Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються

Ергономіка досліджує вплив, який чиниться на функціональний стан і працездатність людини різними чинниками виробничого середовища. Останні враховуються при проектуванні обладнання, організаційної та технологічної оснастки, при обгрунтуванні планування. Правильне планування повинне передбачати таке розміщення працівника у зоні робочого місця і таке розташування в ній предметів, які використовуються ним у процесі роботи, які б забезпечили найбільш зручну робочу позу, найбільш короткі й зручні зони руху; найменш виснажливі положення корпусу, рук, ніг і голови при тривалому повторенні певних рухів.

Таким чином, задачі в області організації праці в області організації робочих місць спрямовані на досягнення раціонального поєднання речових елементів виробничого процесу і людини, забезпечення на цій основі високої продуктивності і сприятливих умов праці.

Робоче місце — це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників.

Гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності людини у процесі взаємодії з технікою і середовищем; показниками є рівень освітлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо.

Антропометричні вимоги визначають відповідність конструкцій техніки антропометричним характеристикам людини (зріст, розміри тіла та окремі рухові ланки). Показниками е раціональна робоча поза, оптимальні зони досягнення, раціональні трудові рухи.

Фізіологічні та психофізіологічні вимоги визначають відповідність техніки і середовища можливостям працівника щодо сприйняття, переробки інформації, прийняття і реалізації рішень.

Організація робочого місця передбачає: правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні; вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини; раціональне компонування обладнання на робочих місцях; урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Запобігання дій електричного струму на людину

Електричний струм – це спрямоване переміщення електричних зарядів усередині провідної речовини. Електричний струм, проходячи через тіло людини, спричиняє термічну, електролітичну та біологічну дії. Термічна дія - струм, проходячи через тіло, нагріває його в наслідок чого може викликати опіки органів, обвуглювання тканин всього тіла. Електролітична дія - струм має властивість розщеплювати провідні рідкі розчини, в наслідок чого клітини втрачають спроможність до нормального існування. Біологічна дія - подразнення живих тканин і порушення біологічних процесів: мимовільні рухи кінцівок, голови;зміна ритм биття серця; порушення роботи легень. Механічна дія призводить до розриву тканин; миттєвого вибухоподібного утворення пари;вивихів, переломів. Дія електричного струму може призвести як до травм, так і до летальних наслідків.

!!!Основні заходи захисту: 1.Застосування малих напруг і електричний поділ мереж. Застосовувати напругу до 42В, із підвищ.небезп. – 36В, в особливо небезп. – 12В. 2. Контроль ізоляції. При порушенні ізоляції труби, в яких прокладені проводи, можуть виявитися під небезп. напруг.. В установках до 1 000 В опір ізоляції не нижче 0,5 м Ом. 3. Захисне заземлення – навмисне з’єднання металевих частин електроустаткування (корпуси, кожухи, постійні огородження, арматура), що можуть виявитися під напругою у випадку ушкодження ізоляції із заземленим пристроєм. Зниження напруги при ушкодж. ізоляції до безпечн. для людини.4. Захисне відключення – автоматичне відключення (не більш 0,2 сек.) електроустановки при замиканні, низ.опору ізоляції, несправності заземлення і т. д. 5. Огородження, електроустановки; блокування; розташування струмопровідних частин на недоступній висоті; застосування подвійної ізоляції. 6. Вирівнювання потенціалів. Правила електробезпеки визначають два види заходів, що забезпечують безпеку робіт в електроустановках: 1) організац.заходи; 2) технічні заходи і засоби захисту. До техн.. зах. нал.: відключення струмопровідних частин або устаткування, на яких будуть виконуватися ремонтні роботи або роботи з налагодження; становлення попереджувальних, забороняючих плакатів і огороджень місця роботи; перевірка відсутності напруги; накладення переносних захисних заземлень на з усіх боків, звідки може надходити напруга.

21. Це 24 и 22 питання разом

Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях

Які питання виникають під час перевірки стану охорони праці?Залежить від специфіки і роду діяльності об’єкта перевірки: наприклад питання під час перевірки в сфері харчування буде відрізнятись від підприємств сфери послуг,

1.Наявність інструкцій з охорони праці на всіх робочих місцях. 2.Наявність і заповнення журналу реєстрації інструктажу працівників з охорони праці на робочому місці. 3.Наявність й укомплектованість медаптечки. 4. Наявність і справність стандартних світильників. 5. Наявність і справність вентиляції. 6. Наявність заземлення електроприладів, справність пристроїв, що відключають. 7. Наличие діелектричних гумових килимків на підлозі біля електроприладів й електроустаткування. 8. Наявність маркування номінальної напруги на всіх електророзетках і пристроях, що відключають. 9. Дотримання санітарно-гігієнічних норм. 10. Своєчасність проходження працівниками обов'язкових профілактичних медичних обстежень. 11. Наявність і стан спецодягу й спецвзуття. 12. Дотримання строків зберігання й реалізації особливо продуктів, які швидко псуються(якщо пов’язано з громадським харчуванням) 13. Наявність і справність первинних засобів пожежогасіння.

Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці

Служба охорони праці відповідно до покладених на неї обов'язків постійно контролює дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, й під час проведення адміністративно-громадського контролю у складі відповідної комісії.

Мета контролю — оцінка відповідності стану охорони праці структурного підрозділу вимогам нормативне правових актів з охорони праці та підготовко управлінських рішень, спрямованих на створення здорових та безпечних умов праці.

Контроль (перевірка) повинен проводитись у присутності керівника структурного підрозділу, а підчаc перевірки об'єктів, машин, механізмів, устаткуванні підвищеної небезпеки — й у присутності інженерно-технічного працівника, який відповідає за їх технічний стан.

Перед відвіданням того чи іншого структурного підрозділу необхідно: визначити перелік нормативно-правих актів, дотримання яких повинно бути забезпечено в цьому підрозділі; з'ясувати у травмпункті кількість звернень працівників цього структурного підрозділу за медичною допомогою у зв'язку з нещасним випадком та провести їх аналіз за професіями і за ступенем тяжкості ушкодження здоров'я; перевірити за протоколами дотримання строків про ведення перевірки знань з питань охорони праці; визначити робочі місця, на яких перевищуються гранично допустимі рівні шкідливих виробничих факторів; зробити вибірку за кількістю працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам та перевірити своєчасність їх проведення; у службі головного енергетика перевірити наявності протоколів вимірювання заземлення, опору ізоляції та петлі фаза-нуль, тощо; у службі головного механіка перевірити дотриманні термінів проведення планово-попереджувальних ремонтів; ознайомитись з паспортом на будівлю.

У зв'язку зі значною кількістю різних технологічних процесів вимоги безпеки регламентуються значною кількістю правил, тому викласти всі ці вимоги безпеки складно.

Під час перевірки виробничих підрозділів у кожному конкретному випадку необхідно керуватись нормативно-правовими актами, що діють у відповідній галузі. Під час оформлення результатів перевірки і складання припису інженер з охорони праці повинен викласти виявлені порушення з посиланням на конкретний пункт порушених правил. Тільки в такому разі його вимоги не будуть викликати негативної реакції керівництва структурного підрозділу.