Умови і Порядок створення роздрібного торговельного підприємства. Визначення економічних меж і обсягів діяльності роздрібного торговця.

Комерційна стратегія –послідовність дій спрямована на забезпечення подальшого розвитку підприємства, досягнення максимального прибутку і узгодження з наявними у суб’єкта матеріальні, фінансові та трудові ресурси.

Структурні елементи комерційної стратегії:

-Вибір сегменту ринка;

-Вибір торг. об’єкта та його спеціалізації;

-Розрахунок потреби у стартовому капіталі;

-Розробка асортиментного переліку;

-Визначення постачальників і підписання з ними договорів постачання;

-Розробка цінової політики;

-Вибір форм матеріального стимулювання персоналу;

-Розрахунок можливих форм доходу;

-Розрахунок суми витрат;

-Прогноз можливої суми прибутку;

-Визначення напрямів розподілу прибутку.

Реєстрація роздрібного торг. об’єкта являє собою процедуру внесення до єдиного держ. реєстру підприємств і організацій України (ЕДРПОУ).

Уповноважений реєстраційний орган протягом 3 днів від дня подання заяви, повинен здійснити внесення новоствореного торговця до державного реєстру і надати свідоцтво про держ. реєстрацію у протилежному випадку обґрунтувати свою відмову.

Для визначення меж діяльності торг. підприємства використовують точку беззбитковості і точку мінімальної рентабельності.

Точка беззбитковості –це такий обсяг товарообороту за якого сума доходу від реалізації дорівнює сумі поточних витрат.

Т_без –вимір в грошових одиницях

В_п –постійні витрати обігу

Р_вд –рівень волового доходу (%)

Р_в.зм –рівень змінних витрат обігу

Точка мінімальної рентабельності –це такий обсяг товарообороту за якого сума валового доходів не тільки покриває поточні витрати наведеної діяльності, а ц дозволяє отримати приуток.

П_мін –сума мінімального прибутку.

Від’ємна різниця між фактичним роздрібним товарооборотом і розрахованою ТМР є підставою для перегляду стратегії. Для уникнення банкрутства або пошуку інших напрямів вкладення капіталу.

7. Приміщення магазинів,їх склад,взаємозв’язок і розміщення,види технологічного планування торгов.зали магазину та основні вимого до нього

В магазині є торговельні (55-65%) і неторговельні приміщення (45-35%). Неторговельні приміщення: складські приміщення (приймання, зберігання, підготовка товарів до продажу. Приміщення для розвантаження товарів, охолоджувальні камери для зберігання швидкопсувних товарів, фасувальні), підсобні (приміщення для зберігання тари, посуду, пакувальних матеріалів, майстерні з ремонту обладнання), службово-побутового призначення (для персоналу, кімнати для відпочинку, душові, санвузли), технічні приміщення (щитові, машинні відділення, вентиляційні камери, 1-2% заг площі), комунікаційні приміщення(коридори, тамбури).

Торгові приміщення: торговий зал, приміщення прийняття та видачі замовлень, зал кафетерію, приміщення для надання додаткових послуг покупцям. Основний – торговий зал, де здійснюється процес продажу товарів, надання більшості послуг. Там розмішуються різні види торгово-технологічного обладнання, РРО, робочі місця для продавців, камери зберігання, інвентарні корзини.

Площа торг. залу: установча (зайнята обладнанням), проходи для покупців, площа РРО, демонстраційна площа (0,6-0,86).

Вимоги, яких повинні дотримуватися:

1. торгові приміщення повинні бути безпосередньо зв’язані з приміщенням для зберігання і підготовки товарів до продажу.

2. торговий зал і комори слід розміщувати на одному рівні.

3. торговий зал повинен бути пов'язаний з приміщеннями для приймання товарів якомога коротшими шляхами.

4. приміщення для зберігання товарів повинні бути непрохідними з максимальним наближенням до приміщень, де здійснюється приймання і підготовка товарів до продажу.

5. приміщення для зберігання тари, пакувальних матеріалів доцільно розміщувати поблизу приймальної або розвантажувальної рампи.

6. пункт приймання тари від населення повинен мати окремий вхід.

7. службово-побутові приміщення повинні бути зв’язані з торговим приміщенням.

Форма організації розрахунків з покупцями може бути:

• Централізована (для всіх відділів супермаркетів одна зона РРО)

• Децентралізована(для кожного відділу своя зона РРО)

• комбінована

Розрізняють такі основні варіанти технологічного планування торговельного залу: лінійне, боксове і змішане, радіальне, трек або петля. Вибір відповідного варіанта технологічного планування здійснюється з урахуванням розмірів і конфігурації торговельного залу, асортименту товарів і методів їхнього продажу.

Лінійне планування торговельного залу є найбільш раціональним для продажу товарів методом самообслуговування. За таким плануванням зона розміщення товарів і проходів для покупців спланована у вигляд паралельних ліній торговельного устаткування, розташованих перпендикулярно лінії вузла розрахунку. Це дає можливість здійснювати централізовані касові операції в єдиному вузлі розрахунку. Воно є зручним для покупців, оскільки дає їм можливість вільно пересуватися по торговельному залу і розраховуватися за відібрані товари в одному місці.

Лінійне планування створює сприятливі умови і для раціональної технології роботи магазину:

• Збільшення площі викладки товарів;

• Чітке формування потоків покупців;

• Найбільш зручні умови для огляду та вибору товару.

• Лінійне планування може бути трьох варіантів: подовжнє, поперечне і змішане.

При боксовому плануванні площу торговельного залу розбивають на ізольовані один від одного бокси (відділи). Кожен бокс має самостійний вузол розрахунку. Найчастіше боксове планування застосовується у великих магазинах. Порівняно з лінійним плануванням воно менш зручне, оскільки при комплексній покупці покупець змушений звертатися в різні відділи і оплачувати відібрані товари в кількох вузлах розрахунку. Організація окремих боксів є виправданою лише у разі продажу товарів, які потребують спеціального вибору (жіночої білизни, прикрас та ін.).

Змішане планування передбачає розміщення устаткування в торговельному залі з використанням комбінацій лінійного і боксового планування.

Радіальне (використ в колоподібних торг залах)

Трек або Петля (в торг. центрах)

Розробляючи схему технологічного планування для конкретного магазину, варто враховувати його тип, розмір торговельної площі, конфігурацію торговельного залу та ін. Технологічна схема повинна відповідати таким основним вимогам:

• створювати для покупців умови безперешкодного вибору товарів у мінімально короткий час;

• забезпечувати застосування самообслуговування при продажу більшості товарів;

• оптимально використовувати торговельні площі;

• створювати необхідні умови працівникам магазину з метою раціональної організації торгово-технологічного процесу.

• Магазини повинні бути обладнані сучасними системами протипожежного захисту та оповіщення, а також засобами автоматичного пожежогасіння, аварійними виходами.