Кому з учених належить розробка теорії «мотиваційних конфліктів»?

а) З. Фрейду;

б) А. Адлеру;

в) К. Юнгу;

г) Е. Фромму;

д) К. Левіну.

7. Еквівалентний внутрішньоособистісний конфлікт - це:

а) конфлікт, що пов'язаний із вибором між двома рівною мірою непривабливими об'єктами;

б) конфлікт, що пов'язаний із вибором двох або більше у рівній мірі привабливих і взаємовиключних об'єктів;

в) конфлікт, що пов'язаний із вибором об'єкту, у якому одночасно присутні приваблива і неприваблива сторони;

г) конфлікт, що пов'язаний із ситуацією, коли очікуваний результат вирішення якого-небудь завдання особистістю не отримує схвалення у суспільстві, колективі або сім'ї;

д) конфлікт, що пов'язаний із поєднанням у рівній мірі у внутрішньому світі особистості схильності до екстраверсії – інтроверсії.

8. Амбівалентний внутрішньоособистісний конфлікт – це:

а) конфлікт, що пов'язаний із вибором між двома рівною мірою непривабливими об'єктами;

б) конфлікт, що пов'язаний із вибором двох або більше у рівній мірі привабливих і взаємовиключних об'єктів;

в) конфлікт, що пов'язаний із вибором об'єкту, у якому одночасно присутні приваблива і неприваблива сторони;

г) конфлікт, що пов'язаний із ситуацією, коли очікуваний результат вирішення якого-небудь завдання особистістю не отримує схвалення у суспільстві, колективі або сім'ї;

д) конфлікт, що пов'язаний із поєднанням у рівній мірі у внутрішньому світі особистості схильності до екстраверсії – інтроверсії.

9. Вітальний внутрішньоособистісний конфлікт - це:

а) конфлікт, що пов'язаний із вибором між двома рівною мірою непривабливими об'єктами;

б) конфлікт, що пов'язаний із вибором двох або більше у рівній мірі привабливих і взаємовиключних об'єктів;

в) конфлікт, що пов'язаний із вибором об'єкту, у якому одночасно присутні приваблива і неприваблива сторони;

г) конфлікт, що пов'язаний із ситуацією, коли очікуваний результат вирішення якого-небудь завдання особистістю не отримує схвалення у суспільстві, колективі або сім'ї;

д) конфлікт, що пов'язаний із поєднанням у рівній мірі у внутрішньому світі особистості схильності до екстраверсії – інтроверсії.

10. Формами прояву внутрішньоособистісних конфліктів є:

а) неврастенія, ейфорія, сублімація, ідеалізація, номадизм, раціоналізація;

б) неврастенія, ейфорія, регресія, проекція, номадизм, раціоналізація;

в) неврастенія, ейфорія, ідеалізація, проекція, раціоналізація, витіснення;

г) неврастенія, ейфорія, регресія, проекція, номадизм, переорієнтація;

д) компроміс, відхід, переорієнтація, сублімація, ідеалізація, витіснення.

Література: 1,2,4,6.

 

Тема 5. Міжособистісні та міжгрупові конфлікти в організації

Алгоритм вивчення теми

 

Ця тема розкриває сутність міжособистісних та міжгрупових конфліктів в організації.

Для розгляду даної теми вам необхідно:

1. Прослухати лекцію № 6 на тему «Міжособистісні та міжгрупові конфлікти в організації» і законспектувати основні питання лекції:

1. Поняття та відмінні риси міжособистісного конфлікту.

2. Поняття та особливості міжгрупового конфлікту.

3. Об'єктивні та суб'єктивні причини, які призводять до виникнення міжособистісних та міжгрупових конфліктів.

4. Міжособистісні конфлікти: їх структура, типологія та сфера прояву.

5. Механізм виникнення та типологія міжгрупового конфлікту.

2. Підготуватись до практичного заняття № 4 для чого опрацювати основні літературні джерела і підготуватись до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватись до тестування по темі і виконати завдання для самостійної роботи.

3. Під час роботи на практичному занятті вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань і звернути увагу на те, що ключовими аспектами теми є: міжособистісні та міжгрупові конфлікти в організації.

4. Контроль знань з теми буде проводитись відповідно до встановленого порядку і критеріїв оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення та за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи (як під час практичного заняття так і за окремим графіком під час консультацій), так і за результатами заключного тестування з теми під час практичного заняття.

5. За результатами вивчення теми студенти повинні

знати: причини виникнення міжособистісних та міжгрупових конфліктів, сфери їх прояву, типологію та рівні розвитку, механізм міжгрупової ворожості.

вміти: вибрати стиль поводження в конфлікті, адекватний типу конфлікту, аналізувати поведінку людини в конфліктних ситуаціях.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Практичне заняття № 4

Тема 5: Міжособистісні та міжгрупові конфлікти в організації

Мета: засвоїти особливості виникнення міжособистісних та міжгрупових конфліктів в організації та управління ними.

План (у тому числі основні опорні сигнали)

1. Поняття та відмінні риси міжособистісного конфлікту.

2. Поняття та особливості міжгрупового конфлікту.

3. Об'єктивні та суб'єктивні причини, які призводять до виникнення міжособистісних та міжгрупових конфліктів.

4. Міжособистісні конфлікти: їх структура, типологія та сфера прояву.

5. Механізм виникнення та типологія міжгрупового конфлікту.

Питання для самостійного опрацювання

1. Основні підходи у вивченні міжособистісних конфліктів.

2. Специфіка прояву причин міжособистісних конфліктів у професійній діяльності менеджера й шляхи їхнього вирішення.

3. Фактори впливу групи на індивіда, що деформують його поводження.

4. Природа і механізм міжгрупової ворожості.

5. Соціальні та особистісні наслідки конфлікту.

6. Регулювання протікання конфлікту, мінімізації втрат і використання конструктивного потенціалу.

7. Правила поводження з конфліктами в організації.

 

Тест для перевірки знань студентів

Який тип факторів міжособистісних конфліктів за В. Лінкольном пов'язаний із такими формами їх прояву як: прагнення до переваги; прояв агресії; прояв егоїзму; порушення обіцянок?

а) інформаційні фактори;

б) поведінкові фактори;

в) фактори відносин;

г) ціннісні чинники;

д) структурні чинники.

Який тип факторів міжособистісних конфліктів за В. Лінкольном пов'язаний із такими формами їх прояву як: неповні та неточні фактори; чутки, мимовільна дезінформація; передчасна інформація або інформація, що передана із запізненням; ненадійність джерел інформації; сторонні фактори; неадекватні акценти?

а) інформаційні фактори;

б) поведінкові фактори;

в) фактори відносин;

г) ціннісні чинники;

д) структурні чинники.

Який тип факторів міжособистісних конфліктів за В. Лінкольном пов'язаний із такими формами їх прояву як: дисбаланс у відносинах; несумісність за цінностями, інтересами, манерами поведінки у спілкуванні; відмінність в освітньому рівні; класові відмінності; негативний досвід відносин у минулому; рівень довіри і авторитетності?

а) інформаційні фактори;

б) поведінкові фактори;

в) фактори відносин;

г) ціннісні чинники;

д) структурні чинники.

Який тип факторів міжособистісних конфліктів за В. Лінкольном пов'язаний із такими формами їх прояву як: вірування і поведінка (забобони, уподобання, пріоритети); прихильність до групових традицій, цінностей, норм; релігійні, культурні, політичні та інші цінності; моральні цінності (уявлення про добро і зло, справедливість та несправедливість і т. п.)?

а) інформаційні фактори;

б) поведінкові фактори;

в) фактори відносин;

г) ціннісні чинники;

д) структурні чинники.

Який тип факторів міжособистісних конфліктів за В. Лінкольном пов'язаний із такими формами їх прояву як: влада, система управління; право власності; норми поведінки, «правила гри» і т. п.; соціальна приналежність?

а) інформаційні фактори;

б) поведінкові фактори;

в) фактори відносин;

г) ціннісні чинники;

д) структурні чинники.

6. Визначте тип міжособистісного конфлікту за моделлю міжособистісних взаємостосунків:

а) взаємно-позитивний;

б) взаємно-негативний;

в) односторонньо позитивно-негативний;

г) односторонньо суперечливо-позитивний;

д) взаємно-суперечливий.

7. Визначте тип міжособистісного конфлікту за моделлю міжособистісних взаємостосунків:

а) взаємно-позитивний;

б) взаємно-негативний;

в) односторонньо позитивно-негативний;

г) односторонньо суперечливо-позитивний;

д) взаємно-суперечливий.

8. Визначте тип міжособистісного конфлікту за моделлю міжособистісних взаємостосунків:

а) взаємно-позитивний;

б) взаємно-негативний;

в) односторонньо позитивно-негативний;

г) односторонньо суперечливо-позитивний;

д) взаємно-суперечливий.

9. Визначте тип міжособистісного конфлікту за моделлю міжособистісних взаємостосунків:

а) взаємно-позитивний;

б) взаємно-негативний;

в) односторонньо позитивно-негативний;

г) односторонньо суперечливо-позитивний;

д) взаємно-суперечливий.

10. Визначте тип міжособистісного конфлікту за моделлю міжособистісних взаємостосунків:

а) взаємно-позитивний;

б) взаємно-негативний;

в) односторонньо позитивно-негативний;

г) односторонньо суперечливо-позитивний;

д) взаємно-суперечливий.

11. До групових конфліктів відносяться конфлікти:

а) особистість - група;

б) група - група;

в) особистість - група і група - група;

г) керівник - колектив;

д) мікрогрупа - мікрогрупа всередині колективу.

12. Групова атрибуція - це:

а) завищення оцінки у групових думках своєї групи і заниження достоїнств протиборчої групи;

б) пояснення позитивної поведінки своєї групи і негативної поведінки чужої групи внутрішніми причинами, і, відповідно, негативна поведінка своєї групи і позитивна поведінка чужої групи зовнішніми обставинами;

в) неадекватне соціальне порівняння своєї та чужої групи;

г) «деіндивідуалізація» взаємного сприйняття;

д) протиставлення своєї та чужої групи за моральними особливостям їх соціальної взаємодії.