Лабораторно-практична робота №1 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лабораторно-практична робота №1



ЗМІСТ

Передмова

Лаболаторно -практична робота № 1 Вивчення експлуатаційних режимів роботи тракторних двигунів

Лаболаторно -практична робота № 2 Розрахунок показників тягових властивостей трактора

Лаболаторно -практична робота № 3 Комплектування машинно-тракторного агрегату

Лаболаторно -практична робота № 4 Визначення кінематичних характеристик МТА

Лаболаторно -практична робота № 5 Розрахунок техніко-економічних показників використання МТА

Лаболаторно -практична робота № 6 Розрахунок самохідного збирального агрегату

Лабораторно – практична робота №7 Розрахунок практичного транспортного агрегату

Лаболаторно -практична робота № 8

Складання технологічної карти на виробництво сільськогосподарської культури

Лобораторно -практична робота №10

Аналіз показників використання машинно-тракторного парку

Лабораторно – практична робота №11 Аналіз роботи автотранспорту

Лаболаторно -практична робота № 12

Складання операційно-технологічної карти на польову механізовану роботу

Лаболаторно -практична робота № 13

Польові випробування МТА з метою встановлення норми виробітку і норми витрати палива

Лаболаторно -практична робота № 14

 

Дослідження впливу швидкості руху на техніко-економічні показники роботи машинно-тракторного агрегату

Лабораторно – практична робота № 16

Планування потреби в нафтопродуктах для сільськогосподарського підприємства (господарства).

 

Лабораторно – практична робота №17 Вибір нафто господарства

 

Передмова

Основна мета навчальної дисципліни «Експлуатація машин і обладнання» - вивчення науково-виобництва, ефективного використання техніки та технології з метою одержання запланованих результатів у конкретних умовах природно-кліматичних зон України [ 1].

Типовим навчальним планом підготовки фахівців, програмою навчальної дисципліни передбачене надання майбутньому фахівцю теоретичних і практичних навичок по ефективному використанню сільськогосподарської техніки.

Одним з напрямків практичного освоєння навчальної дисципліни є виконання лабораторно-практичних робіт.

Дані методичні рекомендації призначені для студентів 4 кукрсу стаціонару і 5 курсу заочної освіти інженерно-технологічного факультету напрямку підготовки 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва.

Виконання лабораторно-практичних робіт дозволить практично вивчити експлуатаційні показники двигунів, робочих машин, енергозасобів;

Вивчити основи комплектування різних типів машинних агрегатів та їх кінематику, обгрунтуванння режимів роботи агрегатів;

Вміти аналізувати та оцінювати ефективність роботи агрегатів, комплексів машин.

 


ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Тема:РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ТЯГОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

ТРАКТОРА

Тривалість 2 години

Мета роботи: - поглибити і закріпити знання студентів про основні експлуатаційно-енергетичні показники трактора з оцінкою впливу потужності двигуна, вибраної передачі, типу або конструкції ходової частини на його тягові властивості в залежності від агрофону, схилу місцевості.

Зміст роботи:

1) Для заданої марки трактора та умов розрахувати складові сили тягового балансу трактора та робочу швидкість руху з врахуванням буксування.

2) Для цих же умов визначити значення потужностей складових балансу потужності трактора.

3) Для однієї з передач побудувати графік тягового балансу трактора.

Прилади, обладнання, матеріали:

1) Задана марка трактора.

2) Тягова характеристика трактора.

 

Література:

1) Ільченко В.Ю. Карасьов П.І., Лімонт А.С. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві.-К.: Урожай,1993.

2) Лімонт А.С. Мельник І.І. Малиновський А.С. та ін.. Практикум із машино використання в рослинництві. - К.: Кондор,2004.

3) Фере Н.Э. и др. Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка. – М.: Колос, 1976.

 

Послідовність виконання роботи:

Тягові властивості трактора характеризує його тягова характеристика.

Тягова характеристика являє собою графік залежності ряду експлуатаційних показників (тягової потужності, швидкості руху, к.к.д., погектарної витрати палива, буксування, годинної витрати палива) від тягового зусилля, в межах від холостого ходу до повної зупинки трактора.

Тягова характеристика знімається в стандартних умовах на різних агрофонах (стерня, поле підготовлене для сівби, суха в катана глиниста дорога для гусеничних тракторів, або бетонний майданчик - для колісних). Ці характеристики використовують при графічному методі розрахунку: машинно-тракторних агрегатів, норм виробітку і витрат палива на окремі механізовані роботи.

Мета цієї роботи - визначити тягові властивості трактора розрахунково-аналітичним методом. Розрахунок виконати для агрофонів (по завданню викладача) в такій послідовності.

1. Розраховуємо дотичну силу тяги на всіх передачах трактора, Н

 

 

, (2.1)

 

де Ne - номінальна потужність двигуна, кВт;

η мг - механічний к.к.д. трансмісії;

i тр - загальне передаточне число трансмісії;

п н - номінальна частота обертання колінчастого валу двигуна, хв.-1;

r к - динамічний радіус кочення ведучого колеса (зірочки), м.

 

, (2.2)

де η г - механічний к.к.д. гусеничного ланцюга η г =0.95.

де і - відповідно механічні к.к.д. циліндричних та конічних зубчатих передач;

α і β- відповідно кількість пар передач даного виду, які знаходяться в зчепленні.

(2.3)

де r ш - радіус стального обода колеса, м;

h ш - висота поперечного профілю шини, м;

k ш - коефіцієнт усадки, рівний для шин низького тиску 0.7÷0.8.

Для гусеничних тракторів = , де - радіус початкового кола ведучої зірочки приводу гусені, м

2. Визначаємо найбільшу силу зчеплення ведучого апарату з ґрунтом

(2.4)

 

де G 3- зчіпна вага трактора, кн.;

µ - коефіцієнт зчеплення ведучого апарату з ґрунтом.

Зчіпна вага гусеничного трактора, або трактора з чотирма ведучими колесами

(2.5)

де G - експлуатаційна вага трактора, кн.;

α - нахил місцевості, град.

Для колісних тракторів з однією ведучою віссю

 

≈ 2/3 (2.6)

 

де L - повздовжня база трактора, м;

a - відстань від центру ваги трактора до вертикальної площини яка проходить через геометричну вісь кочення ведучих коліс, м;

М 0 - крутний момент на ведучих колесах трактора, кНм.

При достатньому зчеплені рушіїв трактора з ґрунтом, коли дотична сила тяги лімітується потужністю та завантаженням двигуна, крутний момент визначається рівнянням

або (2.7)

При недостатньому зчеплені

і (2.8)

(2.9)

3. Визначаємо рушійну силу трактора Р руш порівнянням числових значень Рд і F з (по передачах з урахуванням ґрунтових
умов) - вона рівна меншій із них.

Якщо Рд < F з -то зчеплення достатнє, а якщо Рд > F 3 -тозчеплення недостатнє і Рруш = F 3. В першому випадку Рд може бути повністю використана для тягової роботи, а в другому - тільки частина її, рівна F 3.

4.Визначаємо опір кочення трактора для даних умов

(2.10)

де f- коефіцієнт опору кочення трактора.

5.Визначаємо опір руху трактора на підйом

(2.11)

де і - нахил місцевості в процентах ()

6.Визначаємо тягове зусилля трактора

(2.12)

7. Визначаємо робочу швидкість руху на всіх передачах

(2.13)

де Vт.н - теоретична швидкість, км/год;

n - фактична швидкість обертання колінчастого валу двигуна, хв.-1;

δ- буксування рушіїв трактора, яке береться відповідно значенню

Р г=Rа по тягових характеристиках трактора, %.

Допустиме буксування складає приблизно 8 % - для гусеничних тракторів і 5 % для колісних.

(2.14)

де n н – вимірюється в хв.-1.

(2.15)

де n н – вимірюється в с.-1.

Фактична швидкість обертання колінчастого валу при недостатньому зчепленні, або недовантаженні трактора визначається таким чином

(2.16)

В умовах достатнього зчеплення п=пн.

Для визначення буксування графічним методом необхідно по даних тягових характеристик побудувати графік δ=f(Pг) для обох ґрунтових фонів (рис.2.1) і з його допомогою знайти буксування по відповідному значенню тягового зусилля по передачах.

Рис.2.1. Графік залежності буксування від тягового зусилля

трактора

8. Визначаємо тягову потужність

(2.17)

9. Визначаємо втрати потужності в трансмісії трактора

 

(2.18)

при достатньому зчепленні

при недостатньому зчепленні

і (2.19)

10. Визначаємо втрати потужності на кочення трактора

(2.20)

11. Визначаємо втрати потужності на подолання підйому

(2.21)

12. Визначаємо втрати потужності на буксування

(2.22)

13. Визначаємо тяговий к.к.д. трактора

(2.23)

Значення тягового к.к.д. допустимі в межах 0.25÷0.80

14. Визначаємо питомі витрати палива на тяговий кіловат роботи

(2.24)

При визначенні питомої витрати палива на тяговий кіловат роботи знайти годинну витрату палива по швидкісній характеристиці двигуна відповідно Nен при достатньому зчепленні і Nем при недостатньому.

Результати обчислень занести в таблицю.2,1

Таблиця 2.1Тягові характеристики трактора

фон пере- дача трак- тора значення сил, кН Vтеор км/год δ, % Vр, км/год значення потужності, кВт ηт qт г/кВт умови зчеплення
Рд Fзч Рруш Рf Рα Ртяг Nтр Nf Nδ Nα Nтяг
                                     
Стерня I                                  
II                                  
III                                  
                                 
                                 
                                 
                                 

                                     
Культивоване поле I                                  
II                                  
III                                  
                                 
                                 
                                 
                                 

Продовження таблиці 2.1

 

На основі даних таблиці 2.1 побудувати графік тягового балансу трактора для заданої передачі і проаналізувати його (рис.2.2)

При умові недостатнього зчеплення ведучого рушія трактора з ґрунтом намітити заходи, що викличуть збільшення сили зчеплення (використання гідрозбільшувача зчіпної ваги, включення переднього ведучого мосту, використання розширених коліс, напівгусениць).

 
 

Виконати повторний розрахунок показників тягових властивостей і дати оцінку ефективності намічених заходів.

Шляхом порівняння результатів розрахунків показати причини зміни тягової потужності трактора при роботі в одних і тих же ґрунтових умовах, на різних передачах, і в різних ґрунтових умовах, але на одній передачі.

Зміст звіту:

1. Тема лабораторно-практичної роботи.

2. Мета роботи

3. Розрахункові формули.

4. Оформлена таблиця 2.1.

5. Графік тягового балансу трактора для передачі.

6. Висновки по роботі.

 


Використання МТА

Мета роботи: Оволодіти методикою розрахунку змінної продуктивності агрегату, експлуатаційних витрат палива енерговитрат, затрат праці і витрат коштів на одиницю роботи.

Зміст роботи:

Для обґрунтованого в попередніх роботах машинно-тракторного агрегату розрахувати:

1. Продуктивність агрегату за зміну в заданих умовах.

2. Експлуатаційні витрати палива, затрати праці, витрати енергії і витрати коштів на одиницю роботи.

Література:

1.Ільченко В.Ю., Карасьов П.І., Лімонт А.С. Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві. К.:Урожай, 1993.

2. Фере Н.Э. и др. Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка. – М.: Колос, 1976.

Послідовність виконання роботи:

1.Розрахунок змінної продуктивності агрегату

Змінну продуктивність машинно-тракторного агрегату розраховують за залежністю:

(5.1)

де Вр – робоча ширина захвату агрегату, м;

- робоча швидкість руху агрегату на витратній передачі, км/год;

Тр – чистий час роботи агрегату на протязі зміни, годин.

При змінній тривалості циклу роботи агрегату (рух в кругову, всклад, або врозгін) чистий час роботи агрегату визначають за залежністю:

(5.2)

де Тз – тривалість зміни (7годин);

Т техн – час, який витрачається на технологічне обслуговування агрегату (табл.5.1);

Т п.з – час при зупинці агрегату (для виконання технічного обслуговування, отримання наряду та ін.) приймається в залежності від виду виконуваної роботи рівним 0.14÷0.13 год.;

Т в.п – час на зупинки по фізіологічним причинам, в залежності від факторів які впливають на втому механізатора, год;

Т пер – час, який витрачається на внутрішньо змінні переїзди агрегату з ділянки на ділянку, год;

τ пов – коефіцієнт тривалості поворотів.

(5.3)

де Т пов – час, який витрачається на повороти агрегату.

(5.4)

де W з – теоретична продуктивність агрегату за зміну, га; ( );

S – відстань між ділянками (довжина шляху переїзду агрегату), км;

F д – площа ділянки, яка обробляється, га;

V х – швидкість руху агрегату при переїзді (з однією причіпною машиною V х = 5.0÷5.5 км/год, з двома і більше V х = 3.3÷4.5 км/год із начіпними знаряддями V х = 6.0÷7.0 км/год).

Час який витрачається на переїзд можна прийняти рівним 0÷0.5 год.

При постійній тривалості циклу (човниковий рух, рух з перекриттям) чистий час роботи агрегату за зміну визначають за формулою:

(5.5)

де t р.ц – час чистої роботи агрегату на протязі циклу,год;

n ц – число циклі в на протязі зміни;

Кількість циклів за зміну становитиме:

(5.6)

де Т зм – тривалість зміни, год;

Т п. зм – поза цикловий час на протязі зміни, год.

Позацикловий нормує мий час за зміну включає:

(5.7)

де Т п.з – час зупинок агрегату (для виконання ТО, отримання наряду та ін.) приймається в залежності від виду технологічної операції в межах 0,14-0,30 годин;

Т в.п – час зупинок агрегату на власні потреби механізатора, год; приймають Т в.п = 0,20÷0,35 год.

Т пер – час на внутрішньо змінні переїзди агрегату з поля на поле (або з загінки в загінку), год.

(5.8)

Таблиця 5.1 Приблизна тривалість однієї зупинки для технологічного обслуговування агрегату на кожну годину зміни

Сільськогосподарська операція Тривалість однієї зупинки, год
Оранка, лемішне лущення 0,01-0,2
Боронування, вирівнювання 0,04-0,3
Суцільна культивація 0,03-0,4
Міжрядний обробіток просапних 0,03-0,5
Міжрядний обробіток з підживленням 0,16-0,28
Лущення, дискування 0,02-0,03
Скошування з валки зернових 0,04-0,15
Пряме комбайнування, підбір валків 0,08-0,11
Збирання кормових культур комбайн 0,02-0,25

tц час руху агрегату прямо і зворотно з врахуванням поворотів і технологічного обслуговування агрегату, годин.

(5.9)

де tp.ц – час чистої роботи за цикл, год.;

tх.ц – час на повороти за цикл, год.;

tо.ц – затрати часу на технологічне обслуговування за цикл, год.;

Lp.c – середня робоча довжина гону, м;

Lх.с – середня довжина холостого повороту в кінці гону,м;

, (5.10)

де Lx.п і Lх.б – відповідно довжина одного петльового і безпетльового повороту, м; (Таблиця 5.2);

nx.п і nх.б число петльових і безпетльових поворотів на загоні. (Таблиця 5.3).

Таблиця 5.2 Розрахунок довжини одного повороту.

Вид повороту Довжину одного повороту Ширина поворотної смуги
Безпетльовий круговий Lx= (3,2÷4,0)· Ro+ 2 е Е мін=1,1 Ro + е+dk
Безпетльовий з прямолінійною ділянкою Lx= (1,4÷2,0)· Roп +2 е Е мін=1,1 Ro + е+dk
Кутовий на п/2 Lx= (1,6÷1,8)· Ro+ 2 е Е мін=1,1 Ro + е+dk
Кутовий на п/6 Lx= (1,3÷1,5)· Ro+ 2 е Е мін=0,3 Ro +0,5 е+dk
Кутовий на п/4 Lx= (1,6÷1,8)· Ro+ 2 е Е мін=0,5 Ro +0,7 е+dk
Петльовий грушоподібний Lx= (6,6÷8,0)· Ro+ 2 е Е мін=2,8 Ro + е+dk
Петльовий односторонній Lx= (6,0÷7,5)· Ro+ 2 е Е мін=2,6 Ro + е+dk
Петльовий грибоподібний Lx= (5,0÷5,5)· Ro+ 2 е Е мін=1,1 Ro + е+dk
Перехресно-петльовий Lx= (5,5÷6,5)· Ro+ 2 е Е мін=2,0 Ro + е+dk

 

Таблиця 5.3 Число поворотів при різних способах руху

Спосіб руху Число холостих поворотів Середня довжина прямолінійної ділянки,м
петльових безпетльових
       
Круговий з перехресно-петльовими поворотами по углах - -
Круговий з поворотами на кутових уграх 3-5
Гоновий:перекриттям - -
Гоновий:комбінований -
Гоновий чотирьох загінний -
Гоновий човниковий - -
Гоновий човниковий односторонній Вр
Всклад (врозгін)

 

 


       
Діагональний:діагонально-човниковий 1-2 -
Діагональний: діагонально-перехресний 1-2 -

Продовження таблиці 5.3

 

Час технологічних зупинок агрегату за цикл визначають за формулою:

(5.11)

де Lтехн. - запас робочого ходу агрегату по технологічній місткості машини (агрегату),м.;

t o- час на одну технологічну зупинку агрегату, год.;

Запас робочого ходу агрегату по технологічній місткості становитиме:

(5.12)

де Vм – об’єм бункера (ящика, кузова) машини,м3;

ρм- щільність матеріалу, що висівається (вноситься чи збирається), т/м3;

Ψ – коефіцієнт використання об’єму місткості;

Вр – ширина захвату машини, м;

им – норма висіву (внесення матеріалу) або урожайність продукції, т/га.

В таблиці 5.4 приведено об’єми місткостей робочих машин.

Таблиця 5.4 Об’єм технологічних місткостей сільськогосподарських машин, комбайнів, транспорту

Назва і марка машини Об’єм, м3 Назва і марка машини Об’єм, м3
Машини для внесення міндобрив Для внесення міндобрив
       
МВУ-5,0 5,8 КСА-З+ЗІЛ-ММЗ-555  
МВУ-8Б 7,8 СТТ-10  
МВУ-16   МВУ-0,5 0,4
МВУ-30   КСХ-4  
1РМГ-4.0   МХА-7+ «Урал-5557»  
Для внесення органічних добрив твердих Для внесення рідких добрив
РОС-3   РЖУ-3,6+ГАЗ-53 3,4
РОУ-6   РЖТ-4  
МТТ-8   МЖТ-8  
МТТ-10   МЖТ-10  
МТТ-13   МЖТ-13  
           

Продовження таблиці 5.4
       
МТТ-16   МЖТ-16  
МТТ-19   МЖТ-19  
Рідких комплексних Для приготування рідин
ПЖУ-9   АПЖ-12 3,20
ПЖУ-5   ЗЖВ-3,2 3,20
ПЖУ-2,5 2,5    
ПОМ-630 0,63 Підбирач – копнувач
Обприскувачі: ПК-1,6А  
ОП-3200 3,2 ТП-Ф-45  
ОП-2000 2,0 Стогоутворювач:
ОПШ-15 1,2 СПТ-60  
ОПВ-1200 1,2 «СТОГ»-100  
ОМ-630 0,63 Зернозбиральні комбайни:
Сівалки: СК-5М «Нива»  
СЗ-3,6(насіння) 0,453 СК-6А «Колос»  
добрива 0,212 «Єнисей-1200» 4,5
СЦПН-6(насіння) 6×0,022 ДОН-1200,ДОН-1500 6,0
добрива 3×0,030 КЗС-9-1 6,7
СПЧ-6ФС(насіння) 6×0,021 «Джон ДІР -9500» 7,0
добрива 6×0,032 Клаас Домінатор 108 7,5
ССТ-12Б (насіння) 12×0,007 Массей Фергюсон МF-40 7,9

 

В таблиці 5.5 приведено орієнтовний час на заправку місткостей сільськогосподарських агрегатів.

Таблиця 5.5 Витрати часу на заправку технологічних місткостей машин.

Марка машини Кількість машин Час однієї заправки, хв. Марка машини Кількість машин   Час однієї заправки, хв.
Насінням Добривами Насінням Добривами
СЗ-3,6   3,3 4,2 ЛДС-6   4,5 7,2
СЗ-3,6   5,6 4,8 СН-4Б   4,2 3,5
СЗ-3,6   7,9 5,4 СКМ-6   12,7 9,0
СЗ-3,6   10,2 6,0 САЯ-4   4,2 3,5
СЗУ-3,6   2,5 4,0 СУПН-8   6,6 4,2
СЗУ-3,6   4,0 4,6 ССТ-12Б   7,8 2,4
СЗУ-3,6   5,5 5,2 ССТ-18   9,0 6,6
СЗУ-3,6   7,0 5,8 СО-4,2   3,6 3,6
СЗС-2,1А   2,4 2,1 СКОН-4,2   3,5 3,5
СЗС-2,1А   5,0 3,9 СКПП-12   7,8 -
СЗС-2,1А   7,8 4,5 КРН-4,2   - 4,5
СЗС-2,1А   10,5 5,1 КРН-5,6   - 6,9

 

Розрахунок експлуатаційних витрат

а)Розрахунок витрати палива на одиницю роботи

(5.13)

де Gт.р., Gт.х., Gт.о – погодинна витрата палива відповідно при виконанні роботи, при холостому ході агрегату і на зупинках з працюючим двигуном, км/год.;

Тр, Тх, То – відповідно чистий час роботи, час холостого ходу і час роботи двигуна на зупинках агрегату на протязі зміни, год.

Погодинна витрата палива для різних режимів роботи вибирається з тягових характеристик трактора (приведена в таблиці 5.6).

Таблиця 5.6 Погодинна витрата палива двигуном трактора

Марка трактора Gт, кг/год Марка трактора   Gт, кг/год
на зупинках при холостій роботі на холостий хід агрегату на переїзд При нормальному тяговому завантаженні на зупинках при холостій роботі на холостий хід агрегату на переїзд При нормальному тяговому завантаженні
Т-4А 2,5 9,5-13,0 17,0-23,4 К-701 3,5 19,0-30,0 32,0-51,0
Т-100МГ 2,0 7,5-10,5 15,0-19,2 Т-150К 2,5 11,5-17,0 25,0-30,0
Т-150 2,5 11,5-14,0 22,0-26,5 МТЗ-80,82 1,4 5,5-8,0 10,5-15,0
ДТ-75М 1,9 7,5-10,0 14-16,5 ЮМЗ-6 АК 1,3 4,2-6,5 8,5-11,6
ДТ-75 1,8 6,5-9,0 12-15 Т-40АМ 1,1 4,2-5,5 6,5-9,5
Т-70С 1,2 6,0-8,0 11,5-13,5 Т-25А 0,8 2,0-3,0 3,6-4,8
К-700 3,1 13,0-19,0 27,0-35,0 Т-16М 0,7 2,3-3,0 3,1-3,9

 

Час холостого ходу включає в себе

(5.14)

де Тпов.- час на повороти на протязі зміни,год.;

Тпер. – час на внутрішньо змінні переїзди (з поля на поле, або в загінки), год.

Тпов. визначають за формулами 5.3

Час роботи двигуна на зупинках агрегату становитиме

(5.15)

б) Розрахунок затрат праці на одиницю роботи.

(5.16)

де nм, nq відповідно кількість механізаторів і допоміжних робітників, які обслуговують один агрегат на протязі зміни, чол.;

Wг – годинна продуктивність агрегату га/год.

в) Розрахунок затрат механічної енергії на одиницю роботи.

(5.17)

де NT – розвиваємо тягова потужність трактора при роботі агрегату.квт.

г) Розрахунок прямих експлуатаційних витрат коштів на виконання одиниці роботи агрегатом.

(5.18)

де Ср питомі витрати коштів на реновацію всіх складових машинно-тракторного агрегату (трактора, робочої машини, згіпки та ін.) грн./га;

Ср.то - питомі витрати коштів на ремонти та технічне обслуговування всіх складових машинно-тракторного агрегату, грн./га;

Спмм – питомі витрати коштів на паливо і мастильні матеріали, грн./га;

Сопл. – питомі витрати коштів на оплату праці робітників, які обслуговують агрегат, грн./га;

Питомі витрати коштів на реновацію всіх складових МТА визначають за формулою:

(5.19)

де Ср.тр., Ср.м, Ср.зч. - питомі відрахування на реновацію відповідно трактора, робочих машин і зчіпки, грн./га;

, (5.20)

де Бтр., Бм., Бзч.- балансова вартість відповідно трактора, робочої машини, зчіпки грн.;

aр.тр, ар.м., ар.зч., - річна норма відрахувань на реновацію відповідно трактора, машини, зчіпки, %;

Тр.тр, Тр.н, Тр.зч,- річний нормативний виробіток відповідно трактора, машини, зчіпки в годинах;

nм – число робочих машин в агрегаті.

Питомі витрати коштів на ремонт і технічне обслуговування всіх складових МТА визначають за формулою:

(5.21)

де Ср.то.тр, Ср.то.м, Ср.то.зч. – питомі відрахування на ремонти і технічні обслуговування відповідно трактора, машини і зчіпки, грн.\га;

(5.22)

де aк.р. – норма відрахувань на капітальний ремонт трактора,%;

aр.то.тр, ар,то.м., ар..то.зч – норма відрахувань на поточні ремонти і ТО відповідно трактора, машини, і зчіпки,%;

Питомі витрати коштів на паливо і мастильні матеріали визначають за формулою:

(5.23)

де Ск – комплексна . ціна палива, грн./кг.

Орієнтовно комплексну ціну дизпалива можна визначити за формулою:

(5.24)

де Св – вартість 1л. дизпалива на затратній станції (нафтобазі), грн./л;

ρД.П. - щільність дизельного палива кг/дм3; (ρД.П. = 0,83)

Питомі витрати коштів на оплату праці робітників (механізаторів і допоміжних працівників), що обслуговують агрегат, визначають за формулою:

(5.25)

де Sосн. – оплата праці по тарифу за зміну, грн.;

Вона включає оплату механізатора і допоміжного працівника.

(5.26)

де f1, f2 – замінна тарифна ставка за виконання змінної норми виробітку відповідно механізатора і допоміжного робітника;

nм, nq – число відповідно механізаторів і допоміжних робітників, які обслуговують агрегат на протязі зміни;

Sдод. - додаткова оплата за стаж, за класність механізаторам, за якість і своєчасність виконання роботи, грн.

Додаткова оплата нараховується у % від оплати по тарифу згідно існуючих нормативів.

Кнар. – коефіцієнт, який враховує нарахування на заробітну плату (Кнар =1,38)

По завершенню розрахунків оформити звіт і захистити роботу.

Зміст звіту:

1.Назва, мета та зміст роботи.

2. Результати розрахунків.

3. Висновки по роботі.

 

Вступ



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-14; просмотров: 263; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.80.45 (0.189 с.)