III. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт

 

Контрольна робота студента-заочника є важливою формою здійснення навчального процесу. Оскільки політична економія започатковує вивчення професійно орієнтованих дисциплін, то досконале знання методики виконання контрольної роботи дозволить Вам у подальшому вільно орієнтуватися у вимогах, які ставляться до подібних робіт і уникнути моральних травм, пов’язаних з не зарахуванням роботи викладачем-рецензентом з причини нехтування викладеними нижче вимогами.

Зміст і структура контрольної роботи. Контрольна робота потребує ретельного виконання студентом трьох видів завдань - детального викладу теоретичного питання, грунтовних відповідей на тестові завдання та розв’язання задачі.

Основну частину контрольної роботи становить зміст теоретичного питання, перелік яких міститься в розділі IV цього посібника. Після визначення теми, яку належить розкрити, слід прочитати різноманітні літературні джерела з метою осягнути зміст Вашого питання, його місце в загальній структурі курсу політичної економії. Для цього можна скористатися конспектом оглядових лекцій, розділом II даного посібника під назвою “Структура курсу політичної економії”, підручниками та посібниками, що наведені в списку основної літератури, додатковою літературою (статтями з періодичних видань, офіційними матеріалами української держави, статистичними даними). Перед безпосереднім написанням теоретичного питання необхідно скласти план, за яким здійснюватиметься виклад Вашої теми. За обсягом цей вид роботи найбільший і становить близько 2/3 загального розміру контрольної роботи.

Другий вид завдань, які належить виконати і описати, - відповіді на 3 тести, наведені в розділі V цього посібника. Тести складені за принципом “один з чотирьох”, тобто з чотирьох можливих варіантів відповідей на тестове запитання правильним є лише один варіант. Вам слід переписати умови тестів, обрати правильну відповідь та обгрунтувати, чому саме таким було Ваше рішення. Для успішного виконання тестів користуйтесь основною та додатковою літературою.

Розв’язання задачі є третім необхідним завданням, яке входить до складу контрольної роботи. Переписавши умову задачі, наведіть формули, за якими будуть здійснюватися розрахунки, покажіть хід рішення та правильно виконайте обчислення, подавши в кінці остаточну відповідь.

Вибір контрольного завдання. Як уже зазначалося, контрольна робота складається з трьох видів завдань. Їх вибір не довільний, а здійснюється за певною схемою. В основі персоніфікації завдань лежать останні дві цифри залікової книжки студента. У матриці розподілу завдань номер рядка визначається передостанньою цифрою, а номер колонки - останньою. У додатку А якраз наведена така схема розподілу завдань, де на перетині певного рядка і колонки Ви отримуєте призначене Вам завдання: літерою “П” позначено номер теоретичного питання (вибирається в розділі IV цього посібника), після літери “Т” наводяться три номери призначених Вам тестів (з розділу V), літера “З” показує, що після неї стоїть номер задачі, яку слід віднайти в розділі VI і розв’язати.

Оформлення контрольної роботи. Робота виконується у шкільному зошиті від руки або подається в надрукованому вигляді на стандартних аркушах. Її обсяг становить 14-17 сторінок (у рукописному варіанті) та 10-12 сторінок при комп’ютерному наборі. Стандартними вимогами для комп’ютерного виконання тексту роботи є шрифт Times new roman розміром кегля 14 при міжрядковому інтервалі 1,5.

Не лише зміст, але й форма роботи мусить бути відповідною чинним вимогам. Першою її сторінкою є титульний аркуш, де зазначається назва вузу та кафедри, на яку подається робота, навчальний предмет, прізвища виконавця і рецензента (детальніше див. додаток Б). Теоретичне завдання починається з назви теми та плану, який містить вступну частину, кілька питань основної частини та висновки. Після відповіді на тестові запитання та розв’язання задачі наводиться список використаної літератури, яка була опрацьована в процесі виконання контрольних завдань. Наприкінці роботи виконавцем ставиться особистий підпис і дата завершення роботи. Готова робота надсилається до деканату економічного факультету УАБС не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. Якщо за змістом чи формою робота не відповідає викладеним вимогам, рецензент повертає її на доопрацювання студентові. Причини не зарахування роботи викладаються в рецензії. Після доопрацювання студент-заочник повертає первинну роботу з додатковими аркушами, на яких зроблені виправлення та усунуті зауваження рецензента. Без зарахованої контрольної роботи студент не допускається до складання іспиту чи заліку з політичної економії.

 

 

IV. ТЕМАТИКА ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ

 

1. Еволюція розвитку ринкових відносин.

2. Ринок і план: діалектика співвідношення.

3. Суперечливі тенденції в розвитку ринкових відносин в Україні.

4. Фінансово-економічні проблеми приватизації і формування ринку в Україні.

5. Конкуренція і монополія: діалектика співіснування.

6. Антитрестівське законодавство: історичний аспект.

7. Адміністративна монополія: сутність, ознаки, наслідки.

8. Антимонопольна політика в Україні за умов ринкового трасформування.

9. Олігополія та економічна ефективність.

10. Формування ринку виробничих ресурсів в Україні.

11. Ринок праці в Україні формування, тенденції, фактори.

12. Приватна власність на землю і формування ринку землі в Україні.

13. Проблеми формування ринкової інфраструктури в Україні.

14. Ринок цінних паперів: сутність, значення, використання.

15. Банківська система України в умовах переходу до ринку.

16. Небанківські фінансові установи в ринковій інфраструктурі України.

17. Економічні закони саморегулювання економіки.

18. Шляхи подолання монополізації ринку.

19. Методи державного регулювання економіки України.

20. Ринкове саморегулювання і циклічність розвитку економіки.

21. Соціальна справедливість і об’єктивні вимоги економічних законів ринку.

22. Діалектика моралі та економіки.

23. Особливості формування ринкового типу економічного мислення.

24. Структурні зрушення в економіці і їх вплив на внутрішній ринок.

25. Розвиток нематеріальної сфери та її роль у суспільному відтворенні.

26. Методи обчислення національного продукту.

27. Напрямки вдосконалення суспільного відтворення в процесі реформи.

28. Концепції суспільного виробництва.

29. Теорії розподілу сукупного доходу суспільства.

30. Проблеми соціальної справедливості в розподільчих відносинах.

31. Динаміка і структура доходів населення України.

32. Прожитковий мінімум: сутність, види, критерії визначення.

33. Значення і показники економічного зростання держави.

34. Проблеми економічного зростання в Україні.

35. Джерела інвестування в трансформаційній економіці.

36. Співвідношення внеску різних факторів підвищення ефективності виробництва на окремих фазах кожного етапу НТП.

37. Співвідношення мікро- та макроекономічних чинників підвищення ефективності виробництва.

38. Основні напрямки формування господарського механізму в Україні.

39. Співвідношення ринкових та не ринкових принципів господарювання в сучасному господарському механізмі.

40. Еволюція теорії державних фінансів.

41. Суть та методи фінансової політики держави.

42. Роль державного бюджету у регулюванні суспільного відтворення.

43. Центральний банк країни як фактор грошово-кредитної політики.

44. Удосконалення фіскальної політики України на етапі переходу до ринку.

45. Антимопольна політика в індустріально розвинутих країнах світу.

46. Демонополізація як умова формування ринкових відносин в Україні.

47. Проблеми розвитку фінансово-промислових груп в Україні.

48. Корпоратизація як форма створення акціонерних товариств в Україні.

49. Соціально-економічний прогрес в умовах регульованого капіталізму. Історичні перспективи економіки регульованого капіталізму.

50. Нові явища в соціальній структурі сучасного буржуазного суспільства.

51. Сучасні форми зрощування сили монополії і сили держави.

52. Моделі соціалізму та їх реалізація.

53. Економічна характеристика державного соціалізму.

54. Проблеми формування моделі ринкового соціалізму в КНР.

55. Позитивне та негативне в командно-адміністративній економіці.

56. Основні шляхи формування змішаної економіки в процесі економічної реформи в Україні.

57. Суть та основні напрямки соціальної орієнтації змішаної ринкової економіки.

58. Економічна роль держави в системі змішаної економіки.

59. Організаційно-економічна структура світового господарства.

60. Основні риси та умови формування світового господарства.

61. Місце і роль транснаціональних корпорацій у світовому господарстві.

62. Вільні економічні зони і їх роль у світових господарських зв’язках.

63. Міжнародні фінансово-кредитні організації в системі світових економічних відносин.

64. Платіжний баланс України та методи його регулювання.

65. Причини, форми прояву і шляхи ліквідації екологічної кризи.

66. Сучасні аспекти міграції людського капіталу.

67. Економічне зростання: показники, значення, фактори.

68. Господарський механізм і його основні елементи.

69. Об’єктивна необхідність державного регулювання суспільного відтворення.

70. Фінансова система та її роль в регулюванні виробництва.

71. Кредитна система та механізм її дії.

72. Функції господарського механізму. Економічна політика держави.

73. Закономірності формування і розвитку монополістичного капіталізму.

74. Виникнення, сутність та форми монополії.

75. Фінансовий капітал та фінансова олігархія.

76. Особливості ціноутворення в умовах розвитку монополістичного капіталізму.

77. Державно-корпоративний капіталізм і державне регулювання економіки: об’єктивна зумовленість та типи.

78. Державна власність і державний контроль в економічній системі регульованого капіталізму.

79. Роль ринкових регуляторів і державного регулювання в економічній системі регульованого капіталізму.

80. Сутність економічної системи соціалізму.

81. Економічна характеристика функціонування командно-адміністративної системи.

82. Особливості формування доходів населення: структура, принципи, оплата праці, суспільні фонди споживання.

83. Розпад світової системи державного соціалізму: причини, сутність та особливості кризи.

84. Змішана економіка: об’єктивні основи її формування, теорії та моделі.

85. Механізм функціонування виробництва в умовах змішаної економіки.

86. Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки.

87. Соціально-економічна політика держави.

88. Зміст перехідної економіки: загальне та особливе.

89. Економічний устрій в умовах переходу від одержавленої економічної системи соціалізму до соціально орієнтованої економічної системи.

90. Становлення різних форм власності: роздержавлення і приватизація, становлення підприємництва.

91. Сутність сучасної перехідної економіки України.

92. Об’єктивні основи формування і сутність системи сучасного світового господарства.

93. Генезис світового господарства: етапи, об’єктивні основи, загальні риси.

94. Особливості розвитку сучасного світового господарства.

95. Міжнародні економічні відносини. Міжнародний поділ праці.

96. Міжнародна торгівля: економічні основи, теорії, основні етапи розвитку, динаміка.

97. Міжнародні валютні відносини та їх значення в системі сучасного світового господарства.

98. Міжнародний рух капіталів: поняття, форми, теорії.

99. Міжнародна економічна інтеграція: зміст та фактори, форми, проблеми та перспективи.

100.Основні глобальні проблеми та їх класифікація, глобальні проблеми та їх класифікація.

 

 

V. ТЕСТИ

1. Конкуренція – це:

а) боротьба виробників за отримання найвищого прибутку;

б) боротьба споживачів за право купувати товари за більш низькими цінами;

в) економічна змагальність за досягнення найвищих результатів у будь-якій діяльності;

г) рушійна сила ринку;

д) система норм і правил, які визначають поведінку функціонуючих економічних суб’єктів;

ж) всі відповіді правильні;

з) всі відповіді неправильні.

2. Хто вважається засновником теорії недосконалої конкуренції:

а) А.Смітт;

б) А.Маршалл;

в) Є.Бем-Баверк;

г) Дж.Робінсон;

д) П.Самуельсон.

3. Для досконалої конкуренції не є характерними:

а) подібні товари;

б) багато виробників, що діють незалежно;

в) неможливість контролювати ринкову ціну з боку будь-якого виробника;

г) труднощі входу нових виробників на ринок із своїми товарами.

4. Монополістична конкуренція:

а) багато підприємств продають подібні товари, намагаючись надати їм унікальних властивостей;

б) домінування на ринку певного виробника;

в) наявність на ринку єдиного виробника;

г) домінування на ринку обмеженої кількості виробників.

5. Для олігополії не характерні:

а) наявність певного контролю за ринковими цінами з боку окремих суб’єктів;

б) порівняно легкий вхід на ринок нових фірм;

в) наявність кількох великих фірм, які виробляють подібні товари та надають послуги;

г) всі відповіді правильні.

6. Чиста монополія:

а) пропозиція виходить від одного суб’єкта;

б) пропозиція виходить від групи виробників, окремі з яких мають переважаючу частку на ринку;

в) пропозиція виходить від кількох великих фірм;

г) єдиний виробник продукції, яка не має близьких замінників.

7. Підприємство з виробництва телевізорів придбало контрольний пакет акцій меблевої фабрики. Який це тип розширення підприємницької діяльності?

а) горизонтальний;

б) вертикальний;

в) конгломеративний (диверсифікований).

8. Що не належить до не цінових методів ведення конкурентної боротьби:

а) реклама;

б) обслуговування покупців після продажу;

в збереження ціни за поліпшеної якості товару;

г) збереження ціни з погіршенням якості товару;

д) правильно вказане у пунктах в), г);

ж) правильна відповідь не названа.

9. Монопсонія – це:

а) монополія продавця на ринку;

б) монополія покупця на ринку;

в) ринок, де зустрічаються монополіст-покупець та монополіст-продавець;

г) ринок, де приватній монополії протистоїть монополія держави.

10. Перший у світі антимонопольний закон було прийнято:

а) 1776 р.; б) 1867 р.; в) 1890 р.;

г) 1913 р.; д) 1933 р.; ж) 1992 р.

11. Перший у світі антимонопольний закон було прийнято в:

а) Англії;

б) Німеччині;

в) США;

г) Росії;

д) Франції.

12. У якому році в Україні було прийнято перший спеціальний антимонопольний законодавчий акт?

а) 1985 р.; б) 1989 р.; в) 1992 р. г) 1993 р.

13. Який кількісний критерій визначення монопольного стану підприємств прийнято в Україні?

а) не прийнято;

б) частка ринку товару одного підприємства становить понад 35%;

в) частка ринку товару одного підприємства становить понад 30%;

г) частка ринку товару одного підприємства становить понад 25%;

д) правильна відповідь відсутня.

14. Формула розрахунку індекса Герфіндаля – Хіршмана (HHI) (S - процентна доля фірми на ринку певного товару):

а) HHI=S₁+S₂+S₃+…;

б) HHI=2 (S₁+S₂) + 2 (S₃+S₄)+ …;

в) HHI=S₁·S₂+S₃·S₄+…;

г) HHI=S₁²+S₂²+…+S_n²;

д) правильна відповідь не названа.

15. Індекс Герфіндаля – Хіршмана дає можливість визначати:

а) ступінь концентрації виробництва на певному підприємстві;

б) рівень конкуренції в галузі;

в) монопольний стан фірми;

г) ступінь державного захисту конкуренції у певній галузі.

16.Ознаками структури є:

а) тісний зв’язок між її елементами;

б) стійкість цих зв’язків;

в) цілісність сукупності елементів;

г) все перераховане правильно.

17.Назвіть критерій для характеристики структури ринків товарів та послуг робочої сили засобів виробництва, цінних паперів тощо:

а) за об’єктами;

б) за суб’єктами;

в) за просторовим поділом;

г) за формами контактів.

18.Назвіть критерій для характеристики структури ринків покупців, продавців, державних установ, посередників:

а) за суб’єктами;

б) за формами контактів;

в) за рівнем насиченості;

г) за ступенем зрілості.

19.Назвіть критерій для характеристики структури ринків: місцевий, регіональний, світовий, тощо:

а) за суб’єктами та об’єктами;

б) за територіальним поділом;

в) за рівнем насиченості;

г) за відповідністю існуючому законодавству.

20. Інфраструктура ринку це:

а) плануючі галузеві організації (так, ні);

б) підприємства оптової та роздрібної торгівлі (так, ні);

в) консалтингові фірми (так, ні);

г) фондові біржі (так, ні).

21. До елементів інфраструктури входять:

а) уряд (так, ні);

б) юридичні установи (так, ні);

в) міністерство економіки (так, ні);

г) фірма “Київстар” (так, ні).

22. Товарна біржа це:

а) постійно діючий ринок з продажу товарів масового попиту;

б) постійно діючий ринок з продажу цінних паперів;

в) постійно діючий ринок з продажу валюти;

г) правильно все перераховане.

23. Угода на продаж товару “КЕШ” та “СПОТ” це:

а) миттєва;

б) постачання товару у майбутньому;

в) зберігання товару на складі;

г) правильно б) і в).

24. На фондових біржах об’єктами торгівлі є:

а) акції компаній, державні облігації, векселі, іноземна валюта;

б) облігації акціонерних компаній та інші цінні папери;

в) нерухомість;

г) правильно а) і б).

25. Учасниками біржових операцій є:

а) брокери;

б) ділери;

в) компаньйони та зареєстровані представники компаній;

г) правильно все перераховане.

26. Ринок – це певний механізм:

а) координації дій економічних суб’єктів;

б) взаємодії підприємств;

в) оптимізації взаємодії підприємств приватного сектора;

г) забезпечення абсолютно вільного характеру взаємодії економічних суб’єктів.

27. Ринок – це:

а) певна територія, на якій регулярно здійснюється наймасовіший обмін товарів;

б) спосіб узгодження дій економічних суб’єктів на основі цін та конкуренції;

в) система коопераційних зв’язків, яка склалася у результаті суспільного поділу праці;

г) діяльність економічних суб’єктів в умовах товарної форми виробництва.

28. До функції цінової системи не належить розподіл:

а) інвестицій;

б) прибутку підприємств:

в) товарів;

г) економічних ресурсів.

29. До функції цінової системи належить:

а) інформація про ринкову кон’юнктуру;

б) стимулювання виробництва певних товарів;

в) координація попиту та пропозиції;

г) всі вказані відповіді правильні.

30. Рівноправний стан учасників економічних відносин (продавець – покупець) передбачає:

а) відповідну кількість продавців і покупців;

б) кількісну перевагу продавців над покупцями;

в) наявність юридичних можливостей впливу з боку покупців на продавців недоброякісних товарів;

г) можливість вибору контрагента.

31. Що усуває дефіцит товарів в умовах ринкових відносин:

а) вільний рух цін;

б) точний облік виробником можливостей покупців;

в) ефективна збутова політика підприємств;

г) планування з боку державних органів.

32. Що з наведеного не належить до умов ринкової координації:

а) свобода підприємницької діяльності;

б) конкуренція серед продавців та покупців;

в) гнучкість господарського законодавства;

г) вільний рух цін.

33. Що не належить до функцій ринку:

а) доведення товару до споживача;

б) регулювання економічних зв’язків;

в) соціальний захист населення;

г) раціоналізація використання обмежених ресурсів.

34. Найсуттєвішою рисою державного регулювання ринковою економікою є:

а) використання державою приватних структур для впливу на поведінку економічних суб’єктів;

б) досягнення державою бажаних результатів в економіці через співробітництво з міжнародними економічними організаціями;

в) формування економічного середовища, яке стимулює бажану поведінку економічних суб’єктів;

г) прийняття державою документів, які мають рекомендаційний характер і не є обов’язковими для виконання.

35. Ринкова конкуренція:

а) спричиняє лише збитки як виробникам так і покупцям;

б) забезпечує високі прибутки підприємцям;

в) забезпечує виробництво великої кількості різноманітних товарів, високої якості за низькими цінам;

г) всі відповіді правильні.

36.Досконала конкуренція характеризується:

а) великою кількістю підприємств, що продають однотипну продукцію;

б) домінуванням на ринку певного виробника;

в) наявністю на ринку єдиного виробника;

г) домінуванням на ринку обмеженої кількості виробників.

37.Подвійний розрахунок, який необхідно виключити при розрахунках ВВП – це:

а) витрати на охорону зовнішнього середовища;

б) доходи від угод з цінними паперами;

в) приватні та державні трансферти;

г) доходи робітників соціальної сфери.

38. В розрахунок ВНП за доходами включають:

а) заробітну плату;

б) пенсії та допомога по безробіттю;

в) доходи від власності;

г) рентні платежі.

39. Національне багатство держави включає:

а) усі ресурси держави, в т.ч. й потенційні;

б) нагромаджені матеріальні ресурси;

в) засоби виробництва та трудові ресурси;

г) все перераховане.

40. Використовуваний доход формується за рахунок:

а) доходів з капіталу;

б) доходів від власності;

в) трансфертних платежів;

г) заробітної плати.

41. Номінальний ВНП – це:

а) доход, отриманий в поточному році;

б) доход, вироблений за допомогою ресурсів своєї держави;

в) доход у цінах поточного року;

г) доход, що включає трансферти.

42. Дефлятор ВНП визначається як:

а) ВНП у базових цінах;

б) приріст ВНП у порівнянні з минулим роком;

в) відношення ВНП у цінах поточного року до ВНП у цінах базового року;

г) відношення ВНП у цінах базового року до ВНП у цінах поточного року.

43. Показниками ефективності суспільного виробництва можуть бути:

а) продуктивність праці;

б) фондовіддача;

в) матеріаловіддача;

г) все перераховане правильно.

44. Назвіть основні функції системи національних рахунків (СНР):

а) економічної політики;

б) економічного прогнозування;

в) оцінки рівня різних груп населення;

г) зв’язок економічної теорії з практикою.

45. Національний рахунок це:

а) система взаємопов’язаних показників, які характеризують всі фази відтворення та національний доход;

б) засіб упорядкування інформації про економічні операції;

в) система показників, які характеризують тільки матеріальне виробництво;

г) показники, що характеризують процес створення та розподілу доходів.

46. Чим відрізняється ВНП від ВПП:

а) сумою вартостей, створеною на території даної країни із застосуванням іноземного капіталу;

б) сумою вартостей, створеною за кордоном за допомогою ресурсів даної країни;

в) правильно, якщо із ВВП відняти а) та додати б);

г) правильно усе перераховане.

47. Національний доход визначається як:

а) різниця між ВНП та амортизацією;

б) різниця між ВНП та непрямими податками на бізнес;

в) різниця між ВНП та сумою амортизації та непрямих податків;

г) правильно усе перераховане.

48. Трансфертні платежі – це:

а) виплати домашнім господарствам, які не зумовлені наданням з їх боку товарів та послуг;

б) тільки виплати державою окремим особам;

в) компонент доходу, який входить до складу ВНП;

г) усі відповіді правильні.

49. Відмінність між дефлятором ВВП та індексом споживчих цін полягає у тому, що:

а) дефлятор ВВП відображає зміни рівня цін на всі споживчі та інвестиційні товари, а індекс цін – тільки на товари “споживчого кошика”;

б) дефлятор ВВП не відображає зміни цін на імпортні товари, а індекс споживчих цін – відображає їх;

в) дефлятор ВВП відображає зміни у структурі виробництва, а індекс споживчих цін – ні;

г) всі відповіді правильні.

50. Що з переліченого враховується у ВВП:

а) ви витратили 7 грн. на кіно;

б) сім’я платить 25 тис.грн. за будинок, збудований 3 роки тому;

в) бухгалтер платить кравцю 175 грн. за пошиття костюму;

г) уряд збільшує свої видатки на оборону на 500 тис.грн.

51.Яке з визначень національного доходу неправильне?

а) національний доход - це сукупна вартість усіх вироблених протягом року товарів;

б) національний доход - це чистий доход суспільства;

в) національний доход - це сума доходів власників виробничих ресурсів;

г) національний доход - це новостворена впродовж року вартість.

52. Яке з положень найбільш точно характеризує натурально-речовий склад національного доходу?

а) національний доход - це вся маса вироблених впродовж року благ;

б) національний доход - це сукупність предметів споживання та частини інвестиційних товарів, що надходить на розширення виробництва;

в) національний доход - це сукупність продукції реального і фінансового секторів економіки;

г) національний доход складається з кінцевих товарів матеріального виробництва.

53. Первинний розподіл національного доходу здійснюється:

а) між державою та населенням;

б) між власниками факторів виробництва;

в) між найманими працівниками та підприємцями;

г) між багатими та бідними.

54. Внаслідок первинного розподілу національний доход набуває форм:

а) оплати праці та валового прибутку;

б) державного бюджету і доходів населення;

в) заробітної плати, прибутку, ренти і процента;

г) грошових і натуральних доходів населення.

55. За своєю економічною природою первинні доходи поділяються:

а) на трудові та нетрудові;

б) на легальні та тіньові;

в) на доходи від економічної діяльності та доходи від власності;

г) на грошові та натуральні доходи.

56. Первинними доходами, отриманими від економічної діяльності, вважаються:

а) заробітна плата і прибуток;

б) заробітна плата і процент;

в) заробітна плата і рента;

г) рента і процент.

57.Первинними доходами, отриманими від власності, можна визнати:

а) заробітну плату, прибуток, ренту і процент;

б) прибуток і процент;

б) прибуток, процент і ренту;

г) ренту і процент.

58. Основними засобами перерозподілу національного доходу є:

а) субсидії на виробництво продукції;

б) пільги з оподаткування господарським суб’єктам;

в) податки та державні трансферти;

г) допомога благодійних фондів.

59. У результаті розподілу та перерозподілу національний доход використовується на формування таких фондів:

а) споживання та інвестування;

б) відшкодування та споживання;

в) амортизації та споживання;

г) споживання та нагромадження.

60. Доход - це:

а) заробітна плата, яку отримав працівник за певний період;

б) обсяг грошових надходжень за певний період;

в) грошові надходження працівників та підприємців, отримані ними за певний період;

г) заробітна плата та інші грошові надходження, отримані працівником за певний період.

61. Що з перерахованого не належить до первинних доходів суб'єктів?

а) заробітна плата;

б) пенсія;

в) прибуток;

г) рента.

62. Що із зазначеного нижче належить до доходів суб'єктів, отриманих в результаті особливого соціального стану?

а) орендна плата;

б) заробітна плата;

в) пенсія;

г) заробітна плата державного службовця.

63. Що слід вважати формами використання наявного доходу домогосподарства?

а) сплата податків;

б) інвестування;

в) споживання і заощадження;

г) нагромадження.

64. Середня схильність до споживання - це:

а) частка вартості предметів споживання у наявному доході домогосподарства;

б) намагання домогосподарства підтримувати середній у суспільстві рівень споживання;

в) використання середнього доходу на споживання;

г) психологічний закон до зростання середніх витрат на споживання.

65. Гранична схильність до споживання - це:

а) частка споживання у прирості наявного доходу домогосподарства;

б) намагання домогосподарства підтримувати граничний рівень споживання;

в) використання граничного доходу на споживання;

г) психологічний закон до зростання граничних витрат на споживання.

66. Диференціація доходів - це:

а) різниця у рівнях доходів, одержаних різними верствами населення за певний період;

б) різниця між найбільшим та найменшим рівнем доходу, яка склалася у суспільстві;

в) коригування доходів через державну податкову систему;

г) співвідношення мінімальної пенсії та мінімальної заробітної плати.

67. Диференціація доходів є:

а) неминучою;

б) неминучою, але виключно як недолік певної соціально-економічної системи;

в) неминучою, але контрольованою;

г) реальним фактом, який потребує пошуку шляхів її усунення.

68. Яке з висловлювань стосовно бідності неправильне?

а) поняття бідності до певної міри відносне;

б) підставою до віднесення людини до категорії бідних є середньодушовий доход сім’ї;

в) переважна частка бідних в України припадає на національні меншини;

г) кількісне значення межі малозабезпеченості змінюється з часом.

69. Який захід традиційно вживається урядом для зниження диференціації в доходах населення?

а) професійне навчання;

б) індексація доходів;

в) заморожування заробітної плати;

г) прогресивне оподаткування.

70. Основною причиною низьких особистих доходів у ринковій економіці вважається те, що:

а) роботодавці знижують зарплату найманим працівникам;

б) надто високими є податки;

в) наймані працівники не бажають або не можуть більше працювати;

г) в економіці спостерігається спад.

71. Як змінилися реальні доходи населення протягом року, якщо номінальні зросли в 1,5 рази, а інфляція становила 50%?

а) не змінилися;

б) зросли;

в) скоротилися;

г) неможливо визначити.

72. Співвідношення часток заробітної плати і прибутку в національному доході показує:

а) розподіл населення за різними соціальними групами;

б) значення профспілкового руху за підвищення зарплати;

в) розподіл доходу за різними факторами виробництва;

г) тенденцію розвитку підприємництва.

73. Визначте основний фактор диференціації в доходах у сучасній Україні:

а) наявність підприємницьких здібностей;

б) рівень освіти;

в) монопольне становище на ринку;

г) доступ до розпорядження бюджетними коштами.

74. Трансфертні платежі - це:

а) урядові виплати окремим особам;

б) одна з форм оплати праці;

в) платежі, що мають в поточному періоді односторонній характер;

г) натуральна адресна допомога.

75. Державна політика регулювання доходів у країнах з ринковою економікою спрямована на:

а) регламентування рівня заробітної плати найманих працівників;

б) підтримання однакового рівня оплати праці в різних секторах економіки;

в) обмеження зростання особистих доходів;

г) перерозподіл доходів через систему податків і соціальних трансфертів.

76. Крива Лоренца показує:

а) ступінь нерівності у розподілі суспільного доходу;

б) ступінь диференціації доходів працівників різних галузей;

в) залежність між розміром доходу та рівнем споживання;

г) залежність між кількістю членів сім'ї та загальним рівнем її доходів.

77. Якщо частка найбідніших 20% домашніх господарств у сукупному доході зросте, то крива Лоренца:

а) зсунеться вгору;

б) зсунеться вниз;

в) наблизиться за конфігурацією до бісектриси;

г) співпаде з лінією рівномірного розподілу.

78.Економічне зростання вимірюється як:

а) збільшення реального обсягу національного виробництва за певний період;

б) збільшення реального обсягу виробництва на душу населення за певний період часу;

в) правильні а) і б);

г) усі відповіді неправильні.

79. Економічні ресурси – це;

а) природні (природно-кліматичні ресурси);

б) фінансові ресурси;

в) усі, що використовуються чи можуть бути використані у процесі виробництва;

г) усі відповіді неправильні.

80. До факторів економічного зростання відносяться:

а) кількість і якість природних ресурсів;

б) кількість і якість трудових ресурсів;

в) застосовувані у виробництві технології;

г) усі відповіді правильні.

81. Що собою являють засоби виробництва:

а) частина застосовуваного капіталу;

б) весь капітал, використовуваний у виробництві;

в) трудові ресурси і капітал;

г) засоби і предмети праці.

82. Чим економічні ресурси відрізняються від факторів виробництва:

а) до факторів виробництва не належать трудові ресурси;

б) економічні ресурси тотожні факторам виробництва;

в) фактори виробництва – це використовувані у виробництві економічні ресурси;

г) усі відповіді правильні.

83. До екстенсивних факторів економічного зростання належать:

а) збільшення продуктивності праці;

б) поліпшення організації виробництва;

в) збільшення чисельності зайнятих у виробництві працівників;

г) усі відповіді правильні.

84. Сукупний попит у макроекономіці – це:

а) державні витрати й інвестиційний попит підприємств;

б) попит домогосподарств і чистий експорт;

в) попит усіх макроекономічних суб’єктів економіки;

г) попит домогосподарств і інвестиційний попит підприємств;

85. В умовах економічного спаду ділової активності:

а) співвідношення між інвестиціями і заощадженнями дорівнює 1;

б) обсяг заощаджень дорівнює обсягу інвестицій;

в) споживання інвестицій нижче;

г) усі відповіді неправильні.

86. Заощадження – це:

а) усе накопичене майно домогосподарств та заощадження населення;

б) реальні касові залишки усіх ринкових суб’єктів;

в) частина доходу, вкладена в цінні папери;

г) частина доходу домогосподарств, не витрачена в даному періоді часу.

87. Споживання – це:

а) частина доходу домогосподарств, витрачена на придбання товарів і послуг у поточному періоді;

б) частина доходу, призначена на придбання товарів і послуг у майбутньому періоді;

в) залишок доходу, що накопичується на банківських рахунках;

г) усі відповіді неправильні.

88. Інвестиції – це:

а) частина доходу, не витрачена в поточному періоді;

б) вкладення в усі види виробничих і невиробничих ресурсів;

в) придбання нерухомості;

г) придбання товарів тривалого користування, а також валюти і золота.

89. Середня схильність до споживання – це:

а) величина споживання відносно величини заощаджень;

б) величина споживання відносно приросту доходу;

в) частка коштів, що йдуть на споживання, відносно всього доходу;

г) приріст споживання відносно доходу.

90. Ефект (принцип) мультиплікатора показує:

а) зміну доходу при збільшенні інвестицій;

б) зміну доходу при незмінній величині інвестицій;

в) зміну доходу при зміні інвестицій.

91. До інтенсивних факторів економічного зростання належать:

а) якісне удосконалення виробничих потужностей, зменшення часу на виробництво одиниці продукції;

б) збільшення відпрацьованого часу;

в) використання досягнень НТП у виробництві;

г) усі відповіді неправильні.

92. Показником, що вимірює величину економічної ефективності, є:

а) відношення витрат до загального результату виробництва;

б) величина різниці між результатами і витратами в суспільному виробництві;

в) відношення вартості результату виробництва до вартості витрат на виробництво;

г) усі відповіді неправильні.

93. Чим паперові гроші відрізняються від кредитних: