Заняття 1. Давайте знайомитись.

 

ЦІЛІ: знайомство з правилами психологічного тренінгу, обговорення способів взаємодії у тренінговій групі, вироблення ритуалу прощання.

Завдання: формування уявлень (або актуалізація наявних знань) про психологічний тренінг, обговорення та прийняття правил психотренінга (сумісної діяльності).

Обладнання: м’яч або м’яка іграшка, аркуші паперу, в тому числі з написом «Нам необхідні правила», лист ватману з написом «На психологічному тренінгу…», фломастери.

 

Хід заняття

Вступна частина. Після звичайного привітання ведучий пропонує учасникам виконати вправу «Ім’я та якість»: учасники сидять в колі (бажано, щоб всі наступні тренінги проводилися в колі) і, передаючи м’яч або іграшку, називають своє ім’я і якусь одну свою якість, яка починається з будь-якої букви, яка є в імені або прізвищі. Цю вправу можна виконувати в техніці «Сніговий ком»: кожен наступний учасник повторює все, що було сказано до нього і додає своє ім’я та якість.

Тренер звертає увагу на різноманітність названих якостей, а також підкреслює, що всі учасники дуже різні, але їм необхідно працювати разом.

Далі ведучий задає питання: що ж є необхідним дуже різним людям, які зібралися разом для успішності їх сумісної роботи?

Підсумовуючи обговорення, тренер спонукає учасників подумати про необхідність додержуватись певних правил. На столі, на дошці або по центру кола закріплюється аркуш з написом «нам потрібні правила».

Тренер підкреслює: для того щоб розробити правила, треба зрозуміти, чим потрібно буде займатись учасникам на психологічному тренінгу.

Далі проводиться обговорення у формі відповідей на запитання (при цьому ведучий просить учасників висловлюватись по-черзі і не переривати один одного):

ü Навіщо учні ходять на уроки?

ü Чи є правила поведінки на уроках і в чому вони полягають?

ü Чим відрізняються наше сьогоднішнє заняття від уроку?

ü Чи будуть відрізнятись правила поведінки на психотренінгах від правил поведінки на уроці? Чому?

ü Як Ви вважаєте, що ми будемо робити на наших заняттях? ( підкреслити й обговорити найцікавіші ідеї ).

Основна частина. Тренер порівнює дискусію, коли всі висловлювалися у вільній формі, з обговоренням, коли всі висловлювались по-черзі. Пропонуючи учасникам оцінити, коли їм було зручніше спілкуватися з іншими, звертає увагу на зручність другого варіанту.

Щоб учні переконались у перевагах другого варіанту, можна виконати вправу «Моя адреса»: всі одночасно називають свою домашню адресу, при цьому кожен повинен намагатися, що саме його адресу почули оточуючі. Далі ведучий пропонує будь-якому учаснику повторити адресу, того, хто знаходився якнайдалі від нього. Після короткого обговорення причин, з не вдалося зрозуміти інформацію, пропонується сформулювати правило, яке записується на «чернетці»: неможна переривати один одного. Після подальшого обговорення записується друге правило – неможна заважати один одному говорити.

Тренер повідомляє, що на тренінгу будуть обговорюватись найрізноманітніші життєві питання, при чому у кожного може бути власна думка. Задає питання, чи мають бути всі однакової думки. Після чого, підкреслює, що на тренінгу немає правильних і неправильних відповідей і думок. Навіть якщо учасники будуть сперечатись один з одним, вони повинні намагатись не сваритись. Формулюється правило – неможна ображати один одного.

Тренер демонструє чернетку, на якій зроблено три записи: «Не можна переривати один одного», «Неможна заважити один одному», «Неможна ображати один одного». Підкреслює, що правил може бути дуже багато, але основні вже записані, правда, звучать вони дещо суворо. Чому? Суворість правилам надає слово «НЕМОЖНА». Пропонує подумати, як його замінити на слово «МОЖНА».

Після обговорення ведучий пропонує свій (або записаний зі слів учасників) варіант, при цьому кожне правило записане на окремому аркуші.

«Можна бути впевненим, що коли ти говориш, тебе не будуть переривати».

«Можна робити все, що не заважає присутнім».

«Можна бути впевненим, що тебе ніхто не образить».

Після обговорення формулювань учасникам пропонується розташувати правила у будь-якому порядку. Вони закріплюються на аркуші ватману, на якому написано «На психологічному тренінгу…» (цей аркуш замінює напис «Нам необхідні правила»).

Один з учасників або троє по-черзі читають правила вголос.

З цього моменту «Правила» повинні весь час знаходитись в аудиторії, де проходить тренінг.

Заключна частина. Усвідомлення отриманого досвіду. Тренер пропонує учасникам обмінятись враженнями про перше заняття. Для цього виконується вправа «Колір мого настрою»: учасники в колі, передаючи один одному м’яч або іграшку, повідомляють, з яким кольором асоціюється їх настрій. Далі увага учасників звертається на те. Що заняття підходить до завершення і потрібно буде попрощатися один з одним. Навіщо люди прощаються?

При обговоренні ведучий спонукає дітей дотримуватись правил групи.

По ходу висловлювань ведучий підкреслює найбільш цікаві ідеї, пропонує придумати ритуал прощання. Після обговорення може запропонувати такий варіант: всі, стоячи в колі, беруться за руки і хором кажуть «ДО-ПО-БА-ЧЕН-НЯ!». На останньому складі учасники піднімають руки вгору, не рознімаючи їх, і роблять крок досередини кола. Це повторюється декілька разів.

Домашнє завдання. Ведучий звертає увагу учнів на те, що поки ще не вигадано як вітатися на тренінгу. Пропонує подумати над цим дома. Крім того, пропонується обговорити з батьками правила поведінки на тренінгу та подумати, чи потрібно до них щось додати.

На замітку тренерові. У вступній частині при обговоренні, яке повинно іти у вільній формі, може виникнути шум в аудиторії. Рекомендується не стримувати учасників – вони самі відчують незручність, коли говорять одночасно і не чують один одного.

 

Заняття №2 «Що таке 5-й клас?»

ЦІЛІ: профілактика проблем адаптації: мобілізація внутрішнього ресурсу, вміння надавати підтримку себе та іншим.

Завдання: розвивати уявлення про новий соціальний статус п’ятикласника порівняно зі статусом учня початкової школи; формувати позитивне ставлення до своїх можливостей,, а також уміння долати труднощі, що виникають та надавати підтримку іншим; допомагати усвідомленню себе, як члена групи, яка здатна надавати підтримку.

Обладнання: аркуш ватману з малюнком «Шкільний шлях», м’яка іграшка, м’яч.

 

Хід заняття

Вступна частина. Після звичайного привітання проводиться гра «Колективне рахування» [2]. Учасника стоять в колі, опустивши голову і не дивляться один на одного. Необхідно називати по порядку числа натурального ряду, намагаючись якомога швидше дістатися до великих чисел. При цьому повинні виконуватись три умови: учасникам відомо, починає рахувати і хто називає наступне число; один учасник не може називати два числа підряд; якщо наступне по порядку назвуть одночасно декілька учасників, підрахунок починають спочатку, з одиниці. Забороняється будь-яким способом домовлятися між собою.

Ведучий підкреслює, що кожен має намагатися вловити настрій інших та вирішити, чи варто йому говорити, чи краще промовчати. Особливо підкреслюється, що чим згуртованіша група, тим до більших чисел вона доходить.

Після завершення гри тренер пропонує виконати вправу «Ті, хто»: роблять крок вперед ті, хто полюбляє солодке, піднімають праву руку ті, у кого є кіт, присідають ті, кому подобається грати у футбол тощо.

Після закінчення цієї вправи пропонується взятися за руки всім, хто є учнем 5-го класу. При цьому тренер підкреслює, як багато спільного в учасників.

Один з учасників читає прийняті на минулому занятті правила поведінки на тренінгу. Тренер пропонує додати якісь правила, якщо це необхідно. Можна підкреслити, що, чим більше правил, тим складніше їх виконувати. Прийняті на минулому занятті правила є достатньо універсальними, вони охоплюють всі можливі ситуації, які виникають на тренінгу.

Далі тренер нагадує, що необхідно прийняти ритуал привітання. При його обговоренні з’ясовується, навіщо люди вітаються, у чому зміст привітальних жестів та слів (віддання військової честі, руко потискання, побажання здоров’я та успіхів). Підкреслюються найбільш цікаві висказування учнів.

Якщо учасники довго не можуть обрати варіант привітання, тренер може запропонувати такий: всі стають в коло, ліву руку повертають долонею вгору, а праву долонею вниз, кожен єднає свої руки з руками сусідів, при цьому говорячи слово «ЗДРА- СТУЙ-ТЕ!». На останньому складі руки роз’єднують та плескають в долоні. Можна повторити це декілька разів для тренування.

На дошці або посередині кола закріплюється малюнок «Шкільний шлях». На ньому зображена гора: лівий схил зображений у вигляді крутого підйому. Це 1,2.3.4-й класи. Вони зображені у вигляді важкодоступних виступів. Далі зображений більш рівний відрізок шляху: 5-6 класи – невеликий підйом – 7 клас – трохи помітна вершина, 8, 9 класи – початок більш плавного підйому, 10,11 класи – вершина гори. Відстані між класами повинні бути однакові, їх необхідно позначити прапорцями або стрілками.

Учасникам пропонується на цій лінії знайти своє теперішнє місце. Тренер просить дітей уявити, що вони мандрівники, за плечима яких важкий підйом. Вони, здолавши найскладнішу частину шляху, майже досягли його середини та вирішили відпочити. Про що говорять на відпочинку? (згадують пройдений шлях і обдумують дорогу). Що запам’яталося на пройденому відрізку шляху? Які були труднощі, що допомогло їх подолати? (Можна запропонувати учасникам фразу «У початковій школі мені найбільше запам’яталось…»).

Всі висловлюються по колу, передаючи один одному м’яч або іграшку. Ведучий відмічає найбільш цікаві висловлювання, звертає увагу на те, що всі учасники мають досить великий шкільний досвід, тому подальший шлях має бути легшим. Яким він буде? (Запропонувати фразу «У п’ятому класі мені б хотілося…»). В дитячих висловлюваннях потрібно підкреслити оптимістичні очікування.

Ведучий пропонує поговорити про те, що нового з’явилось у шкільному житті учнів у зв’язку з переходом у 5 клас. Узагальнює висловлювання і пропонує відповісти на запитання: «Все, що з’явилось у 5-му класі, - це скоріше є цікавим, чи скоріше важким?». Після висловлювань учні підводяться до думки, що навчання у 5-му класі – діло і важке і цікаве. При цьому у кожного п’ятикласника вже є достатній досвід для подолання труднощів («Ви – досвідченні мандрівники, які подолали майже половину шляху…»)

Основна частина. Тренер звертає увагу учасників на відрізок «Шкільного шляху» з 5-го по 9-й клас і повідомляє, що це найважливіший основний відрізок, шляху, який так і називається «Основна ланка школи». Що значить «основна ланка»? Висловлюються бажаючі, передаючи м’яч один одному. тренер підкреслює, що основне – це головне, те, від чого залежить все решта.

Ведучій звертає увагу дітей на те, що вони приступили до подолання основної частини свого шкільного шляху. Пропонує подумати, як чинять досвідчені мандрівники, долаючи складний шлях. Висловлюються всі бажаючі (мандрівники перевіряють, чи все вони взяли з собою, чи надійні поруч товариші, чим вони зможуть допомогти друзям).

За аналогією пропонується сказати, який багаж потрібно взяти з собою п’ятикласникам. Висловлюються всі бажаючі (знання, досвід шкільного життя тощо).

Поділяються однокласників. Для цього виконується вправа «Компліменти»: учасники, сидячи в колі, по черзі беруть в руки м’яч або іграшку, решта називають найбільш привабливі риси того учасника, у якого в руках іграшка.

Для усвідомлення, чим кожен може допомогти іншим, можна запропонувати фразу: «Краще за все мені вдається…»

Підсумовуючи вправу, тренер підкреслює найбільш вдалі висловлювання учасників. Робиться висновок, що кожен володіє якимись перевагами, може надавати підтримку іншим, і, у свою чергу, сподіватись на їх підтримку у складній ситуації.

Заключна частина. Виконується вправа «Подорож на газеті»: учасники поділяються на невеличкі групи (4-5 людей), завдання яких розміститися на розгорнутій стандартній газеті. Якщо це вдається, газета складається навпіл і т.д. перемагає та команда, яка вмістилась на найменшому клаптику газети.

Після закінчення цієї вправи підводиться коротке обговорення вражень від її виконання. При цьому тренер підкреслює, що чим тісніше згуртованість групи, тим успішніше виконується ця вправа.

Домашнє завдання. Обговорити з батьками, яка допомога тобі може знадобитись у 5-му класі (не обов’язково у навчанні) і чим би ти сам міг допомогти іншим (не тільки однокласникам).

Тренерові на замітку. У вступній частині вибір учасника, який буде читати правила, може призвести до суперечки. Тому ведучий обирає сам, наприклад за допомогою будь-якої

Лічилки. Можна також обрати того, у кого у найближчий час буде День народження, хто зовсім нещодавно святкував свій День народження тощо.

При виборі ритуалу привітання необхідно наполягати на дотриманні прийнятих правил. Для зручності учасників запропонувати їм, щоб говорив тільки той, у кого в руках знаходиться м’яч або іграшка (цей прийом можна використовувати на всіх заняттях).