Сутність та класифікація попиту.

Сутність та класифікація попиту.

Попит — це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності. По суті, саме з цим поняттям повсякденно має справу підприємець, розв’язуючи тактичні й оперативні маркетингові завдання.

У зв’язку з цим треба знати, що існують такі види попиту:

· негативний — покупець може, але не хоче купувати даний товар, оскільки ставиться до нього негативно;

· нульовий — покупець може купити, але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або й узагалі не знає про його існування;

· спадний — обсяги закупівель товару безперервно зменшуються;

· непостійний (нерегулярний, сезонний) — обсяги закупівель товару коливаються протягом року;

· латентний (що тільки зароджується) — існує у вигляді запитів або окремих покупок;

· повноцінний — досить високий з погляду комерційних вигод продавця;

· оманливий — повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому;

· ажіотажний — досить високий, але внаслідок штучно створених обставин;

aнебажаний (нераціональний) — це високий попит на товари, небажані з погляду етичних норм або соціальних стандартів суспільства;

· повсякденний (перманентний) — сталі обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень);

· особливий — на унікальні товари;

· інфляційний — на товари, які купуються з метою збереження вартості грошових заощаджень від інфляційного знецінення.

3. Сутність та визначення поняття "маркетинг".

Маркетинг - це система взаємозв'язаних дій щодо пла­нування та втілення в життя задуму, ціноутворення, просуван­ня та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну, котрий задовольняє потреби (Американська маркетингова асоціація, 1985 р.).

Маркетинг - це процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф. Котлер, 1990 p.).

Інакше кажучи, маркетинг - це аналіз, планування, реалізація та контроль за втіленням «суміші» маркетингових рішень стосов­но продукту фірми, його ціни, системи просування та розподілу, а також надій та сподівань фірми, тобто це ключ до досягнення цілей та завдань, що постають перед фірмою, яка прагне завою­вати цільовий ринок.

Маркетинг орієнтується на «створення» задоволених спожи­вачів як на необхідну передумову одержання прибутку та пере­моги в конкурентній боротьбі. Тоді як інші підрозділи та функції фірми орієнтовано на її внутрішні потреби та проблеми, маркетинг орієнтовано назовні - на споживачів, перспективи, конку­рентів, розширення сфери діяльності. Отже, маркетинг- це:

- стиль мислення підприємця, який виходить із визнання прі­оритетності споживача;

- управління фірмою через ринок (а не через виробництво), де головними суб'єктами є споживачі, користувачі, покупці (клі­єнти);

- розуміння ринку, що забезпечується системою маркетинго­вих досліджень як власне ринкових умов, так і можливостей фір­ми претендувати на свій «шматок пирога»;

- творче використання ресурсів і можливостей фірми для до­сягнення відповідності між наявними потребами ринку та її влас­ними цілями;

- активна наступальна діяльність підприємця з проникнення на ринок, розширення сфери свого впливу, формування запитів та попиту споживачів;

- інтегрована й чітко спланована, розрахована як на най­ближчий час, так і на тривалу перспективу система дій під­приємця.

Зрештою, маркетинг - це професія, яку необхідно вивчати як будь-яку іншу.

М. орієнтується на задоволення споживачів як необ­хідну передумову досягнення прибутку та перемоги в конкурентній боротьбі. Отже М це – стиль мислення підприємця, який виходить із визнання пріоритетності споживача.

4. Об¢єкти та суб'єкти маркетингу: сутність і характеристика.

Об’єкти маркетингу:

1) Споживачі (цільові покупці) – вони є головним об’єктом м.

2) Конкуренти;

3) Маркетингові посередники.

Суб’єкти маркетингу:

1) Продуцент або обслуговуюча організація (компанія або людина, які випускають товари або надають послуги);

2) Оптова торгівля (організація або люди, які придба­ють продукцію для перепродажу її роздрібній торгівлі ті (або) промисловим організаціям та комерційним підпри­ємтсвоам);

3) Роздрібна торгівля (організація або люди, діяльність котрих пов’язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам);

4) Спеціалісти та спеціалізовані маркетингові фірми (організації або люди, які спеціалізуються на конкретних маркетингових функціях);

5) Виробничі споживачі (організації, люди, які при­дбають товари або послуги для використання у своїй діяльності);

6) Кінцеві споживачі (родина або людина, які купують товари (послуги) для особистого, сімейного або домаш­нього споживання).

Сутність та еволюція концепції маркетингу.

М. як ринкова теорія управління бере початок з 1902р., коли в ряді провідних універ-в США – Гарвардському, Пен-сільванському, Піттсбурзькому, Віскон-сінському з’явився курс лекцій з проб-лем раціональної організації товарообігу.

З 1908р. одна з комер-х фірм розпочала дослідні роботи, пов’язані з М-ою д-стю. З’являються перші тлумачення М-гу (Р. Батлер, А. Шоу), формуються основні принципи цієї дисципліни (Т. Бекман, П. Конверс, П. Черинатон).

1926р. – створена наукова організ-я викладачів М-гу і реклами, на базі якої в 1937р. було засновано Амер-ську асоціацію М-гу. Дослідженням проблем М-ї д-сті почали займатися провідні наукові центри в Англії, Німеччині, Франції.

Структури фірм у своїй еволюції пройшли 3 етапи:

1) орієнтація на вир-во;

2) орієнтація на збут;

3) орієнтація на маркетинг.

Основні етапи еволюції концепції М.

І. Пасивний (епізодичний, інструмен-тальний) М.

1) Концеп. М. – вир-ча – час пере-важного застосу­вання – поч. ХХст.; в центрі уваги – вир-во; інструмен­тарій – обсяги вир-ва, с/в; ринковий орієнтир – попит;

2) товарна – до сер. 20-х рр. – про-дукт (послуга) – якість, функціональні хар-ки, асортимент – попит;

3) збутова – до сер. 30-х рр. – сис-ма збуту – методи торгівлі, мистецтво про-дажу, канали розподілу, посеред­ники – попит.

ІІ. Ринковий (управлінський, органі-заційний) М.

Час переваж. застос-ня – до поч. 60-х рр.; центр уваги – комплекс “вир-во – збут”; інструментарій – М-ві дослід­жен-ня, програми М-гу, marketing-mix; рин-ковий орієнтир – попит, запити.

ІІІ. Стратегічний (активний) М. – застос-ся нині – комплекс “під-во – ри-нок” – стратегічні плани М. – потреби.

Ф. Котлер виділив 5 основних прин-ципів, на базі яких комерційні організації ведуть свою М-ву діяльність.Ці принци-пи відображають і періоди становлення ринку.

1. Концепція вдосконалення в-ва – передбачає, що покуп. надає перевагу широко доступній прод-ї з низь­кими цінами, тому п-во концентрує свої зусилля на вдосконаленні в-ва і підвищенні ефективності сис-ми розподілу.

2. Концепція вдосконалення товару – передбачає, що покуп. надають перевагу продуктам високої якості і експлуатаційних хар-к. П-во повинно сконцентрувати зусилля на постійному покращенні якості товару.

3. Концепція інтенсифікації нарощу-вання комерц. зусиль – перед., що покуп. будуть купувати тов. в достат­ній кількості,якщо постійно нарощувати зусилля для просування тов. на ринку і стимулювання їх продажу.

4. Концепція М. – передб. визначення потреб спожива­чів, цільових ринків і задовол. попиту за рахунок більш ефект. ніж у конкур-ів, в-ва.

5. Екомаркетинг і концепція соціально- етичного М. – п-во повинно задовольняти потреби спож., враховуючи інтереси сус-ва в цілому.

Принципи маркетингу та їх характеристика.

1. Обгрунтований вільний вибір мети і стратегій розвит­ку фірм;

2. Спрямованість на кінцевий результат і довготермі­нову перспективу д-сті фірми;

3. Пріоритет нужд і потреб споживачів;

4. Комплексний підхід до мети і ресурсів компанії;

5. Оптимальне співвідношення центра-лізації і децентра­лізації управління;

6. Принцип активної політики;

7. Науковий підхід до вирішення М-х проблем.

 

Тактичні задачі маркетингу.

І. в області управління новими продуктами:

1) обгрунтування доцільності вир-ва тієї чи іншої про­дукції шляхом виявлення існуючого та потенційного попиту;

2) організація науково-дослідних і проектно-конструк­торських робіт по створенню зразків і моделей продукції;

3) координація і планування виробничої, збутової і фінансової д-сті під-ва;

4) організація і вдосконалення системи і методів збуту продукції;

ІІ. в області управління товарами, які вже реалізу­ються на ринку:

1) річне планування;

2) реалізація політики цін;

3) модифікація продукту, його оновлення і комбінування;

4) аналіз і прогноз ситуації на ринках, можливості збуту;

5) реклама;

6) обслуговування споживачів.

 

 

Класифікація маркетингу.

1.В залежності від реалізаційної і М-ої д-ті:

-М орієнтований на продукт або послугу;

-М орієнт. на споживача;

-інтегрований М;

2. В залежності від сфери М-ої д-ті:

-М товарів споживчого призначення;

-М тов.виробничого призначення;

3. В залежності від періоду, на який розробляється М-ва політика під-ства:

-стратегічний М;

-оперативний М.

4. В залежності від ступеня диференціації М-ої ді-ті:

-глобальний М;

-диференційований М;

5. В залежності від видів попиту:

-конвенційний М (активізація попиту при негативному значенні останнього);

-стимулюючий М (підвищення попиту при його нульо­вому значенні);

-ремаркетинг (запобігання для наділення попиту);

-синхромаркетинг;

-розвиваючий (перетворення потенціального попиту в активний);

-підтримуючий;

-демаркетинг (стимулює ажіотажний попит);

-тактичний;

-протидіючий;

6. В залежності від основний об’єктів уваги, цілей і засобів їх досягнення:

-виробничий М;

-товарний;

-ринковий;

-сучасний;

-торгівельний;

7. В залежності від рівня маркетингової діяльності:

-макроМ (на рівні держави);

-мікроМ(фірми);

-мегаМ(поєднує державу і фірму);

8.В залежності від мети М ді-ті:

-комерційний

-некомерційний

9.В залежності від видів продукції:

-М товарів

-М послуг.

 

Фактори зовн. середовища

¨ політика уряду;

¨ законодавство;

¨ стан ек-ки країни;

¨ існуюча технологія;

¨ екологія (вимоги до неї);

¨ соціальна відповідальність;

¨ культурне середовище;

¨ сис-ма засобів масової інфор-ії.

Фактори зовн. середовища

¨ політика уряду;

¨ законодавство;

¨ стан ек-ки країни;

¨ існуюча технологія;

¨ екологія (вимоги до неї);

¨ соціальна відповідальність;

¨ культурне середовище;

¨ сис-ма засобів масової інфор-ії.

V - зрілість товару

VI – насич-я ринку

Взаємозв’язок попиту і ціни

Ціна – це грошовий вираз вартості товару.

Попит – суспільна або особова потреба в матеріальних благах і цілях, у засобах вир-ва і предметах споживання, забезпе-чена купівельною здатністю, тобто гро-шовими засобами покупців; це плато-спроможна потреба.

Поняття ці дуже тісно взаємопов’язані. Існує закон попиту, існує і цінова елас-тичність попиту. Закон попиту відбиває тенденцію обернено пропорційної залеж-ності попиту і ціни: чим вища ціна, тим нижчий попит. Цінова еластичність по-питу дає можливість відчути, якою мі-рою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на к-сть прид-баних товарів.

Ц-ва ел-сть визначається відношенням зміни величини попиту до зміни цін (у %):

де Ц_е – цінова еластичність, Ц_е >< 1; В_с1 – величина попиту на товар у певний час при ціні Ц₁; В_с2 – величина попиту на товар у певний час при ціні Ц₂. Ц_е показує %-ну зміну у величині попиту на кожний %-к зміни в ціні. У зв’язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимі-рюється від’ємними величинами. Для спрощення розрах-в ел-сть виражають в додатніх числах. Попит вважається елас-м, якщо Це > 1, тобто у тих випадках, коли невеликі зміни в цінах призводять до помітного зростання кількісного обсягу продажу. Не­еласт-й попит спостерігається тоді, коли Це<1.

 

Види еластичності попиту.

Цінова еластичність по-питу дає можливість відчути, якою мі-рою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на к-сть прид-баних товарів.

Види еластичності попиту.

1) Еластичний або відносно ел-й попит – К_Е> 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції вища за %-ву зміну ціни;

2) Одинична ел-сть попиту – К_Е= 1 -- %-ва зміна к-сті покупок продукції = %-вій зміні ціни;

3) Неел-й чи відносно неел-й попит – К_Е < 1 – відсот­кова зміна к-сті покупок прод-ї менша за зміну ціни.

Планування рекламної діяльності.

Реклама – це процес розповсюдження інф-ї, який має за мету просування товарів або ідей певного замовника без його безпосередньої участі, але за його рахунок.

Планування реклами складається з таких пунктів:

1) визначення мети реклами – створює основу для рек­ламного бюджету, для розробки стратегії реклами;

2) визначення і розподіл рекламного бюджету;

3) розробка стратегії реклами;

4) вибір засобів інформації (планування засобів інформації);

5) перевірка впливу реклами.

 

 

Сутність та класифікація попиту.

Попит — це побажання споживача з урахуванням його реальної купівельної спроможності. По суті, саме з цим поняттям повсякденно має справу підприємець, розв’язуючи тактичні й оперативні маркетингові завдання.

У зв’язку з цим треба знати, що існують такі види попиту:

· негативний — покупець може, але не хоче купувати даний товар, оскільки ставиться до нього негативно;

· нульовий — покупець може купити, але не купує даний товар, оскільки ставиться до нього байдуже або й узагалі не знає про його існування;

· спадний — обсяги закупівель товару безперервно зменшуються;

· непостійний (нерегулярний, сезонний) — обсяги закупівель товару коливаються протягом року;

· латентний (що тільки зароджується) — існує у вигляді запитів або окремих покупок;

· повноцінний — досить високий з погляду комерційних вигод продавця;

· оманливий — повноцінний протягом короткого часу, але такий, що не має перспектив у майбутньому;

· ажіотажний — досить високий, але внаслідок штучно створених обставин;

aнебажаний (нераціональний) — це високий попит на товари, небажані з погляду етичних норм або соціальних стандартів суспільства;

· повсякденний (перманентний) — сталі обсяги продажу за короткі проміжки часу (день, тиждень);

· особливий — на унікальні товари;

· інфляційний — на товари, які купуються з метою збереження вартості грошових заощаджень від інфляційного знецінення.

3. Сутність та визначення поняття "маркетинг".

Маркетинг - це система взаємозв'язаних дій щодо пла­нування та втілення в життя задуму, ціноутворення, просуван­ня та розподілу ідей, товарів, послуг завдяки обміну, котрий задовольняє потреби (Американська маркетингова асоціація, 1985 р.).

Маркетинг - це процес вивчення і формування споживчих запитів та переваг, а також використання всіх ресурсів і засобів фірми для їх задоволення з метою отримання прибутку та для особливої користі споживачів (Ф. Котлер, 1990 p.).

Інакше кажучи, маркетинг - це аналіз, планування, реалізація та контроль за втіленням «суміші» маркетингових рішень стосов­но продукту фірми, його ціни, системи просування та розподілу, а також надій та сподівань фірми, тобто це ключ до досягнення цілей та завдань, що постають перед фірмою, яка прагне завою­вати цільовий ринок.

Маркетинг орієнтується на «створення» задоволених спожи­вачів як на необхідну передумову одержання прибутку та пере­моги в конкурентній боротьбі. Тоді як інші підрозділи та функції фірми орієнтовано на її внутрішні потреби та проблеми, маркетинг орієнтовано назовні - на споживачів, перспективи, конку­рентів, розширення сфери діяльності. Отже, маркетинг- це:

- стиль мислення підприємця, який виходить із визнання прі­оритетності споживача;

- управління фірмою через ринок (а не через виробництво), де головними суб'єктами є споживачі, користувачі, покупці (клі­єнти);

- розуміння ринку, що забезпечується системою маркетинго­вих досліджень як власне ринкових умов, так і можливостей фір­ми претендувати на свій «шматок пирога»;

- творче використання ресурсів і можливостей фірми для до­сягнення відповідності між наявними потребами ринку та її влас­ними цілями;

- активна наступальна діяльність підприємця з проникнення на ринок, розширення сфери свого впливу, формування запитів та попиту споживачів;

- інтегрована й чітко спланована, розрахована як на най­ближчий час, так і на тривалу перспективу система дій під­приємця.

Зрештою, маркетинг - це професія, яку необхідно вивчати як будь-яку іншу.

М. орієнтується на задоволення споживачів як необ­хідну передумову досягнення прибутку та перемоги в конкурентній боротьбі. Отже М це – стиль мислення підприємця, який виходить із визнання пріоритетності споживача.

4. Об¢єкти та суб'єкти маркетингу: сутність і характеристика.

Об’єкти маркетингу:

1) Споживачі (цільові покупці) – вони є головним об’єктом м.

2) Конкуренти;

3) Маркетингові посередники.

Суб’єкти маркетингу:

1) Продуцент або обслуговуюча організація (компанія або людина, які випускають товари або надають послуги);

2) Оптова торгівля (організація або люди, які придба­ють продукцію для перепродажу її роздрібній торгівлі ті (або) промисловим організаціям та комерційним підпри­ємтсвоам);

3) Роздрібна торгівля (організація або люди, діяльність котрих пов’язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам);

4) Спеціалісти та спеціалізовані маркетингові фірми (організації або люди, які спеціалізуються на конкретних маркетингових функціях);

5) Виробничі споживачі (організації, люди, які при­дбають товари або послуги для використання у своїй діяльності);

6) Кінцеві споживачі (родина або людина, які купують товари (послуги) для особистого, сімейного або домаш­нього споживання).