Тарифне регулювання в митній справі

Тарифне регулювання державної зовнішньоторговельної політики є головним інструментом впливу на торговельні відносини різних країн та, певним чином, сприяє реалізації політики протекціонізму щодо вітчизняних товаровиробників. Основою тарифного регулювання виступають ставки мита, які систематизовано в митних тарифах. Види ми

За способом стягнення мито поділяється на адвалерне, яке обчислюється у відсотках до митної вартості товарів, специфічне, яке визначає фіксовану суму, що стягується з одиниці виміру певного товару та комбіноване, яке утворено комбінацією перших двох видів мита.

За характером застосування мито може бути сезонним, антидемпінговим чи компенсаційним. Сезонне мито регулює зовнішньоторговельні відносини щодо товарів сезонного характеру, насамперед, сільськогосподарської продукції. Антидемпінгове мито застосовується у разі виявлення факту імпорту товару за демпінговими цінами, що призводить до суттєвих збитків у національних галузях виробництва. Компенсаційне мито застосовується з метою нейтралізації субсидій, наданих державою експортеру для підвищення конкурентоспроможності товарів на ринках збуту.

За характером походження мито може бути автономним, конвенційним та преференційним. Автономне мито встановлюється законодавчими документами конкретної країни без урахування наявності двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іншими країнами стосовно зовнішньоторговельних відносин. Конвенційні ставки мита формуються шляхом проведення дво-або багатосторонніх переговорів і не можуть підвищуватися будь-якою державою в односторонньому порядку. Преференційні ставки мита це особливі пільгові ставки, які застосовуються до імпортних товарів походженням з деяких країн або групи країн. Мета їх застосування - стимулювати експорт певних товарів з країн, що розвиваються.

За об'єктом обкладення мито поділяється на імпортне, експортне та транзитне. Імпортні ставки підвищують вартість товарів невітчизняного виробництва на внутрішньому ринку країни, що призводить до зменшення його кількості на національному ринку та дозволяє вітчизняному товаровиробникові додатково виробляти ідентичні та однорідні товари для внутрішнього споживання. Експортне мито - це не тільки додаткові надходження до бюджету держави в разі експорту певних товарів, а також стимулювання додаткової обробки експортованої продукції на національних виробничих потужностях та утворення вартісних бар' єрів з метою скорочення експорту товару даного виду.

У залежності від типу ставок мито може бути постійним або мінливим. Державні органи, відповідно до створених обставин або не можуть їх змінити, або вони підлягають зміні, відповідно, в разі дотримання певних умов.

За способом нарахування ставок, розрізняють мито на номінальне, яке зазначене у митному тарифі, та ефективне, яке визначає рівень митного обкладення імпортованих товарів, обчисленого за ставками митного тарифу.

Поняття митного тарифу,митного кордону.

МИТНИЙ ТАРИФ - 1. Інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії з світовим ринком. 2. Систематизоване згідно з товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності зведення ставок мита, що застосовуються до товарів, які перетинають митний кордон. Порядок формування та застосування митного тарифу визначається Законом України "Про єдиний митний тариф" (від 5.02.1992 р.). Єдиний митний тариф України базується на міжнародних визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.

Межі митної території держави визначаються митним кордоном: митний кордон - кордон митної території України.

Митний кордон практично може як збігатися, так і не збігатися з державним кордоном країни. Однак у всіх випадках саме поняття митного кордону не збігається з поняттям державного кордону.

Державний кордон являє собою реальну лінію на помсти чоти і проходить по цій лінії вертикальну поверхню, що визначають межі державного кордону.

Під митним кордоном розуміється уявна (умовна) лінія, що обмежує митну територію. Елементами митного кордону є межі митної території України, а також периметри вільних митних зон і вільних складів.

Прийнято розрізняти зовнішню і внутрішню кордону.

Зовнішня митний кордон розділяє митні території суміжних держав. Вона, як правило, збігається з державним кордоном, за винятком периметрів вільних митних зон і вільних складів. На зовнішній митному кордоні діє адміністративно-митний режим, встановлений законодавством про державний кордон. Охорона зовнішньої митного кордону здійснюється прикордонними військами спільно з митниками.

Внутрішні митні кордони утворюють периметри вільних митних зон і вільних складів. Вони проходять в глибині митної території країни.

За своїм адміністративно-правовим статусом внутрішня митний кордон прирівняна до зовнішньої: територія вільної митної зони, вільного складу розглядається як прикордонна, в'їзд туди здійснюється строго за перепустками через спеціальні контрольно-пропускні пункти. Однак охорона внутрішнього кордону забезпечується не прикордонними військами, а митними спільно з адміністрацією вільної митної зони.

Класифікація мит.

І. За способом збирання:

адвалорні (вартісні);(нараховуються у процентах до митної вартості товару.)

специфічні;(нараховуються у встановленому розмірі з якої-небудь фізичної характеристики товару, наприклад з обсягу, одиниці товару.)

комбіновані.(поєднують два попередніх види — адвалорний та специфічний. Одночасно збирається мито, нараховане у вигляді процента від митної вартості і з одиниці фізичної міри товару.)

ІІ. За об’єктом оподаткування:

-імпортні(накладаються на імпортні товари під час їх завезення у країну. Мета — захист національних виробників від іноземної конкуренції.)

експортні(мита накладаються на експортні товари під час їх вивезення за межі митної території держави. Застосовуються у разі значних відмінностей у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари. Їхня мета — скоротити експорт і поповнити бюджет.)

транзитні(накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію країни. Є засобом торговельної війни)

ІІІ. За характером:

сезонні(діють у визначену пору року або у різні пори року, мають різну величину. Їх застосовують у рамках митного тарифу.)

антидемпінгові(застосовуються, якщо на територію країни товари ввозяться за демпінговою ціною, тобто за ціною більш низькою, ніж їх нормальна ціна в країні-експортері, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам аналогічних товарів або перешкоджає організації та розширенню національного виробництва таких товарів.)

компенсаційні.(накладаються на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо чи непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів.)

IV. За походженням:

автономні(встановлюються на основі односторонніх рішень державної влади країни поза залежністю від існуючих договорів і угод та інших міжнародних зобов´язань)

конвенційні (договірні)(встановлюються і закріплюються в рамках двосторонніх або багатосторонніх угод (ГАТТ/ВТО).)

преференційні.(це пільгові мита, які встановлюються на основі багатосторонніх угод на товари, що походять з країн, які розвиваються.)

V. За типами ставок:

постійні(митний тариф, ставки якого встановлені органами державної влади і не можуть змінюватись залежно від обставин. Більшість країн мають такі мита.)

змінні(митний тариф, ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках)

VI. За способом обчислення:

номінальні(тарифні ставки, зазначені у митному тарифі.)

ефективні.(реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мит на імпортні вузли і деталі цих товарів)