вказівка на важливість її досягнення; більшість учнів пасивна. Середній рівень: мотивація достатня, мета оголошена чітко, обґрунтовано важливість її досягнення; більшість учнів активна в її обговоренні. Оптимальний рівень: мотивація ґрунтовна, учням пропонуються запитання, відповіді на які ведуть до розуміння важливості досягнення мети заняття; мета заняття формується спільно з учнями; всі учні активні.
4.	Вивчення нового матеріалу. Засвоєння нових знань. Формування в учнів понять про факти, предмети, явища, процеси, їх зв’язки, виділення головного, проведення узагальнення знань.	Низький рівень: відсутній зв’язок з попереднім матеріалом і набутим учнями досвідом; відсутність засобів наочності; виклад матеріалу монотонний, без виділення основного; не використовуються засоби активізації діяльності учнів, більшість учнів пасивна. Середній рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів; використовує засоби наочності; виклад матеріалу монотонний але з виділенням основних положень; більшість учнів активно засвоює матеріал. Оптимальний рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів, вдало використовує засоби наочності; створює проблемні та імітаційні ситуації; виклад емоційний; вдало виділяє основні положення; всі учні активно засвоюють матеріал.
5.	Закріплення нового матеріалу. Встановлення свідомого засвоєння учнями нового матеріалу; усунення виявлених прогалин, вирішення про доцільність переходу до наступного етапу заняття.	Низький рівень: використання тільки репродуктивних запитань; учні не залучаються для доповнення відповідей товаришів; виявлені прогалини в знаннях не усуваються. Середній рівень: використання вчителем продуктивних запитань; залучення класу для доповнення і рецензування відповідей; усунення прогалин в знаннях шляхом пояснення вчителя. Оптимальний рівень: використання вчителем запитань продуктивного характеру, залучення класу для доповнення, рецензування відповідей товаришів; прогалини в знаннях ліквідуються всім класом; спрямування учнів на самостійну ліквідацію прогалин в знаннях.
6.	Вступний інструктаж. Формування в учнів знань про мету, організацію, зміст, характер і прийоми виконання роботи, засвоєння знань і вмінь з самоконтролю своєї діяльності.	Низький рівень: поверхневе повідомлення мети і завдань практичної роботи, її характеру вчителем; коротке пояснення і показ технології виготовлення виробу без обґрунтування послідовності виконання операцій; відсутність опори на набутий досвід учнів; відсутність вказівок на способи самоконтролю і алгоритму формування навичок. Середній рівень: ґрунтовне пояснення мети і завдань практичної роботи, її характеру, пояснення і показ прийомів та способів послідовності виконання операцій при виготовленні виробу та їх обґрунтування; постійне залучення класу; визначення, пояснення і показ учням способів самоконтролю, вказівка на можливі труднощі і помилки; пояснення критеріїв оцінки. Оптимальний рівень: ґрунтовне, досконале пояснення мети, завдань і характеру майбутньої практичної роботи, триразовий показ і пояснення прийомів і способів виконання нових операцій, методів самоконтролю, попередження про можливі помилки та причини браку, перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів роботи, повідомлення правил безпеки праці; залучення учнів до розробки технологічного процесу виготовлення виробу; вказівка на можливі труднощі, їх усунення; повідомлення норми часу і критеріїв оцінки.
7.	Самостійна практична роботи учнів й інструктаж вчителя. Формування в учнів трудових вмінь і навичок на основі отриманих знань.	Низький рівень: діяльність учнів контролюється не систематично; не пояснюються причини помилок школярів, а корекція здійснюється за рахунок показу правильних дій; учні порушують дисципліну і правила безпеки праці. Середній рівень: дії учнів контролюються систематично, вчитель пояснює причини помилок і шляхи їх подолання, корекція дій учнів здійснюється за рахунок з’ясування з ними причин помилок і використання ними самоконтролю; учні майже не порушують трудову дисципліну і дотримуються правил безпеки праці. Оптимальний рівень: дії учнів контролюються систематично; шляхом постановки запитань вчитель досягає самостійного визначення причин своїх помилок і шляхів їх подолання з опорою на самоконтроль; учні не порушують трудову дисципліну і дотримуються ПБП.
8.	Заключний інструктаж. Формування в учнів адекватної оцінки своєї діяльності в процесі аналізу вчителем успішності оволодіння уміннями і способами діяльності, формування знань про шляхи усунення типових помилок.	Низький рівень: підсумок роботи учнів поверхневий, без відзначення кращих робіт, аналіз помилок і недоліків школярів здійснюється без аргументації. Середній рівень: аналіз недоліків і помилок учнів та успішності оволодіння вміннями, визначення шляхів попередження та подолання помилок і недоліків вчителем.. Оптимальний рівень: вчитель коротко і по суті аналізує успішність оволодіння вміннями та навичками; залучає до аналізу клас, підводить учнів до визначення шляхів подолання і попередження недоліків і помилок.
9.	Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговими.	Низький рівень: прибирання робочих місць здійснюється під час перерви; робочі місця і приміщення прибрані погано; під час прибирання багато шуму і непорозумінь, так як учні не знають своїх функцій. Середній рівень: вчитель координує дії учнів, але не всі учні знають свої функції, тому є помірний шум; робочі місця і приміщення добре прибрані, інструмент приведений до порядку; прибирання дещо затягнулося в часі. Оптимальний рівень: учні діють злагоджено, чітко, без метушні; робочі місця і приміщення прибрані добре, швидко і вчасно, інструмент приведений до порядку.
10.	Підведення вчителем підсумків заняття.	Низький рівень: відсутність аналізу успішності засвоєння вмінь і навичок учнями, тема наступного заняття не повідомлена, домашнього завдання не видано. Середній рівень: аргументоване оцінювання роботи кожного учня, повідомлення теми наступного заняття та видача завдань додому. Оптимальний рівень: вчитель аргументовано оцінює роботу кожного учня, залучаючи до цього клас та обґрунтовує досягнення мети заняття, повідомляється тема наступного заняття та видається завдання додому.

 

Додаток № 3.2.6.3.

Схема аналізу і самоаналізу уроку (заняття) ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

o Характеристика навчальних можливостей класного колективу (групи учнів) за результатами психолого-педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів, з урахуванням відомостей педагогічного консиліуму). Які особливості учнів були враховані при плануванні цього заняття (уроку)?

o Який тип уроку (заняття) обраний, як він пов’язаний з попереднім, який матеріал цього уроку (заняття) необхідно використати в подальшому (які опорні знання, уміння та навички формував учитель)?

o Які головні завдання уроку (заняття), як вони враховувалися в процесі реалізації навчальної, розвивальної, виховної і профорієнтаційної мети?

o Чи раціонально використовувався час, чи виявилася раціональною структура уроку (заняття) для вирішення головних завдань із досягнення мети?

o Яке поєднання методів навчання вибрано вчителем для вивчення нового матеріалу, проведення інструктажу та практичної роботи і чому (пояснити на основі діагностування й прогнозування уроку чи заняття)?

o Як здійснюється контакт з класом (групою) та з окремими учнями, як організовувалася спільна робота вчителя й учня, як налагоджений зворотній зв’язок учень-вчитель?

o Наскільки ефективно організована самостійна робота, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання (наскільки доцільно була складена педагогічна інструментовка уроку (заняття); чи використовувався індивідуально-диференційований підхід у навчанні)?

o Як був організований контроль і самоконтроль за якістю знань і вмінь, оцінювання об’єктів і процесу технологічної діяльності учнів?

o Чи була забезпечена цілеспрямованість, виходячи з індивідуальних особливостей дітей, оптимальна розумова діяльність учня?

o Як вчитель попереджував і долав розумове і фізичне перевантаження учнів?

o Чи зацікавив урок (заняття) учнів (чи розвивалася пізнавальна й трудова активність дитини)?

o Як створювався емоційний настрій учнів, проблемні та проблемно-пошукові ситуації для глибини засвоєння матеріалу?

o Чи використовувалися правила педагогічної етики, норми взаємостосунків вчителя й учня?

o Які елементи, етапи, форми, методи були найвдалішими? Що із запланованого не вдалося, чому?

o Як працювати над подоланням відмічених недоліків? Яка потрібна допомога з боку колег, адміністрації, методичних служб?

o Формування загальної оцінки заняття: на занятті досягнуто, частково досягнуто чи не досягнуто висунуті цілі і завданння.

Лабораторна робота № 3.2.7.

Тема: Планування та облік роботи шкільних навчальних майстерень.

Мета: навчитись проводити планування та облік роботи шкільних майстерень; придбати практичний досвід у складанні плану роботи навчальної майстерні, веденні книги обліку обладнання, матеріалів та готової продукції.

Час: 2 години аудиторних занять та 2 години самостійної роботи.

Звіт: письмові відповіді на завдання для самопідготовки, складена у письмовому вигляді інструкція з охорони праці в навчальних майстернях (технічна чи обслуговуюча праця) з виду діяльності та розділу програми, обраного для розробки календарно-тематичного плану, інструкцію з пожежної безпеки, фрагмент матеріальної книги, фрагмент інвентарної книги, законспектовані “Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу”.

Література: 6, 34, 83, 84, 100, 105, 112, 122, 128, 133, 153, 157, 172, 205, 216, 217, 220, 242.

 

Завдання для самопідготовки

1. Перепишіть тему, мету, порядок виконання роботи.

2. Опрацювати літературу і дати відповіді на такі запитання:

а). Яку форму має план роботи навчальної майстерні? Запишіть її в зошит.

б). Як проводиться інвентаризація обладнання та інструментів в навчальній майстерні? Ознайомитись з формою інвентарної книги (додаток № 3.2.7.3.) і записати її в робочий зошит.

в). Як проводиться облік матеріальних цінностей в навчальній майстерні? Ознайомитись з формою матеріальної книги (додаток № 3.2.7.2.) і записати її в зошит.

г). Наявність яких документів з безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки обов’язкова в навчальній майстерні? Записати їх в робочий зошит (додатки №№ 3.2.7.4, 3.2.7.5.).

д). Ознайомитись з формою журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток № 3.2.7.6.). Записати її в зошит.

3. Законспектувати „Положення про навчальні майстерні загальноосвітнього навчально-виховного закладу”.

 

Порядок виконання роботи

1. За погодженням з викладачем вибрати профіль роботи кабінету чи навчальної майстерні (відповідно до календарно-тематичного плану), який Ви складаєте.

2. Провести планування роботи навчальної майстерні з виготовлення продукції за встановленою формою (додаток № 3.2.7.1.) відповідно до власного календарно-тематичного плану.

3. Визначити матеріали, які необхідні для виготовлення запланованого виробу і записати їх до матеріальної книги (додаток № 3.2.7.2.).

4. Визначити обладнання, пристрої, інструменти, необхідні для виготовлення запланованого виробу і записати їх до інвентарної книги (додаток № 3.2.7.3.).

5. Записати інструкцію з охорони праці при проведенні необхідних робіт з виготовлення запланованого виробу в кабінеті чи навчальній майстерні (додаток № 3.2.7.4.) згідно власного календарно-тематичного плану.

6. Записати інструкцію з пожежної безпеки щодо теми занять, згідно власного календарно-тематичного плану (додаток № 3.2.7.5.).

7. Заповнити фрагмент журналу реєстрації вступного інструктажу з охорони праці у відповідному класі згідно Вашого календарно-тематичного плану.

8. Заповнені форми плану та відповідних книг здати на перевірку викладачу.

 

Додаток № 3.2.7.1.

План роботи навчальної майстерні з виготовлення продукції

№ з/п	Назва виробу	Замовник	Кількість	Термін виконання	Відповідальний за виконання	Примітка

 

Додаток № 3.2.7.2.

Форма матеріальної книги

№ з/п	Назва матеріалу, реактиву, продукції	Специфіка матеріалу, продукції	Одиниці вимірювання	Наявність (за роками)

 

Додаток № 3.2.7.3.

Форма інвентарної книги

№ з/п	Назва предмету	Інвентарний номер	Коли придбано	Кількість і вартість	Час і причина списання

 

\

 

Додаток № 3.2.7.4.

Затверджено:

Наказом директора школи

від «___»_______20__ р., №___

Директор:

___________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

ЖУРНАЛ

Лабораторна робота № 3.2.3.

 

ТЕМА: Розробка засобів програмованого тестового контролю знань і вмінь учнів з трудового навчання.

МЕТА: Навчитися розробляти зміст та оформляти засоби тестового програмованого контролю знань і вмінь учнів і методику використання їх на заняттях з трудового навчання.

ЧАС: 4 години аудиторних занять і 2 години самостійної роботи.

ЗВІТ: Складені і оформлені на окремих аркушах креслярського паперу 16 карток безмашинного тестового програмованого контролю знань і вмінь І, ІІ та ІІІ рівнів, еталони відповідей до них та шкала оцінювання знань і вмінь учнів з визначеної теми трудового навчання та меодика їх використання на заняттях.

ЛІТЕРАТУРА: 15, 17, 44, 70, 71, 118, 119, 120, 134, 146, 173, 197, 199, 200, 201, 227, 233, 234, 237, 240, 242.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Переписати тему, мету і порядок виконання роботи.

2. Опрацювати рекомендовану літературу і дати письмові відповіді на запитання:

а) Які завдання вирішує вчитель під час перевірки і контролю знань учнів?;

б) Які методи використовуються при перевірці і контролі знань учнів? Їх характеристика;

в) Що таке метод програмованого контролю знань учнів, його суть і зміст?

г) Які засоби програмованого контролю знань учнів використовуються в процесі трудового навчання?

д) Які вимоги висувають до змісту і формулювання питань програмованого контролю знань репродуктивного і продуктивного характеру?

е) В чому різниця між машинним і безмашинним програмованим контролем знань учнів?

ж) Що розуміють під тестом досягнень і які з них використовуються у процесі трудового навчання?

з) Які вимоги висуваються до педагогічних тестів?

и) Яким чином проводиться побудова тестів першого, другого, третього рівнів?

к) Яка методика використання засобів програмованого контролю знань учнів на заняттях з трудового навчання?

л) Можливості використання комп'ютерів для контролю знань учнів з трудового навчання;

м) Тести якого рівня найкраще піддаються програмуванню?;

н) Як визначається коефіцієнт засвоєння знань і вмінь учнів?

3. Користуючись додатками 3.2.3.1, 3.2.3.2, 3.2.3.3, 3.2.3.4., 3.2.3.5, 3.2.3.6, 3.2.3.7 записати і перекреслити в зошит: зразки тестів першого рівня – на впізнавання, розрізнення, класифікацію та впорядкування (додаток № 3.2.3.1), другого рівня – на підстановку, конструктивні та типові завдання (додаток № 3.2.3.2), третього рівнів (додаток № 3.2.3.3), вимоги до складання тестів різних рівнів (додаток № 3.2.3.7), еталони відповідей до тестів (додаток № 3.2.3.4), шкалу оцінювання знань та умінь учнів з трудового навчання (додаток № 3.2.3.5), графік надійності батареї тестів (додаток № 3.2.3.6.).

 

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. З календарно-тематичного плану вибрати тему одного із занять, для якого Ви визначили навчально-виховні цілі в лабораторній роботі № 2.2.7 і для якого Ви робили підбір методів навчання в лабораторній роботі № 3.2.1.

2. Уточніть зміст і обсяг навчального матеріалу, який необхідно перевірити, вивчити і закріпити (знання і розумові вміння) з учнями на цьому занятті. Записати його в робочий зошит.

3.Розробити і оформити 8 карток тестового програмованого контролю знань і вмінь учнів першого рівня для повторення раніше вивченого матеріалу на цьому занятті: по два тести на впізнавання, на розрізнення, на класифікацію та на впорядкування.

4.Розробити і оформити 6 карток програмованого контролю знань і вмінь учнів другого рівня для повторення раніше вивченого матеріалу на цьому занятті: дві на підстановку і по дві картки конструктивних та типових завдань.

5.Розробити та оформити 2 картки програмованого контролю знань і вмінь учнів третього рівня для повторення раніше вивченого матеріалу на цьому занятті.

Примітки. Кожна картка повинна містити:

– шифр з трьох цифр: перша римська – клас, друга римська – розділ програми, третя арабська – номер теми з програми;

– тему заняття або декількох занять;

– номер завдання з цієї теми;

– номер варіанту цього завдання;

– завдання, яке сформульоване словесно або наочно-словесно;

– форма відповіді.

Картки оформляються на окремих аркушах креслярського паперу розміром 150×105 мм і здаються викладачу. Зміст і форма всіх карток записується у робочий зошит. Зразки карток тестового програмованого контролю знань і вмінь учнів з трудового навчання наведено в додатках № 3.2.3.1, 3.2.3.2, 3.2.3.3.

6. Для всіх розроблених карток-тестів визначити еталони відповідей і кількість суттєвих операцій (число р), які ведуть до вірного і певного вирішення завдання тесту. Записати їх в робочому зошиті та на окремому аркуші паперу з вказівкою шифру, номера завдання, номера варіанту, еталону відповіді і кількості суттєвих операцій – числа р.

7. Усі розроблені картки об'єднати в батарею тестів для визначеної теми трудового навчання певного класу. Для створеної батареї тестів підрахувати загальне число суттєвих операцій Р_ЗАГ (додаток № 3.2.3.4.).

8. Визначити критерії оцінки результатів тестового програмованого контролю знань і вмінь учнів за розробленою батареєю тестів-карток. Для цього необхідно визначити кількість вірних операцій кожного рівня завдань – а1, а2, а3 – при вирішенні батареї тестів, визначити кількість балів за правильно виконані операції – А:

А = А1 + А2 + А3,

де: А1 – кількість балів за вірно виконані операції першого рівня,

А2 - кількість балів за вірно виконані операції другого рівня,

А3 - кількість балів за вірно виконані операції третього рівня.

 

А1= а1×с1, А2= а2×с2, А3= а3×с3,

 

(с1 = 1,с2 = 2,с3 = 4 – коефіцієнти складності завдань).

Для виставлення відповідних оцінок у дванадцятибальній системі використовується формула для визначення коефіцієнта засвоєння знань і вмінь:

К = А / N,

 

де: А – кількість набраних балів за вірно виконані операції;

N – загальне (сумарне) число балів усіх суттєвих операцій тестів 1-3 рівнів.

Для переводу коефіцієнта засвоєння К в дванадцятибальну систему оцінок необхідно використати наступну шкалу:

 

Коефіцієнт засвоєння	0,7-0,73	0,73-0,75	0,75-0,78	0,78-0,8	0,8-0,83	0,83-0,85	0,85-0,88	0,88-0,9	0,9-0,93	0,93-0,95	0,95-0,98	0,98 - 1,0
Оцінка

 

9. Записати в робочий зошит конкретну шкалу оцінювання знань і вмінь учнів з вказаної теми за розробленою батареєю тестів, використовуючи для зразка додаток № 3.2.3.5.

10. За спеціальним графіком (див. додаток № 3.2.3.6.) визначити надійність батареї тестів R. Зробити висновок про можливість використання Вашої батареї тестів для підсумкового контролю знань і вмінь з цієї теми.

11. Описати методику використання розроблених засобів програмованого контролю знань і вмінь учнів на заняттях з трудового навчання з теми Вашого календарно-тематичного плану.

 

ДОДАТОК № 3.2.3.1.

ЗРАЗОК КАРТОК ТЕСТІВ І РІВНЯ

 

Шифр V-ІІ-9	Тема: Види технологічних процесів	Завдання 1 Рівень І	Варіант 1
Чи дійсно заскочка шпульного ковпачка позначена на малюнку цифрою 5:     Форма відповіді: так - (+), ні - (-)   так ні
Шифр V-ІІІ-9	Тема: Догляд за білизняними виробами. Оцінка якості виготовлення виробу. Обробка бічних зрізів наволочки	Завдання 2 Рівень І	Варіант 1
Чи вказує цей знак на те, що виріб можна кип’ятити?     Форма відповіді: так - (+) ні - (-)   так ні

 

 

Шифр V-ІІ-9	Тема: Призначення й загальна будова швейної машини	Завдання 3 Рівень І	Варіант 1
Чим регулюється натяг нижньої нитки?   1) заскочкою шпульного ковпачка; 2) шайбами регулятора натягу; 3) притискною пружиною; 4) компенсаційною пружиною; 5) гвинтом на притискній пластині шпульного ковпачка   Форма відповіді: натяг регулюється - (+); натяг не регулюється - (-)
Шифр V-ІІ-9	Тема: Заправляння верхньої і нижньої ниток у швейну машину. Будова шпульного ковпачка і машинної голки	Завдання 4 Рівень І	Варіант 1
Які голки призначені для зшивання деталей виробу з тонкого полотна?   А - №75; Б - №90; В - №80; Г - №95; Д - №100   Форма відповіді: призначені - (+); інші - (-) А Б В Г Д

 

 

Шифр V-ІІ-9	Тема: Заправляння верхньої і нижньої ниток у швейну машину. Будова шпульного ковпачка і машинної голки	Завдання 5 Рівень І	Варіант 1
Визначте назви деталей шпульного ковпачка швейної машини А − заскочка; Б − притискна пластина; В − установочний палець; Г − корпус; Д − проріз; Г − гвинт. Форма відповіді:
Шифр V-ІІ-9	Тема: Догляд за білизняними виробами. Оцінка якості виготовлення виробу. Обробка бічних зрізів наволочки	Завдання 6 Рівень І	Варіант 1
Вкажіть назви умовних знаків догляду за швейними виробами
	А – прати особливо бережно, при температурі води не вище 40° С. Б – прати не можна. В – прасувати при температурі не вище 110°С. Г – прасувати не можна. Д – можна використовувати лише конкретні розчинники. Є – можна використовувати засоби, які містять хлор. Ж – не можна використовувати засоби, які містять хлор.
Форма відповіді
Шифр V-ІІ-9	Тема: Догляд за швейною машиною. Технологія виконання шва упідгин	Завдання 7 Рівень І	Варіант 1
Визначте послідовність виконання шва упідгин із закритим зрізом, проставивши номери прийомів роботи у необхідній послідовності:   1. Заметати на відстані 0,5 см від першого згину. 2. Видалити нитки наметування. 3. Провести волого-теплову обробку. 4. Підігнути край тканини навиворіт на 0,7 см, а потім ще раз на 1...1,5 см. 5. Застрочити на відстані 0,1...0,3 см від краю. 6. Перевірити якість виконаної роботи.   Форма відповіді:
Шифр V-ІІ-9	Тема: Види технологічних процесів	Завдання 8 Рівень І	Варіант 1
Встановіть послідовність заправляння нижньої нитки, проставивши порядкові номери у клітинках:       1 2 3 4 5     Форма відповіді:

 

ДОДАТОК № 3.2.3.2.

ЗРАЗОК КАРТОК ТЕСТІВ ІІ РІВНЯ